ІТ та фінансова грамотність: які предмети вивчатимуть в школі

Починаючи з 2025 року, учні 8-9 класів загальноосвітніх шкіл вивчатимуть курс “Підприємництво і фінансова грамотність” на обов’язковій основі. Водночас у старших класах з 2027 року вивчатимуть IT.

Які шкільні предмети стануть обов’язковими читайте у матеріалі Вільногірськ.IN.UA.

Які предмети вивчатимуть у 2025 році

Як повідомив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, впровадження цієї дисципліни є важливим кроком до формування фінансово грамотного суспільства. Школярі здобуватимуть необхідні знання для усвідомленого управління фінансами, що допоможе їм орієнтуватися у сучасному економічному просторі та ухвалювати зважені фінансові рішення.

Розробка курсу стартувала ще у 2021 році після затвердження Модельної навчальної програми Міністерством освіти. Над створенням матеріалів працювали 16 науковців та вчителів із п’яти регіонів України в межах проєкту “Для освітян – від освітян”.

У 2024 році розпочалося пілотне викладання предмета для восьмикласників. Для цього було підготовлено навчальні матеріали, які наразі допрацьовуються з метою створення повного навчально-методичного комплекту. До нього увійдуть підручник, робочий зошит, посібник для вчителів, електронні додатки та презентації до уроків.

Які предмети вивчатимуть у старших класах

За даними Міністерства освіти та науки, реформа розпочнеться 2027 року, та покликана змінити застарілі підходи до освіти, підвищити її якість і надати учнівству більше можливостей. Старша школа зможе запропонувати учням й ученицям, незалежно від їхнього місця проживання, ширший вибір профілів, предметів і курсів, практичне та проєктне навчання.

Є три тематичні кластери, у межах яких формуватимуть профілі навчання:

1. Мовно-літературний: українська мова й література, іноземні мови й літератури тощо.
2. STEM: природничі науки, ІТ, математика тощо.
3. Суспільно-гуманітарний: історія, правознавство, психологія, соціологія тощо.

Учні й учениці вивчатимуть не лише обрані профільні предмети / курси, а й обов’язкові для всіх дисципліни.

Читайте також:

• Чи мають право роботодавці ініціювати перевірку лікарняних
• “Досконалість приходить з практикою”: вільногірська майстриня, яка створює ляльки

“Податок на розкіш” — це неофіційна назва групи місцевих податків на майно. Отримані кошти спрямовуються безпосередньо до місцевих бюджетів. Ставки цих зборів визначаються місцевими радами, якщо вони чітко не регламентовані в Податковому кодексі України.

Як розраховується податок на розкіш в Україні — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Податок на розкіш: що це

Податок на розкіш є неофіційною назвою деяких видів податків на майно, він входить до групи місцевих податків в Україні. До цієї категорії податків належать:

• транспортний податок (ст. 267 ПКУ);
• податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (ст. 266 ПКУ).

Транспортний податок

Цей податок стягується виключно з дорогих і відносно нових легкових автомобілів. На вантажівки він не поширюється. Для розрахунку не мають значення об’єм двигуна, марка, рік придбання чи тип пального. Головним критерієм є вік авто та його середньоринкова вартість, яку визначає Міністерство економіки України.

Фізичним особам не потрібно самостійно подавати декларації, оскільки податкова служба розраховує суму до сплати автоматично.

Умови оподаткування автомобілів у 2026 році:

• вік авто до 5 років. Якщо в технічних документах вказано рік і місяць випуску, то 5-річний термін обчислюється саме до цього місяця.
• вартість перевищує 375 мінімальних заробітних плат. Оскільки у 2026 році мінімальна зарплата становить 8 647 грн, податок сплачується за автомобілі, дорожчі за 3 242 625 гривень.
• фіксована сума — 25 тисяч гривень на рік за один транспортний засіб.
• Міністерство економіки щороку публікує список автомобілів, які підпадають під цей податок. На 2026 рік до переліку внесено 1 259 моделей.

Сплатити податок необхідно протягом 60 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення. У разі несплати порушникам нараховується пеня.

Податок на нерухомість

За загальним правилом, власники нерухомості зобов’язані сплачувати податок, якщо площа їхньої квартири перевищує 60 квадратних метрів, а будинку — 120 квадратних метрів. Ставки за ці “зайві” квадрати встановлюють місцеві ради.

Якщо у власності платника є нерухомість великої площі, застосовується додаткова фіксована ставка. Сума податку збільшується на 25 тисяч гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (або його частку). Під цю норму у 2026 році підпадають:

• квартири загальною площею понад 300 кв. м;
• будинки загальною площею понад 500 кв. м.

Ці 25 тисяч гривень сплачуються обов’язково, навіть якщо сумарна площа всіх об’єктів нерухомості у власності людини не перевищує 900 кв. м.

Читайте також:

Як швидко отримати довідки ОК-5 та ОК-7: детальна інструкція від Пенсійного фонду

У пʼятницю, 24 квітня, відбувся стратегічний вебінар “Що чекає фермера при вступі в ЄС?”. Спікером був Микола Мороз, начальник Управління сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Головна тема — підготовка України до впровадження Спільної аграрної політики (Common Agricultural Policy — CAP). 

Ключові тези — на Вільногірськ IN.UA.

