Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей?

Дмитро Бойцун 16:30, 26 Березня 2025
Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 1
Вільногірський історико-краєзнавчий музей / фото Вільногірськ IN.UA

Редакція Вільногірськ IN.UA опублікувала матеріал про роботу, структуру та відкритість для громади історико-краєзнавчого музею, який функціонує у Вільногірському ліцеї №5, та частина питань залишалась відкритою. Тому журналісти Вільногірськ IN.UA звернулись з запитом до Міністерства культури України та особисто до заступника директора Українського державного центру краєзнавства і туризму учнівської молоді Дмитра Мельченко, за уточненням питання функціонування музею та його належності до ліцею №5.

Як працює музей та хто це вирішує, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Кому належить Вільногірський музей?

Історико-краєзнавчий музей має засновників, директора, окремий розділ на офіційному сайті Вільногірського ліцею №5 та навіть згадування у переліку музеїв, що належать до Музейного фонду України. Проте він не є музеєм у звичному для людей розумінні.

Редакція Вільногірськ IN.UA направила запит у Міністерство культури про реєстрацію історико-краєзнавчого музею при ліцеї №5, у базі даних Міністерства культури.

Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 2
Відповідь від Міністерства культури України / скриншот відповіді

Так, раніше історико-краєзнавчий музей Вільногірська належав до об’єктів, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. Та зараз він не зареєстрований як музей на рівні держави. У Міністерстві культури та стратегічних  комунікацій України немає інформації ні про дату реєстрації музею, ні його номеру державної реєстрації.

Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 3
Перелік музеїв / скриншот постанови Кабінету міністрів №1766

Як пояснив Дмитро Мельченко, наявність інформації у постанові Кабінету міністрів №1766 від 29 листопада 2000 року, більше не актуальна, оскільки від 2014 року, відповідно до “Положення про музеї при закладах освіти”, музеї більше не реєструються, та знаходяться на обліку в управлінні освіти області.

Як з’явився музей?

Як зазначено у розділі про музей Вільногірська, створили музей за підтримки вчительського колективу та батьків учнів, які навчались у ліцеї на той момент. Таким чином, вперше музей зареєстрували у 1983 році, та вже у 1984 музей вперше відкрив свої двері. 

Отже, музей перебуває у повному підпорядкуванні Вільногірського ліцею №5 та функціонує не в рамках держави, а в рамках ліцею. Як зазначив Дмитро Мельничук, музей не має бути зареєстрований, та все ж має бути на обліку в області.

“Міністерство юстиції каже, що такі музеї обліковуються, а не реєструються. І обліковуються вони в книзі “Облік музеїв загальної освіти області”. Ця книга знаходиться або в управлінні освіти області, або в департаменті управління області, яке делегує цю роботу центрам краєзнавства і туризму в тій самій області”, – розповів Дмитро Мельничук.

Виходить що “музей” не музей?

Зі слів Дмитра Мельничука, для функціонування музею, директор ліцею мав призначити директора музею, який би й відповідав за організацію його роботи та збереження музейних фондів. 

Нагадаємо, що наказом від 30 грудня 2022 року керівницею музею є Альона Шульгань.

Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 4
Керівниця музею / скриншот відповіді від Вільногірського ліцею №5

Таким чином, музей має все необхідне для того, щоб Вільногірський ліцей №5 міг визнати історико-краєзнавчий музей своїм структурним підрозділом, та представники ліцею вважають інакше.

Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 5
Засновник музею / скриншот відповіді від Вільногірського ліцею №5Засновник музею / скриншот відповіді від Вільногірського ліцею №5

Для ліцею №5 це означає, що музей функціонує виключно в інтересах ліцею. Питання його відвідування також вирішує сам ліцей, в обличчі директорки ліцею Тетяни Крижан та керівниці історико-краєзнавчого музею Альони Шульгань. Крім того, вільногірський музей, і йому подібні, фінансуються міським бюджетом, а не державним, що дозволяє вести свою діяльність вільно та у своїх інтересах.

“Я не знаю хто вам так відповідав (що музей не є структурним підрозділом Вільногірського ліцею №5), і наскільки людина була в темі, щоб так відповісти. Я впевнений ви вже звертались до директора ліцею, який своїм наказом мав призначити директора музею. Положення про музей при закладі освіти, від 2014 року, означає що за управління музеєм при закладі освіти мають платити надбавку, приблизно 10-15% від мінімальної зарплати. Ці гроші йдуть від міського бюджету, не державного. Усі музеї при закладах освіти, крім закладів вищої освіти, фінансуються від міського бюджету. Таким чином, такі музеї можуть вести діяльність вільно”, – пояснив Дмитро Мельничук.

