Хто несе відповідальність за бювети у Вільногірську, на утримання яких витрачено майже 700 тисяч гривень?

Проблеми з подачею води на бюветі біля Палацу культури та спорту тривають вже три тижні, і досі працює лише один кран. Така ж ситуація спостерігається на бюветі біля ліцею №4. Попри неодноразові звернення до міської ради, ніякої конкретної інформації щодо заходів для забезпечення безперебійної роботи не надано. Історію всіх наших звернень та останню відповідь від балансоутримувачів ми детально виклали в цьому матеріалі.

Більше на Вільногірськ IN.UA. 

Важливість бюветів

Оскільки більшість містян уникають вживати воду з крана через її мутність і неприємний запах, бювети мають велику популярність в громаді. Тут можна безплатно набрати чисту питну воду, що є особливо важливим для пенсіонерів та людей із невисоким рівнем доходу.

Оскільки ця думка може бути суб’єктивною, для оцінки реального попиту на воду, ми звернулися до міської ради з припущенням, що на бюветах встановлені лічильники. Однак запит був переадресований до балансоутримувачів.

Комунальне підприємство, яке зараз обслуговує бювети — УК “КП “Жилкомсервіс” — повідомило, що не має інформації про наявність лічильників, хоча в їхньому штаті є працівник, який відповідає за обслуговування одного з бюветів. Відповіді на питання про те, чи планують вони проводити планові ремонти або інші заходи для попередження поломок чи оперативного реагування на них, ми не отримали.

Нагадаємо, що під час ламання бювету біля Палацу культури та спорту на деталі для ремонту довелося чекати довгий час.

З відповіді УК “КП “Жилкомсервіс” стало відомо, що огляд одного з бюветів здійснюється лише раз на добу. Щодо інших бюветів ситуація залишається незрозумілою — хто за них відповідає?

“В межах компетенції повідомляємо, що споживання та відповідний облік води, яка забезпечує роботу бювету, розташованого в районі житлового будинку №30/21 по вул. Садовій у м. Вільногірськ, Кам’янського району Дніпропетровської області, зі сторонніх джерел відсутнє. Вода, що використовується для потреб бювету, надходить зі свердловини, яка є невід’ємною частиною технологічної схеми водопостачання бювету, розташованого в зазначеному районі”, – директор КП “УК “Жилкомсервіс” Іван Буряк. 

Чому КП “УК “Жилкомсервіс” досі не поінформоване про це, або чому КП “Енергоефект” ще не передало обладнання, — жодних пояснень не надано.

Скільки коштів виділяють на утримання бюветів?

Міська рада повідомила, що з 1 січня до 1 вересня 2024 року на забезпечення роботи бюветів витрачено 695073,45 гривні. Ці кошти були перераховані підприємству КП “Енергоефект”, яке наразі перебуває в стадії реорганізації. Однак, на що саме витрачені ці кошти, не вказано. Дослівно повідомили: 

“За період з 01.01.2024 р. по 01.09.2024 р. для бюветів підприємства КП “Енергоефект” було отримано суму 695073,45 гривні”. 

Саме це підприємство – КП Енергоефект обслуговувало бювети. І голова ліквідаційної комісії Віталій Федоренко не може надати чіткої інформації, щодо планових ремонтів і забезпечення безперебійної роботи бюветів. Він заявив, що відношення до ремонту не має, а займається виключно процесом ліквідації підприємства. Ми взяли коментарі у юристів, які навпаки пояснюють, що ця посада передбачає наявність розуміння про стан майна, яке передається.

«Голова ліквідаційної комісії повинен бути в курсі справ стану підприємства та майна, яке перебуває на його балансі та вживати заходів щодо недопущення втрати, знецінення активів підприємства. Разом з тим, законодавчі акти прямо не вказують обов’язок ліквідаційної  комісії відновлювати неробоче майно тощо, тобто вони оперують тим майном яке є, та передають наступнику, або продають», – прокоментував адвокат, медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов. 

Виявилось, що в цьому питанні ми не можемо знайти відповідальних. Два комунальних підприємства, підпорядковані міській раді, отримують кошти з бюджету, проте навіть сама міська рада не може визначити, хто відповідальний за бювети та як забезпечити мешканцям безперебійну подачу чистої води.

Тож ми знову звертаємося до Вільногірської міської ради з проханням проінформувати громадськість про актуальний стан бюветів.

Читайте далі.

Читайте також:

• Вода в Вільногірську подорожчає: аналіз нових тарифів та їх порівняння з іншими містами
• Чому у Вільногірську тече мутна вода (ОНОВЛЕНО)

День Вінні-Пуха відзначають на честь письменника Алана Александра Мілна – автора знаменитих дитячих історій, який народився 18 січня 1882 року в районі Хампстед у Лондоні. Саме він подарував світові Вінні-Пуха та його друзів – персонажів, які вже багато десятиліть залишаються близькими й улюбленими для різних поколінь читачів.

