Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей?

Дмитро Бойцун 16:30, 26 Березня 2025
Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 1
Вільногірський історико-краєзнавчий музей / фото Вільногірськ IN.UA

Редакція Вільногірськ IN.UA опублікувала матеріал про роботу, структуру та відкритість для громади історико-краєзнавчого музею, який функціонує у Вільногірському ліцеї №5, та частина питань залишалась відкритою. Тому журналісти Вільногірськ IN.UA звернулись з запитом до Міністерства культури України та особисто до заступника директора Українського державного центру краєзнавства і туризму учнівської молоді Дмитра Мельченко, за уточненням питання функціонування музею та його належності до ліцею №5.

Як працює музей та хто це вирішує, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Кому належить Вільногірський музей?

Історико-краєзнавчий музей має засновників, директора, окремий розділ на офіційному сайті Вільногірського ліцею №5 та навіть згадування у переліку музеїв, що належать до Музейного фонду України. Проте він не є музеєм у звичному для людей розумінні.

Редакція Вільногірськ IN.UA направила запит у Міністерство культури про реєстрацію історико-краєзнавчого музею при ліцеї №5, у базі даних Міністерства культури.

Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 2
Відповідь від Міністерства культури України / скриншот відповіді

Так, раніше історико-краєзнавчий музей Вільногірська належав до об’єктів, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. Та зараз він не зареєстрований як музей на рівні держави. У Міністерстві культури та стратегічних  комунікацій України немає інформації ні про дату реєстрації музею, ні його номеру державної реєстрації.

Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 3
Перелік музеїв / скриншот постанови Кабінету міністрів №1766

Як пояснив Дмитро Мельченко, наявність інформації у постанові Кабінету міністрів №1766 від 29 листопада 2000 року, більше не актуальна, оскільки від 2014 року, відповідно до “Положення про музеї при закладах освіти”, музеї більше не реєструються, та знаходяться на обліку в управлінні освіти області.

Як з’явився музей?

Як зазначено у розділі про музей Вільногірська, створили музей за підтримки вчительського колективу та батьків учнів, які навчались у ліцеї на той момент. Таким чином, вперше музей зареєстрували у 1983 році, та вже у 1984 музей вперше відкрив свої двері. 

Отже, музей перебуває у повному підпорядкуванні Вільногірського ліцею №5 та функціонує не в рамках держави, а в рамках ліцею. Як зазначив Дмитро Мельничук, музей не має бути зареєстрований, та все ж має бути на обліку в області.

“Міністерство юстиції каже, що такі музеї обліковуються, а не реєструються. І обліковуються вони в книзі “Облік музеїв загальної освіти області”. Ця книга знаходиться або в управлінні освіти області, або в департаменті управління області, яке делегує цю роботу центрам краєзнавства і туризму в тій самій області”, – розповів Дмитро Мельничук.

Виходить що “музей” не музей?

Зі слів Дмитра Мельничука, для функціонування музею, директор ліцею мав призначити директора музею, який би й відповідав за організацію його роботи та збереження музейних фондів. 

Нагадаємо, що наказом від 30 грудня 2022 року керівницею музею є Альона Шульгань.

Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 4
Керівниця музею / скриншот відповіді від Вільногірського ліцею №5

Таким чином, музей має все необхідне для того, щоб Вільногірський ліцей №5 міг визнати історико-краєзнавчий музей своїм структурним підрозділом, та представники ліцею вважають інакше.

Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 5
Засновник музею / скриншот відповіді від Вільногірського ліцею №5Засновник музею / скриншот відповіді від Вільногірського ліцею №5

Для ліцею №5 це означає, що музей функціонує виключно в інтересах ліцею. Питання його відвідування також вирішує сам ліцей, в обличчі директорки ліцею Тетяни Крижан та керівниці історико-краєзнавчого музею Альони Шульгань. Крім того, вільногірський музей, і йому подібні, фінансуються міським бюджетом, а не державним, що дозволяє вести свою діяльність вільно та у своїх інтересах.

