Перша зала народного історико-краєзнавчого музею у П’ятихатках зустрічає давньою історією про життя перших поселень людей та козацтва на Дніпропетровщині. Крім того, там розміщені відомості про кам’яні статуї, зокрема Половецькі баби, які є пам’ятками мистецтва IX-XIII століття.
Історичними фактами з Вільногірськ IN.UA поділився директор музею Олег Адабаш.
Перші поселення у пам’ятках П’ятихатського музею
Олег Адабаш розповідає, у старовинному козацькому селі Комісарівка Кам’янського району були стоянки первісних людей. Підтвердженням цього є кам’яні сокири, періоду палеоліту IV-III ст. до н.е., які знайшли неподалік села. А в селі Чистопіль, що на Нікопольщині, знайшли зуб мамонта.
У 1992 році експозицію музею поповнили дві Половецькі кам’яні баби, які привезли з села Долинське. Одна з них стала окрасою музею біля входу.
Половці або кипчаки та кумани — кочовий тюркський народ, у XI ст. прийшли в українські степи з Центральної Азії. Розмовляли половецькою мовою, займалися скотарством. Займалися різьбою по каменю.
Половецькі баби, кам’яні статуї, пам’ятки мистецтва IX-XIII ст. символізували предків, їх ставили у спеціально споруджених для них святилищах на вершинах високих курганів або пагорбів. Святилища з бабами були місцем для поминального культу предків не пов’язаного з похованнями.
Українське козацтво: історія, що збереглася у музеї
Наприкінці XVI століття на території міста П’ятихатки з’явилися козацькі зимівники та поселення. Найбільші з них Жовте, Комісарівка, Лихівка та Саївка. Осідлі козаки в мирний час займалися землеробством, рибальством, бджолярством, скотарством та поставляли провізію на Запорізьку Січ.
1648 рік став початком Національно-визвольної війни за незалежність під проводом гетьмана Запорізької Січі Б. Хмельницького та роком трьох переможних битв: Жовтоводської, Корсунської та під Пилявцями.
Читайте також:
