“Коли ми виїхали, я вперше дозволила собі заплакати”: історія Любові, яка разом із родиною пережила пекло Маріуполя

Людина може витримати більше, ніж їй здається. Особливо коли поруч – її діти. Любов Драчова знає це не з книжок і не з чужих історій. У березні 2022 року вона разом із родиною ховалася від обстрілів у підвалі Маріуполя, готувала їжу на вогнищі, збирала воду зі снігу та не знала, чи настане для них наступний день . Сьогодні вона живе у Вільногірську і згадує: найстрашнішим тоді був не страх за себе – а страх не врятувати дітей.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з пані Любов’ю про життя до війни, дні в заблокованому Маріуполі, втечу з міста та про те, що допомагає не втрачати віру навіть після пережитого.

Кар’єра, родина і звичайне щастя

До повномасштабної війни життя Любові Драчової мало звичний ритм – робота, сім’я, плани.

Вона навчалася у Донецькому технічному університеті за спеціальністю менеджер-економіст. Каже: у дитинстві не мала конкретної мрії про професію, але точно знала – хоче побудувати кар’єру.

“У мене завжди були амбіції. Хотіла досягти певного рівня і йшла до цього”, – згадує жінка.

Її шлях складався успішно. Вона почала працювати менеджеркою, а вже за рік стала керівницею мережі автошкіл у Маріуполі, Бердянську та частині регіону.

У 2014 році родина переїхала з Донецька до Маріуполя. Там минули вісім років життя. Разом із чоловіком вони виховують трьох доньок: старшій нині 24 роки, середній – 20, молодшій – 12.

Родинне щастя складалося з простих речей – прогулянок, спільного відпочинку та вечорів разом.

“Чекали вихідних, щоб провести їх сім’єю. Навіть після важкого робочого дня хотілося знайти час просто вийти погуляти”, – каже пані Любов.

Тоді ніхто не знав, що це мирне життя зовсім скоро залишиться лише у спогадах.

“Треба просто потерпіти кілька днів”: ранок, який змінив усе

Про можливу небезпеку почали говорити ще напередодні.

22–23 лютого вже надходила тривожна інформація, але вірити у повномасштабну війну жінка не хотіла.

24 лютого близько п’ятої ранку їй почали телефонувати колеги.

“Сказали: почалося, треба виїжджати. Але навіть тоді не вірила. Здавалося, що це неможливо. Що таке не може статися зараз, у наш час”.

Як і багато українців, сім’я думала: кілька днів – і все закінчиться.

Дітям не розповідали зайвого: “Ми казали: не бійся, все буде добре”.

Але за вікном ставало дедалі гучніше.

Підвал замість дому

Декілька днів сім’я ще залишалася у квартирі.

Але коли вибухи почали наближатися настільки, що тріскалися й вилітали шибки, залишатися в квартирі стало неможливо і вони спустилися до підвалу.

Разом із Любов’ю там були батьки, сестра, її діти, знайомі та інші люди. Дітей було багато. Найбільше лякала невідомість.

“Ми не розуміли, що відбувається за межами нашого двору. Не знали, що із містом. Були повністю відрізані від світу”.

Зеленим коридором, який був на початку березня, виїхати не вдалося.

Спочатку сім’я Драчових зібрала речі, але в останній момент дізналася, що коридор вже закрили. Потім зник зв’язок. Місто поступово перетворювалося на пастку.

Вода зі снігу і їжа на багатті

Побутові речі раптом стали питанням виживання.

Запаси їжі танули швидко.

Готували на вогнищі просто у дворі – короткими перебіжками між обстрілами: “Поки трохи затихло – вискочили, щось приготували і назад до підвалу”.

Найстрашніше було з водою.

Її збирали звідусіль: зливали залишки з бойлерів, брали з машин, збирали сніг: “ Коли вода закінчувалася, ми не розуміли, що будемо робити далі”.

Поряд були не лише люди – разом із родиною залишалися кішка та собака.

І навіть для них намагалися знайти їжу.

Любов каже: найбільше боялася не за себе: “Було страшно, що не вистачить їжі для дітей. Страшно, що ми не врятуємося”.

“Машини горіли просто у дворі”

Маріуполь буквально руйнувався навколо.

