Грошова допомога на дітей у 2026 році: повний перелік виплат, нові суми аліментів та умови отримання

Попри виклики воєнного часу, підтримка родин із дітьми залишається пріоритетом соціальної політики держави. У 2026 році у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму змінилися розміри більшості дитячих виплат. Це стосується як допомоги при народженні, так і аліментів та підтримки одиноких матерів.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала детальний гід по всіх видах державної допомоги дітям, які діють у поточному році.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

Кожна вагітна жінка в Україні має право на фінансову підтримку перед пологами та у перші місяці після них. Це стосується як офіційно працевлаштованих, так і незастрахованих жінок (студенток, підприємниць, безробітних).

Підставою для призначення виплат є листок непрацездатності (е-лікарняний), який зазвичай видається з 30-го тижня вагітності.

Розмір виплат:

• для працюючих жінок допомога становить 100% від середньомісячного доходу;
• для жінок, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, нарахування також здійснюються, але виходячи з інших розрахунків (часто прив’язаних до допомоги по безробіттю або мінімальних гарантій).

Важливо зазначити, що для жінок із високим офіційним доходом існує верхня межа виплат. У 2026 році максимальний розмір допомоги за один календарний день декретної відпустки складає 5 681,34 грн.

Одноразова допомога при народженні дитини

З 1 січня 2026 року держава суттєво підтримує молодих батьків. Відповідно до порядку, затвердженого Кабміном, допомога при народженні дитини надається одноразово. Сума виплати наразі становить 50 000 гривень.

Оформити цю допомогу може один із батьків або опікун, з яким постійно проживає малюк. Для цього необхідно подати заяву до органів соцзахисту.

Пакет документів включає:

• паспорт заявника або інший документ, що посвідчує особу;
• копію свідоцтва про народження дитини (для батьків);
• копію рішення про встановлення опіки (для опікунів).

“Пакунок малюка” або грошова компенсація

Окрім прямих виплат, батьки новонароджених отримують натуральну допомогу — “Пакунок малюка” (бейбі-бокс), що містить одяг, пелюшки, засоби гігієни та інші необхідні речі. Зазвичай його видають у пологовому будинку.

Якщо у медзакладі пакунки закінчилися, або родина бажає самостійно придбати речі, можна оформити грошову компенсацію.

Зазначимо, що під час дії воєнного стану оформити грошову компенсацію онлайн неможливо. Для цього потрібно особисто звернутися до найближчого управління соціального захисту населення.

Сума компенсації у 2026 році становить 8 451 гривень (не менше трьох прожиткових мінімумів для дітей віком до 6 років).

Для отримання коштів необхідно надати:

• заяву про вибір грошової компенсації;
• паспорт та код платника податків;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• довідку з пологового будинку про неотримання натурального “Пакунка малюка”.

Допомога одиноким матерям

Держава надає додаткову підтримку жінкам (або чоловікам), які виховують дітей самостійно, якщо у свідоцтві про народження відсутній запис про другого з батьків.

Ця допомога не є фіксованою сумою для всіх. Вона розраховується індивідуально як різниця між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні пів року.

Максимальні розміри виплат у 2026 році (якщо у родини немає інших доходів):

• на дітей віком до 6 років — 2 817 гривень;
• на дітей віком від 6 до 18 років — 3 512 гривень.

Аліменти: нові мінімуми у 2026 році

Розмір аліментів в Україні прямо прив’язаний до прожиткового мінімуму для дитини. Оскільки з 1 січня 2026 року цей показник зріс, автоматично збільшилися і мінімальні суми аліментних зобов’язань.

Згідно із Сімейним кодексом, мінімальний гарантований розмір аліментів не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму.

Мінімальні гарантовані аліменти у 2026 році:

• для дітей до 6 років — 1 408,50 гривень (було 1 281,5 гривень);
• для дітей від 6 до 18 років — 1 756 гривень (було 1 598 гривень).

Якщо платник аліментів має достатній дохід, суд може призначити рекомендований мінімальний розмір аліментів, що дорівнює 100% прожиткового мінімуму:

• для дітей до 6 років — 2 817 гривень;
• для дітей від 6 до 18 років — 3 512 гривень.

