З початку 2025 року в Україні триває реформа медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), яка передбачає зміну підходу до оцінювання інвалідності. Замість МСЕК тепер цю функцію виконують експертні комісії, що працюють у кластерних і надкластерних лікарнях.

Детальніше про кластерні та надкластерні лікарні читайте у матеріалі Вільноногірськ.IN UA.

Що таке кластерні та надкластерні лікарні

Кластерні лікарні — це медичні заклади вторинного рівня, які обслуговують кілька громад в межах одного кластеру (медичного округу). Вони надають спеціалізовану допомогу та забезпечують лікування пацієнтів, які не потребують високотехнологічного медичного втручання.

Надкластерні лікарні — це великі багатопрофільні медичні центри з найвищим рівнем оснащення та кваліфікованими спеціалістами. Вони обслуговують значно більшу територію та надають високоспеціалізовану медичну допомогу, зокрема складні операції та реабілітацію.

Яке відношення вони мають до реформи МСЕК

Раніше рішення про інвалідність ухвалювали МСЕК, що викликало нарікання через бюрократію та корупційні ризики.

• Оцінювання повсякденного функціонування пацієнта проводять лікарі кластерних і надкластерних лікарень.
• Рішення ухвалюється на основі медичних показників та функціонального стану людини, а не лише за діагнозом.
• Всі процедури проходять у медичних закладах, що спрощує доступ до експертизи.

Читайте також:

• Як військовослужбовці можуть втратити винагороду до 100 тисяч гривень
• Як у Вільногірській лікарні працює ліфт для маломобільних пацієнтів

У Кам’янському 36-річний чоловік напав на перехожого, завдавши йому ножового поранення в живіт. Потерпілого госпіталізували з важкими ушкодженнями, а зловмисники затримали.

Про це повідомляє Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Деталі конфлікту

За інформацією правоохоронців Кам’янського, на вулиці між підозрюваним та перехожим виникла суперечка. Під час конфлікту 35-річний потерпілий отримав ножове поранення у живіт. Нападник втік з місця злочину. Постраждалого було госпіталізовано з тяжкими тілесними ушкодженнями.

Поліцейські встановили та затримали зловмисника. Ним виявився 36-річний раніше судимий містянин.

За погодженням із Кам’янською окружною прокуратурою йому повідомили про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України та обрали запобіжний захід — тримання під вартою.

Читайте також:

• Суд визнав незаконним покарання директора СК “Авангард”
• У Кам’янському районі нетверезий водій скоїв наїзд на трьох дітей

Анна Нечет із Вільногірська займається вокалом уже три роки. Вона мріє про професійну сцену та брати участь у конкурсах, для цього вона продовжує вдосконалювати свої навички. Нещодавно дівчинка виборола перше місце на XІ Міжнародному фестивалі-конкурсі талантів та творчості “Музика кохання та перемоги”, який відбувся 23 лютого 2025 року в Дніпрі.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з юною співачкою та її мамою Юлією Нечет.

Перші кроки у музиці

Мама Анни, Юлія Нечет, згадує, що донька почала тягнутися до співу ще змалечку. Вона захоплювалася музикою, брала до рук мікрофон і граючись співала різні пісні, не соромлячись нікого навколо.

“Я бачила, що в неї є бажання цим займатися, тож ми вирішили спробувати”, — розповідає мама.

Розвивати вокальний талант Анна почала з семи років завдяки своїй першій вчительці, Дарині Трубаєвій. Саме вона порадила батькам серйозніше поставитися до співочих здібностей дівчинки та записати її на заняття.

“Вона сказала: ‘Юлю, треба! У неї є здібності, вона повинна співати’”, — згадує Юлія слова першої вчительки.

Спочатку мама вважала, що це буде лише звичайне дитяче захоплення. Однак зараз 10-річна Анна вже не уявляє свого життя без співу.

“Я просто хотіла, щоб у дитини було якесь хобі. Але потім побачила, що це більше, ніж просто гурток”, — додає вона.