Як можна відвідати музей?

Таким чином, музей у Вільногірську не має державної реєстрації, оскільки працює як частина навчального закладу. Такий музей обліковується, але не реєструється на рівні держави. Це означає, що він підпорядкований Вільногірському ліцею №5, і питання його роботи, доступності та фінансування вирішуються на місцевому рівні. Музей в основному функціонує для учнів ліцею, і чи можуть інші люди його відвідувати – вирішує адміністрація.

Сам Дмитро Мельничук підтримує таку позицію музею, пояснюючи це тим, що музей створений для дітей та покращення їх освіти. Він також вважає що вільне відвідування музею є непрактичним та тільки зашкодить процесу освіти.

“Ця інформація повинна бути, і вона повинна бути досяжна, скажімо, жителям. Для учнів, у процесі навчання, він має бути відкритий постійно. Що стосується громадськості, це справа керівництва закладу”, – зазначив Дмитро Мельничук.

Дмитро Мельничук вважає, що в складі навчального закладу вільного доступу до музею не має бути, лише організовані екскурсії. Він також вважає, що керівництво ліцею та музею готові сприяти організації таких заходів та поширенню історії Вільногірська у суспільстві.

Нагадаємо, що раніше після візиту історико-краєзнавчого музею редакція Вільногірськ IN.UA створила низку статей про роботу музею. Так, наші читачі можуть дізнатися про “Козацтво та Дніпропетровщину”, “Історію війни – другої світової та російсько-української”, про історію створення Вільногірська.

Журналісти також намагалися поговорити з начальницею відділу освіти Вільногірська, але вона відмовилася пояснювати ситуацію, залишивши питання без коментарів.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції 

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції  фото 2 16:00, 21 Квітня 2026
“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції  фото 6
Фермерка Ольга/ фото Вільногірськ IN.UA

Поки частина продавців торгує молочною продукцією без перевірок і витрат, фермерка Ольга з села Мотронівка Вільногірської громади доводить якість своєї продукції щодня — лабораторіями, ветеринарним контролем і роками селекції. 

Історію фермерки Ольги читайте на Вільногірськ IN.UA.

За словами Ольги, у регіоні залишилося фактично одне фермерське господарство, яке працює за всіма правилами: з ветеринарним контролем, лабораторними аналізами та сучасними технологіями. Проте навіть це не гарантує стабільності: головною проблемою для фермерки Ольги стала не якість продукції, а нерівні умови продажу.

“Більшість молочної продукції продається поза межами ринку — без жодних перевірок. І на це просто не звертають уваги”, — каже Ольга. 

За правилами, і корови, і вся молочна продукція мають проходити ветеринарний контроль. Це означає додаткові витрати і, відповідно, вищу ціну на продукцію.

“Наше господарство тримається з останніх сил”, — зізнається фермерка Ольга. 

Тим часом продавці на стихійних ринках працюють без цих витрат і можуть дозволити собі продаж товару за зниженими цінами. 

Однак, за даними редакції Вільногірськ IN.UA, ціни на таких “точках” навіть дорожчі. Зокрема, на “стихійному” ринку “біля берізок” ціни на домашній сир коливаються від 60 гривень за нежирний до 80 гривень за пів кіло жирного продукту. Сметана там коштує близько 140–150 гривень, вершки – 180 гривень.

Така сама продукція у пані Ольги – дешевше. Кисломолочний сир – 50 гривень за пів кіло, сметана – 140 гривень. 

Цікаво, що самі торговці зі “стихійного” ринку не проти перейти на офіційний ринок, де денна оплата становить близько 100 гривень, проте наразі вони продовжують створювати цінову конкуренцію легальним виробникам.

Як розповіла нашій журналістці одна з продавчинь молочної продукції “під берізками”, –  вона одна з останніх продавала на офіційному ринку, однак люди туди майже не заходять: всі йдуть на прохідне місце. Тому і їй довелося перебратися туди. 

Якість продукції

Господарство Ольги — не просто ферма, а результат багаторічної селекційної роботи. Тут утримують породистих корів, молоко яких має жирність понад 6%.

“Це племінне господарство. Ми самостійно займаємося осіменінням, використовуємо канадську селекцію. Усе, від корму до ветеринарії, контролюється”, — каже вона. 

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції  фото 7
Продукція Ольги/ фото Вільногірськ IN.UA

На фермі застосовують апаратне доїння, що дозволяє уникнути забруднення молока.

