ІТ та фінансова грамотність: які предмети вивчатимуть в школі

Починаючи з 2025 року, учні 8-9 класів загальноосвітніх шкіл вивчатимуть курс “Підприємництво і фінансова грамотність” на обов’язковій основі. Водночас у старших класах з 2027 року вивчатимуть IT.

Які шкільні предмети стануть обов’язковими читайте у матеріалі Вільногірськ.IN.UA.

Які предмети вивчатимуть у 2025 році

Як повідомив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, впровадження цієї дисципліни є важливим кроком до формування фінансово грамотного суспільства. Школярі здобуватимуть необхідні знання для усвідомленого управління фінансами, що допоможе їм орієнтуватися у сучасному економічному просторі та ухвалювати зважені фінансові рішення.

Розробка курсу стартувала ще у 2021 році після затвердження Модельної навчальної програми Міністерством освіти. Над створенням матеріалів працювали 16 науковців та вчителів із п’яти регіонів України в межах проєкту “Для освітян – від освітян”.

У 2024 році розпочалося пілотне викладання предмета для восьмикласників. Для цього було підготовлено навчальні матеріали, які наразі допрацьовуються з метою створення повного навчально-методичного комплекту. До нього увійдуть підручник, робочий зошит, посібник для вчителів, електронні додатки та презентації до уроків.

Які предмети вивчатимуть у старших класах

За даними Міністерства освіти та науки, реформа розпочнеться 2027 року, та покликана змінити застарілі підходи до освіти, підвищити її якість і надати учнівству більше можливостей. Старша школа зможе запропонувати учням й ученицям, незалежно від їхнього місця проживання, ширший вибір профілів, предметів і курсів, практичне та проєктне навчання.

Є три тематичні кластери, у межах яких формуватимуть профілі навчання:

1. Мовно-літературний: українська мова й література, іноземні мови й літератури тощо.
2. STEM: природничі науки, ІТ, математика тощо.
3. Суспільно-гуманітарний: історія, правознавство, психологія, соціологія тощо.

Учні й учениці вивчатимуть не лише обрані профільні предмети / курси, а й обов’язкові для всіх дисципліни.

Читайте також:

• Чи мають право роботодавці ініціювати перевірку лікарняних
• “Досконалість приходить з практикою”: вільногірська майстриня, яка створює ляльки

Головні особливості застосунку — безоплатність і орієнтація на опанування практичних мовних навичок, необхідних в роботі. Застосунок стане в пригоді для вивчення профільної англійської. 

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України. 

Застосунок PROSKILLS розроблений командою GoGlobal — українським благодійним фондом у сфері освіти. GoGlobal обʼєднує освіту, розвиток і психоемоційну підтримку в єдину екосистему для молоді. 

Проєкти організації вже охопили більше 200 тисяч дітей, а спільнота вчителів, які беруть участь у ініціативах складає більше 5 тисяч людей з 4 тисяч шкіл. 

Застосунок містить кілька ключових галузей, актуальних для студентів коледжів і профтехосвіти, однак цей застосунок буде корисним не лише для студентів, а і для тих, хто вже працює в тій чи іншій сфері: 

• готельно-ресторанна сфера: адміністратор, бармен, кухар, офіціант: 
• сільське господарство: тракторист-машиніст, механік, слюсар, лаборант; 
• будівництво: електрик, монтажник, електрогазозварник, слюсар; 
• логістика: провідник, водій габаритного транспорту, водій пасажирських перевезень, касир. 

Розробники вже працюють над розширенням функціоналу та додаванням нових професійних напрямків. 

Ініціатива впроваджується в рамках Багаторічної програми стійкості (MYRP), яку реалізує ГО “ГО ГЛОБАЛ” у складі консорціуму під керівництвом фінської міжнародної неурядової організації FCA Finn Church Aid за фінансової підтримки міжнародної гуманітарної організації Education Cannot Wait (глобальний фонд ООН).  

Застосунок вже доступний в App Store та Play Market. 

Читайте також:

Як підписати електронну петицію: покроковий гайд

Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт №15111-д, який регулює оподаткування доходів користувачів цифрових платформ. За відповідний документ проголосували 234 народні депутати.

Податок на OLX: зміни та нові положення

Кабінет Міністрів спочатку вносив до парламенту базову версію (№15111), проте 7 квітня депутати підтримали альтернативний і суттєво доопрацьований варіант. За словами народного депутата Ярослава Железняка, новий законопроект вже йшов з новими правками:

“Це доопрацьований текст, який ми значно доопрацювали. Зараз він не стосується вживаних товарів, немає спецрахунків та доступу до банківської таємниці“, – написав Железняк у своєму Телеграм-каналі.

На кого поширюються правила

Нові податкові норми стосуватимуться користувачів, які через українські та міжнародні онлайн-сервіси (наприклад, Bolt, Uklon, Airbnb, Uber, OLX) продають товари, надають послуги або здають в оренду нерухомість чи транспорт.

Винятки (інформація не передаватиметься до Податкової):

• дрібні продажі, якщо за рік користувач здійснив менше ніж 30 операцій на загальну суму до 2 000 євро;
• разовий продаж особистих речей з власного вживаного майна у межах ліміту 2 000 євро на рік;
• класичні дошки оголошень, а саме платформи, які слугують лише вітриною для реклами товару і не проводять транзакції через власні системи.

Спеціальний податковий режим: 5% замість 18%

Для громадян, які працюють через платформи на постійній основі, запроваджується спрощена система зі ставкою податку 5% ПДФО (замість стандартних 18%).

Скористатися нею зможуть фізичні особи без найманих працівників, які продають непідакцизні товари та мають річний дохід до 7,2 млн грн (еквівалент 834 мінімальних зарплат).

Ключова зміна теж полягає у ролі самої платформи: вона виступатиме податковим агентом. Це означає, що сервіс самостійно утримуватиме та сплачуватиме податок, а податкова розраховуватиме його на основі даних платформи. Користувачам не доведеться подавати додаткові декларації. Також надання послуг через платформу не створюватиме офіційних трудових відносин між сервісом та виконавцем (наприклад, кур’єром чи таксистом). ФОПам дозволять здійснювати через платформи діяльність за КВЕДами, які не зареєстровані офіційно.

Обов’язки цифрових платформ

Оператори сервісів будуть зобов’язані:

• стати на облік у Державній податковій службі (до 31 грудня 2026 року);
• ідентифікувати користувачів, чиї доходи підлягають звітуванню;
• щорічно подавати звіт до ДПС (до 31 січня).

Законопроєкт також враховує європейські правила обміну податковою інформацією. Цей процес запуститься після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI. Для іноземних платформ діятимуть спрощені правила: звітування раз на рік через спеціальний портал та щомісячна сплата податків у валюті.

Коли запрацюють нові норми

Наразі законопроєкт готується до другого читання у профільному комітеті, де його ще можуть змінити. Очікується, що основні положення набудуть чинності за таким графіком:

• з 1 листопада 2026 року — старт реєстрації цифрових платформ у податковій;
• з 1 січня 2027 року — початок ідентифікації користувачів та збору даних про їхні доходи;
• у 2028 році — фактичний початок оподаткування (за підсумками діяльності у 2027 звітному році).

Читайте також:

“Нова пошта” підвищує тарифи з 13 квітня: як зміняться ціни на доставку