Хто несе відповідальність за бювети у Вільногірську, на утримання яких витрачено майже 700 тисяч гривень?

Проблеми з подачею води на бюветі біля Палацу культури та спорту тривають вже три тижні, і досі працює лише один кран. Така ж ситуація спостерігається на бюветі біля ліцею №4. Попри неодноразові звернення до міської ради, ніякої конкретної інформації щодо заходів для забезпечення безперебійної роботи не надано. Історію всіх наших звернень та останню відповідь від балансоутримувачів ми детально виклали в цьому матеріалі.

Більше на Вільногірськ IN.UA. 

Важливість бюветів

Оскільки більшість містян уникають вживати воду з крана через її мутність і неприємний запах, бювети мають велику популярність в громаді. Тут можна безплатно набрати чисту питну воду, що є особливо важливим для пенсіонерів та людей із невисоким рівнем доходу.

Оскільки ця думка може бути суб’єктивною, для оцінки реального попиту на воду, ми звернулися до міської ради з припущенням, що на бюветах встановлені лічильники. Однак запит був переадресований до балансоутримувачів.

Комунальне підприємство, яке зараз обслуговує бювети — УК “КП “Жилкомсервіс” — повідомило, що не має інформації про наявність лічильників, хоча в їхньому штаті є працівник, який відповідає за обслуговування одного з бюветів. Відповіді на питання про те, чи планують вони проводити планові ремонти або інші заходи для попередження поломок чи оперативного реагування на них, ми не отримали.

Нагадаємо, що під час ламання бювету біля Палацу культури та спорту на деталі для ремонту довелося чекати довгий час.

З відповіді УК “КП “Жилкомсервіс” стало відомо, що огляд одного з бюветів здійснюється лише раз на добу. Щодо інших бюветів ситуація залишається незрозумілою — хто за них відповідає?

“В межах компетенції повідомляємо, що споживання та відповідний облік води, яка забезпечує роботу бювету, розташованого в районі житлового будинку №30/21 по вул. Садовій у м. Вільногірськ, Кам’янського району Дніпропетровської області, зі сторонніх джерел відсутнє. Вода, що використовується для потреб бювету, надходить зі свердловини, яка є невід’ємною частиною технологічної схеми водопостачання бювету, розташованого в зазначеному районі”, – директор КП “УК “Жилкомсервіс” Іван Буряк. 

Чому КП “УК “Жилкомсервіс” досі не поінформоване про це, або чому КП “Енергоефект” ще не передало обладнання, — жодних пояснень не надано.

Скільки коштів виділяють на утримання бюветів?

Міська рада повідомила, що з 1 січня до 1 вересня 2024 року на забезпечення роботи бюветів витрачено 695073,45 гривні. Ці кошти були перераховані підприємству КП “Енергоефект”, яке наразі перебуває в стадії реорганізації. Однак, на що саме витрачені ці кошти, не вказано. Дослівно повідомили: 

“За період з 01.01.2024 р. по 01.09.2024 р. для бюветів підприємства КП “Енергоефект” було отримано суму 695073,45 гривні”. 

Саме це підприємство – КП Енергоефект обслуговувало бювети. І голова ліквідаційної комісії Віталій Федоренко не може надати чіткої інформації, щодо планових ремонтів і забезпечення безперебійної роботи бюветів. Він заявив, що відношення до ремонту не має, а займається виключно процесом ліквідації підприємства. Ми взяли коментарі у юристів, які навпаки пояснюють, що ця посада передбачає наявність розуміння про стан майна, яке передається.

«Голова ліквідаційної комісії повинен бути в курсі справ стану підприємства та майна, яке перебуває на його балансі та вживати заходів щодо недопущення втрати, знецінення активів підприємства. Разом з тим, законодавчі акти прямо не вказують обов’язок ліквідаційної  комісії відновлювати неробоче майно тощо, тобто вони оперують тим майном яке є, та передають наступнику, або продають», – прокоментував адвокат, медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов. 

Виявилось, що в цьому питанні ми не можемо знайти відповідальних. Два комунальних підприємства, підпорядковані міській раді, отримують кошти з бюджету, проте навіть сама міська рада не може визначити, хто відповідальний за бювети та як забезпечити мешканцям безперебійну подачу чистої води.

Тож ми знову звертаємося до Вільногірської міської ради з проханням проінформувати громадськість про актуальний стан бюветів.

Читайте далі.

Читайте також:

• Вода в Вільногірську подорожчає: аналіз нових тарифів та їх порівняння з іншими містами
• Чому у Вільногірську тече мутна вода (ОНОВЛЕНО)

У Кам’янському ті, хто пройшов війну, знову вийшли на майданчик — цього разу не зі зброєю, а з кулями для петанку. Ці змагання стали для них способом психологічного відновлення та можливістю підтримати один одного. 

