Берегиня української пам’яті в Естонії: історія Тетяни Івушкіної з Вільногірська та її приватного музею

Історія Тетяни Івушкіної — це розповідь про те, як одна людина може стати цілою культурною інституцією за кордоном. Уродженка Кам’янського, яка виросла у Вільногірську, вона вже 42 роки мешкає в Естонії. Колишня позаштатна кореспондентка газети “Робітнича слава” та працівниця Вільногірського комбінату, пані Тетяна зуміла пройти шлях від збереження одного родинного “Кобзаря” до заснування офіційного Українського музею в місті Кохтла-Ярве.

Більше — на Вільногірськ IN.UA 

Початок колекції та заснування музею

Пані Тетяна переїхала до Естонії ще за радянських часів через міжреспубліканський обмін квартирами, але не втратила звʼязок з Україною. З кожної поїздки на Батьківщину вона везла речі, подаровані мамою та бабусею: сорочки, рушники, підзори — декоративні елементи з тканини. 

Лише у 2013 році, реєструючи українське земляцтво в Естонії, пані Тетяна усвідомила, що ці речі — це історія не лише її сім’ї, а й усієї України. Вона внесла пункт про створення музею в статут організації, і вже у 2014 році відкрився перший музейний куточок. 

Історія становлення музею була непростою. Після 2014 року ставлення проросійськи налаштованого населення Кохтла-Ярве до українців різко погіршилося. Пані Тетяна зіткнулася з відкритим цькуванням, погрозами та навіть заявами в поліцію.  

Та агресивний тиск проросійського отченняя не завадив становленню українського осередка. Підтримка з боку української спільноти лише зміцнювалася. Знайомі з інтернету та колишні однокласники з Вільногірська почали надсилати та передавати старовинні речі. Коли місця в орендованому кабінеті стало замало, а місто відмовилося надавати приміщення, Тетяна Івушкіна прийняла рішення: вона придбала власну квартиру площею 98 квадратних метрів для потреб музею.  

11 липня 2017 року вона офіційно зареєструвала музей як окреме неприбуткове підприємство. Сьогодні експозиція займає чотири зали, включаючи великий коридор. 

Скарби української спадщини 

У музеї Тетяни Івушкіної кожен експонат особливий та має свою унікальну історію. Колекція містить зразки дореволюційної порцеляни, виготовленої на заводах Кузнєцова.

В експозиції представлені рушники, сорочки та хустки з різних регіонів. Окреме місце посідають знамениті Кролевецькі рушники із Сумщини. Тетяна розповідає відвідувачам, що такі рушники замовляла навіть британська королева, а Тарас Шевченко обирав їх для свого майбутнього весілля. 

Музей зберігає рідкісні воскові весільні віночки, які сьогодні є великою етнографічною цінністю. Через речі своїх пращурів пані Тетяна розповідає про трагічні сторінки історії — Голодомор та війни. 

“Я знаю чимало про моїх прадіда, прабабусю… Від кожного з їхніх дітей у мене є якісь речі. І я тоді розказую, тому що це і Голодомор, і війна. Це історія нашої країни”, — ділиться Тетяна Івушкіна. 

Виставки не є статичними, вони активно подорожують. Неодноразово Тетяна Івушкіна робила виставку в Таллінні, зокрема минулого року була виставка в парламенті Естонії, де був присутній голова українського парламенту Руслан Стефанчук. 

Особливо запамʼяталася виставка в музеї селища Іізаку. 

“Там більше трьох тисяч відвідувачів було. І багато хто думав, що це з України музей приїхав. Дивувалися, коли їм говорили, що це приватний музей і це все з одного музею”, — згадує Тетяна. 

Крім того, в музеї проводяться різні заходи: зустрічі з громадою, майстер-класи, тематичні вечори тощо. Тетяна співає в гурті “Перелаз”, і часто ці зустрічі проходять під супровід українських народних пісень та живої скрипки. 

Робота музею під час війни 

У перші місяці повномасштабного вторгнення звичні виставкові зали було важко впізнати. Замість екскурсій тут розбирали речі першої допомоги. 

“Коли до Естонії почали прибувати біженці, у нас в музеї працювала лише одна кімната, бо тут все було забито гуманітаркою. Тут декілька сімей по декілька днів жили у мене, поки їм житло шукалося”, — каже власниця музею. 

Попри те, що основний простір займала допомога, саме в цей період музей почав поповнюватися особливими експонатами. Вдячні українці передавали музею свої сімейні реліквії — картини та рушники. Пані Тетяна зізнається, що дуже цінує такі “родинні дрібнички”, адже розуміє їхню справжню вартість для людей, що втратили дім. 

Фінансування на межі альтруїзму 

Утримання музею — це важка фінансова ноша. Базове фінансування, яке один раз на цілий рік виділяє Міністерство культури Естонії,  не покриває навіть мінімальної зарплати за один місяць. 

“Доходу особливого немає. Все, що заробляється на квитках чи виставках, іде назад у розвиток музею”, — пояснює власниця музею. 

Попри труднощі та зменшення кількості відвідувачів після пандемії, Тетяна Івушкіна продовжує свою місію. Вона сама монтує виставки, проводить екскурсії та мріє про те, щоб українська культура в Естонії була представлена професійно та автентично.

Багаторічна праця пані Тетяни не залишилася непоміченою. У 2024 році у Румунії вона отримала нагороду від Світового Конгресу Українців, зокрема медаль св. Володимира Великого. 