“Молоко одразу потрапляє в закриту систему, що гарантує чистоту, відсутність сторонніх запахів і довший термін придатності”, — пояснює героїня матеріалу. 

Усі тварини проходять регулярні перевірки. У господарстві ведеться повна ветеринарна документація.

Основа справи — любов до тварин

Попри труднощі, Ольга говорить про свою роботу з теплом. Окремо згадує своїх улюбленець — корів Мілку, Сметанку та Серафиму. Фермерка каже: 

“Люблю тих, які найлагідніші. Вони можуть облизувати тебе, поки працюєш. Це дуже особливий зв’язок”. 

Окрім корів, фермерка доглядає ще й за покинутими тваринами — нині у неї 31(!!!) кіт. 

Інші проблеми фермерів

Окрім реалізації продукції, фермери стикаються і з іншими викликами. Один із них — зміни клімату та проблеми з випасом худоби.

“Поля розорюють, проходи перекривають. Балки заростають чагарниками. Раніше там випасали сотні голів худоби, а зараз — одиниці”, — розповідає Ольга.

Вона додає, що ситуацію могли б частково вирішити ферми з вівцями чи козами, які природно очищують територію, але через ветеринарні вимоги тримати різні види тварин разом не можна.

“Це справа життя”

Фермерством Ольга займається з дитинства — її батьки присвятили цьому все життя.

“Ми зберегли ферму, яку тут побудували ще у 1954 році. Не дали їй зруйнуватися, відновили, як могли”, — говорить вона.

Сьогодні це не просто бізнес, а справа, яку намагаються втримати попри всі труднощі. Аби ще краще дбати про господарство та професійно підходити до здоровʼя тварин, наразі пані Ольга навчається на ветеринара. Більше того, у майбутньому вона планує відкрити власну ветеринарну клініку у Вільногірську, щоб допомагати не лише своїм тваринам. 

Читайте також:

Підписуйтесь

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 3 13:30, 21 Квітня 2026
“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 8
Вільногірська центральна міська лікарня / фото, Вільногірськ IN.UA

У непростий для медицини час Вільногірська центральна міська лікарня намагається не лише втримати стабільну роботу, а й поступово розвиватися. Лікарня поступово відновлюється, але потребує людей, ресурсів і підтримки громади.

Про фінансування, кадровий дефіцит, нові послуги та плани з благоустрою журналістці Вільногірськ IN.UA розповіла директорка закладу Альона Ткаченко.

“Потрібно багато працювати”: з чого починала нова керівниця

Альона Ткаченко очолила лікарню в непростий для установи період. За її словами, на момент призначення ситуація вимагала не гучних рішень, а щоденної системної роботи.

“Я можу сказати лише одне – потрібно багато працювати. Ми поступово йдемо до відновлення. Це командна робота і командний дух”, – зазначає директорка.

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 9
Консультаційно-діагностичний центр ЦМЛ / фото, Вільногірськ IN.UA

Попри труднощі, головним орієнтиром залишається якість допомоги пацієнтам і стабільність для громади.

Одна з тем, що хвилює мешканців – виплата зарплат медикам. Керівниця лікарні запевняє: наразі ситуація контрольована.

Лікарня працює за договорами з НСЗУ, виконує умови пакетів і отримує фінансування без затримок. Водночас підкреслює: рівень доходу закладу напряму залежить від активності самих працівників.

Кадри – головний виклик

Найгостріша проблема – нестача спеціалістів. Саме вона стримує розвиток лікарні.

Наразі заклад повертає колишніх працівників, залучає нових лікарів та розширює спектр послуг.

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 10
Вільногірська ЦМЛ / фото, Вільногірськ IN.UA

У лікарні вже працюють нові фахівці, зокрема реабілітологи, а вузькопрофільні спеціалісти почали регулярно приймати пацієнтів щосуботи.

Серед найбільш дефіцитних спеціальностей: кардіолог, хірург, педіатр, інфекціоніст, терапевти.

“Ми можемо підписувати нові пакети НСЗУ, але все впирається у наявність працівників”, – пояснює Ткаченко.

Нові можливості для пацієнтів: від ендоскопії до реабілітації

У лікарні з’явилися нові послуги та обладнання. Зокрема:

  • сучасний ендоскоп із фото- та відеофіксацією,
  • можливість проведення біопсії,
  • розвиток реабілітаційного напрямку.

