Черга на отримання тимчасового житла для ВПО: як цей процес запустити у Вільногірську

У п’ятницю, 26 липня 2024 року, члени Ради ВПО провели чергове засідання. Вони обговорили необхідність формування у Вільногірській громаді черги для переселенців щодо отримання тимчасового житла.

Більше про потенційні шляхи розв’язання житлової проблеми для переселенців — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Житло для ВПО у Вільногірську: правильна черга

Під час повномасштабної війни мільйони людей були вимушені виїхати з різних домівок через окупацію або руйнування їх житла. Зараз багато з них перебувають в різних громадах України. Соціальний статус та фінансові спроможності у цих людей різні. Тому держава з цього року активізувала свої зусилля щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом, якщо ті цього потребують. 

Фахівчиня з моніторингу ситуації ВПО БО «БФ «Право на захист» Олена Пазенко розповіла на засіданні, що для того, щоб громада могла рухатися в рамках освоєння донорських коштів або користування державними субвенціями, вона має зробити перший крок — створити чергу на отримання тимчасового житла для ВПО. Якщо в громаді такого немає, то будь-яка комунікація щодо отримання коштів на будівництво, реконструкцію чи ремонт приміщень для поселення ВПО неможлива. 

«У деяких громад є помилкове розуміння питання створення такої черги. Вони кажуть, у нас є загальні черги на соціальне житло. Нехай ВПО стають у ці черги. Навіщо інші. Жоден донор не надасть кошти на фонд соціального житла. Потрібно створити таку чергу, зоб в неї могли стати виключно ВПО», – розповіла Олена.

Редакція Вільногірськ.IN.UA вже спілкувалася з юристом з цього питання та отримувала відповідь на запит на інформацію від міської ради. За результатами цієї відповіді виявилося, що Вільногірська міська рада не має окремої черги для ВПО на отримання тимчасового житла. Всіх заявників ставлять у загальну чергу.

Більше про те як отримати тимчасове житло у Вільногірську читайте у нашому матеріал.

Питання черги для ВПО на державному рівні

«Створення черги для ВПО на отримання тимчасового житла не є забаганкою переселенців з Вільногірська. Це є правилом, яке диктує офіційна державна стратегія та операційний план», – пояснює Олена Пазенко.

У квітні 2023 року Розпорядженням КМУ було схвалено Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та затверджено операційній план заходів з її реалізації у 2023-2025 роках. Саме в останньому дані пункти про чергу та фонд житла чітко окреслені. 

Також фахівчиня розповіла, що якщо внутрішньо переселена особа спробує подати заявку на зарахування до черги на отримання тимчасового житла для ВПО, а такої черги у громаді немає, то людина може подати до суду. Оскільки існування такої черги прописано у державі на рівні нормативно-правових документів, то суд, швидше за все, пристане на сторону позивача. У такому випадку громада все одно буде зобов’язана створити цю чергу згідно із рішенням суду. 

 Як громада може отримати вигоду від залучення переселенців 

Питання щодо надання тимчасового житла регулюються Постановою КМУ № 495. Там також є бальна система, яка використовується при визначенні першочерговості надання житла тим чи іншим переселенцям. Це значить, що, наприклад, мати одиначка чи багатодітна родина серед усіх претендентів на тимчасове житло може мати пріоритет на поселення. Адже такі люди отримують більше балів згідно із Постановою та додатками до неї. Втім, у документі також вказано, що громади також мають 20 балів, які вони можуть вирішити, як розподіляти. Таким чином, міська рада може надавати ці бали людям, які мають певний фах, що необхідний громаді. Це можуть бути лікарі, вчителі, працівники комунальних служб, слюсарі тощо. 

«Таким чином громади можуть залучити внутрішньо переміщених осіб з таким фахом, якого бракує в громаді. Багато людей виїхало з міст або з України. Тому у громадах зараз відчувається недостача певних спеціалістів. Розподіляючи ці 20 балів, громади можуть розв’язати цю проблему», – пояснює Олена Пазенко.

Що має зробити Вільногірська громада

Вільногірська міська рада, у відповідь на попереднє звернення редакції, вказала, що наразі в громаді немає приміщень для створення фонду житла. Втім, це не є перепоною для створення черги для ВПО на отримання тимчасового житла.

«Для початку має бути проведена інвентаризація нерухомого майна громади. Таким чином громада має побачити безхазяйне майно,  комунальні будівлі, що занепадають тощо. Можливо є якась будівля, яка недобудована, але там проведені комунікації. Цей моніторинг дозволяє зрозуміти, куди направити донорські кошти. Після цього можна створювати фонд. Якщо такого фонду немає, то черга може існувати. Це показник потреби для держави та донорів», – зазначає фахівчиня.

