У п’ятницю, 26 липня 2024 року, члени Ради ВПО провели чергове засідання. Вони обговорили необхідність формування у Вільногірській громаді черги для переселенців щодо отримання тимчасового житла.

Більше про потенційні шляхи розв’язання житлової проблеми для переселенців — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Житло для ВПО у Вільногірську: правильна черга

Під час повномасштабної війни мільйони людей були вимушені виїхати з різних домівок через окупацію або руйнування їх житла. Зараз багато з них перебувають в різних громадах України. Соціальний статус та фінансові спроможності у цих людей різні. Тому держава з цього року активізувала свої зусилля щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом, якщо ті цього потребують. 

Фахівчиня з моніторингу ситуації ВПО БО «БФ «Право на захист» Олена Пазенко розповіла на засіданні, що для того, щоб громада могла рухатися в рамках освоєння донорських коштів або користування державними субвенціями, вона має зробити перший крок — створити чергу на отримання тимчасового житла для ВПО. Якщо в громаді такого немає, то будь-яка комунікація щодо отримання коштів на будівництво, реконструкцію чи ремонт приміщень для поселення ВПО неможлива. 

«У деяких громад є помилкове розуміння питання створення такої черги. Вони кажуть, у нас є загальні черги на соціальне житло. Нехай ВПО стають у ці черги. Навіщо інші. Жоден донор не надасть кошти на фонд соціального житла. Потрібно створити таку чергу, зоб в неї могли стати виключно ВПО», – розповіла Олена.

Редакція Вільногірськ.IN.UA вже спілкувалася з юристом з цього питання та отримувала відповідь на запит на інформацію від міської ради. За результатами цієї відповіді виявилося, що Вільногірська міська рада не має окремої черги для ВПО на отримання тимчасового житла. Всіх заявників ставлять у загальну чергу.

Більше про те як отримати тимчасове житло у Вільногірську читайте у нашому матеріал.

Питання черги для ВПО на державному рівні

«Створення черги для ВПО на отримання тимчасового житла не є забаганкою переселенців з Вільногірська. Це є правилом, яке диктує офіційна державна стратегія та операційний план», – пояснює Олена Пазенко.

У квітні 2023 року Розпорядженням КМУ було схвалено Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та затверджено операційній план заходів з її реалізації у 2023-2025 роках. Саме в останньому дані пункти про чергу та фонд житла чітко окреслені. 

Також фахівчиня розповіла, що якщо внутрішньо переселена особа спробує подати заявку на зарахування до черги на отримання тимчасового житла для ВПО, а такої черги у громаді немає, то людина може подати до суду. Оскільки існування такої черги прописано у державі на рівні нормативно-правових документів, то суд, швидше за все, пристане на сторону позивача. У такому випадку громада все одно буде зобов’язана створити цю чергу згідно із рішенням суду. 

 Як громада може отримати вигоду від залучення переселенців 

Питання щодо надання тимчасового житла регулюються Постановою КМУ № 495. Там також є бальна система, яка використовується при визначенні першочерговості надання житла тим чи іншим переселенцям. Це значить, що, наприклад, мати одиначка чи багатодітна родина серед усіх претендентів на тимчасове житло може мати пріоритет на поселення. Адже такі люди отримують більше балів згідно із Постановою та додатками до неї. Втім, у документі також вказано, що громади також мають 20 балів, які вони можуть вирішити, як розподіляти. Таким чином, міська рада може надавати ці бали людям, які мають певний фах, що необхідний громаді. Це можуть бути лікарі, вчителі, працівники комунальних служб, слюсарі тощо. 

«Таким чином громади можуть залучити внутрішньо переміщених осіб з таким фахом, якого бракує в громаді. Багато людей виїхало з міст або з України. Тому у громадах зараз відчувається недостача певних спеціалістів. Розподіляючи ці 20 балів, громади можуть розв’язати цю проблему», – пояснює Олена Пазенко.

Що має зробити Вільногірська громада

Вільногірська міська рада, у відповідь на попереднє звернення редакції, вказала, що наразі в громаді немає приміщень для створення фонду житла. Втім, це не є перепоною для створення черги для ВПО на отримання тимчасового житла.

«Для початку має бути проведена інвентаризація нерухомого майна громади. Таким чином громада має побачити безхазяйне майно,  комунальні будівлі, що занепадають тощо. Можливо є якась будівля, яка недобудована, але там проведені комунікації. Цей моніторинг дозволяє зрозуміти, куди направити донорські кошти. Після цього можна створювати фонд. Якщо такого фонду немає, то черга може існувати. Це показник потреби для держави та донорів», – зазначає фахівчиня.

Важливо пам’ятати, що таке житло є комунальною власністю та залишається у такому статусі назавжди. Його не можна приватизувати, не важливо, скільки людина там прожила. Воно надається допоки ВПО не можуть розв’язувати житлові питання. До того моменту, вони можуть мати це житло та сплачувати тільки за комунальні послуги. Після розв’язання проблеми з житлом для переселенців, це приміщення може передаватися громадою до іншого фонду, наприклад для черги на соціальне житло, пояснила фахівчиня. 

«У 2024 році активізували активності щодо надання тимчасово житла. Це підготовчий етап. На державному рівні буде видно, де є найбільша потреба. Основні напрямки, над якими працює держава з партнерами: соціальна оренда з подальшим викупом, програма підтримка ВПО, що зараз орендують житло. Також обдумують перегляд умови надання кредитів за програмою єОселя. Можливе запровадження саме обласних програм підтримки кредитування житла для ВПО», – розповідає Олена.

