Українська у школі та батьківських чатах: за що можуть оштрафувати

Зображення створено за допомогою ШІ

Напередодні нового навчального року Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до освітян та представила практичну пам’ятку щодо застосування державної мови в освітньому середовищі. У ній розглядаються, зокрема, питання спілкування учнів, учителів і батьків на уроках, перервах, позакласних заходах та у шкільних чатах.

За словами Уповноваженої, питання дотримання мовного законодавства у школах нерідко стають предметом дискусій із батьками. 

Чи потрібно учням спілкуватися українською не лише на уроках

У пам’ятці зазначається, що освітній процес не обмежується тривалістю уроків. До нього належать також виховна, організаційна та позакласна діяльність, а також спілкування з учнями й батьками.

Тому, як зазначає Уповноважена, вимога використовувати державну мову поширюється на весь час перебування в закладі освіти та всі види освітньої комунікації.

Як правові підстави у пам’ятці наведені Конституція України, закони «Про національну безпеку України», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про освіту», а також закон «Про національні меншини (спільноти) України», Європейська хартія регіональних або міноритарних мов, рішення Конституційного Суду України та лист МОН від 27 жовтня 2023 року № 1/16742-23.

Уповноважена також називає зауваження вчителя до учнів щодо використання державної мови під час освітнього процесу законним педагогічним методом, спрямованим на формування ключових компетентностей дитини та її національної ідентичності.

Чому батьки мають використовувати українську у шкільних чатах

Окремо у пам’ятці розглядається питання спілкування батьків у класних чатах, а також із педагогами та адміністрацією школи.

Зазначається, що батьки є учасниками освітнього процесу. Тому спілкування щодо організації навчання, зокрема у батьківських чатах і листуванні з учителями та адміністрацією, належить до публічної сфери освіти. Відповідно, на нього поширюється вимога щодо застосування державної мови.

У пам’ятці також наведено посилання на лист МОН від 5 лютого 2026 року № 1/2199-26, відповідно до якого батьки учнів як учасники освітнього процесу мають дотримуватися вимог законодавства та використовувати державну мову у спілкуванні з дітьми та педагогічними працівниками.

При цьому дія Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не поширюється на сферу приватного спілкування.

Водночас обговорення організації освітнього процесу в месенджерах і чатах, згідно з пам’яткою, є частиною публічної освітньої сфери.

Як учителям рекомендують реагувати

Уповноважена рекомендує педагогам послідовно й коректно нагадувати учасникам освітнього процесу про необхідність використання державної мови під час уроків, виховних заходів, офіційних шкільних подій та у робочих класних чатах.

Також педагогам радять не переходити на мову держави-агресора під час виконання професійних обов’язків, оскільки законодавство захищає мовні права педагога.

Для спілкування з батьками в пам’ятці рекомендують зберігати доброзичливу та впевнену інтонацію, пояснюючи вимоги законодавства без конфронтації. 

Також пропонується використовувати підхід «визнання та розширення»: спочатку визнати право на вільний розвиток мов, після чого пояснити права інших учасників освітнього процесу на отримання інформації та навчання державною мовою.

Яка передбачена відповідальність

У пам’ятці зазначено, що відповідно до статті 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення вимог щодо застосування державної мови у сфері освіти може тягнути за собою попередження або штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 3 400 до 5 100 гривень за перше порушення.

За повторне порушення протягом року передбачений штраф від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 8 500 до 11 900 гривень.

Мови корінних народів та національних меншин

Окремо у пам’ятці зазначено, що законодавство гарантує особам, які належать до корінних народів або національних меншин України, право вивчати відповідну мову в державних, комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Водночас у документі наголошується, що передбачені законодавством гарантії захисту мов не поширюються на мову держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

27 жовтня в Україні відзначили День української писемності та мови. З нагоди свята відбувся традиційний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого долучилися й студенти, викладачі та педагогічні працівники ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”. 

Детальніше про історію свята, цьогорічний радіодиктант і враження учасників читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День української писемності та мови: історія свята

День української писемності та мови щороку нагадує про значення рідного слова, історію української літератури та важливість збереження мовної спадщини. Це також нагода замислитися над тим, яку роль мова відіграє у формуванні національної ідентичності та об’єднанні українців.

Свято започаткували у 1997 році. Традиційно його відзначали 9 листопада, у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, якого пов’язують із розвитком давньої української писемної традиції. У 2023 році дату перенесли на 27 жовтня після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Відтоді День української писемності та мови відзначають саме цього дня.

Свято присвячене не лише грамотності. Воно нагадує про шлях української мови крізь століття, її розвиток, випробування та боротьбу за право вільно звучати в усіх сферах суспільного життя.

Особливого значення цей день набуває під час повномасштабної війни, коли мова залишається одним із важливих чинників культурної стійкості, самоідентифікації та єдності українців.

“Лист, який не закінчується”: про що цьогорічний радіодиктант

Однією з головних традицій свята є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Його започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році, щоб об’єднати людей навколо української мови. За цей час акція перетворилася на масштабний мовний флешмоб, до якого долучаються українці в різних куточках світу.

У 2026 році радіодиктант відбувся 27 жовтня. Текст під назвою “Лист, який не закінчується” написав український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

Його життєвий і військовий досвід значною мірою вплинув на теми творчості, у якій він осмислює війну, дорослішання покоління, пам’ять і людські переживання.

