Економічна мапа Дніпропетровщини: на якому місті Кам’янський район

Фінансова стабільність громад безпосередньо впливає на життя місцевих жителів, розвиток громади та можливість підтримувати ЗСУ і фронт. Економічна мапа Дніпропетровщини виражає доходи та дотації отримані громадами за 2024 рік.

Про це розповідає очільник Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.

Економічна мапа Дніпропетровщини

Загальні тенденції свідчать, що найбільш стійкими є промислові міські громади та ті, що розташовані поблизу обласного центру. Найбільш спроможні громади Дніпропетровщини за 2024 рік:

• Дніпровська міська громада – лідер за обсягом доходів (18 286,96 мільйона гривень) з низьким рівнем дотацій (15,58%). Це яскравий приклад фінансової самостійності та стабільності;
• Криворізька міська громада – займає друге місце за доходами (9 517,15 мільйона гривень), із помірним рівнем дотацій (18,02%). Громада має стабільну економічну основу навіть в умовах кризи;
• Кам’янська міська громада – третя за доходами (3 090,97 мільйона гривень), але з помітною залежністю від дотацій (29,70%). Це громада, яка потребує додаткових ресурсів для подальшого розвитку;
• Слобожанська громада (Дніпровський район) – найбільш ефективна щодо дотацій: доходи становлять 889,12 мільйона гривень при лише 8,23% дотацій. Це приклад громади, яка здатна забезпечити себе власними силами;
• Павлоградська міська громада – доходи 1 281,61 мільйона гривень, однак високий рівень дотацій (27,40%) вказує на наявність економічних проблем, які потребують вирішення;
• Нікопольська міська громада – попри регулярні обстріли, зберігає фінансову спроможність з доходом 1 005,52 мільйона гривень. Рівень дотацій високий (30,21%), що свідчить про вплив безпекової ситуації;
• Самарська міська громада – доходи складають 674,29 мільйона гривень, а рівень дотацій досягає 27,04%. Це свідчить про середній рівень економічної стабільності;
• Марганецька міська громада – ще одна громада, що знаходиться під прицілом ворога. Доходи 395,15 мільйона гривень при дотаціях 38,79%. Це громада, яка намагається вижити, але продовжує функціонувати;
• Покровська громада (Синельниківський район) – доходи 508,95 мільйона гривень, рівень дотацій складає 46,68%. Це свідчить про значну залежність від державної підтримки;
• Верхньодніпровська міська громада – має найменші доходи серед цього списку (375,87 мільйона гривень) і високий рівень дотацій (32,73%), що вказує на потребу у додатковій підтримці та розвитку.

Дніпровська, Криворізька, Кам’янська та Слобожанська громади є найбільш економічно стабільними в регіоні. Водночас Нікопольська та Марганецька громади демонструють незламну стійкість, попри складні умови, і продовжують свою роботу. Також, про громади, які найбільше потребують субвенцій, буде повідомлено незабаром.

Читайте також:

• На Дніпропетровщині знищать 300 тонн зіпсованих продуктів
• Фронт наближається до Дніпропетровщини: військові аналітики заявлять про відстань у 7 кілометрів

У Запорізькій обласній клінічній лікарні успішно виконали пересадку нирки 17-річному Станіславу. Хлопець кілька років боровся з нирковою недостатністю та перебував у очікуванні на відповідного донора.

Про це йдеться на сайті Запорізької обласної державної адміністрації. 

До трансплантації хлопець тричі на тиждень їздив на гемодіаліз із Пʼятихаток до Запоріжжя. Дорога з пересадками займала цілий день. Додому вони з матірʼю Любовʼю поверталися близько першої години ночі. Пані Любов залишила роботу на залізниці, аби весь час бути поряд із сином. 

Жінка вже знала біль непоправної втрати – на війні загинув її старший син. Найбільшим страхом для неї було втратити й молодшого. Кожна поїздка до лікарні ставала для неї символом віри та надії на його одужання.

“Є донор – ці два слова ми чекали роками. Лікар запитав, чи ми згодні. Я одразу крикнула: “Звичайно!”, а син додав: “Я готовий!””, – згадує Любов. 

Коли лікар повідомив про те, що для Станіслава знайшли донорську нирку, вони одразу вирушили до Дніпра. Після підготовки донорського органа до пересадки медики разом із пацієнтом повернулися до Запоріжжя, де й виконали операцію з трансплантації.

Як зазначив завідувач відділення трансплантації та нефрології Запорізької обласної клінічної лікарні Євген Гайдаржа, медики підбирали для хлопця донорський орган із найвищим рівнем сумісності.

“Станіслав тривалий час перебував у листі очікування на трансплантацію. Для молодого пацієнта ми свідомо чекали на максимально сумісний донорський орган. Після появи донора команда діяла максимально оперативно, щоб скоротити час холодової ішемії”, – каже він. 

Наразі Станіслав почувається добре та вже будує плани на майбутнє: 

“Я мрію вступити до університету і стати юристом, мрію подорожувати Україною. Хочу побувати в Одесі, Києві, Харкові, Ужгороді, Чернівцях – скрізь. Але найбільше хочу просто жити у нашій мирній країні”, – каже хлопець.

Читайте також:

Оформлення лікарняних та електронних рецептів: нові правила видачі медичних документів в Україні

Наприкінці липня, у Лихівській селищній раді провели перше засідання комісії, яка займається підготовкою пропозицій щодо отримання державної субвенції для забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу. 

Про це повідомляють Новини Лихівської громади. 

Під час засідання комісії, 31 липня, учасники розглянули питання щодо визначення потреби у забезпеченні житлом дитячих будинків сімейного типу, створених у 2026 році, а також тих, що були тимчасово переміщені в межах України та мають намір повернутися до місця свого функціонування або здійснити повторне переміщення у 2026 році.

Під час роботи комісії було сформовано пропозиції щодо потреби у житлі для дитячих будинків сімейного типу. Відповідний протокол із рішенням комісії після затвердження виконкомом Лихівської селищної ради передадуть до Дніпропетровської обласної військової адміністрації для подальших дій.

Лихівська селищна рада й надалі реалізує заходи в межах державної політики щодо підтримки дитячих будинків сімейного типу та створення належних умов для проживання, виховання й розвитку дітей, які потребують особливої уваги та турботи.

Читайте також:

Від гуртожитку для ВПО до майбутнього музею: чим сьогодні живе Лихівська громада