“Я не знаю хто вам так відповідав (що музей не є структурним підрозділом Вільногірського ліцею №5), і наскільки людина була в темі, щоб так відповісти. Я впевнений ви вже звертались до директора ліцею, який своїм наказом мав призначити директора музею. Положення про музей при закладі освіти, від 2014 року, означає що за управління музеєм при закладі освіти мають платити надбавку, приблизно 10-15% від мінімальної зарплати. Ці гроші йдуть від міського бюджету, не державного. Усі музеї при закладах освіти, крім закладів вищої освіти, фінансуються від міського бюджету. Таким чином, такі музеї можуть вести діяльність вільно”, – пояснив Дмитро Мельничук.

Як можна відвідати музей?

Таким чином, музей у Вільногірську не має державної реєстрації, оскільки працює як частина навчального закладу. Такий музей обліковується, але не реєструється на рівні держави. Це означає, що він підпорядкований Вільногірському ліцею №5, і питання його роботи, доступності та фінансування вирішуються на місцевому рівні. Музей в основному функціонує для учнів ліцею, і чи можуть інші люди його відвідувати – вирішує адміністрація.

Сам Дмитро Мельничук підтримує таку позицію музею, пояснюючи це тим, що музей створений для дітей та покращення їх освіти. Він також вважає що вільне відвідування музею є непрактичним та тільки зашкодить процесу освіти.

“Ця інформація повинна бути, і вона повинна бути досяжна, скажімо, жителям. Для учнів, у процесі навчання, він має бути відкритий постійно. Що стосується громадськості, це справа керівництва закладу”, – зазначив Дмитро Мельничук.

Дмитро Мельничук вважає, що в складі навчального закладу вільного доступу до музею не має бути, лише організовані екскурсії. Він також вважає, що керівництво ліцею та музею готові сприяти організації таких заходів та поширенню історії Вільногірська у суспільстві.

Нагадаємо, що раніше після візиту історико-краєзнавчого музею редакція Вільногірськ IN.UA створила низку статей про роботу музею. Так, наші читачі можуть дізнатися про “Козацтво та Дніпропетровщину”, “Історію війни – другої світової та російсько-української”, про історію створення Вільногірська.

Журналісти також намагалися поговорити з начальницею відділу освіти Вільногірська, але вона відмовилася пояснювати ситуацію, залишивши питання без коментарів.

Читайте також:

Підписуйтесь

«Ми як дві самотності, які знайшли одне одного»: тиха історія почесної громадянки Вільногірська Надії Чирви та її доглядальниці

«Ми як дві самотності, які знайшли одне одного»: тиха історія почесної громадянки Вільногірська Надії Чирви та її доглядальниці фото 4 15:00, 5 Лютого 2026
«Ми як дві самотності, які знайшли одне одного»: тиха історія почесної громадянки Вільногірська Надії Чирви та її доглядальниці фото 6
Надія Чирва та її опікуни / фото Вільногірськ IN.UA

У цій квартирі немає зайвого галасу. Тут говорять тихо, уважно слухають і не бояться сліз. Саме тут сьогодні живе почесна громадянка Вільногірська Надія Чирва разом зі своєю доглядальницею Людмилою Нечепуренко — жінкою, яка прийшла допомогти, а залишилася назавжди.

В гості до жінок завітали представниці редакції Вільногірськ IN.UA.

“Я з тими людьми знайшла спільну мову”

Почесна громадянка Вільногірська, багаторічна працівниця культури, засновниця міського музею та людина, яка десятиліттями збирала й берегла історію громади — Надія Чирва сьогодні майже не виходить із дому. Через стан здоров’я вона втратила можливість самостійно пересуватися, тож потребує постійної допомоги й догляду. Саме тому до неї в гості завітали представниці редакції Вільногірськ IN.UA — керівниця проєкту Альона Щекодіна та SMM-менеджерка Анастасія Бондар. Вони прийшли не лише, щоб почути спогади про місто, а й побачити, як живе людина, чий внесок у громаду складно переоцінити. Поруч із Надією Чирвою — Людмила Нечепуренко, жінка, яка з часом стала для неї значно більшою, ніж просто помічницею.

