Черга на отримання тимчасового житла для ВПО: як цей процес запустити у Вільногірську

У п’ятницю, 26 липня 2024 року, члени Ради ВПО провели чергове засідання. Вони обговорили необхідність формування у Вільногірській громаді черги для переселенців щодо отримання тимчасового житла.

Більше про потенційні шляхи розв’язання житлової проблеми для переселенців — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Житло для ВПО у Вільногірську: правильна черга

Під час повномасштабної війни мільйони людей були вимушені виїхати з різних домівок через окупацію або руйнування їх житла. Зараз багато з них перебувають в різних громадах України. Соціальний статус та фінансові спроможності у цих людей різні. Тому держава з цього року активізувала свої зусилля щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом, якщо ті цього потребують. 

Фахівчиня з моніторингу ситуації ВПО БО «БФ «Право на захист» Олена Пазенко розповіла на засіданні, що для того, щоб громада могла рухатися в рамках освоєння донорських коштів або користування державними субвенціями, вона має зробити перший крок — створити чергу на отримання тимчасового житла для ВПО. Якщо в громаді такого немає, то будь-яка комунікація щодо отримання коштів на будівництво, реконструкцію чи ремонт приміщень для поселення ВПО неможлива. 

«У деяких громад є помилкове розуміння питання створення такої черги. Вони кажуть, у нас є загальні черги на соціальне житло. Нехай ВПО стають у ці черги. Навіщо інші. Жоден донор не надасть кошти на фонд соціального житла. Потрібно створити таку чергу, зоб в неї могли стати виключно ВПО», – розповіла Олена.

Редакція Вільногірськ.IN.UA вже спілкувалася з юристом з цього питання та отримувала відповідь на запит на інформацію від міської ради. За результатами цієї відповіді виявилося, що Вільногірська міська рада не має окремої черги для ВПО на отримання тимчасового житла. Всіх заявників ставлять у загальну чергу.

Більше про те як отримати тимчасове житло у Вільногірську читайте у нашому матеріал.

Питання черги для ВПО на державному рівні

«Створення черги для ВПО на отримання тимчасового житла не є забаганкою переселенців з Вільногірська. Це є правилом, яке диктує офіційна державна стратегія та операційний план», – пояснює Олена Пазенко.

У квітні 2023 року Розпорядженням КМУ було схвалено Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та затверджено операційній план заходів з її реалізації у 2023-2025 роках. Саме в останньому дані пункти про чергу та фонд житла чітко окреслені. 

Також фахівчиня розповіла, що якщо внутрішньо переселена особа спробує подати заявку на зарахування до черги на отримання тимчасового житла для ВПО, а такої черги у громаді немає, то людина може подати до суду. Оскільки існування такої черги прописано у державі на рівні нормативно-правових документів, то суд, швидше за все, пристане на сторону позивача. У такому випадку громада все одно буде зобов’язана створити цю чергу згідно із рішенням суду. 

 Як громада може отримати вигоду від залучення переселенців 

Питання щодо надання тимчасового житла регулюються Постановою КМУ № 495. Там також є бальна система, яка використовується при визначенні першочерговості надання житла тим чи іншим переселенцям. Це значить, що, наприклад, мати одиначка чи багатодітна родина серед усіх претендентів на тимчасове житло може мати пріоритет на поселення. Адже такі люди отримують більше балів згідно із Постановою та додатками до неї. Втім, у документі також вказано, що громади також мають 20 балів, які вони можуть вирішити, як розподіляти. Таким чином, міська рада може надавати ці бали людям, які мають певний фах, що необхідний громаді. Це можуть бути лікарі, вчителі, працівники комунальних служб, слюсарі тощо. 

«Таким чином громади можуть залучити внутрішньо переміщених осіб з таким фахом, якого бракує в громаді. Багато людей виїхало з міст або з України. Тому у громадах зараз відчувається недостача певних спеціалістів. Розподіляючи ці 20 балів, громади можуть розв’язати цю проблему», – пояснює Олена Пазенко.

Що має зробити Вільногірська громада

Вільногірська міська рада, у відповідь на попереднє звернення редакції, вказала, що наразі в громаді немає приміщень для створення фонду житла. Втім, це не є перепоною для створення черги для ВПО на отримання тимчасового житла.

