Проблеми з подачею води на бюветі біля Палацу культури та спорту тривають вже три тижні, і досі працює лише один кран. Така ж ситуація спостерігається на бюветі біля ліцею №4. Попри неодноразові звернення до міської ради, ніякої конкретної інформації щодо заходів для забезпечення безперебійної роботи не надано. Історію всіх наших звернень та останню відповідь від балансоутримувачів ми детально виклали в цьому матеріалі.

Більше на Вільногірськ IN.UA. 

Важливість бюветів

Оскільки більшість містян уникають вживати воду з крана через її мутність і неприємний запах, бювети мають велику популярність в громаді. Тут можна безплатно набрати чисту питну воду, що є особливо важливим для пенсіонерів та людей із невисоким рівнем доходу.

Оскільки ця думка може бути суб’єктивною, для оцінки реального попиту на воду, ми звернулися до міської ради з припущенням, що на бюветах встановлені лічильники. Однак запит був переадресований до балансоутримувачів.

Комунальне підприємство, яке зараз обслуговує бювети — УК “КП “Жилкомсервіс” — повідомило, що не має інформації про наявність лічильників, хоча в їхньому штаті є працівник, який відповідає за обслуговування одного з бюветів. Відповіді на питання про те, чи планують вони проводити планові ремонти або інші заходи для попередження поломок чи оперативного реагування на них, ми не отримали.

Нагадаємо, що під час ламання бювету біля Палацу культури та спорту на деталі для ремонту довелося чекати довгий час.

З відповіді УК “КП “Жилкомсервіс” стало відомо, що огляд одного з бюветів здійснюється лише раз на добу. Щодо інших бюветів ситуація залишається незрозумілою — хто за них відповідає?

“В межах компетенції повідомляємо, що споживання та відповідний облік води, яка забезпечує роботу бювету, розташованого в районі житлового будинку №30/21 по вул. Садовій у м. Вільногірськ, Кам’янського району Дніпропетровської області, зі сторонніх джерел відсутнє. Вода, що використовується для потреб бювету, надходить зі свердловини, яка є невід’ємною частиною технологічної схеми водопостачання бювету, розташованого в зазначеному районі”, – директор КП “УК “Жилкомсервіс” Іван Буряк. 

Чому КП “УК “Жилкомсервіс” досі не поінформоване про це, або чому КП “Енергоефект” ще не передало обладнання, — жодних пояснень не надано.

Скільки коштів виділяють на утримання бюветів?

Міська рада повідомила, що з 1 січня до 1 вересня 2024 року на забезпечення роботи бюветів витрачено 695073,45 гривні. Ці кошти були перераховані підприємству КП “Енергоефект”, яке наразі перебуває в стадії реорганізації. Однак, на що саме витрачені ці кошти, не вказано. Дослівно повідомили: 

“За період з 01.01.2024 р. по 01.09.2024 р. для бюветів підприємства КП “Енергоефект” було отримано суму 695073,45 гривні”. 

Саме це підприємство – КП Енергоефект обслуговувало бювети. І голова ліквідаційної комісії Віталій Федоренко не може надати чіткої інформації, щодо планових ремонтів і забезпечення безперебійної роботи бюветів. Він заявив, що відношення до ремонту не має, а займається виключно процесом ліквідації підприємства. Ми взяли коментарі у юристів, які навпаки пояснюють, що ця посада передбачає наявність розуміння про стан майна, яке передається.

«Голова ліквідаційної комісії повинен бути в курсі справ стану підприємства та майна, яке перебуває на його балансі та вживати заходів щодо недопущення втрати, знецінення активів підприємства. Разом з тим, законодавчі акти прямо не вказують обов’язок ліквідаційної  комісії відновлювати неробоче майно тощо, тобто вони оперують тим майном яке є, та передають наступнику, або продають», – прокоментував адвокат, медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов. 

Виявилось, що в цьому питанні ми не можемо знайти відповідальних. Два комунальних підприємства, підпорядковані міській раді, отримують кошти з бюджету, проте навіть сама міська рада не може визначити, хто відповідальний за бювети та як забезпечити мешканцям безперебійну подачу чистої води.

Тож ми знову звертаємося до Вільногірської міської ради з проханням проінформувати громадськість про актуальний стан бюветів.

Читайте далі.

Читайте також:

• Вода в Вільногірську подорожчає: аналіз нових тарифів та їх порівняння з іншими містами
• Чому у Вільногірську тече мутна вода (ОНОВЛЕНО)

Верхньодніпровськ — місто, що зберігає у своїх затишних вулицях десятки захованих історій. На перший погляд спокійне й камерне, воно приховує у старих фасадах відлуння дворянських балів, приватних театрів, ремісничих майстерень та культурних осередків минулого.

Усе це оживає під час пішої екскурсії, яку проводить директорка Верхньодніпровського історичного музею Наталія Іванівна Коновал.