Людмила Нечепуренко — кухарка за фахом, у минулому багато років працювала на скляному заводі.

Вона допомагає не лише Надії Чирві. Є й інші люди, які потребують догляду: комусь треба приготувати їжу, комусь — просто побути поруч.

 Її шлях до Надії Чирви почався з простого прохання — приходити раз на тиждень і готувати їжу.

Людмила не називає себе героїнею. Вона говорить просто — так, ніби пояснює очевидне:

Є такі люди, які мало з ким знаходять спільну мову. То я з ними знайшла спільну мову”, — каже вона.

Життя привело її сюди не за планом, а за обставинами: “Так склалися життєві обставини, що я потрапила сюди”.

І додає: психологічно їй не важко. Бо між ними — обмін.

Ми обмінюємось енергією. Це правда. Вона мені як рідна мати, а я їй — як дочка”, — говорить Людмила.

Вдячність, яка наповнює

Соціальна працівниця Альона Галушко регулярно допомагає пані Надії та іншим людям, які потребують сторонньої підтримки. Вона часто ходить по інстанціях, вирішує побутові й документальні питання, тому дні бувають виснажливими.

Буває, що після тривалих справ і черг вона приходить втомленою, але завжди намагається залишатися у внутрішньому балансі.

На запитання, за що вона вдячна Надії та іншим людям, яким допомагає, відповідає несподівано:

Я вдячна їм за те, що вони вдячні мені. Мене це наповнює”.

Для неї важливо чути щирі слова — що допомога потрібна, що все зроблено так, як людині добре.

Руки працюють, голова працює, ноги — ні

«Ми як дві самотності, які знайшли одне одного»: тиха історія почесної громадянки Вільногірська Надії Чирви та її доглядальниці фото 7
Надія Чирва / фото Вільногірськ IN.UA

Надія Чирва говорить повільно, з паузами, але дуже чітко. Вона все пам’ятає. Вона мислить. Вона пише.

Пише — сама. Без перекладачів, без спеціальних програм.

Яким перекладачем? Просто головою. У мене все в голові. Слух, пам’ять — усе є”, — усміхається вона.

Руки в неї працюють добре. А от ноги — ні.

Після падіння випав диск, і не все вдалося відновити.

Ноги не роблять. Я не можу десь піти. Мені важко. Але голова робить гарно”, — каже Надія. І в цій фразі — вся вона.

Побут без прикрас

День у них починається з догляду: гігієна, приготування їжі, покупки. Надія Чирва має улюблені страви — капусняк, пюре, голубці. Їсть добре, і це для Людмили — важливий показник.

Найскладніше — ночі. Надія часто спить удень і не спить уночі. Людмила зізнається: іноді вдається поспати лише чотири години. Але скарг майже не звучить — більше турботи й гумору.

У холодні дні вони рятуються духовкою, грілками та кількома ковдрами. 

Пані Надія каже прямо: “Я без неї жити не можу”.

Поруч із Людмилою вона почувається спокійніше, захищено. Саме спокій Надія називає головною зміною в житті.

Втім, є і труднощі. Найболючіше питання — засоби догляду. Памперси доводиться купувати власним коштом, підібрати розмір складно, а державна підтримка — мінімальна.

Коли слова не читаються — читають удвох

«Ми як дві самотності, які знайшли одне одного»: тиха історія почесної громадянки Вільногірська Надії Чирви та її доглядальниці фото 8
Людмила Нечепуренко / фото Вільногірськ IN.UA

Надія багато пише від руки. Вірші, спогади, думки. Її почерк — живий, швидкий, інколи важкий для прочитання.

Тоді поруч сідає Людмила. Вони читають разом. Перечитують. Згадують.

А як же, ми всі читаємо. І вона, і я”, — усміхається Людмила.

Є моменти, коли слова надто особисті. Коли рядки болять. Тоді вони плачуть удвох.

Особливо емоційно було, коли Надія читала вірш, присвячений Людмилі.

У ньому вона назвала її своєю донькою. Цей момент журналістка згадує окремо:

Під такі особисті, щемкі моменти вони обидві плакали. Я не могла залишитися байдужою”.