Спільна аграрна політика (Common Agricultural Policy — CAP) – це не просто набір правил, а фундаментальна система фінансової підтримки та сталого розвитку, яка діє в Європейському Союзі. Сьогодні шлях України до Європейського союзу це не лише політичне рішення, а й повна трансформація принципів ведення агробізнесу. Для того, щоб українські аграрії могли не лише конкурувати на європейських ринках, а й отримувати субсидії від ЄС, нам потрібно адаптуватися до CAP. 

Що таке CAP та який її бюджет? 

CAP — це система інструментів ЄС, спрямована на підтримку сільськогосподарських виробників, забезпечення продовольчої безпеки та розвиток сільських територій.

Юридична основа: 

• регламент ЄС №2021/2115 — правила підтримки національних стратегічних планів; 
• регламент ЄС №2021/2116 — фінансування, управління та моніторинг; 
• регламент ЄС №2021/2117 — ринки сільськогосподарських продуктів, схеми якості та географічні зазначення в ЄС. 

На період 2021-2027 років бюджет CAP становить 386,6 мільярдів євро. 

Скільки отримують фермери: порівняння

Розмір прямих виплат на 1 гектар суттєво різниться між країнами-членами, що залежить від національних стратегічних планів:

• Польща: приблизно 102,98 євро за гектар;
• Франція: 120–150 євро за гектар;
• Німеччина: приблизно 156 євро за гектар. 

Загальна сума виплати може бути на 30–50% вищою за рахунок еко-схем, підтримки молодих фермерів та перерозподільних платежів.

Види підтримки та нові фонди 

Окрім прямих виплат, фермери можуть розраховувати на:

1. Прямі платежі — конкретні суми, що сплачуються усім аграріям за сам факт того, що вони займаються сільськогосподарською діяльністю; сума, яку отримує фермер, залежить від кількості гектарів в обробітку, що відповідають вимогам програми. 
2. Додаткова допомога для перерозподілу доходу — доплата за перші гектари фермерам, які мають право на загальну державну підтримку; ця підтримка надається на гектар і доступна для всіх відповідних малих і середніх ферм, як визначено державою-членом (сума доплати на гектар залежить від країни). 
3. Екосхеми — підтримуються фермери, які дотримуються методів ведення сільського господарства, що сприяють досягненню екологічних і кліматичних цілей ЄС; може використовуватися для підтримки таких практик, як органічне землеробство, точне землеробство, агролісівництво або вуглецеве землеробство, а також покращення добробуту тварин. 
4. Підтримка молодих фермерів — держава-член ЄС повинна виділити суму, що відповідає принаймні 3% бюджету прямих виплат, на підтримку молодих фермерів; підтримка надається у формі щорічної виплати за придатний гектар або річної одноразової суми. 
5. Платежі для дрібних фермерів — держави-члени можуть надавати одноразову виплату в розмірі до 1250 євро на рік для дрібних фермерських господарств; однак, якщо фермер обирає одноразову виплату, він втрачає право на будь-які інші прямі виплати. 
6. Допомога конкретним галузям — держава-член на основі конкретних обставин може обрати конкретні сектори, де потрібно запровадити підтримку (з обмеженням бюджету від 8 до 10%, який може бути збільшений, якщо будуть виконані певні умови, до 13-15% загальної суми підтримки). 
   

Система умовності: 9 стандартів GAEC 

Отримання фінансування буде можливе лише за умови дотримання стандартів належного сільськогосподарського та екологічного стану земель (GAEC):

1. GAEC 1: утримання постійних пасовищ.
2. GAEC 2: захист водно-болотних угідь та торфовищ.
3. GAEC 3: заборона спалювання стерні.
4. GAEC 4: створення буферних смуг вздовж водотоків (захист від добрив).
5. GAEC 5: управління ризиками ерозії ґрунтів.
6. GAEC 6: мінімальний рослинний покрив ґрунту (захист у вразливі періоди).
7. GAEC 7: сівозміна (диверсифікація культур).
8. GAEC 8: непродуктивні об’єкти (ландшафтні елементи) для біорізноманіття.
9. GAEC 9: захист екологічно чутливих пасовищ (зони Natura 2000).

Інституційна готовність

У майбутньому Україна має побудувати прозору систему управління за зразком ЄС:

1. Орган управління (Managing Authority) — національний орган, відповідальний за планування, впровадження, моніторинг і оцінювання Стратегічного плану. 
2. Виплатна агенція (Paying Agency) — акредитоване агентство, що адмініструє виплати з EAGF (Європейський фонд гарантування сільського господарства) та EAFRD (Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільський територій), контролює дотримання процедур та веде звітність і аудит. 
3. Мережа даних FSDN (Мережа даних про сталість сільського господарства) — система збору економічних, екологічних і соціальних даних ферм для оцінки ефективності CAP та коригування політики. 

Кожна країна-член має подати національний стратегічний план на погодження разом з усією необхідною додатковою інформацією. Єврокомісія має погодити національний стратегічний план не пізніше, ніж через 6 місяців з моменту його отримання. 

Наразі українська практика орієнтована на 1-2 роки, тобто потребує докорінної зміни фінансового та стратегічного прогнозування. 

Кожна країна-член визначає орган державної влади, відповідальний за впровадження національного стратегічного плану САП. 

Читайте також:

Гроші на ферму: підсумки вебінару про фінансування агропромислового комплексу