Коли місто засинає, оживають узори: як вільногірська майстриня тче пояси для всього світу і навіть для Санта Клауса

У невеликій кімнаті, де вже не вистачає місця для верстатів, ниток і готових виробів, народжується не просто ремесло – тут оживає традиція. Ткаля Олена Шевцова з Вільногірська займається перебірним ткацтвом – однією з найскладніших технік, у якій кожна ниточка візерунка вибирається вручну.

Вільногірка Олена Шевцова перетворила своє хобі на справу життя і поділилась своєю історією з редакцією Вільногірськ IN.UA

Від випадкового майстер-класу до справи життя

Олена народилася й виросла у Вільногірську. З ткацтвом познайомилася випадково у 2008 році, коли потрапила на майстер-клас.

“Я жила і працювала в іншій країні, побачила ткані пояси на слов’янських фестивалях. Мені стало цікаво, як вони робляться. І коли потрапила на майстер-клас, мене це зачепило з першого разу”, – згадує майстриня.

Вона відвідувала заняття, вивчала різні техніки й уже тоді мріяла, щоб хобі стало улюбленою роботою.

Втім, довгі роки ткацтво залишалося лише захопленням. Після народження дитини Олена знаходила час на творчість тільки вночі.

“Це була моя нічна медитація, коли вже ніхто не заважав, можна було тихенько сидіти й ткати узори”.

Згодом з’явилися перші замовлення – і захоплення почало перетворюватися на професію.

Ткалі – трохи “божевільні” люди

Новий етап у її творчості почався у 2018 році, коли Олена потрапила на зустріч ткачів у Карпатах.

Там зібралися майстри з усієї України, які привезли настільні й підлогові верстати. Саме там вона вперше серйозно познайомилася з ткацьким верстатом.

“Ткалі – це такі трошки божевільні люди, вони можуть усе”, – сміється Олена.

Тоді ж учасники заходу ткали український прапор до Дня Незалежності.

Спочатку верстат здався майстрині надто складним. Але згодом вона освоїла його самотужки: дивилася відео іноземних майстрів, навчалася через YouTube, замовляла нові інструменти й практикувалася.

Сьогодні вона стежить за українськими ткалями в Instagram, обмінюється досвідом і постійно вдосконалює свої навички.

Символи сонця, землі й удачі

Олена працює не лише з українськими орнаментами. Каже: її візерунки – радше слов’янські та балтійські.

Такі символи зустрічаються в Литві, Латвії, Польщі, Словенії та інших країнах.

“Це символи землі, сонця, родючості, удачі. Вони є всюди. Навіть техніка, яку я люблю, має назву Baltic Pickup – вона прийшла з балтійських країн”.

Майстриня зазначає: деякі українські техніки й орнаменти мають дивовижну схожість навіть із перуанським ткацтвом.

Окрім узорних поясів, вона створює й простіші – без візерунків, а останнім часом особливо полюбила плетені шовкові пояси з довгими китицями.

Ниточка за ниточкою: чому це так довго

Головна складність ткацтва – його повільність.

“Це ниточка за ниточкою. Якщо це узор, то кожна ниточка вибирається вручну”.

Олена працює у техніці узорного перебірного ткацтва. Тут візерунок створюється вручну за схемою: нитки піднімаються або опускаються в певному ритмі.

Перший такий пояс вона ткала близько місяця.

Сьогодні, маючи великий досвід, може створити виріб за одну ніч – приблизно за 8 годин, якщо все вже підготовлено.

Щоправда, після такого марафону наступного дня сил майже не лишається.

Ткаля поділилась, що саме ткацтво стало для неї і творчістю, і медитацією, і арттерапією.

Замовлення з-за кордону і зворушлива історія з Канади

Більшість замовлень Олена отримує через міжнародний маркетплейс Etsy.

Її клієнти – іноземці, українці за кордоном і представники діаспори.

Одне з найзворушливіших замовлень надійшло від жінки з Канади, чиї предки понад 100 років тому емігрували з Буковини.

Вона надіслала Олені старе чорно-біле фото бабусі й прабабусі в народному строї.

“На фото були широкі пояси, виткані в тій самій техніці, в якій працюю я. І узори схожі. Для мене це було відкриття”.

Жінка вже не говорить українською, але пам’ятає своє коріння – і захотіла відтворити частинку родинної історії.

Пояс для Санта Клауса

Серед незвичних замовлень майстриня згадує ремінь для сумки Санта Клауса.

“Це не жарт. Людина професійно працювала Санта Клаусом і замовила ремінь з узором для подарункової сумки”.