Важливо пам’ятати, що таке житло є комунальною власністю та залишається у такому статусі назавжди. Його не можна приватизувати, не важливо, скільки людина там прожила. Воно надається допоки ВПО не можуть розв’язувати житлові питання. До того моменту, вони можуть мати це житло та сплачувати тільки за комунальні послуги. Після розв’язання проблеми з житлом для переселенців, це приміщення може передаватися громадою до іншого фонду, наприклад для черги на соціальне житло, пояснила фахівчиня. 

«У 2024 році активізували активності щодо надання тимчасово житла. Це підготовчий етап. На державному рівні буде видно, де є найбільша потреба. Основні напрямки, над якими працює держава з партнерами: соціальна оренда з подальшим викупом, програма підтримка ВПО, що зараз орендують житло. Також обдумують перегляд умови надання кредитів за програмою єОселя. Можливе запровадження саме обласних програм підтримки кредитування житла для ВПО», – розповідає Олена.

Результати засідання консультативної ради

Під час засідання члени Ради ВПО вирішили створити робочу групу з житлових питань. Вже почався процес розробки проєкту положення щодо створення черги для ВПО у Вільногірській територіальній громаді. Це положення нададуть на розгляд виконавчого комітету на найближче засідання, яке відбудеться 14 серпня. Якщо положення затвердить виконком, то надалі його винесуть на сесію міської ради. Тільки у випадку проходження сесії та затвердження місцевими депутатами, це положення набере чинності та громада почне формування такої черги.  

«Донори та держава вже зрозуміли, що не можна розглядати ВПО окремо від громади. ВПО це частина громади, благоустрій та стан громади буде впливати на їх стан та життя», – каже Олена Пазенко.

Читайте також:

• Переселенці можуть отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг
• Міськрада Вільногірська готова прийняти на баланс п’ятиповерхову недобудову за однієї умови: що відомо

Картини, що народжуються з дерева, та життя, сповнене праці, будівництва і творчості – 75-річний житель Вільногірська Василь Клюнда перетворює звичайні фанерні дошки на витончені художні роботи. 

У розмові з журналісткою Вільногірськ IN.UA майстер розповів, як із меблевого виробництва прийшов до мистецтва різьби, чому творчість стала для нього способом відпочинку і що допомагає не втрачати натхнення.

Від Волині до Вільногірська: шлях довжиною в життя

Василь Клюнда народився 8 березня 1951 року у Волинській області, в селі Гречки Ковельського району. Водночас у документах офіційною датою вказано 12 березня – її записали пізніше через те, що народження відбулося вдома. Саме тому пан Василь жартує, що має одразу дві дати народження і відзначає їх обидві.

З усмішкою пан Василь розповідає: “День народження 8 березня завжди святкую вдома, а 12 березня – на роботі, бо зазвичай ця дата припадала на робочі дні”.

Після закінчення школи він здобув професію столяра-мебляра у Ковельському ПТУ та працював на меблевій фабриці близько восьми років. У 1976 році, слідом за молодшою сестрою, яка вступила до Вільногірського коледжу, він наважився переїхати до тодішнього молодого міста Вільногірська, де активно розбудовувалися промисловість і житлова інфраструктура.

“Ми тоді фактично будували половину міста”, – згадує він.

У Вільногірську майстер працював на різних підприємствах – від будівельної сфери до “Укртелекому”, де завершив трудову діяльність у 2011 році.

Як з’явилося захоплення різьбою

До мистецтва різьби Василь Клюнда прийшов ще під час навчання. Його майстер у училищі, Борейшо Григорій Іванович, не лише навчав столярства, а й відкривав учням тонкощі роботи з деревом, включаючи інкрустацію та художню обробку.

Саме тоді з’явилися перші навички, які згодом переросли у справжнє захоплення.

“Я тоді вперше спробував і зрозумів, що це мені до душі”, – пригадує він.

Згодом, працюючи на меблевому виробництві, він мав доступ до матеріалів і технологій, що дозволяло експериментувати та вдосконалювати майстерність.

Гурток для дітей і передача досвіду

У минулі роки майстер також викладав різьбу для дітей. На заняття приходили десятки учнів.

“Було до 28 дітей одночасно. У мене досі залишилися журнали відвідуваності гуртка, де я позначав, скільки маленьких майстрів приходили до мене на навчання. А це було ще у 80-90-х роках”, – згадує він.

Заняття проходили кілька разів на тиждень, і діти власноруч створювали перші роботи – від простих візерунків до складніших композицій.

Як народжується дерев’яна картина

Процес створення різьблених робіт, за словами майстра, потребує точності, терпіння і розуміння структури дерева.

Спочатку підбирається та обробляється фанера: її шліфують, покривають морилкою або фарбниками, а потім лакують. Далі в роботу вступають спеціальні різці та стамески.

“Тут важливо не прорізати зайвого, бо фанера має шари. Треба відчувати матеріал до міліметрів”, – пояснює Василь Клюнда.

Залежно від складності, одна робота може зайняти від кількох годин до дня. Прості сюжети майстер виконував навіть по кілька десятків на місяць, коли працював активно.

