Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей?

Дмитро Бойцун 16:30, 26 Березня 2025
Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 1
Вільногірський історико-краєзнавчий музей / фото Вільногірськ IN.UA

Редакція Вільногірськ IN.UA опублікувала матеріал про роботу, структуру та відкритість для громади історико-краєзнавчого музею, який функціонує у Вільногірському ліцеї №5, та частина питань залишалась відкритою. Тому журналісти Вільногірськ IN.UA звернулись з запитом до Міністерства культури України та особисто до заступника директора Українського державного центру краєзнавства і туризму учнівської молоді Дмитра Мельченко, за уточненням питання функціонування музею та його належності до ліцею №5.

Як працює музей та хто це вирішує, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Кому належить Вільногірський музей?

Історико-краєзнавчий музей має засновників, директора, окремий розділ на офіційному сайті Вільногірського ліцею №5 та навіть згадування у переліку музеїв, що належать до Музейного фонду України. Проте він не є музеєм у звичному для людей розумінні.

Редакція Вільногірськ IN.UA направила запит у Міністерство культури про реєстрацію історико-краєзнавчого музею при ліцеї №5, у базі даних Міністерства культури.

Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 2
Відповідь від Міністерства культури України / скриншот відповіді

Так, раніше історико-краєзнавчий музей Вільногірська належав до об’єктів, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. Та зараз він не зареєстрований як музей на рівні держави. У Міністерстві культури та стратегічних  комунікацій України немає інформації ні про дату реєстрації музею, ні його номеру державної реєстрації.

Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 3
Перелік музеїв / скриншот постанови Кабінету міністрів №1766

Як пояснив Дмитро Мельченко, наявність інформації у постанові Кабінету міністрів №1766 від 29 листопада 2000 року, більше не актуальна, оскільки від 2014 року, відповідно до “Положення про музеї при закладах освіти”, музеї більше не реєструються, та знаходяться на обліку в управлінні освіти області.

Як з’явився музей?

Як зазначено у розділі про музей Вільногірська, створили музей за підтримки вчительського колективу та батьків учнів, які навчались у ліцеї на той момент. Таким чином, вперше музей зареєстрували у 1983 році, та вже у 1984 музей вперше відкрив свої двері. 

Отже, музей перебуває у повному підпорядкуванні Вільногірського ліцею №5 та функціонує не в рамках держави, а в рамках ліцею. Як зазначив Дмитро Мельничук, музей не має бути зареєстрований, та все ж має бути на обліку в області.

“Міністерство юстиції каже, що такі музеї обліковуються, а не реєструються. І обліковуються вони в книзі “Облік музеїв загальної освіти області”. Ця книга знаходиться або в управлінні освіти області, або в департаменті управління області, яке делегує цю роботу центрам краєзнавства і туризму в тій самій області”, – розповів Дмитро Мельничук.

Виходить що “музей” не музей?

Зі слів Дмитра Мельничука, для функціонування музею, директор ліцею мав призначити директора музею, який би й відповідав за організацію його роботи та збереження музейних фондів. 

Нагадаємо, що наказом від 30 грудня 2022 року керівницею музею є Альона Шульгань.

Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 4
Керівниця музею / скриншот відповіді від Вільногірського ліцею №5

Таким чином, музей має все необхідне для того, щоб Вільногірський ліцей №5 міг визнати історико-краєзнавчий музей своїм структурним підрозділом, та представники ліцею вважають інакше.

Для кого працює Вільногірський історико-краєзнавчий музей? фото 5
Засновник музею / скриншот відповіді від Вільногірського ліцею №5Засновник музею / скриншот відповіді від Вільногірського ліцею №5

Для ліцею №5 це означає, що музей функціонує виключно в інтересах ліцею. Питання його відвідування також вирішує сам ліцей, в обличчі директорки ліцею Тетяни Крижан та керівниці історико-краєзнавчого музею Альони Шульгань. Крім того, вільногірський музей, і йому подібні, фінансуються міським бюджетом, а не державним, що дозволяє вести свою діяльність вільно та у своїх інтересах.

“Я не знаю хто вам так відповідав (що музей не є структурним підрозділом Вільногірського ліцею №5), і наскільки людина була в темі, щоб так відповісти. Я впевнений ви вже звертались до директора ліцею, який своїм наказом мав призначити директора музею. Положення про музей при закладі освіти, від 2014 року, означає що за управління музеєм при закладі освіти мають платити надбавку, приблизно 10-15% від мінімальної зарплати. Ці гроші йдуть від міського бюджету, не державного. Усі музеї при закладах освіти, крім закладів вищої освіти, фінансуються від міського бюджету. Таким чином, такі музеї можуть вести діяльність вільно”, – пояснив Дмитро Мельничук.

Як можна відвідати музей?