Замовник надсилав теплі, казкові листи, а потім поділився фото готової сумки з поясом.

“Це було дуже мило”, – з теплотою поділилась Олена. 

Війна, CNN і хвиля підтримки з усього світу

На початку повномасштабної війни життя Олени, як і мільйонів українців, змінилося.

Вона плела маскувальні сітки, допомагала біженцям, збирала кошти на бронежилети та облаштування житла для біженців.

Саме тоді її історію помітив журналіст CNN.

Після інтерв’ю в її Etsy-магазин прийшла хвиля підтримки з усього світу.

“Люди писали слова підтримки. Дехто купував вироби й казав: “Нам не треба нічого відправляти, це вам для підтримки””.

Разом із дитячими малюнками, виставленими за символічну ціну, ці кошти йшли на допомогу переселенцям та військовим: “ Це дуже тримало тоді, коли було страшно”.

Сьогодні Олена продовжує донатити, зокрема на військові збори та волонтерські фонди.

Відпочинок серед природи і тиша для душі

Попри постійні замовлення й щоденну метушню, Олена знаходить спосіб відновлювати сили. Найкращий відпочинок для майстрині – природа.

Коли накопичується втома або емоційне виснаження, вона вирушає за місто – ближче до води, у поле чи просто туди, де можна побути в тиші.

“Коли я дуже втомлена і виснажена, то їду кудись за місто. Просто побути біля води, біля ставка або у полі. Просто катаюся на велосипеді й надихаюся цією енергією природи”, – ділиться ткаля.

Саме такі моменти спокою допомагають їй перезавантажитися, відпустити тривоги й повернутися до роботи з новими силами та натхненням.

Ідеальна ніч майстрині

Ідеальний день майстрині – це ніч.

Удень вона оформлює замовлення, веде бухгалтерію, фотографує вироби, відповідає клієнтам і займається соцмережами.

А після восьмої вечора починається найважливіше: “Коли мене вже ніхто не чіпає, я можу сісти й ткати”.

Каже, за роки настільки звикла до такого ритму, що він став частиною життя.

Мрія – більша майстерня

Сьогодні найбільша професійна мрія Олени – простора майстерня.

“Я вже не поміщаюся в своїй кімнатці”, – з усмішкою розповідає майстриня.

А ще вона хоче, щоб українці більше цінували свої традиції: “Люди знають про вишиванки, але дуже мало знають про пояси. А ще сто років тому не можна було вийти на двір непідпоясаним”.

Саме звідси, каже вона, і пішов вислів “розпоясався”.

Ткаля переконана: важливо берегти те, що передається поколіннями.

“Хотілося б, щоб люди цінували своє надбання. Не те, що створено десь масово, а те, що робиться руками наших майстрів і може прослужити не одне покоління”.

І поки у Вільногірську засинають будинки, в маленькій кімнаті Олени Шевцової знову народжується новий пояс – ниточка за ниточкою, символ за символом, історія за історією.

Читайте також:

Неймовірна краса звичних речей: як Оксана з Вільногірська продовжує справу свого сина

У Вільногірську комунальне підприємство “Енергоефект” оголосило закупівлю через Prozorro 13,5 тонни таблетованої солі. На неї планують витратити майже 190 тисяч гривень. 

Детальніше про закупівлю читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Що саме планують придбати

Згідно з оголошенням про запит пропозицій, КП “Енергоефект” шукає постачальника таблетованої солі в мішках.

Загальний обсяг закупівлі становить 13 500 кілограмів, тобто 13,5 тонни. Очікувана вартість – 187 900 гривень.

У документації зазначено, що вміст хлористого натрію у солі має становити не менше 99,50%. Також встановлені вимоги до вмісту кальцію, магнію, сульфатів, калію, оксиду заліза, вологи та інших речовин.

Окремо вказана вимога щодо питомої активності цезію-137 – не більше 370 Бк/кг, а показник pH має перебувати в межах 6,5–8,0.

Сіль мають привезти до 23 серпня

Згідно з умовами закупівлі, передбачена одноразова поставка. Доставка та розвантаження товару мають здійснюватися за рахунок постачальника.

У проєкті договору також зазначено, що постачальник повинен передати разом із товаром видаткову накладну та документ, який підтверджує відповідність продукції встановленому стандарту або іншому нормативному документу.

Якщо товар виявиться неякісним або не відповідатиме умовам договору, постачальник має замінити його власним коштом упродовж трьох робочих днів після отримання відповідного повідомлення від покупця.

Скільки заплатять за сіль

Очікувана вартість закупівлі становить 187 900 гривень.

