Черга на отримання тимчасового житла для ВПО: як цей процес запустити у Вільногірську

У п’ятницю, 26 липня 2024 року, члени Ради ВПО провели чергове засідання. Вони обговорили необхідність формування у Вільногірській громаді черги для переселенців щодо отримання тимчасового житла.

Більше про потенційні шляхи розв’язання житлової проблеми для переселенців — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Житло для ВПО у Вільногірську: правильна черга

Під час повномасштабної війни мільйони людей були вимушені виїхати з різних домівок через окупацію або руйнування їх житла. Зараз багато з них перебувають в різних громадах України. Соціальний статус та фінансові спроможності у цих людей різні. Тому держава з цього року активізувала свої зусилля щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом, якщо ті цього потребують. 

Фахівчиня з моніторингу ситуації ВПО БО «БФ «Право на захист» Олена Пазенко розповіла на засіданні, що для того, щоб громада могла рухатися в рамках освоєння донорських коштів або користування державними субвенціями, вона має зробити перший крок — створити чергу на отримання тимчасового житла для ВПО. Якщо в громаді такого немає, то будь-яка комунікація щодо отримання коштів на будівництво, реконструкцію чи ремонт приміщень для поселення ВПО неможлива. 

«У деяких громад є помилкове розуміння питання створення такої черги. Вони кажуть, у нас є загальні черги на соціальне житло. Нехай ВПО стають у ці черги. Навіщо інші. Жоден донор не надасть кошти на фонд соціального житла. Потрібно створити таку чергу, зоб в неї могли стати виключно ВПО», – розповіла Олена.

Редакція Вільногірськ.IN.UA вже спілкувалася з юристом з цього питання та отримувала відповідь на запит на інформацію від міської ради. За результатами цієї відповіді виявилося, що Вільногірська міська рада не має окремої черги для ВПО на отримання тимчасового житла. Всіх заявників ставлять у загальну чергу.

Більше про те як отримати тимчасове житло у Вільногірську читайте у нашому матеріал.

Питання черги для ВПО на державному рівні

«Створення черги для ВПО на отримання тимчасового житла не є забаганкою переселенців з Вільногірська. Це є правилом, яке диктує офіційна державна стратегія та операційний план», – пояснює Олена Пазенко.

У квітні 2023 року Розпорядженням КМУ було схвалено Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та затверджено операційній план заходів з її реалізації у 2023-2025 роках. Саме в останньому дані пункти про чергу та фонд житла чітко окреслені. 

Також фахівчиня розповіла, що якщо внутрішньо переселена особа спробує подати заявку на зарахування до черги на отримання тимчасового житла для ВПО, а такої черги у громаді немає, то людина може подати до суду. Оскільки існування такої черги прописано у державі на рівні нормативно-правових документів, то суд, швидше за все, пристане на сторону позивача. У такому випадку громада все одно буде зобов’язана створити цю чергу згідно із рішенням суду. 

 Як громада може отримати вигоду від залучення переселенців 

Питання щодо надання тимчасового житла регулюються Постановою КМУ № 495. Там також є бальна система, яка використовується при визначенні першочерговості надання житла тим чи іншим переселенцям. Це значить, що, наприклад, мати одиначка чи багатодітна родина серед усіх претендентів на тимчасове житло може мати пріоритет на поселення. Адже такі люди отримують більше балів згідно із Постановою та додатками до неї. Втім, у документі також вказано, що громади також мають 20 балів, які вони можуть вирішити, як розподіляти. Таким чином, міська рада може надавати ці бали людям, які мають певний фах, що необхідний громаді. Це можуть бути лікарі, вчителі, працівники комунальних служб, слюсарі тощо. 

«Таким чином громади можуть залучити внутрішньо переміщених осіб з таким фахом, якого бракує в громаді. Багато людей виїхало з міст або з України. Тому у громадах зараз відчувається недостача певних спеціалістів. Розподіляючи ці 20 балів, громади можуть розв’язати цю проблему», – пояснює Олена Пазенко.

Що має зробити Вільногірська громада

Вільногірська міська рада, у відповідь на попереднє звернення редакції, вказала, що наразі в громаді немає приміщень для створення фонду житла. Втім, це не є перепоною для створення черги для ВПО на отримання тимчасового житла.

«Для початку має бути проведена інвентаризація нерухомого майна громади. Таким чином громада має побачити безхазяйне майно,  комунальні будівлі, що занепадають тощо. Можливо є якась будівля, яка недобудована, але там проведені комунікації. Цей моніторинг дозволяє зрозуміти, куди направити донорські кошти. Після цього можна створювати фонд. Якщо такого фонду немає, то черга може існувати. Це показник потреби для держави та донорів», – зазначає фахівчиня.

Важливо пам’ятати, що таке житло є комунальною власністю та залишається у такому статусі назавжди. Його не можна приватизувати, не важливо, скільки людина там прожила. Воно надається допоки ВПО не можуть розв’язувати житлові питання. До того моменту, вони можуть мати це житло та сплачувати тільки за комунальні послуги. Після розв’язання проблеми з житлом для переселенців, це приміщення може передаватися громадою до іншого фонду, наприклад для черги на соціальне житло, пояснила фахівчиня. 