“Як зараз пам’ятаю, я міг зробити від 60 до 80 робіт за місяць. Якщо це були прості пейзажі, то міг і по 6 картин на день робити”, – поділився пан Василь.

Від пейзажів до ікон: еволюція творчості

У різні роки тематика робіт змінювалася. Майстер створював пейзажі, портрети, сюжетні композиції, а також масштабні панно.

Окремий напрям – копіювання робіт художників, зокрема гравюр, які він збільшував і переносив у різьбу.

Сьогодні Василь Клюнда більше працює над іконами, які оформлює у дерев’яні рамки та розміщує під склом.

“Зараз часто просять саме ікони. Роблю їх із душею”, – говорить він.

Творчість як відпочинок і спосіб жити

Попри вік, Василь Клюнда не полишає творчості. Хоча працює вже рідше, він продовжує створювати вироби, які для нього – більше ніж просто предмети декору.

“Я забуваю про все, коли працюю. Це мене надихає”, – каже він.

Для майстра різьба стала не лише хобі, а й способом зберігати внутрішню рівновагу та передавати емоції через дерево.

Сенси в кожній роботі

У роботах Василя Клюнди часто закладені сюжети з глибоким змістом – від природи до людських переживань. Це можуть бути сцени материнства, прощання, очікування або символічні образи змін і плину часу.

“Кожна картина має свій зміст і історію”, – зазначає він.

Поради молоді: цікавитися світом і не боятися роботи

Майстер переконаний, що сучасній молоді варто більше відходити від залежності від гаджетів і ширше дивитися на світ.

Він радить бути допитливими, пробувати різні види діяльності, не боятися фізичної праці та шукати справу, яка буде до душі.

“Не можна зациклюватися на одному. Треба цікавитися всім – тоді життя буде повнішим”, – підсумовує Василь Клюнда.

Історія майстра – це приклад того, як професійний шлях, життєвий досвід і творче захоплення можуть переплестися в одне ціле. І як із простого шматка дерева народжується не просто виріб, а історія, що зберігає пам’ять і настрій свого автора.

Читайте також:

“Коли сідаю вишивати — мозок перезавантажується”. Історія Людмили Дігтяр з Вільногірська, яка створює картини з тисячі хрестиків

Майже половину бюджету Вільногірська забезпечують податки з доходів містян, а головною статтею видатків залишається соціальна сфера. 

Деталі — у матеріалі Вільногірськ IN.UA. 

На черговій сесії Вільногірської міської ради, яка відбулася 27 березня, міський голова Володимир Василенко представив щорічний звіт про діяльність у 2025 році. У ньому він окреслив ключові показники розвитку громади, результати роботи та проблемні питання. Редакція Вільногірськ IN.UA публікує серію матеріалів, у яких детально аналізує основні напрямки звіту.

Доходи: перевиконання плану та основні платники

Згідно зі звітом, бюджет Вільногірської міської територіальної громади за 2025 рік за доходами виконано на 103,4%. Загальна сума надходжень склала 321 мільйонів 529,1 тисяч гривень. Це на 9,3% більше, ніж було у 2024 році. 

Основним джерелом наповнення міського бюджету залишається податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Його частка у структурі доходів становить майже половину — 44,8%, або ж 144 мільйони 185 тисяч гривень. 

Також громада отримала 700 тисяч гривень від Божедарівської громади як оплату за енергоносії для Вільногірської центральної міської лікарні. 

Видатки: пріоритет на освіту 

Видаткова частина бюджету за загальним фондом виконана на 97%. Касові видатки склали 279 мільйонів 313,1 тисяч гривень. Якщо порівнювати з попереднім роком, то витрати громади зросли на 4,7%.

Розподіл коштів за галузями виглядає наступним чином: 

Спеціальний фонд: допомога ЗСУ та безпека

Окремо у звіті виділено видатки спеціального фонду, який у 2025 році мав виражений оборонний та безпековий акцент. За ці кошти було: 

• придбано портативні пристрої радіоелектронної боротьби (РЕБ), засоби БпЛА та комплектуючі до них; 
• закуплено автомобільний транспорт для військових частин; 
• надано субвенцію обласному бюджету на програму забезпечення громадського порядку та безпеки на території Дніпропетровської області; 

Також було профінансовано будівництво та модернізацію місцевої системи централізованого оповіщення. 

Резервний фонд та залишки 

На початку 2025 року резервний фонд складав 12 мільйонів 713, 273 тисячі гривень. Протягом року з нього було використано 4 мільйони 566,900 тисяч гривень на виконання заходів з дотримання правового режиму в умовах воєнного стану, і 130 тисяч гривень на усунення аварії на каналізаційному колекторі. 

Наприкінці року вільний залишок коштів бюджету громади становив 23 мільйона 790,2 тисячі гривень. 

Читайте також:

Дороги, ліфти, освітлення і меморіал: на що витрачали кошти у сфері благоустрою Вільногірська