У Вільногірську вкотре не вдалося ухвалити рішення щодо організації покосу трави, на сесії міської ради, яка відбулася 29 квітня депутати обговорювали можливі варіанти:

– провести покіс за 1 мільйон 37 тисяч гривень силами комунального підприємства;

– укласти договір з фізичною особою-підприємцем, який запропонував виконати ці ж роботи за 600 тисяч гривень через відкриту тендерну процедуру.

Перед початком сесії Вільногірської міської ради секретар міськради Антон Боклаг виступив із промовою, у якій навів порівняльну характеристику між фізичною особою-підприємцем та комунальним підприємством.

У своєму зверненні він наголосив, що комунальне підприємство є власністю всієї громади, а не Івана Івановича — ( маючи на увазі директора КП “Жилкомсервіс” Івана Буряка прим. ред.).

Втім, попри промову Боклага, депутати так і не ухвалили рішення щодо спрямування коштів на покіс трави саме комунальному підприємству.

Покіс трави: пропозиції

Зокрема Віталій Федоренко, запропонував винести на голосування питання про включення ФОП Олександру Повстень як виконавця заходів цільової програми міста з утримання об’єктів благоустрою, зокрема в частині покосу трави, що дозволяло б почати роботи з покосу трави терміново.

Його пропозиція набрала необхідну кількість голосів, але в цілому рішення не прийняли.

Свою пропозицію озвучив і міський голова Вільногірська Володимир Василенко, за його словами залишилися невикористані кошти з підсипки алей і доріг у зимовий період, оскільки зима була теплою. Ці залишки перевищують суму в 600 000 гривень.

Пропонувалося спрямувати ці кошти комунальному підприємству для здійснення покосу вже зараз – без проведення тендеру, оскільки в цьому випадку, за слова міського голови не потрібно й рішення сесії.

Жодна з пропозицій не отримала необхідної кількості голосів депутатів. Відтак, питання благоустрою знову відкладено, а рішення щодо виконавця робіт залишається відкритим.

Водночас, як стало відомо редакції Вільногірськ IN.UA, підприємець Олександр Повстань з власної ініціативи розпочав косити траву у Вільногірську.

У коментарі журналістці Олександр Повстань повідомив, що виконує ці роботи за власні кошти та своєю технікою. За його словами, він вже скосив траву на території перед Палацом культури та спорту, а також уздовж центральної вулиці — від бульвару Миру до супермаркету “Варус”.

Нагадаємо, питання покосу трави у Вільногірську підіймалося й раніше.

Під час засідання постійної депутатської комісії, 25 березня, начальник УАКБ Ростислав Варницький запропонував додати 4,2 мільйона гривень фінансування до паспорта цільової програми “Утримання об’єктів благоустрою та житлово-комунального господарства Вільногірської міської територіальної громади” з них понад 1 мільйон гривень планували виділити на покіс трави.

Обговорення стосовно покосу трави

Згодом розгорнулася дискусія щодо фінансування покосу трави. Цьогоріч планують витратити понад мільйон гривень, хоча приватний підприємець готовий виконати роботи удвічі дешевше. 22 квітня на депутатській комісії не вдалося дійти згоди щодо розподілу коштів.

Вже 29 квітня на сесії Вільногірської міської ради депутати так і не змогли ухвалити рішення, хто саме виконуватиме покіс трави у Вільногірську.

Найближчим часом планується проведення позачергової сесії Вільногірської міської ради, заявив міський голова Володимир Василенко.

Читайте також:

• У Вільногірську проведуть поточний ремонт центральних доріг: обрано підрядника
• У Вільногірську помітили метелика, занесеного до Червоної книги

Верхньодніпровськ — місто, що зберігає у своїх затишних вулицях десятки захованих історій. На перший погляд спокійне й камерне, воно приховує у старих фасадах відлуння дворянських балів, приватних театрів, ремісничих майстерень та культурних осередків минулого.

Усе це оживає під час пішої екскурсії, яку проводить директорка Верхньодніпровського історичного музею Наталія Іванівна Коновал.

Початок історії: від дитячого будинку до старого проспекту

Біля музею гуртуються відвідувачі, і саме з цього місця почалася подорож Верхньодніпровськом.

“Хочу вам сказати, — починає пані Наталія, — що там, де зараз знаходиться музей раніше був дитячий будинок імені Кірова”. Саме з цього місця стартує прогулянка. Колись тут стояв гарний приватний будинок, а поруч — ресторан “Славутич”, де нині торговий центр.

