Олександр Пєсков народився і виріс у Вільногірську. Він був наймолодшим у родині, любив спорт, навчався, завжди допомагав рідним і друзям. У 21 рік підписав контракт із Збройними Силами України, а через рік загинув на Луганщині. Його життя обірвалося, але пам’ять про нього живе у спогадах рідних, друзів і всіх, хто його знав.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з його матір’ю, Галиною Пєсковою, та дізналася його історію.

Дитинство, навчання, перші кроки в житті

Олександр був п’ятою дитиною в сім’ї. Його мати, Галина Пєскова, згадує:

 “Він ріс скромним, добрим, завжди намагався підтримати інших. Завжди допомагав мені по дому та іншим у справах”, — каже Галина Пєскова.

Навчався у Ліцеї №2, після дев’ятого класу вступив до Західно-Дніпровського центру професійно-технічної освіти. Опановував відразу кілька професій: машиніста екскаватора, електрослюсаря, електрогазозварювальника. Після навчання працював у Києві, шукав свій шлях.

Олександр мав дитячу травму, яка могла стати перепоною для служби в армії, але рішення ухвалив твердо.

 “Йому дуже хотілося допомогти. Після смерті батька я зосталася одна, і він хотів бути опорою для мене”, — згадує Галина Пєскова.

Війна, вибір і останній дзвінок

У листопаді 2021 року Олександр пішов на строкову службу, а згодом підписав контракт. Військова частина дислокувалася у Харкові, потім в Ізюмі. Після початку повномасштабного вторгнення він став на захист України.

Коли приїздив додому у відпустку, прощання було важким.

 “Він дуже не хотів їхати. Як наче він щось тоді вже відчував”, — каже Галина Пєскова.

28 жовтня 2022 року Олександр загинув у бою біля Андріївки Сватівського району Луганської області.

 “Він подзвонив мені о шостій вечора, такий радісний був. А о сьомій його вже не стало”, — згадує Галина Пєскова.

Той, хто не міг залишити в біді

Після загибелі сина до Галини підходили знайомі, друзі, вчителі, навіть ті, з ким вона ледь була знайома. Люди ділилися спогадами, плакали разом із нею.

 “Він і там допомагав, і тут, всім допомагав. Але не хвалився цим ніколи. Такою людиною він був”, — каже Галина Пєскова.

Олександр ніколи не виставляв доброту напоказ, не чекав подяки.

 “Він був безкорисливим, не хотів, щоб про це говорили. Тому навіть я нічого не знала”, — додає Галина Пєскова.

Його загибель стала важкою втратою для родини.

 “Я вже втратила до цього дитину від хвороби, але так боляче не було ніколи. Було відчуття, ніби від серця шматок відірвали”, — зізнається Галина Пєскова.

Брат Олександра продовжує боротьбу

Інший син Галини, Сергій, теж військовий. Він отримав важкі поранення, але не зламався. Сьогодні працює інструктором, передаючи знання іншим.

 “Він не мислив життя без армії. Тому зараз продовжує хоч якось приймати в цьому участь”, — каже мати.

Галина ж знаходить розраду у спілкуванні з онуками, у добрих справах, допомозі іншим.

 “Я не можу сидіти склавши руки. Коли можу чимось допомогти — роблю це”, — говорить Галина Пєскова.

Вона хоче, щоб люди пам’ятали Олександра не лише як військового, а як людину, яка завжди простягала руку допомоги. Його брат Сергій, попри втрату, продовжує цей шлях.

Читайте також:

• Чому важливо донатити: історія Богдани Фактуліної
• Ворог вдарив балістикою по готелю у Кривому розі (ФОТО)

Перед новорічними святами журналістка Вільногірськ IN.UA промоніторила популярні онлайн-магазини, переглянула акційні пропозиції подарунків та поспілкувалася з мешканцями Вільногірська. 

Ми з’ясували, які подарунки містяни вважають доречними, корисними й доступними за ціною — і зібрали добірку бюджетних ідей, які не вдарять по кишені, але точно створять святковий настрій.