Таким чином, музей у Вільногірську не має державної реєстрації, оскільки працює як частина навчального закладу. Такий музей обліковується, але не реєструється на рівні держави. Це означає, що він підпорядкований Вільногірському ліцею №5, і питання його роботи, доступності та фінансування вирішуються на місцевому рівні. Музей в основному функціонує для учнів ліцею, і чи можуть інші люди його відвідувати – вирішує адміністрація.

Сам Дмитро Мельничук підтримує таку позицію музею, пояснюючи це тим, що музей створений для дітей та покращення їх освіти. Він також вважає що вільне відвідування музею є непрактичним та тільки зашкодить процесу освіти.

“Ця інформація повинна бути, і вона повинна бути досяжна, скажімо, жителям. Для учнів, у процесі навчання, він має бути відкритий постійно. Що стосується громадськості, це справа керівництва закладу”, – зазначив Дмитро Мельничук.

Дмитро Мельничук вважає, що в складі навчального закладу вільного доступу до музею не має бути, лише організовані екскурсії. Він також вважає, що керівництво ліцею та музею готові сприяти організації таких заходів та поширенню історії Вільногірська у суспільстві.

Нагадаємо, що раніше після візиту історико-краєзнавчого музею редакція Вільногірськ IN.UA створила низку статей про роботу музею. Так, наші читачі можуть дізнатися про “Козацтво та Дніпропетровщину”, “Історію війни – другої світової та російсько-української”, про історію створення Вільногірська.

Журналісти також намагалися поговорити з начальницею відділу освіти Вільногірська, але вона відмовилася пояснювати ситуацію, залишивши питання без коментарів.

Читайте також:

Підписуйтесь

Вихід на пенсію у 2026 році: нові вимоги до стажу та вартість його докупівлі

Вихід на пенсію у 2026 році: нові вимоги до стажу та вартість його докупівлі фото 5 17:00, 10 Лютого 2026
Вихід на пенсію у 2026 році: нові вимоги до стажу та вартість його докупівлі фото 6
Пенсійні виплати / / фото ілюстративне, iStock

В Україні продовжується поетапне підвищення вимог до кількості страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію. У 2026 році ці норми знову змінилися, що може ускладнити своєчасний вихід на заслужений відпочинок для багатьох громадян.

Редакція Вільногірськ IN.UA розібралася, скільки років потрібно відпрацювати, щоб вийти на пенсію у 60 років, скільки коштує докупити стаж та на яку допомогу можуть розраховувати ті, хто не виконав нормативи.

Скільки стажу потрібно у 2026 році для виходу на пенсію

Вимоги до стажу прямо залежать від віку, в якому особа планує вийти на пенсію. У 2026 році для отримання пенсійних виплат діють такі критерії:

  • У 60 років: необхідно мати не менше 33 років страхового стажу;
  • У 63 роки: право на пенсію надається за наявності стажу від 23 до 33 років;
  • У 65 років: вийти на пенсію можна, маючи від 15 до 23 років стажу.

Варто зазначити, що вимоги зростатимуть і надалі. У 2027 році для виходу на пенсію в 60 років знадобиться вже 34 роки стажу, а у 2028-му — 35 років. Лише з 1 січня 2028 року заплановано нововведення: за наявності 40 і більше календарних років стажу пенсія призначатиметься незалежно від віку особи.

Як докупити стаж: процедура та вартість

Якщо при досягненні пенсійного віку людині не вистачає необхідних років стажу, законодавство передбачає два шляхи вирішення проблеми: продовжити працювати та накопичити стаж або докупити його.

Докупівля стажу відбувається шляхом укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Це можна зробити, якщо особа в певні періоди з 1 січня 2004 року офіційно не працювала або перебувала за кордоном. Договір укладається у податковій інспекції за місцем проживання.

їРозмір внеску прив’язаний до мінімального страхового внеску, який станом на 1 січня 2026 року становить 1 902,34 грн за місяць.

Існує два види договорів:

  • щомісячна сплата (на майбутнє) — договір укладається мінімум на рік, місячний платіж становить 1 902,34 грн, вартість одного року стажу при такому варіанті складе 22 828 грн;
  • одноразова сплата (за минулі періоди) — людина може сплатити ЄСВ за попередні роки одним платежем, у цьому випадку вартість одного місяця стажу розраховується у подвійному розмірі від мінімального внеску.

Соціальна допомога замість пенсії

Громадяни, які досягли 65-річного віку, але мають менше ніж 15 років страхового стажу, не мають права на пенсію за віком. Натомість їм призначається державна соціальна допомога.

Ця виплата не є пенсією у класичному розумінні та виплачується органами соціального захисту населення. Її розмір прив’язаний до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Станом на 1 січня 2026 року розмір такої допомоги становить 2 595 грн.

Хто має право на достроковий вихід на пенсію

Законодавство визначає категорії громадян, які можуть вийти на пенсію до досягнення 60 років, за умови наявності необхідного стажу. До них належать:

  • особи, які працювали на роботах за списками №1 та №2 (шкідливі та важкі умови праці);
  • військовослужбовці та поліцейські зі статусом учасника бойових дій;
  • потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до восьмирічного віку;
  • матері осіб з інвалідністю з дитинства;
  • водії міського пасажирського транспорту та деякі інші категорії.

