Скоро завершення: як Вільногірськ змінює майбутнє тварин

Другий день стерилізують домашніх та безпритульних тварин у Вільногірську. Вартість послуги, яку сплачують власники, залежить від ваги тварини та покриває витрати на матеріали. Для безпритульних тварин безплатно.

Більше на Вільногірськ IN.UA.

Проблема 

Сьогодні в місті немає жодної можливості для стерилізації пухнастиків, тому місцевим жителям доводиться постійно шукати лікарів в інших містах. Коли вони дізналися, що у Вільногірськ приїдуть фахівці, одразу почали записуватись на процедуру.

Пан Віктор прийшов із Бронєю — безпритульним котиком, за яким дбають мешканці кількох під’їздів у Вільногірську.

“Ми опікуємося та годуємо їх, але в нас так багато котиків. Біля шостого під’їзду, а це вже з першого. Ми скинулися разом з мешканцями будинку і привели їх на стерилізацію”, – розповів місцевий житель Віктор.

Світлана приїхала до лікарів з Вишневого, адже її любов до тварин безмежна. У жінки вдома живуть 20 котів та 5 собак, усіх вона стерилізувала. Проте їй не байдужі й безпритульні тварини.

“Сьогодні ми привезли двох кішечок безпритульних. Завтра плануємо ще дві безпритульних собачки привести. Приїхала за свої кошти, а що робити”, – розповіла Світлана. 

Світлана і тому рада, адже ціни на стерилізацію у ветеринарних клініках не по кишені. За її словами, за стерилізацію кошеняти доведеться заплатити від 650 гривень, а за собаку — майже 2000 гривень. 

Що не входить у бюджетну стерилізацію:

За стерилізацію домашніх тварин громадська організація UA Sterilization стягує окрему плату:

• Кішка — 100 грн.
• Кіт — 400 грн.
• Собака — від 200 грн, залежно від ваги.
• Пес — від 500 грн, залежно від ваги.

Як проходить стерилізація

“Можна підійти і записатися за адресою: вулиця Юрія Устенка 31(дуже поганий телефонний зв’язок). На жаль, багато людей віднеслись безвідповідально. Зайняли місце і не з’явилися. Тому є шанс у вас”, – зоозахисниця Вільногірська Вікторія Кукса.

На вході зустрінуть волонтерки, які погодилися робити уколи, інформувати господарів та вести облік. 

“Вчора всіх стерилізували, хто записувався. Люди підходять і підходять. Завтра, на третій день, стерилізуватимуть песиків. Записалися 25 людей. У багатьох по декілька тваринок. Та ще не кінець запису”, – кажуть місцеві волонтерки.

Тварин оперують два лікарі — Ілля Володимирович та Вадим Анатолійович, кожен з яких має 15-річний досвід роботи ветеринаром.

“Ми подорожуємо Україною, і за рік здійснили понад 6 тисяч стерилізацій. Вчора вдалося стерилізувати 46 кішок та 3 собак. Щодня намагаємося охопити близько 60 тварин. Я все життя з тваринами, дуже люблю свою професію” — повідомив лікар з Києва Вадим Анатолійович.

Бюджетна стерилізація завершується вже завтра. Якщо ви ще не встигли відвідати лікарів, не втрачайте можливість завітати зі своїми пухнастиками.

Читайте також:

• Стерилізація вуличних собак у Вільногірську: як у місті дбають про тварин
• Врятували та вилікували дитинча козулі з переламаною лапою на Дніпропетровщині

У Вільногірську учні ліцеїв продовжують навчатися онлайн через холодну погоду та надзвичайну ситуацію в енергетиці України. Дистанційна форма навчання запроваджена до 23 січня, тоді як дитячі садки працюють у звичайному режимі.

Більше на Вільногірськ IN.UA

Нагадаємо, перехід на дистанційну форму навчання у закладах освіти Вільногірська та Дніпропетровської області відбувся 12 січня. Таке рішення ухвалила Дніпропетровська ОВА через значне погіршення погодних умов та стійке похолодання.

Спочатку онлайн-формат було запроваджено щонайменше до 19 січня. Зміни торкнулися дитячих садків, шкіл, професійно-технічних закладів та установ фахової передвищої освіти. Як зазначали в ОВА, головною причиною такого кроку стало забезпечення безпеки та збереження здоров’я дітей у період сильних морозів. У Вільногірську учні ліцеїв опановують навчальну програму за допомогою платформи Classroom.

Нещодавно стало відомо про рішення уряду щодо припинення очного навчання в закладах освіти до 1 лютого 2026 року через оголошення надзвичайної ситуації в енергетиці України. 

Згідно з інформацією, наданою в Telegram-каналі департаменту гуманітарної політики, керівники закладів на Дніпропетровщині самостійно ухвалюватимуть рішення щодо організації навчання. 

Наразі відомо, що у Вільногірську дистанційне навчання в ліцеях триватиме до 23 січня. Натомість, садочки працюють в звичайному режимі.

Читайте також:

Навчання у Вільногірську перевели в онлайн

На сесії Вільногірської міської ради 14 січня 2026 року депутати знову не змогли прийняти рішення щодо будівництва свердловини для водопостачання селища Мар’янівка через процедурні складнощі. Обговорення показало: справа впирається не лише у політичну волю, а й у складну процедуру погоджень через охоронну зону об’єкта культурної спадщини.

