Черга на отримання тимчасового житла для ВПО: як цей процес запустити у Вільногірську

У п’ятницю, 26 липня 2024 року, члени Ради ВПО провели чергове засідання. Вони обговорили необхідність формування у Вільногірській громаді черги для переселенців щодо отримання тимчасового житла.

Більше про потенційні шляхи розв’язання житлової проблеми для переселенців — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Житло для ВПО у Вільногірську: правильна черга

Під час повномасштабної війни мільйони людей були вимушені виїхати з різних домівок через окупацію або руйнування їх житла. Зараз багато з них перебувають в різних громадах України. Соціальний статус та фінансові спроможності у цих людей різні. Тому держава з цього року активізувала свої зусилля щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом, якщо ті цього потребують. 

Фахівчиня з моніторингу ситуації ВПО БО «БФ «Право на захист» Олена Пазенко розповіла на засіданні, що для того, щоб громада могла рухатися в рамках освоєння донорських коштів або користування державними субвенціями, вона має зробити перший крок — створити чергу на отримання тимчасового житла для ВПО. Якщо в громаді такого немає, то будь-яка комунікація щодо отримання коштів на будівництво, реконструкцію чи ремонт приміщень для поселення ВПО неможлива. 

«У деяких громад є помилкове розуміння питання створення такої черги. Вони кажуть, у нас є загальні черги на соціальне житло. Нехай ВПО стають у ці черги. Навіщо інші. Жоден донор не надасть кошти на фонд соціального житла. Потрібно створити таку чергу, зоб в неї могли стати виключно ВПО», – розповіла Олена.

Редакція Вільногірськ.IN.UA вже спілкувалася з юристом з цього питання та отримувала відповідь на запит на інформацію від міської ради. За результатами цієї відповіді виявилося, що Вільногірська міська рада не має окремої черги для ВПО на отримання тимчасового житла. Всіх заявників ставлять у загальну чергу.

Більше про те як отримати тимчасове житло у Вільногірську читайте у нашому матеріал.

Питання черги для ВПО на державному рівні

«Створення черги для ВПО на отримання тимчасового житла не є забаганкою переселенців з Вільногірська. Це є правилом, яке диктує офіційна державна стратегія та операційний план», – пояснює Олена Пазенко.

У квітні 2023 року Розпорядженням КМУ було схвалено Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та затверджено операційній план заходів з її реалізації у 2023-2025 роках. Саме в останньому дані пункти про чергу та фонд житла чітко окреслені. 

Також фахівчиня розповіла, що якщо внутрішньо переселена особа спробує подати заявку на зарахування до черги на отримання тимчасового житла для ВПО, а такої черги у громаді немає, то людина може подати до суду. Оскільки існування такої черги прописано у державі на рівні нормативно-правових документів, то суд, швидше за все, пристане на сторону позивача. У такому випадку громада все одно буде зобов’язана створити цю чергу згідно із рішенням суду. 

 Як громада може отримати вигоду від залучення переселенців 

Питання щодо надання тимчасового житла регулюються Постановою КМУ № 495. Там також є бальна система, яка використовується при визначенні першочерговості надання житла тим чи іншим переселенцям. Це значить, що, наприклад, мати одиначка чи багатодітна родина серед усіх претендентів на тимчасове житло може мати пріоритет на поселення. Адже такі люди отримують більше балів згідно із Постановою та додатками до неї. Втім, у документі також вказано, що громади також мають 20 балів, які вони можуть вирішити, як розподіляти. Таким чином, міська рада може надавати ці бали людям, які мають певний фах, що необхідний громаді. Це можуть бути лікарі, вчителі, працівники комунальних служб, слюсарі тощо. 

«Таким чином громади можуть залучити внутрішньо переміщених осіб з таким фахом, якого бракує в громаді. Багато людей виїхало з міст або з України. Тому у громадах зараз відчувається недостача певних спеціалістів. Розподіляючи ці 20 балів, громади можуть розв’язати цю проблему», – пояснює Олена Пазенко.

Що має зробити Вільногірська громада

Вільногірська міська рада, у відповідь на попереднє звернення редакції, вказала, що наразі в громаді немає приміщень для створення фонду житла. Втім, це не є перепоною для створення черги для ВПО на отримання тимчасового житла.

«Для початку має бути проведена інвентаризація нерухомого майна громади. Таким чином громада має побачити безхазяйне майно,  комунальні будівлі, що занепадають тощо. Можливо є якась будівля, яка недобудована, але там проведені комунікації. Цей моніторинг дозволяє зрозуміти, куди направити донорські кошти. Після цього можна створювати фонд. Якщо такого фонду немає, то черга може існувати. Це показник потреби для держави та донорів», – зазначає фахівчиня.