“Прилітало настільки близько, що горіли машини у дворі”.

15 березня родина зрозуміла: чекати більше не можна. Вони схопили вже давно підготовлені речі й ризикнули виїхати.

Дорогою побачили те, що Любов не може забути досі.

Обриви ліній електропередач, руїни, спалені квартали й тіла загиблих людей.

“Місто просто перестало бути містом”.

Сльози після порятунку

Коли родина нарешті залишила Маріуполь і дісталася Бердянська, сталося те, чого не було всі попередні тижні.

Любов заплакала.

“До цього не було сил плакати. Треба було триматися заради дітей”.

І лише коли над головою перестало літати та вибухати, дозволила собі емоції.

“Я зрозуміла: ми змогли. Ми вирвалися”.

Випадковий маршрут до Вільногірська

Після порятунку виникло нове питання: що робити далі? Родина не мала куди їхати, не було знайомих, не було плану.

Вирішити допоміг випадок.

Знайомі рідної сестри пані Любові запропонували приїхати до Вільногірська.

До цього Любов ніколи не була ані у Вільногірську, ані навіть у Дніпропетровській області. 

8 квітня 2022 року родина приїхала до Вільногірська. Тоді вони ще не знали, чи надовго залишаться тут і як складеться життя далі. Але саме це місто згодом стало для них новим домом. 

І тут, каже жінка, вона побачила справжню людяність.

“Нам дуже допомагали. Сусіди принесли меблі, продукти, підтримували морально. І я навіть не просила”.

Поступово родина почала звикати до нового життя.

Знайти опору після пережитого пані Любові допомагали не лише люди, а й спорт.  Ще у Маріуполі вона займалася фізичною активністю, а після переїзду вирішила не залишати цього захоплення.

У Вільногірську жінка почала тренуватися у секції пауерліфтингу під керівництвом Наталії Зінчук.

“Вона дуже сильно підтримує мене, мою сім’ю і не тільки. Я їй дуже вдячна”, – з теплотою і вдячністю говорить Любов.

Чоловік допомагав людям до останнього

Ще у Маріуполі чоловік пані Любові долучився до роботи громадської організації “Червоний Хрест” і допомагав людям, які перебували в укриттях міста. Він виїжджав до сховищ, підтримував цивільних і допомагав тим, хто цього потребував.

Під час одного з таких волонтерських виїздів чоловік отримав першу контузію. Але навіть після цього не припинив допомагати.

“Допомагав до самого останнього дня, поки міг”, – розповідає пані Любов.

Вже за місяць перебування у Вільногірську, у травні 2022 року, чоловік Любові пішов до військкомату та став на військову службу.

Згодом він отримав важке поранення. Нині проходить реабілітацію та продовжує відновлення.

Через необхідність часто їздити до чоловіка жінка була змушена залишити роботу в Управлінні Державної казначейської служби у Вільногірську, де пропрацювала півтора року.

Попри всі випробування, родина продовжує триматися разом. Старша донька працює у Вільногірську, молодша навчається у місцевому ліцеї, а середня нині живе в Німеччині.

Таке життя тепер розділене відстанями, країнами й обставинами, але, як каже Любов, найважливіше для них – залишатися родиною.

“Ми сильніші, ніж думаємо”

Коли Любов запитали, що вона порадила б іншим, які пережили втрату дому, окупацію чи евакуацію, вона відповідає без гучних слів.

“Ніколи не опускати руки. Вірити, що все зміниться. Ми сильніші, ніж думаємо”.

Коли Любов запитали про найбільшу мрію сьогодні, відповідь ії проста.

“Я хочу, щоб уся моя сім’я, як і раніше, була разом – під мирним небом, без сирен і вибухів”.

Після пережитого це звучить не просто як мрія. Це звучить як бажання тисяч українських родин, які чекають одного – повернення нормального життя.

Читайте також:

Коли місто засинає, оживають узори: як вільногірська майстриня тче пояси для всього світу і навіть для Санта Клауса

Рішення для комунальних підприємств, зміни в транспортному сполученні, новини освіти та історії людей, які допомагають іншим. Протягом тижня редакція розповідала про важливі для мешканців Вільногірська та Лихівської громади події, закупівлі, плани розвитку й повсякденні питання, які впливають на життя громади.