«Для початку має бути проведена інвентаризація нерухомого майна громади. Таким чином громада має побачити безхазяйне майно,  комунальні будівлі, що занепадають тощо. Можливо є якась будівля, яка недобудована, але там проведені комунікації. Цей моніторинг дозволяє зрозуміти, куди направити донорські кошти. Після цього можна створювати фонд. Якщо такого фонду немає, то черга може існувати. Це показник потреби для держави та донорів», – зазначає фахівчиня.

Важливо пам’ятати, що таке житло є комунальною власністю та залишається у такому статусі назавжди. Його не можна приватизувати, не важливо, скільки людина там прожила. Воно надається допоки ВПО не можуть розв’язувати житлові питання. До того моменту, вони можуть мати це житло та сплачувати тільки за комунальні послуги. Після розв’язання проблеми з житлом для переселенців, це приміщення може передаватися громадою до іншого фонду, наприклад для черги на соціальне житло, пояснила фахівчиня. 

«У 2024 році активізували активності щодо надання тимчасово житла. Це підготовчий етап. На державному рівні буде видно, де є найбільша потреба. Основні напрямки, над якими працює держава з партнерами: соціальна оренда з подальшим викупом, програма підтримка ВПО, що зараз орендують житло. Також обдумують перегляд умови надання кредитів за програмою єОселя. Можливе запровадження саме обласних програм підтримки кредитування житла для ВПО», – розповідає Олена.

Результати засідання консультативної ради

Під час засідання члени Ради ВПО вирішили створити робочу групу з житлових питань. Вже почався процес розробки проєкту положення щодо створення черги для ВПО у Вільногірській територіальній громаді. Це положення нададуть на розгляд виконавчого комітету на найближче засідання, яке відбудеться 14 серпня. Якщо положення затвердить виконком, то надалі його винесуть на сесію міської ради. Тільки у випадку проходження сесії та затвердження місцевими депутатами, це положення набере чинності та громада почне формування такої черги.  

«Донори та держава вже зрозуміли, що не можна розглядати ВПО окремо від громади. ВПО це частина громади, благоустрій та стан громади буде впливати на їх стан та життя», – каже Олена Пазенко.

Читайте також:

• Переселенці можуть отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг
• Міськрада Вільногірська готова прийняти на баланс п’ятиповерхову недобудову за однієї умови: що відомо

Тривалі відключення електроенергії взимку — це не лише питання комфорту. Блекаут означає можливі перебої з водопостачанням, опаленням, зв’язком і зростання ризиків для життя та здоров’я людей.

Редакція поспілкувалася з Денисом Сіленко, начальником пожежно-рятувальної частини у Вільногірську, щоб з’ясувати, як місто готується до таких ситуацій і що насамперед мають знати мешканці.

Як працюють служби під час блекауту

За словами рятувальника, у Вільногірську всі екстрені служби мають алгоритми дій на випадок тривалих відключень електроенергії. Пожежно-рятувальні підрозділи, медики та інші служби забезпечені резервним живленням і продовжують роботу навіть за повного знеструмлення.

Основна увага зосереджена на реагуванні на пожежі, випадки задимлення, отруєння чадним газом, а також на допомозі людям, які опинилися в небезпечних умовах через холод або відсутність зв’язку.

Пункти незламності: коли вони потрібні

У місті діють пункти незламності, де мешканці можуть зігрітися, зарядити телефони та скористатися зв’язком. Вони працюють цілодобово і доступні для всіх.

Рятувальники радять не чекати критичної ситуації вдома. Якщо температура в оселі падає, а зв’язок зникає, краще скористатися пунктом незламності. Адреси таких місць варто дізнатися заздалегідь і зберегти офлайн. 

Найпоширеніші помилки під час відключень

Найбільше надзвичайних ситуацій під час блекаутів пов’язані не з самою відсутністю світла, а з прагненням людей зігрітися будь-яким способом.

Рятувальники наголошують: категорично заборонено обігрівати житло газовими плитами, духовками, мангалами, а також використовувати генератори в приміщеннях, під’їздах, в підвалах, на балконах чи в гаражах.

“Дуже небезпечні газобалонні обігрівачі та печі з примусами. Через перепад температури, коли холодний балон заносять в приміщення, виріб може зірватися — а далі пожежа, руйнування оселі і травми людей. Небезпеку становлять і саморобні обігрівачі, а також залишені без нагляду свічки”, — наголошує Денис Сіленко. 

Саме такі дії найчастіше призводять до пожеж і отруєнь.

Чадний газ: тиха загроза

Чадний газ не має запаху та кольору, але є однією з головних причин трагедій під час блекаутів. Він утворюється при згорянні газу, дров або пального без належної вентиляції.