На сесії була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA.

Проєкт винесли на сесію — але голосів не вистачило

Питання водопостачання Мар’янівки знову з’явилося у порядку денному за ініціативою депутата Віталія Федоренка. Водночас на сесію міської ради, під час якої розглядали ініційоване ним питання, сам депутат не з’явився. Як пояснив міський голова Володимир Василенко, був підготовлений проєкт рішення, до нього є юридичний висновок, тому документ і винесли на розгляд.

Втім, як і на попередніх сесіях, рішення не набрало необхідної кількості голосів.

У чому проблема: охоронна зона і погодження

За словами міського голови, Департамент соціально-гуманітарної політики уже виконав частину роботи: розроблена документація на землю, проведені консультації, встановлено, що об’єкт потрапляє в охоронну зону об’єкта культурної спадщини.

“Це зазначено в об’єктовій документації. Є певні процедури, яких треба дотриматися, щоб отримати або не отримати погодження”, – наголосив Володимир Василенко.

Він підкреслив, що це ще не фінальний етап: тепер питання потрібно вирішувати на рівні органу охорони культурної спадщини Дніпропетровської області, а, можливо, і на вищому рівні.

Секретар міськради: ініціатива подана з порушенням процедури

Представниця редакції також поспілкувалася із секретарем Вільногірської міської ради Олегом Штамбургом. За його словами, проблема полягає не лише в охоронній зоні, а й у самій процедурі підготовки проєкту рішення.

“Насправді ініціатором такого проєкту рішення має бути розпорядник коштів — управління архітектури та капітального будівництва. Саме воно повинно розглядати звернення від суб’єкта, який претендує на земельну ділянку, а вже потім формувати пакет документів для сесії”, — пояснив Штамбург.

За його словами, у випадку зі свердловиною цей алгоритм не був дотриманий: технічна документація, листи та супровідні матеріали були подані “неупорядковано”, що й стало однією з причин, чому рішення не підтримали. Він також додав, що директор комунального підприємства може звернутися до голови з ініціативою, але резолюція для розгляду та підготовки рішення все одно надходить до УАКБ. За його словами, можлива присутність пана Федоренка на пленарному засіданні могла б вплинути на підтримку проєкту рішення.

Секретар також підтвердив, що ділянка дійсно потрапляє у 100-метрову охоронну зону об’єкта культурної спадщини. Водночас він визнав, що будівництво в таких зонах інколи можливе — але лише після повного проходження всіх погоджень у профільних органах.

“На сесії фактично дійшли до висновку, що саме “Жилкомсервіс” як забудовник має звертатися до відповідних органів — департаменту культури, обласних структур — і довести процедуру до кінця”, — зазначив він.

Олег Штамбург також підтвердив, що проєкт рішення був поданий депутатом Віталієм Федоренком як суб’єктом подання, попри зауваження юридичного відділу міськради, і саме тому його зобов’язані були винести на розгляд сесії.

“Складається враження, що ми свердловину будуємо на сесіях”

Під час обговорення висловився депутат Антон Боклаг: 

“Складається враження, що ми цю свердловину будуємо на сесіях міської ради. Скільки вже разів не проголосували.”

Він поцікавився, чи проводилися після попередніх відмов якісь наради із замовником будівництва і які подальші кроки визначені.

Міський голова відповів, що наприкінці 2025 року такі наради відбулися, були складені протоколи й визначені конкретні кроки. Головний із них — підготувати повний пакет документів і звернутися до вищих інстанцій для отримання офіційної позиції: можливо будувати об’єкт у цій зоні чи ні, і за яких умов.

Важливий нюанс: звертатися має не міська рада, а саме забудовник.
“Це обов’язок забудовника згідно із законом про містобудівну діяльність”, – пояснив Володимир Василенко.

Не “вирок”, а процедура

Окремо міський голова звернув увагу, що потрапляння об’єкта в охоронну зону — це не автоматична заборона.

Свердловина розташована приблизно за 40 метрів від об’єкта культурної спадщини при встановленій охоронній зоні у 100 метрів. Водночас, за його словами, є чимало прикладів, коли в таких зонах дозволяли будівництво інженерних об’єктів — трубопроводів, електромереж тощо — після відповідних погоджень. Поруч із цією ж територією свого часу були збудовані й інші об’єкти, які також потрапляли в охоронну зону.

Чому питання знову і знову виносять на сесію

Станом на сьогодні маємо ситуацію, коли:

• рішення сесії не прийняте;
• документація з боку департаменту підготовлена;
• подальший крок — за забудовником, який має звернутися до обласних (і, за потреби, державних) органів охорони культурної спадщини.
  

Чи стане 2026 рік роком реального руху вперед для Мар’янівки — залежить не лише від голосувань у сесійній залі, а й від того, наскільки швидко та якісно буде пройдена вся процедура погоджень. А поки що, як влучно підмітив один із депутатів, свердловина “продовжує будуватися” переважно в словах і протоколах.

Читайте також:

Вода для Дмитрівського округу: у Вільногірську не виділили 1,5 млн грн на розробку проєкту