Якщо розділити цю суму на заплановані 13 500 кілограмів, очікувана ціна становить приблизно 13,92 гривні за кілограм.

Водночас остаточна сума може відрізнятися від очікуваної вартості залежно від пропозиції учасника.

У проєкті договору передбачено, що ціна товару має включати, зокрема, упаковку, маркування, податки та збори, транспортні витрати, навантажувально-розвантажувальні роботи й доставку до покупця.

За умовами закупівлі, після поставки товару передбачена післяплата протягом 15 банківських днів.

У проєкті договору зазначено, що оплата здійснюється за фактом поставки. Якщо товар постачається частинами, оплата проводиться пропорційно фактично поставленій кількості.

При цьому договором передбачена можливість зменшення обсягу закупівлі залежно від фактичного фінансування видатків покупця.

Читайте також:

Після відновлення – нові витрати: “Енергоефект” у Вільногірську замовив обслуговування бюветів, відеонагляду та інтернету

12 серпня, Вільногірськ відзначає 70-річчя. Однак запланованого великого святкування цього року не буде. Урочистості та концерт, які мали відбутися 14 серпня, спочатку перенесли до Палацу культури та спорту “Металург”, а згодом повністю скасували через безпекову ситуацію.

Детальніше про те, чому Вільногірськ залишиться без святкового концерту до 70-річчя міста та що буде з нагородженням мешканців, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Вільногірськ відзначає 70-річчя

12 серпня 2026 року Вільногірську виповнюється 70 років. Цьогоріч до ювілею міста планували провести масштабну святкову програму.

Відповідне розпорядження міського голови Володимира Василенка видали ще 6 липня. Згідно з ним, урочистості та концертну програму мали провести 14 серпня.

Спочатку захід планували провести у форматі масового святкування. Для мешканців готували концертну програму із запрошеними українськими виконавцями.

Редакція Вільногірськ IN.UA вже розповідала про підготовку до ювілейного Дня міста. Зокрема, на організацію святкового концерту оголошували закупівлю з очікуваною вартістю 310 тисяч гривень. У місті планувався виступ українського співака Дмитра Волканова. 

Окремо місто планувало виступ жіночого музичного тріо “BANG”. Очікувана вартість цієї закупівлі становила майже 89 тисяч гривень, а програма мала складатися з двох 45-хвилинних частин. 

Свято перенесли до Палацу культури

Через загострення безпекової ситуації плани щодо формату святкування змінили.

6 серпня міський голова Володимир Василенко підписав нове розпорядження, яким вніс зміни до документа від 6 липня.

У ньому зазначили, що причиною змін стало загострення безпекової ситуації на території Дніпропетровської області та загроза ракетних обстрілів.

Замість попереднього формату масового заходу святкування визначили провести 14 серпня о 18:00 у Палаці культури та спорту “Металург”.

У документі також передбачили медичний супровід, охорону громадського порядку та проведення протипожежних і противибухових заходів.

Тобто навіть після зміни локації місто продовжувало готуватися до проведення ювілейного заходу.

Не буде ані концерту, ані урочистостей

Станом на 12 серпня ситуація змінилася ще раз.

Редакція Вільногірськ IN.UA звернулася за коментарем до секретаря Вільногірської міської ради Олега Штамбурга, щоб з’ясувати, чи відбудеться заплановане на 14 серпня святкування.

За його словами, масового заходу у Вільногірську не буде.

“Не буде нічого, на жаль. Районна військова адміністрація у зв’язку з повітряно-безпековою ситуацією не погодила проведення масового заходу”, – повідомив Олег Штамбург.

Таким чином, 14 серпня у Вільногірську не відбудеться ані запланована урочиста частина, ані концертна програма із запрошеними артистами.

Видатних мешканців міста поздоровлятимуть адресно

Попри скасування святкової програми, нагородження видатних містян, яке планували до річниці Вільногірська, не скасовують.

Олег Штамбург пояснив, що церемонії проведуть адресно, без проведення масового заходу.

За його словами, міські заклади, підприємства, організації, виконавчі органи та інші установи подавали кандидатури людей, яких вважають достойними відзначення.

Йдеться приблизно про 42 номінантів. Серед них – ветерани та представники різних сфер життя міста.

“Перелік є, розпорядження про нагородження також є”, – зазначив секретар міської ради.

Редакція Вільногірськ IN.UA планує окремо розповісти, кого саме цього року відзначать до 70-річчя міста.

Читайте також:

До 70-річчя Вільногірська хочуть випустити пам’ятні значки