Редакція Вільногірськ IN.UA опублікувала матеріал про роботу, структуру та відкритість для громади історико-краєзнавчого музею, який функціонує у Вільногірському ліцеї №5, та частина питань залишалась відкритою. Тому журналісти Вільногірськ IN.UA звернулись з запитом до Міністерства культури України та особисто до заступника директора Українського державного центру краєзнавства і туризму учнівської молоді Дмитра Мельченко, за уточненням питання функціонування музею та його належності до ліцею №5.

Як працює музей та хто це вирішує, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Кому належить Вільногірський музей?

Історико-краєзнавчий музей має засновників, директора, окремий розділ на офіційному сайті Вільногірського ліцею №5 та навіть згадування у переліку музеїв, що належать до Музейного фонду України. Проте він не є музеєм у звичному для людей розумінні.

Редакція Вільногірськ IN.UA направила запит у Міністерство культури про реєстрацію історико-краєзнавчого музею при ліцеї №5, у базі даних Міністерства культури.

Так, раніше історико-краєзнавчий музей Вільногірська належав до об’єктів, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. Та зараз він не зареєстрований як музей на рівні держави. У Міністерстві культури та стратегічних  комунікацій України немає інформації ні про дату реєстрації музею, ні його номеру державної реєстрації.

Як пояснив Дмитро Мельченко, наявність інформації у постанові Кабінету міністрів №1766 від 29 листопада 2000 року, більше не актуальна, оскільки від 2014 року, відповідно до “Положення про музеї при закладах освіти”, музеї більше не реєструються, та знаходяться на обліку в управлінні освіти області.

Як з’явився музей?

Як зазначено у розділі про музей Вільногірська, створили музей за підтримки вчительського колективу та батьків учнів, які навчались у ліцеї на той момент. Таким чином, вперше музей зареєстрували у 1983 році, та вже у 1984 музей вперше відкрив свої двері. 

Отже, музей перебуває у повному підпорядкуванні Вільногірського ліцею №5 та функціонує не в рамках держави, а в рамках ліцею. Як зазначив Дмитро Мельничук, музей не має бути зареєстрований, та все ж має бути на обліку в області.

“Міністерство юстиції каже, що такі музеї обліковуються, а не реєструються. І обліковуються вони в книзі “Облік музеїв загальної освіти області”. Ця книга знаходиться або в управлінні освіти області, або в департаменті управління області, яке делегує цю роботу центрам краєзнавства і туризму в тій самій області”, – розповів Дмитро Мельничук.

Виходить що “музей” не музей?

Зі слів Дмитра Мельничука, для функціонування музею, директор ліцею мав призначити директора музею, який би й відповідав за організацію його роботи та збереження музейних фондів. 

Нагадаємо, що наказом від 30 грудня 2022 року керівницею музею є Альона Шульгань.

Таким чином, музей має все необхідне для того, щоб Вільногірський ліцей №5 міг визнати історико-краєзнавчий музей своїм структурним підрозділом, та представники ліцею вважають інакше.

Для ліцею №5 це означає, що музей функціонує виключно в інтересах ліцею. Питання його відвідування також вирішує сам ліцей, в обличчі директорки ліцею Тетяни Крижан та керівниці історико-краєзнавчого музею Альони Шульгань. Крім того, вільногірський музей, і йому подібні, фінансуються міським бюджетом, а не державним, що дозволяє вести свою діяльність вільно та у своїх інтересах.

“Я не знаю хто вам так відповідав (що музей не є структурним підрозділом Вільногірського ліцею №5), і наскільки людина була в темі, щоб так відповісти. Я впевнений ви вже звертались до директора ліцею, який своїм наказом мав призначити директора музею. Положення про музей при закладі освіти, від 2014 року, означає що за управління музеєм при закладі освіти мають платити надбавку, приблизно 10-15% від мінімальної зарплати. Ці гроші йдуть від міського бюджету, не державного. Усі музеї при закладах освіти, крім закладів вищої освіти, фінансуються від міського бюджету. Таким чином, такі музеї можуть вести діяльність вільно”, – пояснив Дмитро Мельничук.

Як можна відвідати музей?

Таким чином, музей у Вільногірську не має державної реєстрації, оскільки працює як частина навчального закладу. Такий музей обліковується, але не реєструється на рівні держави. Це означає, що він підпорядкований Вільногірському ліцею №5, і питання його роботи, доступності та фінансування вирішуються на місцевому рівні. Музей в основному функціонує для учнів ліцею, і чи можуть інші люди його відвідувати – вирішує адміністрація.

Сам Дмитро Мельничук підтримує таку позицію музею, пояснюючи це тим, що музей створений для дітей та покращення їх освіти. Він також вважає що вільне відвідування музею є непрактичним та тільки зашкодить процесу освіти.

“Ця інформація повинна бути, і вона повинна бути досяжна, скажімо, жителям. Для учнів, у процесі навчання, він має бути відкритий постійно. Що стосується громадськості, це справа керівництва закладу”, – зазначив Дмитро Мельничук.

Дмитро Мельничук вважає, що в складі навчального закладу вільного доступу до музею не має бути, лише організовані екскурсії. Він також вважає, що керівництво ліцею та музею готові сприяти організації таких заходів та поширенню історії Вільногірська у суспільстві.

Нагадаємо, що раніше після візиту історико-краєзнавчого музею редакція Вільногірськ IN.UA створила низку статей про роботу музею. Так, наші читачі можуть дізнатися про “Козацтво та Дніпропетровщину”, “Історію війни – другої світової та російсько-української”, про історію створення Вільногірська.