Про повідомляє Ділова Мова. 

Історія створення 

Історія Вінні-Пуха має цілком реальне походження. Як розповідає Ліндсі Маттік у книжці “У пошуках Вінні”, у 1914 році канадський військовий ветеринар Гаррі Колеборн під час служби в Першій світовій війні придбав ведмежа за 20 доларів. Він назвав його Вінні на честь свого рідного міста Вінніпег. Він став талісманом полку, що перебував в Англії, а згодом, перед відправленням солдата на фронт у Францію, його залишили в Лондонському зоопарку – там було безпечніше.

Цікавий факт: на відміну від літературного персонажа, справжня Вінні була дівчинкою. Образ Вінні-Пуха Мілн створив, надихнувшись плюшевим ведмедиком свого сина Крістофера Робіна. А частина імені “Пух”, за однією з версій, походить від імені лебедя. Деякі дослідники вважають, що родина Мілнів зустріла лебедя на ім’я Вінні під час відпустки, а сам письменник згадував його у вірші “Дзеркало”.

День Вінні-Пуха – це гарна нагода повернутися до теплих спогадів дитинства й дізнатися більше про історію улюблених героїв. Усвідомлення того, що казковий ведмедик має реальне історичне підґрунтя, робить його образ ще більш зворушливим і особливим для читачів будь-якого віку.

Читайте також:

День брауні: готуємо найсмачніший десерт за лічені хвилини

17 січня у світі відзначають День піци – з хрумкою скоринкою, тягучим сиром і безліччю начинок на будь-який смак – піца об’єднує людей у різних країнах і культурах. У цей день пропонуємо згадати її історію та приготувати домашню піцу “Маргариту”.

Більше на Вільногірськ IN.UA 

Історія 

Сучасна піца у звичному для нас вигляді з’явилася в італійському Неаполі у XVIII столітті. Однією з найвідоміших сторінок її історії став 1889 рік, коли неаполітанський майстер Раффаеле Еспозіто приготував особливу піцу на честь королеви Маргарити Савойської. Для неї він використав помідори, моцарелу та базилік – інгредієнти, що відтворюють кольори італійського прапора. Саме так народилася піца “Маргарита”, яка згодом здобула світову популярність.

У 2017 році мистецтво неаполітанських піцайоло офіційно визнали нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО, що підтвердило унікальну культурну й гастрономічну цінність піци. 

В Італії Всесвітній день піци відзначають 17 січня — у день святого Антонія Абата, покровителя пекарів і піцайоло. Особливо урочисто це свято проходить у Неаполі, де його традиційно вважають професійним днем майстрів піци.

Рецепт піци 

Інгредієнти: 

Тісто:

• 400 грамів борошна +для підпилу; 
• 200 мілілітрів води; 
• 10 грамів пресованих дріжджів; 
• 1 столова ложка олії; 
• 0,5 чайної ложки цукру; 
• дрібка солі. 

Соус: 

• 150 грамів томатів пелаті; 
• 2 зубчики часнику; 
• 1 столова ложка оливкової олії; 
• 3 листочки базиліку; 
• дрібка солі; 
• дрібка цукру. 

Начинка: 

• 150 грамів сиру моцарела; 
• 1 томат; 
• 10 листочків базиліку для подачі. 

Приготування:

Готуємо тісто

1. Опара: У мисці змішайте теплу воду, дріжджі, цукор та сіль. Перемішайте до розчинення.

2. Заміс: Додайте борошно та олію. Замісіть еластичне тісто, що не липне до рук. Сформуйте кулю.

3. Відпочинок: Залиште тісто в теплому місці на 60 хвилин, потім обімніть його і покладіть у холодильник ще на 60 хвилин.

Робимо соус та начинку

1. Соус: Блендером перебийте томати пелаті з часником, базиліком, олією та спеціями до однорідності.

2. Підготовка: Натріть моцарелу на крупній тертці, томат наріжте тонкими кружальцями.

Збірка та випікання

1. Формування: Розділіть тісто навпіл. Розкочуйте корж товщиною 2 міліметри, зробивши невеликі бортики (до 3 сантиметрів).

2. Начинка: Змастіть основу соусом (відступаючи 2 сантиметри від краю). Рівномірно посипте сиром, а зверху викладіть скибочки томатів.

3. Духовка: Випікайте 20 хвилин при температурі 230°C.

Порада: Свіжі листочки базиліку додавайте вже на готову гарячу піцу перед подачею — так вони збережуть колір та аромат.

Читайте також:

Що приготувати із залишків куті: рецепти