У квітні 2023 року родина Марини Прилипко прихистила кота, якого вивезли з-під Бахмута. Після травм, стресу й боротьби за життя він знайшов дім, любов і нове ім’я — Бахмутік.
Детальніше про історію порятунку тварини читайте на Вільногірськ.IN.UA
Як зʼявився Бахмутік
1 квітня 2023 року у родині Марини Прилипко з’явився новий член — кіт із зони бойових дій під Бахмутом. Його врятував бойовий медик ЗСУ Федір Головко з позивним “Кабан”.
“Його частина базувалася під Бахмутом. Саме там він нашого Бахмутика врятував”.
Кота передали через Сергія Тарковського, а його донька Луїза Тарковська виклала оголошення у Facebook. Саме так сім’я Прилипків і дізналась про Бахмутика.
“Коли мій син побачив цього кота, він мені одразу зателефонував і сказав: “Мама, якщо ти знаєш цю дівчину, дзвони, пиши їй. Це мій кіт”.
Порятунок та реабілітація
На момент потрапляння до нової родини кіт був у вкрай важкому стані.
“Це був скелет, обтягнутий шерстю. Ці грусні очки, було видно, що багато чого він бачив і чув”.
Ветеринари діагностували контузію, травми лап, тазу та сечовивідної системи. Тварина переживала тривалий стрес, боялася, що їжі більше не буде.
“Він їв кожні п’ять хвилин… немов не міг наїстися”.
Завдяки турботі, лікам і любові Бахмутік відновився, поправився і став грайливим та здоровим.
Характер і звички
Кіт виявився неймовірно лагідним і вдячним. Він швидко адаптувався до нового дому і до кожного мешканця квартири.
“Було видно, що йому довгий час не вистачало товариства”.
Особливо він прив’язався до сина Марини, Віталія.
“Він на руки йде тільки до нього, і спить він тільки з ним… він його обійняв за шию і не хотів відпускати”.
У Бахмутика є й особливі звички: він сідає на диван, як людина, п’є воду з-під крана, голосно «дякує» після їжі та туалету.
“Коли він кушає, він покушав і він мяукає. Я так вважаю, що це він каже дякую”.
Психологічні наслідки війни
Кіт має глибоку тривожність — ховається в шафи, коли чує гучні звуки або бачить, що господарі збираються в дорогу.
“Коли ми починаємо збирати валізи, він лізе в цю валізу або лягає на речі, які ми збираємо”.
Бахмутик навіть реагує на ракетні обстріли ще до того, як лунає сирена.
“Він починає ховатися по шафах… Це сто відсотків, що буде ракетний обстріл”.
Присутність кота стала терапією для всієї родини. Особливо — для сина, який часто буває у відрядженнях.
“Є рідна близька душенька, яка його чекає і радіє йому”.
Бахмутик настільки органічно влився в родину, що здається, ніби був з ними завжди.
“У нас таке відчуття, що він з нами був все життя”.
Поради для тих, хто хоче врятувати тварину
Марина впевнена: тварини, врятовані з війни, стають найвідданішими.
“Вони такі благодарні… вони будуть віддавати свою любов новим хазяєвам”.
Її порада — не боятися труднощів:
“Я думаю, що ніякі складнощі не варті того, щоб не врятувати тваринку”.
Подяка
На завершення Марина висловлює вдячність тим, хто, ризикуючи життям, рятує тварин.
“Велика-велика подяка нашим хлопцям, воїнам, волонтерам, які спасають тваринок”.
Читайте також:
- Як Доля знайшла свій дім
- Ветеринарна допомога та опіка над тваринами у Вільногірську: як працюють зоозахисники
Підписуйтесь