Перші симптоми — головний біль, нудота, слабкість, сонливість. У таких випадках необхідно негайно провітрити приміщення, вийти на свіже повітря та викликати швидку допомогу.

В приватному секторі — печі, каміни та буржуйки можна використовувати лише за умови справного димоходу. Генератори дозволені виключно на відкритому просторі, подалі від вікон і дверей.

Діти під час блекауту

Для дітей відключення світла — це додатковий стрес. Рятувальники радять дорослим зберігати спокій, пояснювати ситуацію простими словами та не залякувати.

Дітей слід тепло одягати навіть у приміщенні, не залишати біля свічок чи обігрівачів і намагатися підтримувати звичний режим дня настільки, наскільки це можливо.
Свічки допускаються лише як тимчасове джерело світла. Їх не можна залишати без нагляду, особливо якщо в домі є діти або тварини. На ніч усі джерела відкритого вогню мають бути обов’язково погашені.

Як викликати екстрені служби

Екстрені служби працюють навіть у разі повного блекауту.

У разі загрози життю або здоров’ю необхідно телефонувати:

• 101 — пожежно-рятувальна служба
• 102 — поліція
• 103 — швидка допомога
• 104 — аварійна газова служба
• 112 — єдиний номер екстрених служб

Рятувальники просять використовувати ці номери лише в разі реальної небезпеки.

Підготовка родини — до надзвичайної ситуації 

Запас води, продуктів, ліків, ліхтариків, батарейок, павербанків і готівки вдома — це не прояв паніки, а базова готовність до надзвичайної ситуації.

Також важливо тримати документи в одному місці та заздалегідь продумати дії родини у разі тривалого відключення. 

“Найбільша небезпека під час блекауту — це необережність. Ми закликаємо мешканців не ризикувати життям заради тепла чи світла, дотримуватися правил безпеки та одразу звертатися до екстрених служб у разі небезпеки”, — ділиться Денис Сіленко.

Під час блекауту в сильні морози важливо зменшити втрати тепла й правильно організувати побут. Вікна варто додатково утеплити плівкою або поліетиленом, заклеївши щілини підручними матеріалами. Двері потрібно ізолювати від холоду — підкласти валик із тканини та, за можливості, завісити їх пледом або щільною тканиною.

Щоб зберегти тепло, доцільно зосередити перебування в одній кімнаті, закривши інші приміщення. Найефективніше зігріває не повітря, а теплий одяг: кілька шарів, вовняні шкарпетки, ковдра.

Додатково тепло утримують килими на підлозі та стінах. Для локального зігріву можна використовувати пляшки з гарячою водою. 

Читайте також:

Офіцер-рятувальник ДСНС Сергій Одинокий розповів про головні правила безпечного опалення взимку

З 1 січня 2026 року в Україні набрали чинності нові соціальні стандарти: мінімальну заробітну плату підвищили, а також оновили розміри прожиткового мінімуму для різних категорій населення. 

Про це повідомляє Верховна Рада України.

У 2026 році в Україні відбулося підвищення мінімальної заробітної плати. У державному бюджеті передбачено встановлення мінімальної зарплати у розмірі 8 647 гривень на місяць, а саме 52 гривні за годину. Ці показники слід застосовувати, починаючи з 1 січня. Таким чином, у порівнянні з минулим роком, коли мінімальна зарплата була 8 000 гривень, у 2026 році вона зросла на 8,1%. 

Водночас “на руки” працівник отримуватиме 6 658 грн, тоді як у 2025 році ця сума становила близько 6 160 грн.

У зв’язку з цим розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ), який фізичні особи-підприємці сплачують за себе, зріс, і тепер становить 1902,34 грн (22% від 8647 грн). Для порівняння, у минулому році сума ЄСВ складала 1760,00 грн.

Змінився також і прожитковий мінімум: на одну особу в розрахунку на місяць він становить 3 209 гривень. А для основних соціальних і демографічних груп населення діють такі показники: 

• діти віком до 6 років – 2 817 гривень; 
• діти віком від 6 до 18 років – 3 512 гривень; 
• працездатні особи – 3 328 гривень;
• особи, які втратили працездатність – 2 595 гривень; 
• особи, які втратили працездатність, прожитковий мінімум, що застосовується для визначення розміру доплат за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішенням суду, – 1 600 гривень. 

Читайте також: 

Як роботодавцям отримати компенсацію за працевлаштування ВПО