Гроші на вікна: куди у Вільногірську витрачають резервний фонд  

Виконавчий комітет Вільногірської міської ради прийняв рішення про виділення коштів для проведення термінових ремонтних робіт.

Згідно з рішенням №101/04-26 від 18 березня 2026 року, кошти спрямують на усунення наслідків надзвичайної ситуації, що сталася 13 березня 2026 року в житловому будинку за адресою: вул. Захисників України, буд. 1Б.

На що підуть кошти?

Загальна сума виділених коштів становить 675 000 гривень. Головним розпорядником визначено Департамент соціально-гуманітарної політики міськради. Гроші будуть використані на:

• поточний ремонт та встановлення металопластикових вікон у житловому будинку №1Б по вул. Захисників України;
• відновлення вікон у дитячих садках: ремонтні роботи проведуть у приміщеннях Центру розвитку дитини №2 “Веселі дзвіночки” та закладу дошкільної освіти комбінованого типу №3 “Веселка”.

Ось так наразі виглядають дитячі садочки: 

Міське фінансове управління має внести відповідні зміни до бюджету громади. Департамент соціально-гуманітарної політики зобов’язаний щомісяця звітувати про використання коштів.

Координацію робіт покладено на директорку департаменту Інну Петрушу, а загальний контроль за виконанням рішення здійснюватиме міський голова Володимир Василенко.

Читайте також:

У Вільногірську пролунав вибух у житловому будинку: є постраждалі

На період дії воєнного стану держава адаптувала правила призначення та розміри виплат для людей, які втратили роботу. Зміни до законодавства, ухвалені ще на початку повномасштабного вторгнення та восени 2022 року, суттєво спростили процедуру отримання статусу безробітного, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців окупованих територій.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA зібрала актуальну інформацію про те, хто має право на фінансову підтримку від держави у 2026 році, якими є нові суми виплат та від чого залежить їхня тривалість.

Як оформити статус безробітного

Щоб почати отримувати фінансову допомогу, людині необхідно офіційно зареєструватися як безробітній. Статус та відповідні виплати призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою.

Зробити це можна кількома способами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• за допомогою мобільного застосунку “Дія”;
• через офіційний сайт Державної служби зайнятості (за наявності технічної можливості та кваліфікованого електронного підпису).

Для громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або в зонах бойових дій і не мають на руках необхідних документів, діє спрощена форма подачі заяви. Це правило також поширюється на вимушених переселенців.

Хто має право на виплати та як довго їх нараховують

Згідно з чинним законодавством, у 2026 році стандартна допомога по безробіттю призначається за умови, що людина має щонайменше 7 місяців страхового стажу протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією у центрі зайнятості.

Тривалість фінансової підтримки тепер чітко прив’язана до загального страхового стажу працівника. Терміни надання допомоги розподілені наступним чином:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 календарних днів;
• від 6 до 12 років — 240 календарних днів;
• від 12 до 18 років — 270 календарних днів;
• від 18 до 24 років — 300 календарних днів;
• від 24 до 30 років — 330 календарних днів;
• понад 30 років стажу — 360 календарних днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття оновило суми виплат.

Базовий мінімальний розмір допомоги зріс із 3 600 до 3 900 гривень. На цю суму можуть розраховувати:

• застраховані особи, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню зарплату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого страхового стажу.

Знижений мінімальний розмір зріс із 1 500 до 1 650 гривень. Такі гроші виплачуватимуть:

• молоді без страхового стажу, яка реєструється для пошуку свого першого робочого місця;
• працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни, прогули або через втрату довіри з боку роботодавця.

Водночас максимальна допомога по безробіттю у 2026 році становить 8 647 гривень (раніше цей ліміт складав 8 000 гривень).

Що робити, якщо виплати припинилися

Якщо гроші перестали надходити на рахунок, найімовірніше, людина втратила статус безробітного або вичерпала свій ліміт часу. Держава припиняє фінансування, якщо особа повністю використала дозволену кількість днів для отримання допомоги в межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив рішення про скасування статусу безробітного. У такому разі варто звернутися до свого кар’єрного радника для з’ясування точних причин.