Окрім вокалу, Анна має багато інших занять, які також потребують часу та зусиль. Вона вчиться в школі, виконує домашні завдання, а ще знаходить час для танців та інших захоплень. Поєднувати все це буває непросто, але дівчинка намагається розподіляти свій час так, щоб встигати все.

“Зранку перед школою я йду на репетиції по вокалу, а одразу після йду на заняття у школу. Ввечері після маю трохи вільного часу, тоді я й відпочиваю. І під кінець дня йду на заняття з танців”, — ділиться Анна.

Відпочиває Анна по різному, дивлячись різні відео або розмальовуючи різні картини. За її словами вона завжди знаходить, чим себе зайняти.

Також попри вже навантажений графік Анна мріє почати займатися гімнастикою. Мама її також підтримує у такому бажанні.

Подолання страху сцени

Хоча Анна любила співати, їй було складно виступати перед публікою. Перші виступи давалися нелегко — дівчинка боялася виходити на сцену та брати мікрофон у руки.

Згодом упевненість все ж прийшла через досвід. Переглядаючи старі відео, Анна сама побачила, як змінювалася з роками.

“Нещодавно її подруга надіслала відео, де Анна у п’ять років співає в садочку. Я сказала: ‘Подивись, яка ти була! Уже тоді виходила з мікрофоном’”, — розповідає Юлія.

Перемога на фестивалі у Дніпрі

Цього року Анна взяла участь у XІ Міжнародному фестивалі-конкурсі талантів та творчості “Музика кохання та перемоги” в Дніпрі. Захід зібрав понад 240 учасників, серед яких було 100 сольних вокалістів.

Для конкурсу дівчинка обрала пісню “Пташка” з репертуару Злати Огнєвич. Виконання було емоційним та сценічно виразним, що справило враження на журі.

“Я думала, що можу зайняти максимум третє місце, бо трохи помилилася. Але коли оголосили, що я зайняла перше місце, мене охопила купа емоцій. Здебільшого радість та захват, я довго не могла повірити в те що сталося”, — ділиться Анна.

Окрім перемоги, Анна отримала подарунковий сертифікат на 1000 гривень для вивчення розмовної англійської мови.

Що співає Анна та чому

Дівчинка любить різні жанри музики, але найбільше їй подобаються ліричні пісні та композиції про війну. Через них вона може передати свої почуття та переживання.

“Я люблю співати сумні пісні, бо через них можна висловити те, що на душі”, — пояснює Анна.

Мама підтримує вибір доньки та вважає, що головне — це знайти свій шлях у музиці.

“Якщо дитина відчуває музику, то їй важливо співати те, що їй близьке”, — додає Юлія.

Підтримка та роль викладачів

Юлія Нечет намагається всіляко підтримувати доньку, мотивуючи її не боятися випробувань та нових конкурсів.

“Я завжди кажу їй: ‘Я в тебе вірю’. Хочу, щоб вона розуміла: вона не просто співає, а розвивається”, — зазначає мама.

Важливу роль у творчому зростанні Анни зараз відіграє її викладачка — Олена Кравченко, яка працює з нею у “Школі мистецтв імені Петра Шияна”.

“Викладач — це 99 відсотків успіху в навчанні. Мама — це підтримка, фінансова допомога, але викладач — це святе”, — вважає Юлія.

Плани на майбутнє

Анна хоче розширювати свій досвід, брати участь у нових фестивалях і більше виступати на різних сценах.

“Я хочу їздити усюди, де можна, виступати та отримувати досвід. Я хочу бути зіркою!”, — каже Анна.

Юлія Нечет каже, що кожен конкурс дає доньці можливість зрозуміти, що вона вже має доволі високий рівень серед своїх однолітків.

Анна впевнена, що головне у вокалі — це бажання співати та не боятися помилок. Вона радить тим, хто лише починає, не здаватися та не боятися виступів.

“Головне — вірити в себе та не боятися. Спочатку страшно, але з кожним виступом стає легше”, — говорить Анна.

Читайте також:

• Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей?
• “Досконалість приходить з практикою”: вільногірська майстриня, яка створює ляльки