Виплати на дітей під опікою

Опікуни, які виховують дітей, позбавлених батьківського піклування, отримують щомісячну допомогу, яка є власністю самої дитини.

Розмір виплати складає 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (або 3,5 прожиткового мінімуму, якщо дитина має інвалідність).

Максимальні суми допомоги у 2026 році:

• для дітей до 6 років: 7 042,50 гривень (діти з інвалідністю — 9 859,50 гривень);
• для дітей 6–18 років: 8 780,00 гривень (діти з інвалідністю — 12 292,00 гривень).

Варто зауважити: якщо дитина отримує пенсію по втраті годувальника, аліменти або стипендію, розмір допомоги зменшується на суму цих виплат.

Допомога дітям-ВПО

Діти, які разом із батьками були змушені покинути свої домівки через війну та отримали статус внутрішньо переміщеної особи, мають право на щомісячну державну допомогу на проживання.

У 2026 році сума виплат для дітей залишається на рівні 3 000 гривень щомісяця. Ця допомога призначається автоматично при оформленні статусу ВПО для всієї родини.

Читайте також:

Що робити, якщо не приходять виплати ВПО: інструкція для мешканців Вільногірська у 2026 році

27 жовтня в Україні відзначили День української писемності та мови. З нагоди свята відбувся традиційний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого долучилися й студенти, викладачі та педагогічні працівники ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”. 

Детальніше про історію свята, цьогорічний радіодиктант і враження учасників читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День української писемності та мови: історія свята

День української писемності та мови щороку нагадує про значення рідного слова, історію української літератури та важливість збереження мовної спадщини. Це також нагода замислитися над тим, яку роль мова відіграє у формуванні національної ідентичності та об’єднанні українців.

Свято започаткували у 1997 році. Традиційно його відзначали 9 листопада, у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, якого пов’язують із розвитком давньої української писемної традиції. У 2023 році дату перенесли на 27 жовтня після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Відтоді День української писемності та мови відзначають саме цього дня.

Свято присвячене не лише грамотності. Воно нагадує про шлях української мови крізь століття, її розвиток, випробування та боротьбу за право вільно звучати в усіх сферах суспільного життя.

Особливого значення цей день набуває під час повномасштабної війни, коли мова залишається одним із важливих чинників культурної стійкості, самоідентифікації та єдності українців.

“Лист, який не закінчується”: про що цьогорічний радіодиктант

Однією з головних традицій свята є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Його започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році, щоб об’єднати людей навколо української мови. За цей час акція перетворилася на масштабний мовний флешмоб, до якого долучаються українці в різних куточках світу.

У 2026 році радіодиктант відбувся 27 жовтня. Текст під назвою “Лист, який не закінчується” написав український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

Його життєвий і військовий досвід значною мірою вплинув на теми творчості, у якій він осмислює війну, дорослішання покоління, пам’ять і людські переживання.

У літературі він дебютував як поет у 2020 році. Серед його ранніх книжок – поетична збірка “Гуртожиток № 6”, що вийшла того ж року, та збірка “Тут були ми”, видана у 2023 році. У 2024 році автор також привернув увагу читачів прозовою книжкою “Гемінґвей нічого не знає”, у якій звернувся до досвіду військових і життя під час війни.

У березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Артур Дронь добровільно приєднався до 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив піхотинцем, брав участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. 

Військовий досвід став одним із центральних мотивів його літературної творчості. У текстах Дроня йдеться не лише про бойові дії, а й про близькість між людьми, втрати, пам’ять про полеглих побратимів і те, як війна змінює людину. 

Чому текст радіодиктанту присвячений листуванню

Назва “Лист, який не закінчується” відображає задум автора – створити текст, який кожен учасник зможе сприйняти як особисту розмову з важливою для себе людиною.

Артур Дронь пояснив, що в час, коли люди часто спілкуються короткими повідомленнями в месенджерах, особливо цінною залишається можливість сказати близьким щось справді важливе. Саме тому цьогорічний текст задуманий як своєрідний лист, який усі учасники пишуть одночасно, але кожен може наповнити власними почуттями та спогадами.