Початок історії: від дитячого будинку до старого проспекту

Біля музею гуртуються відвідувачі, і саме з цього місця почалася подорож Верхньодніпровськом.

“Хочу вам сказати, — починає пані Наталія, — що там, де зараз знаходиться музей раніше був дитячий будинок імені Кірова”. Саме з цього місця стартує прогулянка. Колись тут стояв гарний приватний будинок, а поруч — ресторан “Славутич”, де нині торговий центр.

Ціла територія дитбудинку була важливою частиною післявоєнної історії міста. Екскурсовод згадує історію чоловіка, який нещодавно віднайшов на кладовищі могилу директора того дитячого будинку — Мічника, і прагне відновити пам’ять про нього. Такі особисті історії повертають емоційний вимір місцям, які ми часто сприймаємо просто як будівлі.

Далі шлях веде до проспекту, який у місті й досі звично називають “Каштановим”. “До 1979 року тут були лише одноповерхові будиночки, — пригадує екскурсовод. — А коли місто відзначало 200-річчя, проспект перебудували. Верхньодніпровськ тоді називали “маленьким Києвом” — настільки затишно стало”. Сьогодні це одна з найатмосферніших частин міста — з рівними рядами каштанів і доглянутими фасадами.

Історичні будівлі, що зберегли свій характер

На маршруті трапляються об’єкти, які цікаві не лише архітектурою, а й тим, що пережили кілька епох. Колишня телефонно-телеграфна станція діяла тут у 1911–1920-х роках. Поруч стоїть старе царське казначейство — одна з перших кам’яних будівель Верхньодніпровська. Воно унікальне тим, що зберегло власне призначення: тут і сьогодні працює фінансова установа.

Справжньою окрасою міста є “Дім із годинником”, зведений у другій половині XIX століття. Його називали “Генеральською дачею”, адже тут відпочивав Катеринославський генерал-губернатор. “На першому поверсі була велика зала, де збиралися дворяни, проводилися бали, музичні вечори”, — розповідає Наталія Коновал. Сьогодні будівля все ще зберігає атмосферу світського життя свого часу.

Поруч — інша важлива споруда, яка колись слугувала столярною майстернею, а згодом — торговельною організацією “Міжторг”. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес повернення майна, відібраного у приватних власників у попередні десятиліття. Тоді й були знайдені документи на цю будівлю, і її повернули спадкоємцям. Згодом її придбали нові власники, і сьогодні вона відома як “Верхауз” — Верхньодніпровська хата.

Театральні та культурні осередки минулого

У центрі маршруту — будівля колишнього кінотеатру “Гастелло”. Попри те, що багато хто вважає його спорудженим у 1930-х, архітектура свідчить про старші витоки. “Колись тут був театр, — пояснює екскурсовод. — Верхньодніпровці — дуже творчі люди, тож вистави й концерти були регулярними”. Згодом театр поступився місцем кіносеансам, і будівля стала одним із культурних центрів міста.

Ще одна виразна споруда — цегляний будинок з червоною та білою цеглою, кованими балконами та сходами на другий поверх. За різних часів тут працювали музей, бібліотека й музична школа. Хоча сьогодні будівля пустує, вона залишається архітектурною родзинкою Верхньодніпровська.

Місто, що дихає річкою

На завершення екскурсії Наталія Іванівна звертає увагу на планування міста: вулиці Верхньодніпровська пролягають паралельно до Дніпра, а інші — перпендикулярно. “Це зроблено спеціально, щоб із річки надходило прохолодне повітря. Так само побудоване й Запоріжжя”, — пояснює вона.

Прогулянка з Наталією Коновал показує Верхньодніпровськ таким, яким його часто не помічають. Місто відкривається через маленькі історії: тут був дитячий будинок, там — телефонна станція, далі ‒ будівля, де колись танцювали на балах.

Читайте також:

“Якір у степу”: морська історія Вільногірська

Уряд оголосив про старт програми “Зимова підтримка”, яка передбачає одноразову виплату 1000 гривень для вразливих категорій населення з метою посилення соціальної допомоги в передзимовий період.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.

Хто отримає виплати

Виплата 1000 гривень не замінює чинних соціальних програм, а доповнює їх. Отримати допомогу зможуть сім’ї з дітьми різних категорій, одинокі пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші громадяни, які проживають в Україні.

Ці кошти можна буде витратити на найбільш необхідні перед зимою товари та послуги:

• ліки;
• поштові та комунальні послуги;
• книги;
• благодійні внески.

Подати заяву на отримання допомоги для дітей можна буде з 15 листопада у застосунку “Дія” або у відділеннях Укрпошти. Після нарахування кошти можна витрачати до 30 червня 2026 року.

Читайте також:

Компенсація за втрачене житло: як ВПО зможуть подати заяву