«У 2024 році активізували активності щодо надання тимчасово житла. Це підготовчий етап. На державному рівні буде видно, де є найбільша потреба. Основні напрямки, над якими працює держава з партнерами: соціальна оренда з подальшим викупом, програма підтримка ВПО, що зараз орендують житло. Також обдумують перегляд умови надання кредитів за програмою єОселя. Можливе запровадження саме обласних програм підтримки кредитування житла для ВПО», – розповідає Олена.

Результати засідання консультативної ради

Під час засідання члени Ради ВПО вирішили створити робочу групу з житлових питань. Вже почався процес розробки проєкту положення щодо створення черги для ВПО у Вільногірській територіальній громаді. Це положення нададуть на розгляд виконавчого комітету на найближче засідання, яке відбудеться 14 серпня. Якщо положення затвердить виконком, то надалі його винесуть на сесію міської ради. Тільки у випадку проходження сесії та затвердження місцевими депутатами, це положення набере чинності та громада почне формування такої черги.  

«Донори та держава вже зрозуміли, що не можна розглядати ВПО окремо від громади. ВПО це частина громади, благоустрій та стан громади буде впливати на їх стан та життя», – каже Олена Пазенко.

Читайте також:

• Переселенці можуть отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг
• Міськрада Вільногірська готова прийняти на баланс п’ятиповерхову недобудову за однієї умови: що відомо

У 2025 році Вільногірська громада піклувалася, щоб кожна дитина зростала в безпечному сімейному середовищі. Від розвитку прийомних і патронатних родин до фінансування оздоровлення та юридичного захисту — як саме місто підтримувало найменших і яких результатів вдалося досягти, розповідаємо на Вільногірськ IN.UA. 

На черговій сесії Вільногірської міської ради, яка відбулася 27 березня, міський голова Володимир Василенко представив щорічний звіт про діяльність у 2025 році. У ньому він окреслив ключові показники розвитку громади, результати роботи та проблемні питання. Редакція Вільногірськ IN.UA публікує серію матеріалів, у яких детально аналізує основні напрямки звіту. 

Пріоритет — сімейний затишок 

Головна мета громади — щоб кожна дитина зростала в родині, а не в інституції. Станом на кінець 2025 року на первинному обліку у Службі перебувало 56 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі: 

• 48 дітей (85%) — влаштовані до сімейних форм виховання (опіка, піклування, прийомні сім’ї);
• 1 дитина — перебуває у закладі інституційного догляду.

Протягом року на облік було взято 5 дітей, тоді як 11 — знято: 3 дитини були усиновлені, а 8 досягли повноліття.

Розвиток прийомних та патронатних сімей 

2025 рік став роком розширення мережі професійних вихователів. У громаді було створено дві нові прийомні сім’ї, до яких одразу влаштували двох дітей.

Особлива увага приділялася патронату — формі тимчасового догляду за дітьми, які опинилися у складних обставинах. Протягом року функціонували дві такі сім’ї (одна з них створена саме у 2025-му). Завдяки патронатним вихователям 17 дітей отримали фахову підтримку та безпечний прихисток у кризовий період замість того, щоб потрапити до притулку чи лікарні.

Також у громаді продовжує формуватися черга майбутніх усиновлювачів — наразі на обліку перебуває одна подружня пара, яка готується стати батьками.

Статус “Дитина війни” та юридичний захист 

У 2025 році статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, було офіційно надано трьом дітям громади. Це дає їм право на додаткові соціальні гарантії.

Окрім цього, Служба веде активну юридичну боротьбу за права неповнолітніх: спільно з працівниками Служби у справах дітей судами було розглянуто 6 цивільних справ, а також працівники Служби у якості органу опіки та піклування взяли участь у 28 судових засіданнях. 

Бюджет програми: куди спрямовувалися кошти 

Загалом на виконання заходів профільної програми у 2025 році було витрачено 540 962,98 гривень. Розподіл коштів виглядає наступним чином:

1. Оздоровлення та відпочинок — 410 554,48 гривень: вдалося охопити 345 дітей; громада забезпечувала як повну оплату путівок, так і часткове співфінансування.
2. Соціально-правовий захист — 116 011,00 гривень: сюди входить утримання дітей у спеціалізованих закладах, зокрема — Центр реабілітації “Надія” (Апостолове) та Малий груповий будинок “Затишок” (Вакулівська сільрада); ці заклади надають фахову психологічну та фізичну реабілітацію дітям нашої громади.
3. Підтримка патронату — 14 397,50 гривень: кошти пішли на виплату поворотної фінансової допомоги для створення належних умов у новій патронатній родині.

Житлове питання та майбутнє 

Громада не залишає поза увагою і тих, хто виходить у доросле життя. На квартирному обліку виконавчого комітету станом на початок 2026 року перебуває 13 осіб:

• 1 дитина-сирота;
• 12 осіб з-поміж дітей-сиріт віком від 18 до 35 років (2 особи — старше 35 років).