Детальніше про головні новини тижня, важливі рішення та історії, які варто прочитати, — у дайджесті Вільногірськ IN.UA

Освіта, закупівлі та зелені насадження: з чого почався тиждень

Понеділок у редакції розпочався з матеріалів про зміни в освітніх закладах Лихівки, благоустрій Вільногірська та витрати міської лікарні.

У статті “Від укриття з ліжечками до нових навчальних просторів: як змінюються заклади освіти Лихівки” журналісти розповіли про облаштування безпечних і навчальних просторів для дітей. Зокрема, увагу приділили дитячому садку “Журавлик” та Лихівському ліцею, де поступово створюють умови для навчання, розвитку й перебування дітей під час повітряних тривог.

Ще одна тема дня — зелені насадження у Вільногірську. Місто оголосило тендер на роботи з догляду за ними та видалення дерев. Очікувана вартість закупівлі становить 350 тисяч гривень. У матеріалі редакція розібралася, на які роботи планують спрямувати кошти.

Також журналісти проаналізували вересневі закупівлі Вільногірської центральної міської лікарні. Йшлося про придбання електроенергії, медичних препаратів, витратних матеріалів та обладнання. Загальна вартість розглянутих закупівель наблизилася до 300 тисяч гривень.

Освітяни, перевезення та співпраця громад: новини вівторка

У вівторок редакція зосередилася на людях, які працюють для громади, транспортній доступності та можливостях розвитку місцевих ініціатив.

До Дня працівників освіти у Вільногірську відзначили фахівців за професійні здобутки та роботу з молоддю. Серед нагороджених — представники місцевих закладів професійної освіти. Матеріал розповідає про те, кого відзначили та за які досягнення.

Окрему увагу приділили транспортному сполученню Лихівської громади. Соціальний автобус тимчасово призупиняє рейси до грудня 2026 року. Причинами такого рішення назвали витрати на утримання транспорту та невелику кількість пасажирів. Це питання особливо важливе для людей, які залежать від громадського транспорту, щоб дістатися до необхідних установ та інших населених пунктів.

Водночас редакція розповіла про можливості залучення внутрішньо переміщених осіб до життя Вільногірської громади. Рада ВПО планує податися на грантовий конкурс, а для збору думок і пропозицій мешканців стартувало опитування.

Ще одна новина стосувалася співпраці між громадами. Лихівська громада підписала меморандум із громадою на Вінниччині. Документ має стати основою для спільної роботи та реалізації майбутніх ініціатив.

Рейтинг ліцеїв, потяги та маршрути: що обговорювали в середу

Середа принесла одразу кілька новин, які стосуються навчання, транспортного сполучення та інфраструктури.

Чотири ліцеї Вільногірська потрапили до рейтингу закладів освіти Дніпропетровської області за результатами національного мультипредметного тесту 2026 року. Найкращий результат серед місцевих закладів показав ліцей №3, який посів 11-те місце в області. У матеріалі редакція порівняла результати міських ліцеїв та розповіла, яке місце вони посіли в рейтингу.

Також журналісти перевірили інформацію про можливе скасування двох потягів із Дніпра до Львова. У соцмережах поширювали повідомлення про зміни в русі з 20 жовтня, тож редакція звернулася до офіційної відповіді Укрзалізниці, щоб з’ясувати, чи підтверджуються ці побоювання.

Транспортна тема продовжилася матеріалом про соціальні рейси в Лихівській громаді. Редакція зібрала інформацію про маршрути, які допомагають мешканцям діставатися до Вільногірська та П’ятихаток, а також пояснила, які можливості залишаються після призупинення роботи місцевого соціального автобуса.

Для тих, хто планує поїздки на вихідні, журналісти підготували окремий матеріал про маршрутки Вільногірська. У ньому зібрали інформацію про рейси, які не курсують у суботу та неділю, щоб пасажири могли заздалегідь спланувати свій маршрут.

Крім того, редакція розповіла про закупівлю послуг із проєктування ремонту газопроводу Вільногірськ — Дніпродзержинськ. На ці роботи планують спрямувати майже два мільйони гривень.