Читайте також:

“Щоб не зійти з розуму від пережитого горя, почала займатися рукоділлям”, – історія Ніни Лазаренко з Дружківки

Молодіжна рада при Дніпропетровській ОДА разом із платформою U-Point Дніпро ініціювали масштабне дослідження громадської думки. Мета опитування — проаналізувати роботу молодіжних рад та визначити ключові вектори їхнього розвитку. 

Про це повідомляє Вільногірська міська рада. 

Хто стоїть за проєктом?

Проект реалізується Молодіжною радою Дніпра спільно з платформою U-Point. 

U-Point — це локальне представництво U-Report – глобальної цифрової платформи для опитувань і спілкування молоді, яку створив ЮНІСЕФ. 

Чому це важливо? 

Дослідження допоможе зʼясувати: 

• пріоритети: які сфери, від працевлаштування до дозвілля, потребують найбільшої уваги;
• рівень поінформованості: наскільки молодь обізнана про діяльність рад та звідки отримує інформацію; 
• активність: чи готові молоді люди долучатися до створення змін у своїх громадах. 

Нагадаємо, що у Вільногірську процес створення Молодіжної ради ініціювали ще в серпні 2025 року. Тоді Дніпропетровська область стала другою в Україні за кількістю таких організацій. 

Було анонсовано, що до складу ради зможуть увійти активні молоді мешканці громади, які зацікавлені у розвитку локальної молодіжної політики, беруть участь у громадських ініціативах, проєктах, тренінгах та семінарах. 

Заявлялося, що молодіжні лідери отримають можливість впливати на рішення міської ради щодо молодіжних програм і заходів.

Створення Молодіжної ради у нашому місті виглядало як цілком логічний крок у розвитку громади та її потенціалу. Але наразі цей процес і досі не завершений. 

Тим не менш, молоді Вільногірська теж варто долучитися до формування молодіжної політики регіону. 

Долучитися до опитування можна за посиланням в телеграм-боті U-Report, надіславши у чат кодове слово — МАГІЯ. 

Організатори обіцяють і приємний бонус. Серед учасників, що заповнять анкету, випадковим чином буде визначено 5 переможців, які отримають стильний мерч від U-Report.

Читайте також:

У Вільногірську створять молодіжну раду

В Україні стартувала ініціатива громадського моніторингу укриттів, до якої може долучитися кожен охочий. На тлі постійних повітряних тривог це питання залишається критично важливим, зокрема й для невеликих громад, таких як Вільногірськ.

Детальніше читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Як працює ініціатива

Українців закликають перевіряти укриття у своїх містах та селах і залишати відгуки про їхній стан. Йдеться не лише про наявність укриття, а й про його доступність, чистоту, оснащення та загальну придатність до використання під час надзвичайних ситуацій.

Організатори ініціативи наголошують: навіть одна перевірка може вплинути на ситуацію. Зібрані дані допоможуть сформувати реальну картину стану укриттів по країні та стимулювати місцеву владу до змін.

Чому це важливо для Вільногірська

Проблема укриттів у Вільногірську вже неодноразово ставала предметом уваги журналістів та мешканців. 

Редакція Вільногірськ IN.UA раніше фіксувала низку проблем – від обмеженого доступу до незадовільного стану приміщень.

Проблема укриття для ліцею №5 у Вільногірську тривалий час залишалася предметом обговорень, адже питання його облаштування та готовності викликало занепокоєння як у батьків, так і у педагогів.

Окремо увагу привертала ситуація з укриттям по вулиці В. Варена, на ремонт якого планували витратити понад 57 тисяч гривень. Така сума викликала запитання щодо обсягів робіт і їхньої ефективності.

Також журналісти Вільногірськ IN.UA перевіряли укриття в ліцеях міста та зафіксували невідповідності між офіційними відповідями посадовців і реальним станом приміщень. 

Водночас значно більші кошти передбачили на облаштування укриття у будівлі виконкому – майже 800 тисяч гривень, що свідчить про нерівномірність підходів до фінансування. 

Такі приклади демонструють: формальна наявність укриття ще не гарантує його придатності.

Мешканці можуть не лише долучитися до перевірки, а й ознайомитися з офіційним переліком укриттів у Вільногірську, де зазначені адреси захисних споруд і найпростіших укриттів у громаді.

Що саме варто перевіряти

Під час моніторингу містян просять звертати увагу на кілька ключових аспектів:

• чи відкрите укриття під час тривоги;
• чи легко до нього потрапити;
• чи є освітлення, вентиляція, місця для сидіння;
• санітарний стан приміщення;
• наявність води та базових умов для перебування.

Саме такі деталі часто стають вирішальними у критичний момент.

Громадський контроль як інструмент змін

Ініціатива фактично перетворює мешканців на активних учасників контролю за безпекою у своїй громаді. У ситуації, коли ресурси обмежені, а відповідальність розподілена між різними структурами, саме зворотний зв’язок від людей може пришвидшити вирішення проблем.

Для Вільногірська це можливість не лише зафіксувати недоліки, а й добитися конкретних змін – від відкритих дверей укриттів до їх повноцінного облаштування.

Як долучитися

Щоб взяти участь, достатньо перевірити найближче укриття та залишити інформацію через онлайн-форму. Це не потребує спеціальних знань чи багато часу, але може мати реальний вплив на безпеку громади.

Активність мешканців може стати тим фактором, який перетворить занедбані підвали насправді безпечні місця.

Читайте також:

Понад 2 тисячі учнів Вільногірської громади навчаються на змішаній формі: школи облаштовані укриттями за стандартами МОН