Ціла територія дитбудинку була важливою частиною післявоєнної історії міста. Екскурсовод згадує історію чоловіка, який нещодавно віднайшов на кладовищі могилу директора того дитячого будинку — Мічника, і прагне відновити пам’ять про нього. Такі особисті історії повертають емоційний вимір місцям, які ми часто сприймаємо просто як будівлі.

Далі шлях веде до проспекту, який у місті й досі звично називають “Каштановим”. “До 1979 року тут були лише одноповерхові будиночки, — пригадує екскурсовод. — А коли місто відзначало 200-річчя, проспект перебудували. Верхньодніпровськ тоді називали “маленьким Києвом” — настільки затишно стало”. Сьогодні це одна з найатмосферніших частин міста — з рівними рядами каштанів і доглянутими фасадами.

Історичні будівлі, що зберегли свій характер

На маршруті трапляються об’єкти, які цікаві не лише архітектурою, а й тим, що пережили кілька епох. Колишня телефонно-телеграфна станція діяла тут у 1911–1920-х роках. Поруч стоїть старе царське казначейство — одна з перших кам’яних будівель Верхньодніпровська. Воно унікальне тим, що зберегло власне призначення: тут і сьогодні працює фінансова установа.

Справжньою окрасою міста є “Дім із годинником”, зведений у другій половині XIX століття. Його називали “Генеральською дачею”, адже тут відпочивав Катеринославський генерал-губернатор. “На першому поверсі була велика зала, де збиралися дворяни, проводилися бали, музичні вечори”, — розповідає Наталія Коновал. Сьогодні будівля все ще зберігає атмосферу світського життя свого часу.

Поруч — інша важлива споруда, яка колись слугувала столярною майстернею, а згодом — торговельною організацією “Міжторг”. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес повернення майна, відібраного у приватних власників у попередні десятиліття. Тоді й були знайдені документи на цю будівлю, і її повернули спадкоємцям. Згодом її придбали нові власники, і сьогодні вона відома як “Верхауз” — Верхньодніпровська хата.

Театральні та культурні осередки минулого

У центрі маршруту — будівля колишнього кінотеатру “Гастелло”. Попри те, що багато хто вважає його спорудженим у 1930-х, архітектура свідчить про старші витоки. “Колись тут був театр, — пояснює екскурсовод. — Верхньодніпровці — дуже творчі люди, тож вистави й концерти були регулярними”. Згодом театр поступився місцем кіносеансам, і будівля стала одним із культурних центрів міста.

Ще одна виразна споруда — цегляний будинок з червоною та білою цеглою, кованими балконами та сходами на другий поверх. За різних часів тут працювали музей, бібліотека й музична школа. Хоча сьогодні будівля пустує, вона залишається архітектурною родзинкою Верхньодніпровська.

Місто, що дихає річкою

На завершення екскурсії Наталія Іванівна звертає увагу на планування міста: вулиці Верхньодніпровська пролягають паралельно до Дніпра, а інші — перпендикулярно. “Це зроблено спеціально, щоб із річки надходило прохолодне повітря. Так само побудоване й Запоріжжя”, — пояснює вона.

Прогулянка з Наталією Коновал показує Верхньодніпровськ таким, яким його часто не помічають. Місто відкривається через маленькі історії: тут був дитячий будинок, там — телефонна станція, далі ‒ будівля, де колись танцювали на балах.

Читайте також:

“Якір у степу”: морська історія Вільногірська

Уряд оголосив про старт програми “Зимова підтримка”, яка передбачає одноразову виплату 1000 гривень для вразливих категорій населення з метою посилення соціальної допомоги в передзимовий період.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.

Хто отримає виплати

Виплата 1000 гривень не замінює чинних соціальних програм, а доповнює їх. Отримати допомогу зможуть сім’ї з дітьми різних категорій, одинокі пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші громадяни, які проживають в Україні.

Ці кошти можна буде витратити на найбільш необхідні перед зимою товари та послуги:

• ліки;
• поштові та комунальні послуги;
• книги;
• благодійні внески.

Подати заяву на отримання допомоги для дітей можна буде з 15 листопада у застосунку “Дія” або у відділеннях Укрпошти. Після нарахування кошти можна витрачати до 30 червня 2026 року.

Читайте також:

Компенсація за втрачене житло: як ВПО зможуть подати заяву