Журналісти також намагалися поговорити з начальницею відділу освіти Вільногірська, але вона відмовилася пояснювати ситуацію, залишивши питання без коментарів.

Читайте також:

• У Вільногірську попрощалися з військовослужбовцем Олександром Свириденко
• Які соціальні послуги у Вільногірську можу отримати вразливі категорії населення

Великий піст не означає відмову від смачної їжі. Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала рецепти, які зроблять пісні страви яскравими та поживними: від ніжних котлет до ароматного гуакамоле з авокадо. 

Більше — на Вільногірськ IN.UA

Пісні котлети з капусти

Інгредієнти: 

• капуста – 700 грамів; 
• гриби (за бажанням) – 200 грамів; 
• цибуля – 100 грамів; 
• манна крупа – 50 грамів; 
• мука – 1 столова ложка; 
• часник – 2 зубчики; 
• спеції, сіль та перець – за смаком; 
• соняшникова олія для смаження – 2 столові ложки; 
• томатна паста – 2 столові ложки; 
• вода для соусу – 300 мілілітрів. 

Приготування: 

Підійде як білокачанна, так і пекінська капуста. Лук дрібно нарізати та обсмажити на олії до золотистого кольору, додати гриби і смажити ще кілька хвилин.

Капусту нарізати, відварити у підсоленій воді до напівготовності, відкинути на сито і збити блендером, зливаючи зайву рідину. Додати манку, борошно, часник, спеції, посолити та поперчити, потім змішати з обсмаженими грибами та луком.

Сформувати котлети і обсмажити на сковороді по 4–5 хвилин з кожного боку до золотистої скоринки.

Пісний плов з овочами

Інгредієнти: 

•  рис – 300 грамів;
• цибуля ріпчаста – 1 штука;
• суміш заморожених овочів – 500 грамів;
• шампіньйони – 300 грамів;
• сіль і перець – за смаком;
• куркума – 1 столова ложка;
• грибна приправа – 1 столова ложка;
• сушена зелень – 1 чайна ложка;
• часник – 2 зубчики;
• морква – 1 штука;
• олія для смаження – за потреби. 

Приготування: 

Гриби нарізати на чотири частини. Цибулю та часник подрібнити, а моркву натерти на крупній тертці. 

У велику сковороду налити олію та підсмажити цибулю до золотистого кольору. Потім додати моркву та рис, ретельно перемішати. Додати нарізані гриби та суміш заморожених овочів, знову добре перемішати, накрити кришкою та тушкувати протягом 15 хвилин. 

Після цього додати грибну приправу, сушену зелень, сіль, куркуму, часник та перець, ретельно все перемішати. Додати воду на рівні з рисом і під закритою кришкою тушкувати ще 15–20 хвилин, час від часу помішуючи.

Гуакамоле з авокадо

Інгредієнти: 

• стиглий авокадо – 1 штука; 
• червона цибуля – 1 штука; 
• гострий перець (за бажанням) – половина; 
• часник – 1 зубчик; 
• лимон – половина; 
• соняшникова олія нерафінована – 1 столова ложка; 
• кінза або петрушка – 1 гілка. 

Приготування: 

Гуакамоле — проста та корисна намазка з авокадо. Виберіть стиглий, м’який плід, очистіть від шкірки, видаліть кісточку і розімніть м’якоть вилкою.

Дрібно наріжте часник, червону цибулю та гострий перець, додайте до авокадо разом із лимонним соком, олією та рубаною кінзою. Перемішайте, посоліть і поперчіть за смаком. Зберігайте в холодильнику до 4 днів.

Читайте також:

Як правильно: “Пасха” чи “Великдень”, “паска” чи “куліч”

Великий піст є головним і найтривалішим у православній традиції. Щороку він триває близько семи тижнів і закінчується перед світлим святом Великодня.

Коли починається, скільки триває та що варто знати про Великий піст 2026 — читайте на Вільногірськ IN.UA 

Початок та тривалість Великого поста 2026

Цього року Великий піст розпочнеться рекордно рано за останні 8 років. Для православних та греко-католиків він триватиме з 23 лютого по 12 квітня, коли відзначатимуть Великдень. Водночас католицький Великдень цього року припадає на 5 квітня, тому дати посту інші — він почався 18 лютого та триватиме до 5 квітня. 

Що можна та не можна їсти під час посту

У цей період заборонено вживати: 

• мʼясо; 
• молоко, яйця та інші продукти тваринного походження; 
• рибу (винятком є окремі святкові дні); 
• алкогольні напої. 

У цей час віряни надають перевагу простій і помірній їжі. Раціон стає більш рослинним, але водночас може бути різноманітним і поживним.

• овочі, фрукти та сухофрукти; 
• каші на воді; 
• гриби; 
• горіхи; 
• соління та квашені продукти; 
• чорний та сірий хліб, сухарики; 
• чай, киселі. 

Втім, обмеження можуть бути помʼякшені для окремих категорій, зокрема вагітних, дітей, літніх та хворих людей. 

Інші заборони під час Великого посту 

Під час посту не бажано проводити будь-які гучні розваги, сваритися та проявляти агресію. Варто намагатися більше молитися й частіше відвідувати церкву. Особлива увага приділяється читанню Святого письма, допомозі та втіленні інший добрих справ. 

Читайте також:

Добірка цікавих фактів про Великдень