Книжка, яка “зайшла”

Попри біль і втому, Надія жартує. Про книжки, які “зайшли”, про пам’ять, яка тримається.

Вона любить читати. І коли говорять про улюблений вірш, зупиняється.

Я зараз буду плакати…”, — каже вона і просить хвилинку підготуватися.

Світло, яке не вимикають відключення

Коли в домі немає світла, вони запалюють ліхтарик і читають Біблію. Коли холодно — зігріваються разом.

У цій квартирі важко. Але тут дуже тепло. 

Було відчуття такого спокою, наче ми обмінялись енергією. Вони дуже світлі, дуже добрі жінки. Складається враження, що вони знайшли одна одну”, — каже представниця редакції.

Гордість і вдячність

Це не історія про жалість. Це історія про вибір.

Про двох жінок, які не залишилися на самоті — кожна по-своєму.

Мене вони дуже сильно вразили. Я пишаюсь тим, що змогла познайомитись із ними особисто. І я дуже пишаюсь такою чудовою жінкою, як пані Надія Чирва”, — ділиться журналістка.

І саме це відчуття — гордості й тихої поваги — залишається з нами після цієї історії.

Попри вік і стан здоров’я, Надія Чирва залишається світлою і відкритою людиною. Вона пише вірші, читає, цікавиться людьми. Людмила ж зізнається: турбота про Надію допомогла їй самій пережити непрості моменти в житті.

Ми як дві самотності, які знайшли одне одного”, — кажуть вони.

І в цій простій фразі — вся суть їхнього спільного життя.

Читайте також:

Підписуйтесь

На які пільги можуть розраховувати військові та їхні сім’ї у 2026 році: повний список

На які пільги можуть розраховувати військові та їхні сім’ї у 2026 році: повний список фото 5 13:45, 5 Лютого 2026
На які пільги можуть розраховувати військові та їхні сім’ї у 2026 році: повний список фото 9
Пільги для військових / фото Генштаб ЗСу

Українське законодавство гарантує широкий спектр соціальної підтримки для захисників та їхніх родин. Перелік включає пільги на проїзд, медичне обслуговування, оплату комунальних послуг та здобуття освіти.

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала детальну інформацію про актуальні державні гарантії для військовослужбовців у 2026 році.

Пільги для військових: безплатний проїзд

Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” гарантує право на безплатний проїзд певним категоріям. Це стосується осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій (УБД) та батьків загиблих або зниклих безвісти військових.

Основні транспортні пільги:

  • безплатний проїзд міським пасажирським транспортом (крім таксі), а також залізничним та водним транспортом приміського сполучення;
  • безкоштовний проїзд автобусами приміських маршрутів;
  • 50% знижки на міжміський залізничний, повітряний, водний та автомобільний транспорт;
  • право на позачергове придбання квитків.

Окремо передбачено право на перевезення до 20 тонн особистих речей у контейнерах залізничним транспортом при переведенні на нове місце служби або звільненні.

Військовим також надається безплатний проїзд у випадках:

  • відрядження;
  • відпустки в межах України (за умови відповідного рівня доходів сім’ї);
  • переведення або передислокації військової частини;
  • прямування до обраного місця проживання після звільнення зі служби.

Медичне забезпечення та реабілітація

Військовослужбовці мають право на безоплатну комплексну медичну допомогу. Спектр послуг включає:

  • відпустку для лікування зі збереженням грошового забезпечення (на підставі висновку ВЛК);
  • безкоштовну психологічну та медико-психологічну реабілітацію;
  • грошову допомогу на оздоровлення для УБД;
  • одноразову виплату у разі поранення;
  • першочергове обслуговування у лікарнях та аптеках, пріоритетну госпіталізацію.

Також держава забезпечує безплатними ліками, виробами медичного призначення та імунобіологічними препаратами. Передбачено першочергове безплатне зубопротезування (крім використання дорогоцінних металів) та санаторно-курортне лікування (або компенсацію за нього).