Важливо пам’ятати, що таке житло є комунальною власністю та залишається у такому статусі назавжди. Його не можна приватизувати, не важливо, скільки людина там прожила. Воно надається допоки ВПО не можуть розв’язувати житлові питання. До того моменту, вони можуть мати це житло та сплачувати тільки за комунальні послуги. Після розв’язання проблеми з житлом для переселенців, це приміщення може передаватися громадою до іншого фонду, наприклад для черги на соціальне житло, пояснила фахівчиня. 

«У 2024 році активізували активності щодо надання тимчасово житла. Це підготовчий етап. На державному рівні буде видно, де є найбільша потреба. Основні напрямки, над якими працює держава з партнерами: соціальна оренда з подальшим викупом, програма підтримка ВПО, що зараз орендують житло. Також обдумують перегляд умови надання кредитів за програмою єОселя. Можливе запровадження саме обласних програм підтримки кредитування житла для ВПО», – розповідає Олена.

Результати засідання консультативної ради

Під час засідання члени Ради ВПО вирішили створити робочу групу з житлових питань. Вже почався процес розробки проєкту положення щодо створення черги для ВПО у Вільногірській територіальній громаді. Це положення нададуть на розгляд виконавчого комітету на найближче засідання, яке відбудеться 14 серпня. Якщо положення затвердить виконком, то надалі його винесуть на сесію міської ради. Тільки у випадку проходження сесії та затвердження місцевими депутатами, це положення набере чинності та громада почне формування такої черги.  

«Донори та держава вже зрозуміли, що не можна розглядати ВПО окремо від громади. ВПО це частина громади, благоустрій та стан громади буде впливати на їх стан та життя», – каже Олена Пазенко.

Читайте також:

• Переселенці можуть отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг
• Міськрада Вільногірська готова прийняти на баланс п’ятиповерхову недобудову за однієї умови: що відомо

Для багатьох водіїв процес придбання нового автомобіля або його переоформлення супроводжується отриманням тимчасових номерних знаків.

Редакція Вільногірськ IN.UA розібралася у законодавчих нюансах використання транзитних номерів та пояснює, скільки часу на них можна пересуватися в умовах воєнного стану, щоб не отримати штраф від патрульної поліції.

Що таке транзитні номери та коли їх видають

Транзитний номерний знак — це спеціальний реєстраційний номер для тимчасового використання. Візуально він суттєво відрізняється від стандартних державних знаків: має червоне тло, на якому розміщені чотири цифри та дві літери.

Такі номери видаються сервісними центрами у випадках, коли транспортний засіб ще не зареєстрований або вже знятий з офіційного обліку, але має легально переміщуватися дорогами загального користування.

Транзитні номери є обов’язковими у таких типових ситуаціях:

• після придбання абсолютно нового автомобіля в автосалоні, коли власник ще не встиг поставити його на постійний облік;
• після зняття машини з обліку для подальшого продажу за кордон (новий власник отримує право тимчасово пересуватися на такому авто);
• для перевезення транспортного засобу без постійної реєстрації (наприклад, у випадках тимчасового ввезення з-за кордону або під час переоформлення на іншу юридичну особу).

Терміни використання: загальні правила та воєнний стан

Згідно з пунктом 7 урядової постанови № 1388, власники транспортних засобів зобов’язані зареєструвати або перереєструвати свої автомобілі протягом 10 діб після їх придбання, митного оформлення чи тимчасового ввезення на територію України.

Проте українське законодавство передбачає певні послаблення на період дії воєнного стану. Строк державної реєстрації офіційно продовжується на весь період воєнного стану. Після його припинення або скасування на всій території України (чи в окремих її місцевостях) власники матимуть рівно 90 днів для того, щоб зареєструвати свої транспортні засоби.

Головна законодавча пастка: чи можна їздити

Незважаючи на офіційне продовження строків реєстрації, для водіїв існує суворе обмеження. Фактично перереєстровувати авто та отримувати постійні білі номери під час війни не обов’язково — це можна відкласти на післявоєнний період (ті самі 90 днів).

Але ця пільга діє лише за однієї умови: якщо ви взагалі не збираєтеся користуватися цим транспортним засобом, і він просто стоїть у гаражі чи на парковці.

Закон чітко наголошує: експлуатація транспортних засобів, які не зареєстровані в уповноважених органах МВС і не мають відповідних постійних номерних знаків, на дорогах загального користування суворо забороняється. Відповідно, їздити на транзитних номерах місяцями, прикриваючись воєнним станом, не можна.

Штрафні санкції за порушення

Якщо патрульна поліція зупинить водія, який керує автомобілем на прострочених транзитних номерах (понад встановлені 10 діб), на нього чекає адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), штраф за керування незареєстрованим транспортним засобом становить 850 гривень.