Читайте також:

Підписуйтесь

5 років в’язниці за камеру: у Вільногірську винесли вирок за крадіжку під час воєнного стану

5 років в’язниці за камеру: у Вільногірську винесли вирок за крадіжку під час воєнного стану фото 6 16:00, 10 Лютого 2026
5 років в’язниці за камеру: у Вільногірську винесли вирок за крадіжку під час воєнного стану фото 7
Рішення суду / фото ілюстративне, iStock

Крадіжка майна на суму майже 4 тисячі гривень в умовах воєнного стану обернулася для мешканця Вільногірська реальним терміном ув’язнення, який суд замінив на іспитовий строк. Вільногірський міський суд затвердив угоду про визнання винуватості у справі про викрадення техніки.

Деталі читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Рішення суду

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області 30 січня 2026 року розглянув матеріали кримінального провадження та затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим.

Чоловіка визнали винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України — крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану.

Суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Проте, враховуючи умови угоди, обвинуваченого звільнили від відбування реального покарання з іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців. На засудженого покладено певні обов’язки, які він має виконувати протягом періоду пробації.

Обставини крадіжки

Як встановило слідство, злочин стався 5 грудня 2025 року. Близько 04:20 ранку раніше судимий чоловік, перебуваючи у Вільногірську, скоїв крадіжку майна. Його здобиччю стала мережева камера відеоспостереження марки “HIKVISION”.

Згідно з матеріалами справи, вартість викраденого пристрою становила 3 908,64 гривень. Дії зловмисника були кваліфіковані як тяжкий злочин, оскільки крадіжка була вчинена в період дії воєнного стану, що автоматично посилює відповідальність.

Угода зі слідством та повернення майна

Вже 24 грудня 2025 року, через кілька тижнів після злочину, між прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури та підозрюваним була укладена угода. Чоловік беззастережно визнав свою провину у повному обсязі.

Викрадену камеру правоохоронці вилучили та повернули законній власниці. Арешт, накладений на майно, було скасовано вироком суду. Цивільний позов у рамках цього провадження не заявлявся, а судові витрати відсутні.

Відповідальність у воєнний час

Цей вирок є черговим нагадуванням про те, що в умовах воєнного стану будь-яка крадіжка, незалежно від вартості викраденого, кваліфікується за частиною 4 статті 185 КК України. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Навіть у випадку укладення угоди та отримання умовного терміну, особа отримує судимість за тяжкий злочин, що має довгострокові негативні наслідки для біографії та репутації.

Читайте також:

Підписуйтесь

Вихід на пенсію у 2026 році: нові вимоги до стажу та вартість його докупівлі фото 7

Вихід на пенсію у 2026 році: нові вимоги до стажу та вартість його докупівлі

В Україні продовжується поетапне підвищення вимог до кількості страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію. У 2026 році ці норми знову змінилися, що може ускладнити […]

17:00, 10.02.2026 Дмитро Скопіч
5 років в’язниці за камеру: у Вільногірську винесли вирок за крадіжку під час воєнного стану фото 8

5 років в’язниці за камеру: у Вільногірську винесли вирок за крадіжку під час воєнного стану

Крадіжка майна на суму майже 4 тисячі гривень в умовах воєнного стану обернулася для мешканця Вільногірська реальним терміном ув’язнення, який суд замінив на іспитовий строк. […]

16:00, 10.02.2026 Дмитро Скопіч
Вільногірськ отримав додаткові генератори для критичної інфраструктури фото 9

Вільногірськ отримав додаткові генератори для критичної інфраструктури

Вільногірська міська територіальна громада отримала потужні генератори для забезпечення безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури. Обладнання передали міжнародні партнери зі США та Тайваню для підтримки комунальних […]

14:45, 10.02.2026 Дмитро Скопіч
Повернення квитків Укрзалізниці у 2026 році: нові правила, динамічні ціни та інструкція з відшкодування коштів фото 10

Повернення квитків Укрзалізниці у 2026 році: нові правила, динамічні ціни та інструкція з відшкодування коштів

У 2026 році процедура повернення проїзних документів “Укрзалізниці” залишається актуальною темою для пасажирів. Окрім стандартних механізмів повернення коштів, національний перевізник спільно з урядом готує суттєві […]

12:00, 10.02.2026 Дмитро Скопіч
Нові бар’єри для виплат ВПО: чому правозахисники та ради переселенців критикують ініціативу Мінсоцполітики фото 11

Нові бар’єри для виплат ВПО: чому правозахисники та ради переселенців критикують ініціативу Мінсоцполітики

Чергова законодавча ініціатива Міністерства соціальної політики ризикує перетворитися на масштабну проблему для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій. Опублікований проєкт постанови, що має […]