Подарунок як увага, а не витрати

У розмовах з журналісткою вільногірці зізнаються: цього року більшість не планує дорогих покупок. Люди шукають щось символічне, тепле або практичне.

“Головне — не ціна, а щоб людина згадала про тебе. Навіть чашка чи свічка — але з душею”, — каже Аліна, мешканка Вільногірська.

Саме тому під час моніторингу сайтів інтернет-магазинів журналістка звертала увагу на речі в ціновому діапазоні від 100 до 1 500 гривень — найпопулярнішому серед покупців.

Тепло й затишок: те, що дарують найчастіше

Серед найпоширеніших новорічних подарунків — речі для дому. Вони створюють атмосферу і завжди стануть у пригоді.

Наприклад, ароматичні свічки в подарункових баночках коштують у середньому 120–400 гривень. Є варіанти з ароматами кориці, апельсина, ванілі або хвої — саме ті, що асоціюються з Новим роком.

Пледи та покривала — ще один популярний варіант. Бюджетні моделі з мікрофібри можна знайти за 500–1 300 гривень, особливо під час акцій.

“Я завжди дарую щось тепле, або для настрою. Узимку це актуально для всіх — і для рідних, і для друзів”, — розповідає Вікторія, жителька міста.

Практичні подарунки: щоб не лежало без діла

Дехто вільногірців зізнаються, що не люблять, щоб подарунки просто лежали на полиці. Тому дедалі частіше обирають практичні речі.

Серед них — термокружки (від 250 до 500 гривень), ланчбокси (близько 300–600 гривень) та повербанки. Найпростіші зовнішні акумулятори на 10 000 mAh коштують від 600 гривень, і це один із найбільш універсальних подарунків.

“Телефон зараз у всіх, світло вимикають — павербанк точно актуальний подарунок”, — каже вільногірець Олександр.

Солодке й святкове: без цього нікуди

Новий рік без солодощів — не Новий рік. Під час моніторингу журналістка знайшла десятки подарункових наборів цукерок, печива й шоколаду в ціновому діапазоні 150–600 гривень.

Також популярні чаї та кава в святкових упаковках — від 200 до 450 гривень. Часто їх поєднують у невеликі подарункові бокси разом із чашкою або медом.

Для дітей і компаній: ігри та святкові дрібниці

Для сімей із дітьми або компаній друзів часто обирають настільні ігри. Простi карткові або компактні настільні ігри можна знайти за 100–400 гривень.

Ще одна популярна категорія — LED-гірлянди та нічники. Невеликі гірлянди коштують 150–450 гривень і часто стають доповненням до основного подарунка.

“Ми з родичами домовилися дарувати щось для світла та настрою —, гірлянди, свічки. Щоб було відчуття свята, навіть без світла”, — ділиться Марина.

Маленькі, але приємні речі

Окрему нішу займають недорогі, але симпатичні подарунки:

• набори шкарпеток — 100–300 гривень;
• косметичні набори (креми для рук, бальзами для губ) — 150–400 гривень;
• органайзери, підставки, кухонні дрібниці — 100–350 гривень;
• новорічні прикраси та декор — від 100 гривень.
  

“Зараз не час для розкоші. Але маленький подарунок — це спосіб підняти настрій і відчути свято”, — говорить пані Любов.

Читайте також:

Коли в Україні святкують Святвечір

На позачерговій сесії Вільногірської міської ради депутати посперечалися через скорочення видатків на прибирання опалого листя. Частину коштів пропонували зняти через повільне виконання робіт, однак депутати вимагали чітких розрахунків і пояснень, тоді як місто вже накрив перший сніг.

Про це стало відомо із запису позачергової сесії Вільногірської міської ради.

Фінансування листя хочуть зменшити, але пояснень — немає

Питання про зменшення видатків на прибирання опалого листя на суму 450 тисяч гривень  викликало одну з найдовших дискусій позачергової сесії Вільногірської міської ради.