Зазначимо, що водіям слід пам’ятати про один важливий нюанс: згідно з КУпАП, штраф за таке порушення не є одноразовим. Тобто, якщо після складання першого протоколу ви продовжите їздити на транзитних номерах і вас зупинять повторно, поліцейські знову випишуть штраф.

Читайте також:

Втрата бізнесу через війну: Міжнародний реєстр збитків розпочав прийом заяв від підприємців

Кабінет Міністрів України 7 січня 2026 року подав на розгляд Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу. Документ, розроблений Міністерством економіки, має замінити застаріле законодавство 1971 року та адаптувати український ринок праці до стандартів Європейського Союзу.

Після реєстрації законопроєкту в мережі почали ширитися чутки щодо його змісту, які спростували представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Що змінить новий Трудовий кодекс: ключові інновації

Проєкт Трудового кодексу розроблявся із залученням бізнесу, профспілок та міжнародних експертів. Його головна мета — легалізувати сучасні формати роботи та імплементувати понад 30 європейських директив.

Основні зміни передбачають:

• повну цифровізацію трудових відносин та можливість укладати договори онлайн;
• розширення переліку видів трудових договорів для легалізації фрілансу та віддаленої роботи;
• чітке визначення критеріїв трудових відносин для боротьби з тіньовою зайнятістю;
• новий, прозорий підхід до розрахунку мінімальної заробітної плати (погодинно та щомісяця);
• перехід інспекції праці до моделі, орієнтованої на запобігання порушенням, а не на штрафи.

Правда та міфи про новий Кодекс

Після публікації тексту документа в інтернеті з’явилося багато маніпуляцій. Уряд офіційно спростував найпоширеніші з них. У Міністерстві економіки наголошують, що багато тверджень у соцмережах є вирваними з контексту. Уряд надав офіційні роз’яснення щодо найбільш спірних питань.

Міф 1: Роботодавці зможуть безконтрольно стежити за працівниками

Правда: Відеоспостереження та моніторинг робочої пошти визначені у проєкті як крайні заходи контролю. Вони можливі лише за наявності об’єктивної необхідності та з обов’язковим попереднім інформуванням працівника. Кодекс вперше встановлює чіткі межі такого контролю, щоб захистити право людини на приватність, як це роблять у країнах ЄС.

Міф 2: У працівників заберуть відпустки

Правда: Тривалість основної щорічної відпустки не може бути меншою за 28 днів. Для тих, хто зараз має право на довшу відпустку, нічого не зміниться. Також зберігається додаткова відпустка за роботу у шкідливих чи важких умовах. Усі невикористані дні відпустки, накопичені до ухвалення нового кодексу, зберігаються та компенсуються за старими правилами.

Міф 3: Легалізується звільнення під час лікарняного

Правда: Проєкт не дозволяє припиняти трудові відносини під час хвороби чи відпустки. Роботодавець зможе видати наказ про звільнення у цей період, але офіційним днем звільнення буде вважатися перший робочий день після завершення лікарняного або відпустки. Усі соціальні гарантії на період тимчасової непрацездатності повністю зберігаються.

Міф 4: Людей змусять працювати понаднормово

Правда: Нормальна тривалість робочого часу залишається незмінною — 40 годин на тиждень. Понаднормова робота існує і зараз, але новий кодекс встановлює для неї жорсткі межі: базова норма — 180 годин на рік. За взаємною згодою сторін у колективному договорі цей ліміт можна збільшити, але не більше ніж до 250 годин на рік (абсолютний максимум — 48 годин на тиждень разом із понаднормовими). Підвищена оплата за такі години, а також за роботу у вихідні та вночі, зберігається.

Міф 5: Скасовуються гарантії для вагітних та батьків

Правда: Жодні чинні гарантії не скасовуються. Більше того, документ забороняє звільняти з ініціативи роботодавця працівників із дітьми до 1,5 року, дітей з інвалідністю, а також одиноких батьків із дітьми до 14 років. Додатково запроваджується оплачувана відпустка для догляду за дитиною загальною тривалістю 4 місяці (по 2 місяці індивідуально для кожного з батьків, або 4 місяці для одинокої матері/батька).

Міф 6: Профспілки втратять свої права

Правда: Проєкт містить окремі статті, які закріплюють право на свободу об’єднання та проведення колективних переговорів. За профспілками залишається пріоритетне право представляти інтереси трудового колективу, а роботодавець зобов’язаний проводити з ними консультації у визначених законом випадках.

Наразі уряд передав документ до Верховної Ради. Попереду — розгляд у першому читанні, після якого народні депутати, бізнес та профспілки зможуть вносити свої правки для подальшого фахового обговорення.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити