Редакція Вільногірськ IN.UA опублікувала матеріал про роботу, структуру та відкритість для громади історико-краєзнавчого музею, який функціонує у Вільногірському ліцеї №5, та частина питань залишалась відкритою. Тому журналісти Вільногірськ IN.UA звернулись з запитом до Міністерства культури України та особисто до заступника директора Українського державного центру краєзнавства і туризму учнівської молоді Дмитра Мельченко, за уточненням питання функціонування музею та його належності до ліцею №5.

Як працює музей та хто це вирішує, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Кому належить Вільногірський музей?

Історико-краєзнавчий музей має засновників, директора, окремий розділ на офіційному сайті Вільногірського ліцею №5 та навіть згадування у переліку музеїв, що належать до Музейного фонду України. Проте він не є музеєм у звичному для людей розумінні.

Редакція Вільногірськ IN.UA направила запит у Міністерство культури про реєстрацію історико-краєзнавчого музею при ліцеї №5, у базі даних Міністерства культури.

Так, раніше історико-краєзнавчий музей Вільногірська належав до об’єктів, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. Та зараз він не зареєстрований як музей на рівні держави. У Міністерстві культури та стратегічних  комунікацій України немає інформації ні про дату реєстрації музею, ні його номеру державної реєстрації.

Як пояснив Дмитро Мельченко, наявність інформації у постанові Кабінету міністрів №1766 від 29 листопада 2000 року, більше не актуальна, оскільки від 2014 року, відповідно до “Положення про музеї при закладах освіти”, музеї більше не реєструються, та знаходяться на обліку в управлінні освіти області.

Як з’явився музей?

Як зазначено у розділі про музей Вільногірська, створили музей за підтримки вчительського колективу та батьків учнів, які навчались у ліцеї на той момент. Таким чином, вперше музей зареєстрували у 1983 році, та вже у 1984 музей вперше відкрив свої двері. 

Отже, музей перебуває у повному підпорядкуванні Вільногірського ліцею №5 та функціонує не в рамках держави, а в рамках ліцею. Як зазначив Дмитро Мельничук, музей не має бути зареєстрований, та все ж має бути на обліку в області.

“Міністерство юстиції каже, що такі музеї обліковуються, а не реєструються. І обліковуються вони в книзі “Облік музеїв загальної освіти області”. Ця книга знаходиться або в управлінні освіти області, або в департаменті управління області, яке делегує цю роботу центрам краєзнавства і туризму в тій самій області”, – розповів Дмитро Мельничук.

Виходить що “музей” не музей?

Зі слів Дмитра Мельничука, для функціонування музею, директор ліцею мав призначити директора музею, який би й відповідав за організацію його роботи та збереження музейних фондів. 

Нагадаємо, що наказом від 30 грудня 2022 року керівницею музею є Альона Шульгань.

Таким чином, музей має все необхідне для того, щоб Вільногірський ліцей №5 міг визнати історико-краєзнавчий музей своїм структурним підрозділом, та представники ліцею вважають інакше.

Для ліцею №5 це означає, що музей функціонує виключно в інтересах ліцею. Питання його відвідування також вирішує сам ліцей, в обличчі директорки ліцею Тетяни Крижан та керівниці історико-краєзнавчого музею Альони Шульгань. Крім того, вільногірський музей, і йому подібні, фінансуються міським бюджетом, а не державним, що дозволяє вести свою діяльність вільно та у своїх інтересах.

“Я не знаю хто вам так відповідав (що музей не є структурним підрозділом Вільногірського ліцею №5), і наскільки людина була в темі, щоб так відповісти. Я впевнений ви вже звертались до директора ліцею, який своїм наказом мав призначити директора музею. Положення про музей при закладі освіти, від 2014 року, означає що за управління музеєм при закладі освіти мають платити надбавку, приблизно 10-15% від мінімальної зарплати. Ці гроші йдуть від міського бюджету, не державного. Усі музеї при закладах освіти, крім закладів вищої освіти, фінансуються від міського бюджету. Таким чином, такі музеї можуть вести діяльність вільно”, – пояснив Дмитро Мельничук.

Як можна відвідати музей?

Таким чином, музей у Вільногірську не має державної реєстрації, оскільки працює як частина навчального закладу. Такий музей обліковується, але не реєструється на рівні держави. Це означає, що він підпорядкований Вільногірському ліцею №5, і питання його роботи, доступності та фінансування вирішуються на місцевому рівні. Музей в основному функціонує для учнів ліцею, і чи можуть інші люди його відвідувати – вирішує адміністрація.

Сам Дмитро Мельничук підтримує таку позицію музею, пояснюючи це тим, що музей створений для дітей та покращення їх освіти. Він також вважає що вільне відвідування музею є непрактичним та тільки зашкодить процесу освіти.

“Ця інформація повинна бути, і вона повинна бути досяжна, скажімо, жителям. Для учнів, у процесі навчання, він має бути відкритий постійно. Що стосується громадськості, це справа керівництва закладу”, – зазначив Дмитро Мельничук.

Дмитро Мельничук вважає, що в складі навчального закладу вільного доступу до музею не має бути, лише організовані екскурсії. Він також вважає, що керівництво ліцею та музею готові сприяти організації таких заходів та поширенню історії Вільногірська у суспільстві.

Нагадаємо, що раніше після візиту історико-краєзнавчого музею редакція Вільногірськ IN.UA створила низку статей про роботу музею. Так, наші читачі можуть дізнатися про “Козацтво та Дніпропетровщину”, “Історію війни – другої світової та російсько-української”, про історію створення Вільногірська.

Журналісти також намагалися поговорити з начальницею відділу освіти Вільногірська, але вона відмовилася пояснювати ситуацію, залишивши питання без коментарів.

Читайте також:

• У Вільногірську попрощалися з військовослужбовцем Олександром Свириденко
• Які соціальні послуги у Вільногірську можу отримати вразливі категорії населення

Депутати затвердили нову редакцію Стратегії – ключового документа, за яким житиме громада найближчі роки.

Детальніше читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Стратегія як відповідь на нові реалії

На черговій сесії Вільногірської міської ради депутати ухвалили оновлену Стратегію розвитку громади до 2027 року. Разом із нею затверджено і План реалізації на 2021–2027 роки у новій редакції – документ, який визначає конкретні кроки, проєкти та пріоритети розвитку міста і сіл громади в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Це рішення фактично задає курс для всіх сфер життя громади – від економіки та інфраструктури до освіти, медицини та екології.

Оновлення документа пояснюють необхідністю привести його у відповідність до сучасних умов і законодавства. Зокрема, враховано зміни державної та регіональної політики, а також виклики, які постали перед громадами після початку повномасштабної війни.

У рішенні зазначається, що стратегія узгоджена з Державною стратегією регіонального розвитку та обласною стратегією до 2027 року. Це означає, що Вільногірськ планує розвиватися синхронно з ширшими державними та регіональними процесами.

Крім того, документ передбачає можливість коригування – залежно від змін ситуації, ресурсів та зовнішніх викликів.

Документ, який впливатиме на бюджет і всі програми

Після затвердження стратегія стає основою для формування всіх міських програм, планів розвитку та бюджету громади.

Фактично це означає, що фінансування проєктів буде прив’язане до стратегічних цілей, структурні підрозділи виконкому працюватимуть у межах визначених напрямів, а всі ініціативи мають відповідати затвердженим пріоритетам.

Якою бачать громаду до 2027 року

Головна мета стратегії – підвищити якість життя мешканців і забезпечити ефективний розвиток громади.

Йдеться про створення комфортних умов проживання, розвиток економіки та підприємництва, модернізацію інфраструктури, забезпечення екологічної безпеки та ефективне використання ресурсів.

Важливим елементом є співпраця влади, бізнесу та громади, а також залучення зовнішнього фінансування – від державних програм до міжнародних партнерів і донорів.

Чотири ключові напрями розвитку громади

У новій редакції Стратегії визначено чотири стратегічні цілі, які охоплюють основні сфери життя громади.

Екологія та енергоефективність. Перший напрям стосується підвищення екологічної та енергетичної безпеки. Серед запланованих кроків:

• покращення санітарного стану території;
• розвиток рекреаційних зон;
• підвищення енергоефективності житлового фонду;
• розвиток освітнього простору в контексті екологічної свідомості.

Якість життя: від доріг до медицини. Найбільш широкий блок – забезпечення якісних умов життя. Він охоплює:

• розвиток і ремонт доріг;
• модернізацію систем водопостачання та водовідведення;
• управління та реконструкцію житлового фонду;
• розвиток освіти;
• підвищення якості медичних послуг;
• розвиток соціальної сфери;
• безпеку в громаді;
• підвищення ефективності управління.

Люди як головний ресурс. Окремий напрям присвячений розвитку людського потенціалу. Йдеться про підтримку культури, спорту та фізичної активності, а також залучення мешканців до благоустрою та розвитку громади через самоорганізацію.

Інфраструктура та благоустрій. Четверта стратегічна ціль – розвиток інфраструктури, зокрема:

• відновлення та модернізація об’єктів благоустрою;
• покращення загального вигляду та функціональності територій.

Фінансування: від бюджету до міжнародної допомоги

Реалізація стратегії передбачає різні джерела фінансування:

• державний і місцевий бюджети;
• Державний фонд регіонального розвитку;
• міжбюджетні трансферти;
• інвестиції та державно-приватне партнерство;
• міжнародні програми та донорська допомога.

Окремо акцентується на можливості співпраці з міжнародними організаціями – зокрема у сферах інновацій, підприємництва, підтримки ВПО та розвитку місцевого самоврядування.

Стратегія як “живий” документ

У міськраді підкреслюють: стратегія не є статичним документом. Вона передбачає регулярний моніторинг виконання, відкриті звіти та можливість коригування залежно від ситуації.

Затвердження стратегії – це лише перший крок. Попереду – її реалізація через конкретні проєкти та рішення, які безпосередньо впливатимуть на життя мешканців громади.

Детальніше про те, які саме зміни передбачені в окремих сферах – економіці, медицині, освіті, інфраструктурі та житлово-комунальному господарстві – читайте в наступних матеріалах редакції Вільногірськ IN.UA.

Читайте також:

Вільногірська Рада ВПО взяла участь у міжрегіональному форумі у Дніпрі

У Вільногірську готуються до переїзду служби екстреної медичної допомоги. Куди саме переїжджає підрозділ— читайте на Вільногірськ IN.UA.

Деталі

Згідно з проєктом рішення міської ради, пункт швидкої допомоги, який раніше базувався на базі Центру первинної медико-санітарної допомоги, тепер переїжджає на територію Вільногірської центральної міської лікарні (ЦМЛ). 

Новий пункт базування площею 0,0250 гектара, розташований за адресою вул. Юрія Устенка, 72, уже зведений: 

Міська рада надає дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для встановлення меж частини земельної ділянки під сервітут.

Це дозволить офіційно закріпити право користування частиною території лікарні для потреб екстреної медичної допомоги.

Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства уповноважене виступити замовником послуг з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки. 

Координацію робіт також покладено на управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства.

Контроль за виконанням рішення покладено на виконуючу обовʼязки начальника управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Віру Зеленську та постійну комісію з питань міського господарства та регулювання земельних відносин. 

Читайте також:

Як у Вільногірську пройшов день донора для захисників