
Масниця у 2025 році триватиме з 24 лютого по 2 березня. Це стародавнє свято символізує прощання із зимою та зустріч весни. Його традиції беруть початок ще з язичницьких часів, а згодом були адаптовані Православною церквою. Масниця триває цілий тиждень, кожен день якого має свої звичаї — від гучних гулянь і багатих частувань до Прощеної неділі, коли прийнято миритися перед початком Великого посту. Це не лише веселе свято, а й перехідний період, сповнений обрядів.
Історія та традиції Масниці – читайте на Вільногірськ.IN.UA
Історія свята
Масниця має язичницьке коріння, але згодом була адаптована Православною церквою. Спочатку це було свято проводів зими та приходу весни, коли предки вшановували сонце як божество. Саме тоді виникла традиція випікати круглі коржі, що нагадували сонце. Вважалося, що, скуштувавши їх, людина отримує частинку його світла й тепла. Пізніше коржі поступилися місцем млинцям.
Масниця по днях
• Понеділок – зустріч: катання з крижаних гірок, що символізує майбутній врожай – чим далі сани їдуть, тим він буде багатшим.
• Вівторок – загравання: день веселих ігор та розваг.
• Середа – ласощі: святковий стіл із різноманітними стравами.
• Четвер – широкий розгуляй: масові гуляння та бенкети до ранку.
• П’ятниця – тещині вечори: зяті приймають у гостях тещ.
• Субота – посиденьки зовиці: невістка запрошує родичів чоловіка.
• Неділя – прощена: у церкві відбувається обряд прощення, коли всі просять вибачення одне в одного.
Традиції
Заборони під час Масниці:
• Не можна прясти, інакше міль може зіпсувати прядиво або одяг.
• Заборонено заготовлювати сир і м’ясо, оскільки вони швидко зіпсуються.
Прощена неділя (Пущення):
• Це останній день святкувань, коли прийнято просити вибачення за всі образи, щоб увійти в піст без сварок і ворогів.
• Вважається символом духовного очищення.
Масниця як перехідний період:
• Свято знаменує завершення зими та прихід весни.
• У цей період вшановують пам’ять померлих.
• В окремих регіонах залишали на покуті вареники з сиром і млинці, вірячи, що душі предків вночі приходять їх їсти. Це мало сприяти ранньому потеплінню.
Обряди, пов’язані з Масницею:
• Перед сном клали під подушку шматок сиру, а вранці загортали його в хустинку.
• На Великдень цей сир брали до церкви, щоб викрити відьму – вірили, що вона його попросить. Якщо відмовити, то отримуєш владу над нею, і вона не зможе нашкодити господарству.
Понеділок після Масниці – “плоскозуб”:
• Цього дня намагалися довше спати, щоб піст швидше минав.
• Жінки зранку мили весь посуд окропом, щоб очистити його від скоромної їжі.
• Чоловіки випивали чарку – “полоскали зуби” від масла і сиру.
Перший день Посту – “жилавий”:
• Для закуски готували хрін із квасом, варили картоплю в кожухах і пекли прісні коржі – “жиляники”.
• Віруючі очищували думки, морально й фізично готувалися до 40-денного посту.
• Заборонялися м’ясо, молочні продукти, алкоголь, тютюнопаління, а подружжя утримувалися від інтимних стосунків.
• У православних храмах розпочиналися Великопісні богослужіння.
Читайте також:
- Великдень у різні дні: чому так відбувається пояснив священик з Вільногірська
- «Маємо не забувати, завдяки кому ми можемо святкувати»: вільногірці поділилися своїми думками про Великдень
Підписуйтесь