Енергоефективність, кредит для комунальників та історія вільногірки: четвер у редакції

У четвер у центрі уваги опинилися комунальна інфраструктура, фінансові рішення та особиста історія мешканки міста.

У матеріалі про підприємство “Енергоефект” журналісти розповіли, як воно забезпечує місто питною водою, готується до опалювального сезону та планує подальший розвиток. Окремо йшлося про роботу підприємства в умовах енергетичних викликів і заходи, які мають допомогти забезпечувати стабільність його роботи.

Інша важлива тема — можливість залучення КП “Жилкомсервіс” овердрафту на суму до 1,5 мільйона гривень. Редакція пояснила, для чого підприємству може знадобитися короткострокове фінансування перед опалювальним сезоном та які питання залишаються відкритими щодо його використання.

Водночас четвер був присвячений і людям. Вільногірка Наталя Чернявська колись мріяла стати слідчою, але згодом обрала шлях допомоги іншим. В історії про неї журналісти розповіли про професійне покликання, життєвий вибір та роботу, яка стала способом підтримувати людей.

Генератор для котельні, обладнання для ліцею та корисна інструкція: новини п’ятниці

Наприкінці робочого тижня редакція розповіла про підготовку комунальної інфраструктури до можливих перебоїв з електропостачанням, оновлення матеріальної бази закладу освіти та цифрові послуги для водіїв.

У Вільногірську планують підключити генератор до модульної котельні. Очікувана вартість робіт становить 135 тисяч гривень. Це питання безпосередньо стосується підготовки міста до опалювального сезону та забезпечення роботи теплової інфраструктури за умов можливих відключень електроенергії.

Також редакція повідомила про плани придбати стінку для кабінету фізики Вільногірського ліцею №4. На закупівлю передбачили майже 100 тисяч гривень. Матеріал розповідає про заплановане оновлення обладнання та облаштування навчального простору.

Завершує добірку практичний матеріал для водіїв і боржників — інструкція про те, як перевірити штрафи в застосунку “Дія”. У публікації зібрали пояснення, які допоможуть самостійно знайти потрібну інформацію та скористатися цифровим сервісом.

Читайте повні версії матеріалів на сайті Вільногірськ IN.UA, щоб не пропустити важливих новин громади.

Читайте також:

Осінь у кадрі: ТОП-5 локацій Дніпропетровщини для яскравих фотосесій 

Мобільний застосунок “Дія” дозволяє українцям швидко та зручно відстежувати наявність неоплачених штрафів або інших заборгованостей. Для того, щоб отримати актуальну інформацію, користувачам достатньо авторизуватися в системі, зайти до розділу “Послуги” та обрати необхідну категорію.

Детальніше — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Перевірка штрафів за порушення ПДР

Водії можуть самостійно контролювати наявність стягнень за порушення правил дорожнього руху. Після переходу в меню “Послуги” необхідно обрати пункт “Штрафи за порушення ПДР”. Якщо за користувачем числяться неоплачені штрафи, вони одразу відобразяться на екрані разом із детальною інформацією, до якої також додаються матеріали фото- та відеофіксації.

Важливою умовою для коректного відображення таких штрафів є обов’язкова наявність у застосунку підтягнутих цифрових документів — посвідчення водія або свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Судові стягнення та адміністративні порушення

Окрім автомобільних штрафів, у “Дії” можна відстежувати інформацію щодо судових справ та адміністративних порушень.

Для перевірки цієї інформації в розділі “Послуги” потрібно перейти до блоку “Судові послуги”, а потім натиснути на “Судові штрафи” або ж здійснити перевірку через пункт “Судові справи”.

Окрім того, користувачі не пропустять такі нарахування, адже сповіщення про судові штрафи також автоматично приходять у стрічку “Повідомлення”.

Пошук виконавчих проваджень

Застосунок додатково допомагає контролювати наявність боргів. Інформація про них знаходиться у розділі “Послуги” під пунктом “Виконавчі провадження”. Система влаштована так, що автоматично підтягує всі наявні дані за податковим номером (РНОКПП) людини, якщо вона офіційно є боржником у виконавчій службі.

Читайте також:

Хмарно, але тепло: якою буде погода у Вільногірську з 5 по 11 жовтня