Оплата комунальних послуг та житлові питання

Для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю діють суттєві знижки на ЖКП:

  • 75% знижки на квартплату та комунальні послуги для УБД;
  • 100% знижки для осіб з інвалідністю внаслідок війни;
  • 75% знижки на паливо для тих, хто проживає у будинках без центрального опалення.

Додаткові житлові гарантії:

  • першочергове забезпечення житлом для поліпшення умов;
  • першочергове виділення земельних ділянок під забудову;
  • пільгові позики на будівництво або ремонт житла;
  • пріоритетний вступ до житлових кооперативів.

Також УБД мають право на позачергове встановлення квартирних телефонів та знижку 50% на абонплату.

Освіта для військових та їхніх дітей

Держава надає цільову підтримку для здобуття професійної та вищої освіти у державних і комунальних закладах.

Пільги для учасників бойових дій:

  • повна або часткова оплата навчання з бюджету;
  • пільгові довгострокові кредити на освіту;
  • соціальні стипендії;
  • безплатні підручники та доступ до інтернету в закладах освіти;
  • безплатне проживання у гуртожитках.

Пільги для дітей військовослужбовців:

  • першочергове зарахування до дитсадків та шкіл за місцем проживання;
  • першочергові місця у дитячих оздоровчих таборах;
  • переведення на бюджетну форму навчання при здобутті вищої або фахової передвищої освіти (денна форма);
  • безплатне або пільгове проживання у гуртожитках для студентів;
  • соціальна стипендія (за відсутності академічної заборгованості).

Правова допомога та оформлення

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Це включає складання процесуальних документів та представництво інтересів у судах. Як саме отримати такий вид допомоги — читайте в наступному матеріалі.

Зазначимо, що статус учасника бойових дій не гарантує автоматичного нарахування пільг. Для їх отримання необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України (незалежно від місця реєстрації) та подати відповідну заяву.

Читайте також:

Підписуйтесь

«Ми як дві самотності, які знайшли одне одного»: тиха історія почесної громадянки Вільногірська Надії Чирви та її доглядальниці фото 6

«Ми як дві самотності, які знайшли одне одного»: тиха історія почесної громадянки Вільногірська Надії Чирви та її доглядальниці

У цій квартирі немає зайвого галасу. Тут говорять тихо, уважно слухають і не бояться сліз. Саме тут сьогодні живе почесна громадянка Вільногірська Надія Чирва разом […]

15:00, 05.02.2026 Діана Попович
На які пільги можуть розраховувати військові та їхні сім’ї у 2026 році: повний список фото 7

На які пільги можуть розраховувати військові та їхні сім’ї у 2026 році: повний список

Українське законодавство гарантує широкий спектр соціальної підтримки для захисників та їхніх родин. Перелік включає пільги на проїзд, медичне обслуговування, оплату комунальних послуг та здобуття освіти. […]

13:45, 05.02.2026 Дмитро Скопіч
Чи знайдуться гроші на житлові ваучери для ВПО?

ВПО чекають на допомогу: чи знайдуться гроші?

У державному бюджеті на 2026 рік на підтримку внутрішньо переміщених осіб закладено понад 72 мільярди гривень. Частина цих коштів піде на прямі виплати для проживання, […]

12:08, 05.02.2026 Єва Буянова
Програма державної допомоги на придбання житла для ВПО

У Вільногірську почне працювати програма державної допомоги на придбання житла для ВПО: створено спеціальну комісію для розгляду звернень

Окремі категорії внутрішньо переміщених осіб можуть отримати державну допомогу на придбання житла до 2 мільйонів гривень. Програма спрямована на підтримку переселенців, які втратили житло та […]

16:38, 04.02.2026 Єва Буянова
Анатолій Шевченко

Захисник з Лихівської громади Анатолій Шевченко отримав державну нагороду “За оборону України”

Військовослужбовець Збройних Сил України Анатолій Олександрович Шевченко відзначений високою державною нагородою. 1 лютого 2026 року йому було вручено відзнаку Президента України “За оборону України”. Про […]

15:30, 04.02.2026 Єва Буянова