Волонтер і донор із Франції на ім’я Стефан, який раніше допомогав будувати притулок для котів “Пухнастий батальйон”, уперше особисто приїхав до Вільногірська. Його візит став помітною подією для місцевих зоозахисників, адже іноземний гість не лише наважився відвідати Україну під час війни, а й привіз із собою підтримку, щирість і зацікавленість у спільній справі.

Більше про візит французького гостя читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Візит до притулку відбувся всупереч війні

Це був перший візит Стефана до України. За його словами, відвідати нашу країну він мріяв упродовж останніх восьми років, але раніше не міг залишити дім надовго, бо доглядав велику кількість власних котів — від шести до дев’яти одночасно.

Шлях Стефана до зоозахисту розпочався ще в дитинстві. У його домі завжди жили коти, тож любов до тварин зростала разом із ним. У 2015 році він почав співпрацю з кількома французькими зоозахисними організаціями як прийомна родина для тварин. Тоді Стефан почав брати до себе врятованих котів і доглядати їх, доки ті не знаходили постійних господарів.

Попри війну, війну в Україні Стефан здійснив задумане завдяки наполегливим запрошенням українського друга Олександра Посметухова.

“Він мав сумніви, їхати в Україну чи ні, але я його переконав і дуже тішуся, що так сталося!” — розповідає волонтер притулку ГО “Пухнастий батальйон” Олександр Посметухов.

Подорож Стефана тривала майже два дні: автобусом він доїхав до Вільногірська, щоб особисто побачити притулок і тварин, яким допомагав на відстані.

Першим його зустрів Олександр. Згодом до них приєдналася власниця притулку Ольга Роговенко. Разом із волонтеркою та смм-менеджеркою редакції Вільногірськ IN.UA Анастасією Бондар вони провели для Стефана екскурсію: показали вольєри, приміщення, познайомили з історіями порятунку котів.

Особливо Стефана цікавили умови утримання тварин у притулку “Пухнастий батальйон”. Ознайомившись на місці, він залишився задоволений побаченим.

За його словами, вольєри розділені на відкриту частину та утеплене приміщення, де є обігрів — тож хвостаті мають дах над головою і тепло взимку. Усі коти прилаштовані в групових просторих клітках, нагодовані, доглянуті, стерилізовані та вакциновані.

“Добре видно зусилля Саші ,Олі та їх команди щодо перетворення цього місця на затишний дім для котів” — говорить Стефан про притулок.

За словами Стефана, єдине, чого хотілося б — більше простору. Приміщення замале для понад 120 котів.

“Це не докір, а констатація факту: більшa площа полегшила б життя і тваринам, і вам, волонтерам, яким було б зручніше пересуватися між клітками”, — додав Стефан.

Крім того, гість з Франції щиро захоплюється відданістю вільногірських волонтерів, які рятують тварин. Стефан звернув увагу, що навіть під час війни команда притулку продовжує піклуватися про чотирилапих, шукає можливості розширити територію і покращити умови.

За словами Стефана, це виклик, який йому добре знайомий, адже й у Франції притулкам постійно доводиться шукати ресурси для розширення та утримання своїх підопічних.

Французький погляд на порятунок тварин

За словами Стефана, такі опікуни на волонтерських засадах – звична практика у Франції. Благодійні товариства беруть тварину з вулиці, обстежують її, стерилізують, вакцинують, чипують, а потім передають у прийомну сім’ю до прилаштування.

“Витрати на харчі чи наповнювач інколи компенсує волонтеру організація, але найчастіше люди частково забезпечують підопічних і власним коштом. Ветеринарні послуги (лікування, вакцинація, стерилізація) зазвичай покриваються фондом”, — ділиться Стефан.

Він пояснив, що за французькими законами, якщо на вулиці помітили безпритульну тварину, слід сповістити міські служби, які виловлюють кота чи собаку й перевіряють наявність ідентифікації (мікрочіпу або татуювання). Якщо власника тварини не знаходять, її передають на карантин у притулок, який співпрацює з міською владою. Після кількох тижнів карантину тварину офіційно ставлять на облік, стерилізують, роблять щеплення і віддають на влаштування новим родинам.

“Звісно, на практиці не все виглядає ідеально. Між французькими зоозахисними організаціями інколи існує певне суперництво. Одні наголошують на суворому дотриманні закону і вимагають викликати для відлову лише міські служби, проте самі рідко виходять на вулиці рятувати тварин. Інші організації працюють безпосередньо на місцях і самі відловлюють котів, які потрапили в біду”, — пояснює Стефан.

Стефан ділиться, що притулки у Франції виживають завдяки підтримці небайдужих. Найбільші національні організації – SPA (Товариство захисту тварин) та “30 Millions d’Amis” (30 мільйонів друзів) — допомагають їжею, ліками, домовляються про знижки у ветеринарів.

Зокрема, міські бюджети теж виділяють певні кошти на офіційні притулки, але їх завжди бракує. Тому основою захисту тварин у Франції, як і в Україні, залишається волонтерська праця та приватні пожертви.

Приїхавши до Вільногірська, Стефан зміг порівняти цей досвід з українськими реаліями. Він зауважив, що місцеві волонтери в притулку роблять усе можливе, аби належно опікати тварин – так само віддано, як це роблять його колеги у Франції.

Сьогодні у Вільногірську містяни зібралися на протест під стінами міської ради, вимагаючи скорочення тривалості погодинних відключень електроенергії. Натомість відбулося зібрання ініціативної групи, на яке допустили лише декількох осіб. Чи вдалося досягти бажаного компромісу, пояснюємо в матеріалі. 