Читайте також:

Медицина та соціальний захист: як підтримували вільногірців у 2025 році

Отримання паспорта для виїзду за кордон традиційно належить до найбільш затребуваних послуг в Україні. Державна міграційна служба (ДМС) опублікувала оновлені роз’яснення щодо процедури, цін та правил на 2026 рік.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала детальну інструкцію, яка допоможе оформити документ швидко та без зайвого клопоту.

Базові умови та термін дії

Виготовлення закордонного паспорта є добровільним. Строк його дії безпосередньо залежить від віку людини:

• для громадян, яким виповнилося 16 років, документ дійсний 10 років;
• для дітей віком до 16 років паспорт видається на 4 роки.

Важливо пам’ятати: українське законодавство дозволяє громадянину мати не більше двох чинних закордонних паспортів одночасно.

Де оформити та як проходить процедура

Подати заявку на виготовлення документа можна в одній із таких установ:

• територіальний підрозділ Державної міграційної служби;
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• відділення “Паспортного сервісу” (ДП “Документ”).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають звертатися до відповідних консульств чи дипломатичних установ.

Процедура обов’язково включає сканування відбитків пальців (для дітей ця норма застосовується з 12 років). Заявник повинен особисто та дуже уважно перевірити свої дані в анкеті, особливо транслітерацію, і лише після цього засвідчити їх власним підписом. Забирати готовий закордонний паспорт потрібно особисто, пред’явивши внутрішній паспорт громадянина України.

Вартість та строки виготовлення у 2026 році

Наведені суми адміністративного збору є актуальними лише для оформлення на території України. При зверненні до установ за кордоном додатково сплачується консульський збір.

Звичайне оформлення (до 20 робочих днів): 1147 гривень (352 грн за адміністративну послугу + 795 грн за бланк).

Термінове оформлення (до 7 робочих днів): 1787 гривень (992 грн за послугу + 795 грн за бланк).

Екстрене оформлення (до 3 робочих днів): 1787 гривень. Надається виключно за наявності серйозних підстав (нагальне лікування, супровід тяжкохворого або смерть родича за кордоном).

Окремий строк — до 10 робочих днів — передбачено для дітей, яких усиновили іноземці та які виїжджають на постійне місце проживання.

Хто має право подавати заяву

Особи віком від 14 років зобов’язані подавати заяву виключно особисто. Якщо дитині ще немає 14 років, документи подає один із її законних представників (батьків, усиновлювачів, опікунів). Дозвіл або присутність другого з батьків для цього не вимагається.

Які документи знадобляться

Для стандартного оформлення:

• заява-анкета (її формує та роздруковує працівник установи на місці);
• паспорт громадянина України (для осіб віком від 14 років);
• свідоцтво про народження (для дітей). Якщо один із батьків був іноземцем на момент народження дитини, додатково потрібна довідка про набуття українського громадянства;
• квитанція про сплату збору або документ, що підтверджує право на звільнення від оплати.

Якщо оформлюється паспорт для дитини до 12 років або для особи, що прикута до ліжка і потребує термінового виїзду на лікування, дозволяється принести одну фотокартку розміром 10х15 см для сканування обличчя (без фізичної присутності заявника).

Додаткові документи у специфічних ситуаціях:

• у разі втрати/викрадення: заява у довільній формі про втрату та витяг з ЄРДР (якщо паспорт вкрали на території України);
• при обміні: старий закордонний паспорт та підтвердження підстав для його обміну. Якщо в старому документі є чинні візи чи посвідки на проживання і ви хочете його залишити, слід написати заяву про повернення паспорта після анулювання;
• для дітей-сиріт або позбавлених батьківського піклування: документи, що підтверджують повноваження опікуна чи директора закладу (рішення суду, договір про патронат, договір про влаштування до прийомної сім’ї тощо).

Всі документи, видані за кордоном, мають бути перекладені українською мовою та нотаріально завірені. Оригінали документів (крім старих закордонних паспортів та квитанцій) повертаються заявнику відразу після оформлення анкети.

Особливості транслітерації

Прізвище та ім’я автоматично переводяться латиницею згідно з офіційною таблицею транслітерації. Однак, якщо у ваших раніше виданих паспортах, іноземних документах дитини чи свідоцтві про зміну імені (чи шлюб) використовувалася інша транслітерація, ви маєте право подати письмову заяву з проханням зберегти попереднє написання. До заяви обов’язково додається документ, який підтверджує цей факт.

Чому можуть відмовити у видачі

Органи ДМС або дипломатичні установи можуть офіційно відмовити в оформленні паспорта з таких причин:

• особа не має громадянства України;
• за паспортом для дитини звернулася особа без документального підтвердження повноважень законного представника;
• заявник вже має два діючі закордонні паспорти;
• подано неповний пакет документів або інформації;
• виявлено розбіжності між наданими даними та інформацією в державних реєстрах.

Рішення про відмову обов’язково оформлюється письмово із чітким зазначенням підстав та вручається заявнику у встановлені законодавством строки.

Читайте також:

В Україні запустили безоплатній застосунок для вивчення профільної англійської