Результати засідання консультативної ради

Під час засідання члени Ради ВПО вирішили створити робочу групу з житлових питань. Вже почався процес розробки проєкту положення щодо створення черги для ВПО у Вільногірській територіальній громаді. Це положення нададуть на розгляд виконавчого комітету на найближче засідання, яке відбудеться 14 серпня. Якщо положення затвердить виконком, то надалі його винесуть на сесію міської ради. Тільки у випадку проходження сесії та затвердження місцевими депутатами, це положення набере чинності та громада почне формування такої черги.  

«Донори та держава вже зрозуміли, що не можна розглядати ВПО окремо від громади. ВПО це частина громади, благоустрій та стан громади буде впливати на їх стан та життя», – каже Олена Пазенко.

Читайте також:

• Переселенці можуть отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг
• Міськрада Вільногірська готова прийняти на баланс п’ятиповерхову недобудову за однієї умови: що відомо

У Вільногірську найближчий тиждень обіцяє помірно теплу погоду.

Більше про прогноз погоди читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Прогноз погоди у Вільногірську

У понеділок, 17 листопада, день розпочнеться з температури +9°, яка підвищиться до +14°.

Вівторок, 18 листопада: мінімальна температура складе +7°, а максимальна — +15°.

Середа, 19 листопада: ранок та ніч прохолодніші — лише +3°, вдень очікується до +5°.

Четвер, 20 листопада: температура коливатиметься від +8° до +10°.

Пʼятниця, 21 листопада: протягом дня від +7° до +11°.

Субота, 22 листопада: мінімальна температура становитиме +11°, максимальна — +15°.

Неділя, 23 листопада: температура в межах +9°…+11°.

Верхньодніпровськ — місто, що зберігає у своїх затишних вулицях десятки захованих історій. На перший погляд спокійне й камерне, воно приховує у старих фасадах відлуння дворянських балів, приватних театрів, ремісничих майстерень та культурних осередків минулого.

Усе це оживає під час пішої екскурсії, яку проводить директорка Верхньодніпровського історичного музею Наталія Іванівна Коновал.

Початок історії: від дитячого будинку до старого проспекту

Біля музею гуртуються відвідувачі, і саме з цього місця почалася подорож Верхньодніпровськом.

“Хочу вам сказати, — починає пані Наталія, — що там, де зараз знаходиться музей раніше був дитячий будинок імені Кірова”. Саме з цього місця стартує прогулянка. Колись тут стояв гарний приватний будинок, а поруч — ресторан “Славутич”, де нині торговий центр.

Ціла територія дитбудинку була важливою частиною післявоєнної історії міста. Екскурсовод згадує історію чоловіка, який нещодавно віднайшов на кладовищі могилу директора того дитячого будинку — Мічника, і прагне відновити пам’ять про нього. Такі особисті історії повертають емоційний вимір місцям, які ми часто сприймаємо просто як будівлі.

Далі шлях веде до проспекту, який у місті й досі звично називають “Каштановим”. “До 1979 року тут були лише одноповерхові будиночки, — пригадує екскурсовод. — А коли місто відзначало 200-річчя, проспект перебудували. Верхньодніпровськ тоді називали “маленьким Києвом” — настільки затишно стало”. Сьогодні це одна з найатмосферніших частин міста — з рівними рядами каштанів і доглянутими фасадами.

Історичні будівлі, що зберегли свій характер

На маршруті трапляються об’єкти, які цікаві не лише архітектурою, а й тим, що пережили кілька епох. Колишня телефонно-телеграфна станція діяла тут у 1911–1920-х роках. Поруч стоїть старе царське казначейство — одна з перших кам’яних будівель Верхньодніпровська. Воно унікальне тим, що зберегло власне призначення: тут і сьогодні працює фінансова установа.

Справжньою окрасою міста є “Дім із годинником”, зведений у другій половині XIX століття. Його називали “Генеральською дачею”, адже тут відпочивав Катеринославський генерал-губернатор. “На першому поверсі була велика зала, де збиралися дворяни, проводилися бали, музичні вечори”, — розповідає Наталія Коновал. Сьогодні будівля все ще зберігає атмосферу світського життя свого часу.

Поруч — інша важлива споруда, яка колись слугувала столярною майстернею, а згодом — торговельною організацією “Міжторг”. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес повернення майна, відібраного у приватних власників у попередні десятиліття. Тоді й були знайдені документи на цю будівлю, і її повернули спадкоємцям. Згодом її придбали нові власники, і сьогодні вона відома як “Верхауз” — Верхньодніпровська хата.

Театральні та культурні осередки минулого

У центрі маршруту — будівля колишнього кінотеатру “Гастелло”. Попри те, що багато хто вважає його спорудженим у 1930-х, архітектура свідчить про старші витоки. “Колись тут був театр, — пояснює екскурсовод. — Верхньодніпровці — дуже творчі люди, тож вистави й концерти були регулярними”. Згодом театр поступився місцем кіносеансам, і будівля стала одним із культурних центрів міста.

Ще одна виразна споруда — цегляний будинок з червоною та білою цеглою, кованими балконами та сходами на другий поверх. За різних часів тут працювали музей, бібліотека й музична школа. Хоча сьогодні будівля пустує, вона залишається архітектурною родзинкою Верхньодніпровська.

Місто, що дихає річкою

На завершення екскурсії Наталія Іванівна звертає увагу на планування міста: вулиці Верхньодніпровська пролягають паралельно до Дніпра, а інші — перпендикулярно. “Це зроблено спеціально, щоб із річки надходило прохолодне повітря. Так само побудоване й Запоріжжя”, — пояснює вона.

Прогулянка з Наталією Коновал показує Верхньодніпровськ таким, яким його часто не помічають. Місто відкривається через маленькі історії: тут був дитячий будинок, там — телефонна станція, далі ‒ будівля, де колись танцювали на балах.

Читайте також:

“Якір у степу”: морська історія Вільногірська