На зібранні була присутня СММ-менеджерка редакції Вільногірськ IN.UА Анастасія Бондар.

Мешканці готували мітинг, але їх не пустили до виконкому

Під приміщенням міської ради зібралося 12 мешканців міста. Секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург разом з ініціаторкою зустрічі Ганною Горбенко вийшли до містян. Вони пояснили, що, оскільки проведення масових зборів під час воєнного стану заборонено, то замість мітингу проведуть зустріч з ініціативною групою. Після цього секретар міськради обрав кількох людей і запросив їх на розмову. 

Ініціаторка мітингу пані Ганна в коментарі Вільногірськ IN.UA пояснила, що на такий формат зустрічі погодилась, оскільки важливо було саме озвучити проблему і вийти на конструктивне спілкування з міською радою. 

Жінка підкреслила, що найбільше її турбують наслідки постійних відключень для опалювальної системи. 

“Якщо котли замерзнуть, люди їм цього не пробачать! Я хотіла, щоб Штамбург це знав. На жаль, мера не було, він поїхав на якусь термінову нараду”,— пояснила Ганна Горбенко.

Чому графік не можна регулювати для вільногірців 

На зустріч прийшла представниця Центральної енергетичної компанії, яка обслуговує лінії електропередач та постачає електроенергію споживачам на Дніпропетровщині, Світлана Гудаченко — керівниця Вільногірської дільниці ЖвРЕМ ПрАТ “ПЕЕМ “ЦЕК”. За її словами, змінити графіки відключень ані міська влада, ані енергетики у Вільногірську не можуть.

Графіки наразі фактично не працюють як стабільний розклад: відключення здійснюються вручну, залежно від навантаження на енергосистему. Тож місцеві представники енергокомпанії не мають технічної чи адміністративної можливості скоротити час відключень у конкретному місті.

Це викликало обурення серед присутніх, адже мешканці сподівалися на можливі зміни після звернення громади. Присутній на зустрічі військовослужбовець поділився, що прийшов додому у відпустку, а вдома холодно і хвора дитина.

“Я запропонувала зробити графік хоча б через 4, або через 2 години. Якщо будуть сильні морози в нас просто все потріскається. Пам’ятаєте, як у 1997 році із-за погодних умов в нас замерзла вся система опалення, не було електроенергії і тепла три дні”, — розказує Ганна Горбенко.

За її словами, Олег Штамбург пояснив, що міська рада зі свого боку також звертається щодо вирішення цього питання. 

Міська рада опублікувала інформацію щодо сьогоднішнього заходу і пояснила проблему наступним чином:

“Списки об’єктів критичної інфраструктури затверджуються в області, і житловий фонд не визначено як критичну інфраструктуру. Міста, які перейшли на індивідуальні системи опалення, не мають жодних преференцій щодо скорочення відключень, адже живляться від єдиної енергосистеми країни, яка зараз в критичному стані”. 

Зазначається, що місцева рада контролює ситуацію і знаходиться на постійному зв’язку з районною та обласною військовими адміністраціями.  Крім того, з наступного тижня очікується покращення ситуації з графіками відключень: за рахунок зменшення лімітів споживання електроенергії промисловістю. 

“Я сподіваюсь, що питання реально вирішиться на користь вільногірців. Мене попросили стримати людей сьогодні і не робити мітинг, я згодна, що наразі це не на часі. Будемо чекати”, — підсумувала Ганна Горбенко.

Читайте також:

Як працюють погодинні відключення світла на Дніпропетровщині: ЦЕК дав роз’яснення для споживачів

В Україні триває масштабна програма професійного розвитку — ваучери на навчання, які спрямовані на підвищення кваліфікації, перекваліфікацію та здобуття нових професій. 

Інформація оприлюднена на сайті Державної служби зайнятості. 

Що таке ваучер і хто може його отримати

Ваучер на навчання — це документ встановленого зразка, що дає право громадянину пройти професійне навчання, підвищити кваліфікацію чи перекваліфікуватися у вибраній сфері.

Вартість послуги покривається державою, а вартість навчання за ваучером не перевищує 30 280 гривень

Ваучери на навчання спрямовані на підтримку саме тих категорій громадян, які через різні обставини потребують нових можливостей або професійного оновлення. Серед них:

• особи віком 45+ років із страховим стажем не менше 15 років;
• люди, звільнені з військової служби або служби в правоохоронних органах;
• внутрішньо переміщені особи;
• особи з інвалідністю або ті, хто був поранений внаслідок війни;
• ветерани та колишні військовополонені.
  

Які професії доступні для навчання

Перелік професій, за якими можна отримати ваучер, постійно оновлюється згідно з потребами ринку праці. Наразі він налічує 156 напрямів, які включають важливі для сучасної економіки спеціальності: 

• ІТ та цифрові спеціальності: тестувальник, адміністратор, комп’ютерні мережі.
• Фінанси та облік: бухгалтер, аудитор, менеджер із фінансів.
• Логістика та транспорт: водій категорій, диспетчер, логіст. Сфера обслуговування: кухар, перукар, адміністратор готелю.
• Психологія та соціальна робота — особливо затребувані в умовах війни.
• Робітничі професії: електромонтер, зварювальник, слюсар, оператор машин.

Навчання можливе як у державних, так і в приватних закладах — головне, щоб вони мали ліцензію. Міністерство освіти і науки України оприлюднили перелік закладів освіти в яких можна скористатись ваучером.

Після успішного завершення навчання учасник отримує документ державного зразка про здобуту кваліфікацію.

Читайте також:

Відтепер  “Зимову 1 000” можна витратити на продукти