Читайте також:

1500 гривень на саморозвиток: як вчителям отримати та використати кошти в межах пілотного проєкту МОН

Левова частка щомісячних доходів українців йде на покриття базових потреб — продукти харчування та оплату житлово-комунальних послуг. На розваги, відпочинок чи формування фінансової подушки залишається менше ніж два відсотки від загального сімейного бюджету. Такі реалії сьогодення продемонструвало нове дослідження споживацьких настроїв від компанії Deloitte Ukraine.

Редакція Вільногірськ IN.UA проаналізувала звіт та розповідає, як змінилися фінансові пріоритети громадян та чим наші витрати відрізняються від європейських.

На що витрачають свій бюджет українці

Протягом 2025 року українці продемонстрували стійкі зміни у своїх купівельних звичках. Громадяни почали значно частіше замовляти товари онлайн, активно користуватися послугами поштоматів та кур’єрських доставок. Крім того, під час вибору товару покупці тепер більше довіряють відгукам інших людей та рекомендаціям у соціальних мережах.

Попри те, що у витратах переважають виключно товари першої необхідності, для українців залишається критично важливою репутація бізнесу.

“Сучасний український споживач поєднує прагматичність, цифрову обізнаність і чітку ціннісну позицію. Саме ця комбінація формує сучасну економічну реальність країни“, — наголошує керівник напряму ритейлу Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський.

Дослідження підтверджує ці слова статистикою: 62% покупців свідомо та принципово уникають брендів, які мають бодай якийсь зв’язок із російським ринком, а 87% громадян продовжують регулярно фінансово підтримувати Збройні сили України.

Як розподіляється бюджет

Наразі 84% усіх грошей українців “з’їдають” товари та послуги першої необхідності. Дослідники порівняли реальний розподіл щомісячних витрат із тим “бажаним” бюджетом, до якого прагнуть самі громадяни:

• продукти харчування (без урахування кафе): витрачається 40% (бажаний показник — 26%);
• обов’язкові платежі (комуналка, оренда, кредити): забирають 31% (бажано — 10%);
• охорона здоров’я: витрачається 9% (бажано — 8%);
• одяг та взуття: витрачається 5% (бажано — 9%);
• транспорт та пальне: забирають 4% (бажано — 2%);
• цифрові послуги (інтернет, зв’язок, підписки): витрачається 4% (бажано — 2%);
• заощадження та інвестиції: вдається відкласти лише 2% (українці прагнуть відкладати 19%);
• електроніка та побутова техніка: витрачається 1% (бажано — 6%);
• дозвілля, відпочинок і туризм: залишається лише 1% (бажано — 12%);
• донати та благодійність: витрачається 1% (бажано — 3%);
• освіта, спорт, краса: витрачається мізерні 0,4% (бажано — 3%);

Як бачимо, українці мріють суттєво зменшити частку витрат на базове виживання (до 46%), щоб мати змогу більше інвестувати, відпочивати та донатити.

Прірва між Україною та Європою

Аналітики також порівняли структуру витрат в Україні з бюджетами європейських споживачів. Результати продемонстрували суттєву різницю в рівні життя.

Якщо українці змушені віддавати 84% свого доходу на базові потреби, то у Німеччині та Нідерландах цей показник становить значно менше — від 56% до 59%. Найбільш разючий контраст спостерігається у сфері дозвілля: українці витрачають на відпочинок лише 1% свого бюджету, тоді як мешканці згаданих європейських країн можуть дозволити собі виділяти на це 16-17% доходу.

Де українці залишають свої гроші: офлайн чи онлайн

Забезпечення базових потреб у 2025 році все ще залишається за традиційними фізичними магазинами. Статистика свідчить:

• 76% споживачів купують продукти виключно в офлайн-супермаркетах;
• 66% надають перевагу звичайним магазинам під час купівлі побутової хімії;
• 63% ходять за ліками до фізичних аптек.

Водночас інтернет-торгівля продовжує впевнено зміцнювати свої позиції у сегменті непродовольчих товарів. Минулого року 18% українців замовляли онлайн електроніку та косметику, а 17% купували через інтернет одяг та взуття.

Читайте також:

Програма “Доступні ліки” розширюється: як пацієнтам отримувати безкоштовні медикаменти у 2026 році