Більшість консультацій вузьких спеціалістів – безкоштовні за направленням сімейного лікаря. Водночас є нюанси: деякі обстеження, зокрема ендоскопія для молодших пацієнтів, можуть бути платними через обмеження державних пакетів.

Авто для пацієнтів і допомога від донорів

Одним із важливих кроків стало отримання спеціалізованого автомобіля для перевезення лежачих пацієнтів. Тепер їх можуть доставляти на обстеження до інших міст без залучення сторонніх служб.

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 11
Автомобіль швидкої допомоги для перевезення лежачих хворих / фото, Вільногірська міська рада

Також лікарня регулярно отримує допомогу у вигляді генераторів, медикаментів, витратних матеріалів та гуманітарної підтримки від волонтерів та організацій.

“Будь-яка допомога зараз критично необхідна”, – наголошує директорка.

Благоустрій: “рожева мрія” – оновлення лікарні

Окремий напрям роботи – приведення до ладу території та приміщень. Частину робіт вже виконали власними силами працівників і за підтримки благодійників.

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 12
Благоустрій центральної міської лікарні / фото, Вільногірськ IN.UA

Серед першочергових потреб:

  • ремонт операційного блоку,
  • оновлення харчоблоку,
  • ремонт перев’язочних,
  • облаштування безбар’єрного доступу,
  • заміна огорожі,
  • благоустрій території.

“Наша “рожева мрія” – зробити фасад лікарні і провести капітальні ремонти”, – каже Ткаченко.

У лікарні вже встановлюють пандуси, оновлюють обладнання, працюють над доступністю для маломобільних пацієнтів.

Роль лікарні для громади

Керівниця підкреслює: лікарня – це не просто заклад, а ключовий елемент життя громади.

“Медицина – це фундамент. Це народження, лікування і, на жаль, останні моменти життя. Ми супроводжуємо людину на всіх етапах”.

До Вільногірської лікарні звертаються не лише мешканці міста, а й жителі навколишніх громад.

У лікарні не приховують: підтримка містян важлива. Йдеться не лише про фінанси.

Мешканці можуть долучатися до прибирання території, допомагати з благоустроєм та підтримувати лікарню благодійно.

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 13
Працівники лікарні облаштовують територію / фото, Вільногірськ IN.UA

“Ми стараємося”: про щоденну роботу і плани

Попри всі виклики, у лікарні вже вибудували систему роботи: проблеми вирішують поступово, визначаючи пріоритети.

“Є нагальні питання – вирішуємо одразу. Інші – поетапно. Але ми стараємося навести порядок і розвивати лікарню”, – підсумовує директорка.

Лікарня має генератори, працює як пункт незламності та продовжує надавати допомогу навіть в умовах енергетичних викликів.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції  фото 4
Історії

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції 

Поки частина продавців торгує молочною продукцією без перевірок і витрат, фермерка Ольга з села Мотронівка Вільногірської громади доводить якість своєї продукції щодня — лабораторіями, ветеринарним […]

16:00, 21.04.2026 Єва Буянова
“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 5

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду

У непростий для медицини час Вільногірська центральна міська лікарня намагається не лише втримати стабільну роботу, а й поступово розвиватися. Лікарня поступово відновлюється, але потребує людей, […]

13:30, 21.04.2026 Діана Попович
“Догляд вдома” у Вільногірську: як працює послуга  фото 6

“Догляд вдома” у Вільногірську: як працює послуга 

Комунальне некомерційне підприємство “Центр надання соціальних послуг” Вільногірської міської ради продовжує забезпечувати щоденну підтримку мешканцям, які через вік або стан здоровʼя потребують допомоги у побуті. […]

12:00, 21.04.2026 Єва Буянова
Літні дитячі табори у Вільногірській громаді: що важливо знати батькам  фото 7

Літні дитячі табори у Вільногірській громаді: що важливо знати батькам 

У 2026 році, попри виклики воєнного стану, Вільногірська міська територіальна громада реалізує програму літнього відпочинку дітей. Основна мета — забезпечити не лише змістовне дозвілля, а […]

10:00, 21.04.2026 Єва Буянова
Неоподатковуваний мінімум в Україні у 2026 році: скільки це у гривнях фото 8

Неоподатковуваний мінімум в Україні у 2026 році: скільки це у гривнях

Питання розрахунку неоподатковуваного мінімуму доходів громадян традиційно викликає чимало плутанини серед українців. У 2026 році базовий принцип нарахування залишився незмінним, однак ключові фінансові показники, від […]

13:00, 20.04.2026 Дмитро Скопіч