Про це йдеться у Facebook “Новини Лихівської громади”.

22 березня у Камʼянському відбулися обласні змагання з петанку. Вони пройшли на базі Ветеранського простору. 

Петанк — різновид боулзу, традиційної англійської спортивної гри, мета якого — кинути порожнисті металеві кулі якомога ближче до маленької деревʼяної кулі, стоячи при цьому всередині кола та обома ногами торкаючись землі. Згідно з правилами, в петанк грають на жорсткому ґрунті, гравії або ж на траві та піску.

Вперше в Україні грати в петанк почали на початку 2000-х років у Києві та Ужгороді. Згодом була сформована ГО “Федерація Петанку України”, яка функціонує й наразі. 

Петанк є не просто грою на точність, а дієвим інструментом психологічної реабілітації та соціальної адаптації. 

Саме тому такі змагання стають дедалі популярнішими серед захисників, допомагаючи їм відновлюватися через активне спілкування та командну взаємодію.

Цього разу у Камʼянському змагалося 6 команд:

• “Прометей”;
• “Родини загиблих Героїв Захисників України” (Камʼянське);
• “Superhumans” (Дніпро);
•  та збірні команди з Кривого Рогу, Жовтих Вод та Лихівки.

Лихівську громаду на змаганнях представив Микола Чепурний, ветеран, який і раніше брав участь у змаганнях серед ветеранів. 

“Висловлюємо щиру подяку селищному голові за підтримку ініціативи та сприяння розвитку ветеранського спорту. Дякуємо відділу освіти за наданий транспорт та допомогу в організації поїздки”, — зазначають організатори. 

Читайте також:

Ветерани та їхні родини можуть отримати безоплатну правничу допомогу: як скористатися

У Вільногірську суд виніс вирок місцевій студентці, яка спокусилася на залишений без нагляду дорогий смартфон. В умовах воєнного стану звичайне привласнення чужої речі розцінюється як тяжкий злочин.

Редакція Вільногірськ IN.UA ознайомилася з матеріалами справи та розповідає, чим завершилася ця історія для дівчини.

Суд на студенткою у Вільногірську

Інцидент трапився пізно ввечері 31 січня 2026 року у Вільногірську. Місцева жителька, яка навчається у Вільногірському фаховому коледжі, перебувала у закладі “Клітка”, що розташований на вулиці Центральній.

Близько 23:00 дівчина зайшла до вбиральні та побачила на підлозі залишений кимось мобільний телефон iPhone 11. Переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, студентка не стала шукати власника чи звертатися до адміністрації закладу. Вона просто підняла чужий гаджет із робочою сім-карткою “Київстар”, сховала його до своєї сумки та швидко покинула місце події.

Своїми діями вона завдала законній власниці телефону матеріальних збитків на суму майже 7 тисяч гривень.

Відповідальність за законами воєнного часу

Дівчину швидко розшукали. Правоохоронці кваліфікували її дії за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. Згідно з чинним законодавством, будь-яка таємна крадіжка чужого майна, вчинена в умовах воєнного стану, автоматично прирівнюється до тяжкого злочину та передбачає суворе покарання — від 5 до 8 років позбавлення волі.

Зрозумівши серйозність ситуації, студентка повністю визнала свою провину та щиро розкаялася. Вона уклала офіційну угоду про визнання винуватості з прокурором Жовтоводської окружної прокуратури. Потерпіла власниця телефону також не заперечувала проти такого мирного формату вирішення справи.

Варто зазначити, що це перший випадок, коли було застосовано посилене покарання за крадіжку в період воєнного стану.

Вирок суду: випробувальний термін замість в’язниці

Вільногірський міський суд розглянув справу 23 березня 2026 року. Суддя врахував усі обставини: молодий вік обвинуваченої, відсутність попередніх судимостей, позитивні характеристики з місця навчання та щире каяття.

Затвердивши угоду, суд визнав студентку винною та призначив їй узгоджене покарання — 5 років позбавлення волі. Однак, враховуючи пом’якшувальні обставини, дівчину звільнили від реального відбування покарання за ґратами, замінивши його на 1 рік іспитового строку.

Протягом цього року засуджена зобов’язана виконувати низку суворих правил:

• регулярно з’являтися для реєстрації до органів пробації;
• повідомляти правоохоронців про будь-які зміни місця проживання, роботи чи навчання;
• не виїжджати за межі України без офіційного дозволу.

Викрадений iPhone 11, який перебував під арештом як речовий доказ, суд ухвалив повернути законній власниці.

Читайте також:

У Вільногірську жінка таємно оформила кредит через смартфон знайомого: який вирок виніс суд