Молодий жіночий гурт “The Saws” з’явився півтора року тому та вже встиг зібрати купу фанатів та записати власний альбом. Вони, не зважаючи на труднощі, продовжують створювати класну музику та дивувати людей своєю грою. В інтерв’ю для журналістки Вільногірськ IN.UA вони розповіли про свій шлях до музики, творчий процес та свої плани на майбутнє.
Початок шляху
— Як виникла ідея створення гурту?
“Можна сказати, що гурт зібрав наш керівник Андрій Пилипко. Він почав навчати молодь грі на гітарі, і саме через нього ми познайомилися. Без нього “The Saws” не існувало б”, — Юлія Пилипко.
“Я прийшла до Андрія на навчання і поступово почала шукати людей для гурту. Потім він запропонував Юлю, і ми почали грати разом”, — Аріна Гапоненко.
— Як знайшли вокалістку?
“Це була доволі випадкова історія. Я побачила дівчину у футболці гурту Ghost, який я дуже люблю. Підійшла познайомитися, і виявилося, що це Вікторія – дівчина, про яку мені вже розповідали. Я одразу запитала, чи вона співає, і запропонувала спробувати себе у нашому гурті”, — Аріна.
“Спочатку я сумнівалася. Дуже переживала, чи підійде мій голос, чи зможу я виступати. Але коли я спробувала заспівати, зрозуміла, що хочу бути частиною гурту. Проте мені довелося довго переконувати батьків, що це не просто захоплення, а щось серйозне. Вони вважали, що це марна трата часу, але я наполягла і залишилася”, — Вікторія Желєзняк.
— Як до вас приєдналася Ганна?
“Коли ми шукали ще одного бас-гітариста, нам одразу прийшла думка про Ганну. Але вона дуже довго вагалася. Казала, що не впевнена у своїх силах”, — Юлія.
“Я дійсно сумнівалася, чи варто мені приєднуватися. Але, зрештою, погодилася, і вже за тиждень вивчила дев’ять пісень, щоб наздогнати дівчат“, — Ганна Шошина.
Створення музики
— Як ви пишете музику?
“По-різному. Буває, що я пишу пісні сама вдома, часто навіть пізно вночі. Але є моменти, коли ми всі збираємося, починаємо експериментувати і разом створюємо щось нове”, — Юлія.
— Чи є у вас якісь традиції перед виступами?
“Віка з Аріною перед виходом на сцену починають стрибати, як мавпенята. Це їхній спосіб розігрітися перед виступом”, — Юлія.
“Ще ми завжди говоримо одна одній слова підтримки. Це допомагає налаштуватися на виступ і позбутися хвилювання”, — Аріна.
“Я намагаюся бути спокійною і переконую дівчат, що все буде добре. Просто перед виходом кажу їм: ‘Ми молодці, у нас все вийде’”, — Юлія.
— Чи є у вас вже якісь псевдоніми?
“Так, в мене псевдонім Аріана. Мене часто так жартома називають, порівнюючи з відомою співачкою Аріною Гранде”, — Аріна.
“В мене псевдонім Юпі. Це просто абревіатура від мого імені. Всім чомусь подобається так мене називати”, — Юлія.
“В мене це просто Ві, скорочення від мого імені”, — Вікторія.
“А мене часто називають Лисичкою. Кажуть, це через моє руде волосся та хитрий погляд”, — Ганна.
Вплив музики на слухачів
— Чи траплялися історії, коли ваша музика вплинула на слухачів?
“Так, після одного з концертів до мене підійшла дівчина з Донецької області. Вона розповіла, що її родина живе під постійними обстрілами, і як наша пісня Цвинтар почуттів допомогла їй знайти розраду. Вона була дуже зворушена, ледь стримувала сльози. Це був момент, коли ми всі зрозуміли, що наша музика може мати значення для людей”, — Ганна.
Музика та життя
— Як ви поєднуєте музику з навчанням і роботою?
“Я працюю і через це графік репетицій часто залежить від мого розкладу. Я намагаюся призначати їх на свої вихідні, щоб не випадати з процесу”, — Юлія.
“Я навчаюся в 10 класі та намагаюся отримати срібну медаль. Але музика – це моє натхнення, тому завжди знаходжу час для репетицій“, — Аріна.
“Я вчуся в 9 класі. У школі не всі підтримують моє заняття музикою, іноді чую якісь кепкування, але це не має для мене значення. Головне – це наша команда. Я зажди біжу до своїх Ми всі дуже підтримуємо одна одну, і це найважливіше”, — Вікторія.
“Окрім бас-гітаристки я ще й тату майстер. Доводиться поєднувати обидві ці сторони мого життя”, — Ганна.
Плани на майбутнє
— Які у вас плани на найближче майбутнє?
“Ми плануємо записати новий альбом. Хочемо зробити його ще якіснішим”, — Аріна.
“Також думаємо над міні-туром. Було б круто виступити в Дніпрі, Києві, Харкові та інших містах”, — Юлія.
— Чи плануєте фан-зустрічі?
“Було б круто, якби на нашій фан-зустрічі зібралося хоча б 300 людей!”, — Вікторія.
“Зараз ми активно ведемо соцмережі, підтримуємо зв’язок з нашими слухачами. Вони часто пишуть нам, і це дуже мотивує”, — Юлія.
“Взагалі приємно, коли виходиш на сцену і звідусіль чутно, як люд вигукують “The Saws! The Saws! The Saws!”. Одразу посмішка на обличчі“, — Аріна.
Важливі уроки
— Що ви винесли з цього досвіду?
“Навчилася слухати інших і розуміти, що без командної роботи нічого не вийде”, — Вікторія.
“Я зрозуміла, що важливо цінувати людей, які поруч. Ми всі різні, але разом створюємо щось справжнє“, — Юлія.
Гурт “The Saws” продовжує працювати над новими піснями та планує розширювати свою аудиторію. Учасниці гурту впевнені, що їхній творчий шлях тільки починається.
Читайте також:
- Гурт “The Saws” з Вільногірська: історія створення та шлях у музиці
- “Я хочу, щоб мої пісні торкалися душі кожного слухача”, – історія Вікторії Осіпової, вихованки музичної школи Вільногірська
Підписуйтесь