Нагадаємо, редакція Вільногірськ IN.UA уже висвітлювала тему прибирання листя. У попередньому матеріалі йшлося про те, що місто планувало виділити майже мільйон гривень на згрібання та вивезення опалого листя.

Секретар міськради Олег Штамбург запропонував внести зміни до програми благоустрою та зменшити фінансування, оскільки, за його словами, “динаміка виконання робіт не зрозуміла”. 

Він також додав, що проблема в тому, що роботи виконуються повільніше, ніж очікувалося: “Я об’їжджав територію нашої громади. Завершили згрібання до вулиці Гагаріна (нині — вулиця Захисників України, — примітка редакції), трохи почали біля фінансового відділу та другої котельні. Кошти можуть бути не освоєні, тому пропонується їх перенаправити на інші потреби”.

“Депутатка Архипова не збирає листя!” — суперечка загострюється

Архипова наголосила, що не відповідає за самі роботи, але як депутатка повинна розуміти, за що голосує: “Щоб вносити зміни до програм, має бути розрахунок. Як я можу голосувати, якщо не розумію, на якій площі не буде виконано робіт?”.

Міський голова Володимир Василенко пояснив, що частину коштів хочуть зняти не тому, що роботи непотрібні, а через їх несвоєчасне виконання: 

“Якщо залишаться ділянки, які не будуть прибрані, ми довиділимо кошти й завершимо роботи, коли дозволить погода. Питання лише в тому, що виділені кошти не освоюються на даний момент”.

З цього моменту дискусія почала переходити у взаємні претензії щодо того, хто і за що відповідає.

“Немає документів, немає розрахунків” — депутати ставлять під сумнів ініціативу

Депутат Віталій Федоренко намагався з’ясувати, хто саме ініціював зміни до програми благоустрою: “Є протокол? Є лист? Хто подав пропозицію?”. 

На що міський голова відповів, що питання піднімалося на нараді при ньому, але протоколу немає, а ініціатором фактично виступив секретар міськради, який доповідав про стан робіт.

Федоренко висловив стурбованість: “Не може благоустрій міста залежати від думки однієї особи. Немає жодних розрахунків, жодного документального підтвердження. Якщо листя не буде прибрано, звинуватять депутатський корпус”.

Він додав, що у міському бюджеті є 3,7 мільйонів гривень резервних та нерозподілених коштів, і ремонт ліфтів можна профінансувати звідти, не чіпаючи програму з благоустрою.

Чи може комунальне підприємство освоїти кошти? Відповідь — неповна

Міський голова звернувся до Федоренка як до головного інженера комунального підприємства із прямим питанням: “Освоїте ви всю суму?”.

Федоренко відповів, що зараз не готовий назвати точні дані: “Є питання щодо техніки, є листи про необхідність ремонту. Мені треба зібрати всю інформацію. Неповну відповідь давати не звик”.

Коли Олег Штамбург попросив представників УАКБ  уточнити суму робіт, які вже подано на компенсацію, йому повідомили: “По опалому листю — приблизно 200 тисяч гривень та близько 946 квадратних метрів виконаних робіт”.

Це, за словами секретаря, і стало аргументом у тому, що “динаміка не зрозуміла” — освоєння грошей відбувається повільно.

Водночас питання прибирання листя залишається відкритим і з практичного боку. Станом на 15 грудня у Вільногірську випав сніг, а частина згрібленого листя так і залишається лежати у купах просто під сніговим покривом. Яким чином комунальні служби планують надалі збирати та вивозити це листя, під час сесії чітко не пояснили.

Рішення не прийнято

Після довгої дискусії Федоренко запропонував не зменшувати видатки, а профінансувати ремонт ліфтів з резервного фонду або перевиконання бюджету.

У голосуванні взяли участь 15 присутніх депутатів. Проти зменшення фінансування проголосував Віталій Федоренко, утримались — Олександр Перекопський та Світлана Архипова.

За таких результатів рішення про зменшення видатків на згрібання та вивезення опалого листя не прийнято. 

Читайте також:

У Вільногірську планують виділити майже мільйон гривень на на згрібання та вивезення опалого листя