У літературі він дебютував як поет у 2020 році. Серед його ранніх книжок – поетична збірка “Гуртожиток № 6”, що вийшла того ж року, та збірка “Тут були ми”, видана у 2023 році. У 2024 році автор також привернув увагу читачів прозовою книжкою “Гемінґвей нічого не знає”, у якій звернувся до досвіду військових і життя під час війни.

У березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Артур Дронь добровільно приєднався до 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив піхотинцем, брав участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. 

Військовий досвід став одним із центральних мотивів його літературної творчості. У текстах Дроня йдеться не лише про бойові дії, а й про близькість між людьми, втрати, пам’ять про полеглих побратимів і те, як війна змінює людину. 

Чому текст радіодиктанту присвячений листуванню

Назва “Лист, який не закінчується” відображає задум автора – створити текст, який кожен учасник зможе сприйняти як особисту розмову з важливою для себе людиною.

Артур Дронь пояснив, що в час, коли люди часто спілкуються короткими повідомленнями в месенджерах, особливо цінною залишається можливість сказати близьким щось справді важливе. Саме тому цьогорічний текст задуманий як своєрідний лист, який усі учасники пишуть одночасно, але кожен може наповнити власними почуттями та спогадами.

За словами автора, найцінніше, що дає мова, – можливість говорити одне з одним, навіть коли люди перебувають далеко. Ця ідея особливо відгукується українцям, чиї родини через війну часто розділені відстанню, вимушеним переміщенням або військовою службою.

Текст у прямому ефірі читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка, волонтерка та засновниця проєкту аудіокнижок UnderBooks Даша Астаф’єва. 

Вибір назви відображає ідею цьогорічної акції: за щоденними повідомленнями, короткими запитаннями та словами підтримки стоять почуття, спогади й бажання бути почутими. Тому диктант став не лише перевіркою знань з української мови, а й можливістю замислитися над тим, що ми хочемо сказати близьким.

У Вільногірську радіодиктант писали студенти та викладачі

До щорічної мовної акції традиційно долучилися студенти, викладачі та педагогічні працівники Державного професійно-технічного навчального закладу “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.

Для учасників це можливість не лише перевірити власну грамотність, а й відчути причетність до спільної справи, яка об’єднує українців незалежно від віку, професії чи місця перебування.

Студенти поділилися, що цьогорічний диктант їм сподобався. Вони відзначили емоційність і символічність тексту, який спонукав замислитися над особистими стосунками та важливістю спілкування.

Також учасники зауважили, що цього року писати було легше: текст читали повільніше й зрозуміліше, тому було простіше стежити за реченнями та встигати записувати почуте.

Чому важливо підтримувати українську мову щодня

Викладачка української мови та літератури ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО” Діана Попович наголошує на важливості таких ініціатив для студентської молоді та суспільства загалом.

За її словами, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – це можливість перевірити знання, звернути увагу на власну грамотність і водночас відчути єдність з іншими українцями. Такі заходи допомагають підтримувати інтерес до мови, розвивати мовну культуру та нагадувати, що грамотне мовлення формується завдяки постійній практиці.

Важливо, щоб українська мова залишалася не лише навчальним предметом чи темою окремого свята, а й природною частиною повсякденного життя – у спілкуванні, читанні, навчанні та професійній діяльності.

День української писемності та мови вкотре нагадав: мова об’єднує людей, зберігає пам’ять і допомагає передавати важливе навіть на відстані. А участь у радіодиктанті – один зі способів долучитися до цієї спільної традиції та підтримати українське слово.

Читайте також:

Вільногірськ IN.UA долучився до радіодиктанту національної єдності

У Кам’янському після конфлікту зі знайомим чоловік кинув гранату в бік балкона його квартири на другому поверсі. Боєприпас вибухнув біля будинку, пошкодивши вікна та балкон. Люди не постраждали, а підозрюваного затримали й узяли під варту.

Як конфлікт між знайомими переріс у вибух біля житлового будинку та яке покарання загрожує затриманому – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

У Кам’янському стався вибух

Інцидент стався 24 жовтня близько 20:00. До поліції надійшло повідомлення про вибух, після чого на місце події прибули правоохоронці.

За інформацією Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, між двома знайомими чоловіками виник конфлікт. Після цього один із них кинув гранату в бік балкона квартири на другому поверсі, де мешкає його 35-річний знайомий.

Боєприпас ударився об балкон, упав біля будинку та вибухнув. Унаслідок вибуху пошкоджень зазнали вікна й балкон. За даними поліції, постраждалих немає.

Після скоєного чоловік залишив місце події.

Хто кинув гранату та що йому загрожує

Поліцейські Кам’янського районного управління поліції встановили місцеперебування чоловіка та затримали його відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

За даними правоохоронців, затриманим виявився 36-річний місцевий житель, який раніше був судимий.

За погодженням із Кам’янською окружною прокуратурою чоловікові повідомили про підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України – хуліганство.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 4 статті 296 Кримінального кодексу України, за хуліганство, вчинене із застосуванням зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Наразі чоловік має статус підозрюваного. Його винуватість має бути встановлена судом.

Джерело: ГУНП в Дніпропетровській області 

Читайте також:

У Вільногірську працівник “Скляного Альянсу” намагався викрасти бронзові деталі: який вирок виніс суд