За словами автора, найцінніше, що дає мова, – можливість говорити одне з одним, навіть коли люди перебувають далеко. Ця ідея особливо відгукується українцям, чиї родини через війну часто розділені відстанню, вимушеним переміщенням або військовою службою.

Текст у прямому ефірі читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка, волонтерка та засновниця проєкту аудіокнижок UnderBooks Даша Астаф’єва. 

Вибір назви відображає ідею цьогорічної акції: за щоденними повідомленнями, короткими запитаннями та словами підтримки стоять почуття, спогади й бажання бути почутими. Тому диктант став не лише перевіркою знань з української мови, а й можливістю замислитися над тим, що ми хочемо сказати близьким.

У Вільногірську радіодиктант писали студенти та викладачі

До щорічної мовної акції традиційно долучилися студенти, викладачі та педагогічні працівники Державного професійно-технічного навчального закладу “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.

Для учасників це можливість не лише перевірити власну грамотність, а й відчути причетність до спільної справи, яка об’єднує українців незалежно від віку, професії чи місця перебування.

Студенти поділилися, що цьогорічний диктант їм сподобався. Вони відзначили емоційність і символічність тексту, який спонукав замислитися над особистими стосунками та важливістю спілкування.

Також учасники зауважили, що цього року писати було легше: текст читали повільніше й зрозуміліше, тому було простіше стежити за реченнями та встигати записувати почуте.

Чому важливо підтримувати українську мову щодня

Викладачка української мови та літератури ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО” Діана Попович наголошує на важливості таких ініціатив для студентської молоді та суспільства загалом.

За її словами, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – це можливість перевірити знання, звернути увагу на власну грамотність і водночас відчути єдність з іншими українцями. Такі заходи допомагають підтримувати інтерес до мови, розвивати мовну культуру та нагадувати, що грамотне мовлення формується завдяки постійній практиці.

Важливо, щоб українська мова залишалася не лише навчальним предметом чи темою окремого свята, а й природною частиною повсякденного життя – у спілкуванні, читанні, навчанні та професійній діяльності.

День української писемності та мови вкотре нагадав: мова об’єднує людей, зберігає пам’ять і допомагає передавати важливе навіть на відстані. А участь у радіодиктанті – один зі способів долучитися до цієї спільної традиції та підтримати українське слово.

Читайте також:

Вільногірськ IN.UA долучився до радіодиктанту національної єдності

У Кам’янському після конфлікту зі знайомим чоловік кинув гранату в бік балкона його квартири на другому поверсі. Боєприпас вибухнув біля будинку, пошкодивши вікна та балкон. Люди не постраждали, а підозрюваного затримали й узяли під варту.

Як конфлікт між знайомими переріс у вибух біля житлового будинку та яке покарання загрожує затриманому – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

У Кам’янському стався вибух

Інцидент стався 24 жовтня близько 20:00. До поліції надійшло повідомлення про вибух, після чого на місце події прибули правоохоронці.

За інформацією Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, між двома знайомими чоловіками виник конфлікт. Після цього один із них кинув гранату в бік балкона квартири на другому поверсі, де мешкає його 35-річний знайомий.

Боєприпас ударився об балкон, упав біля будинку та вибухнув. Унаслідок вибуху пошкоджень зазнали вікна й балкон. За даними поліції, постраждалих немає.

Після скоєного чоловік залишив місце події.

Хто кинув гранату та що йому загрожує

Поліцейські Кам’янського районного управління поліції встановили місцеперебування чоловіка та затримали його відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

За даними правоохоронців, затриманим виявився 36-річний місцевий житель, який раніше був судимий.

За погодженням із Кам’янською окружною прокуратурою чоловікові повідомили про підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України – хуліганство.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 4 статті 296 Кримінального кодексу України, за хуліганство, вчинене із застосуванням зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Наразі чоловік має статус підозрюваного. Його винуватість має бути встановлена судом.

Джерело: ГУНП в Дніпропетровській області 

Читайте також:

У Вільногірську працівник “Скляного Альянсу” намагався викрасти бронзові деталі: який вирок виніс суд