«Відчуття, що він йде поряд зі мною»: чиїм ім’ям назвали одну з вулиць у Вільногірську

У Вільногірську з’явилася вулиця на честь відомого лікаря Юрія Устенка. Вона замінила собою вулицю Жовтневу.

Історією життя Юрія Устенка поділилася з Вільногірськ IN.UA донька лікаря Оксана.

Народний лікар-хірург Юрій Устенко

Юрій Устенко був знаним лікарем-хірургом у Вільногірську. У місті працював з 1976 по 2015 рік.

«До нього був постійний потік пацієнтів. Він ніколи нікому не відмовляв, навіть приймав вдома. Батько став хірургом, який відчував біль пацієнтів на собі», — розповідає донька відомого лікаря Оксана.

За словами Оксани, лікар завжди переймався про надання медичної допомоги соціально незахищеним верствам населення.

«Тоді медицина вважалась безплатною, але люди завжди намагались віддячити батькові за врятовані життя своїх рідних. Дарували подарунки, а інколи потайки підкладали гроші. Батько завжди сварився, коли знаходив гроші у кишені медичного халата. Жодної копійки не брав собі. Він їх накопичував, а потім за ці кошти допомагав іншим пацієнтам, або робив ремонт в палатах свого відділення», — каже донька Юрія.

У 2002 році Юрій Устенко отримав нагороду «За заслуги перед містом».

У 2015 році у лікаря-хірурга розвинулось онкологічне захворювання. Новина про хворобу для Юрія Устенка була неочікуваною. Через постійне піклування про інших, він не помітив її перші ознаки. За життя хірурга боролись усі: доньки, лікарі, медперсонал Вільногірської лікарні, небайдужі жителі міста, які на то час добровільно стали донорами крові для Юрія Устенка та почали збирати додаткові гроші на його лікування.

«Він просив мене записувати прізвища в нотатник, щоб подякувати кожному окремо за фінансову допомогу, а коли прізвище було невідоме, дуже переймався, що не знає кому висловити свою щиру вдячність», — згадує Оксана.

Працював Юрій Устенко до останнього. В серпні 2015 року йому стало зле на порозі рідної лікарні, він втратив свідомість. Через п’ять місяців, 26 січня 2016 року лікар-хірург пішов з життя.

Поховали його на «Алеї Слави» міського цвинтаря, а на пам’ятнику написали частину його улюбленого вислову: «Живіть радісно, мій вам наказ».

Як з’явилась вулиця Юрія Устенка

За побажанням жителів Вільногірська та розпорядженням міського голови Володимира Василенка 15 лютого 2016 року вулицю Жовтневу перейменували ім’ям народного лікаря-хірурга — вулиця ім. Ю.М.Устенка.

«Коли я йду вулицею, яка названа на честь мого батька, відчуття, що він йде поряд зі мною і посміхається», — каже Оксана.

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

У Вільногірську 30 квітня пройшла 98-ма чергова сесія міської ради. У порядку денному – понад два десятки питань, більшість із яких стосувалися земельних відносин.

На сесії була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA

Стратегія, бюджет і програми: базові рішення

Пленарне засідання відбулося у звичному форматі – депутати розглянули підготовлений порядок денний, що охоплював як стратегічні документи громади, так і точкові рішення щодо майна, бюджету та землі.

Значну частину рішень ухвалювали без тривалих обговорень.

Серед ключових питань – затвердження та коригування важливих для громади документів:

• внесення змін до програм розвитку та підтримки медицини;
• оновлення соціальних програм, зокрема щодо підтримки військових та їхніх сімей;
• зміни до бюджету громади на 2026 рік;
• затвердження стратегії розвитку Вільногірської громади на 2021–2027 роки (з урахуванням актуалізації на найближчі роки).

Також депутати розглянули питання щодо управління комунальним майном та діяльності ЦНАПу.

Земельний блок: головний фокус сесії

Найбільше часу зайняли питання, пов’язані із землею – їх у порядку денному було понад половину.

Зокрема, депутати:

• надавали дозволи на розробку проєктів землеустрою;
• затверджували технічну документацію;
• розглядали питання передачі земельних ділянок у власність або користування;
• ухвалювали рішення щодо встановлення меж земельних ділянок;
• погоджували сервітути та договори користування землею.

Окремі рішення стосувалися земель у межах міста, а також ділянок, пов’язаних із комунальними об’єктами та підприємницькою діяльністю.

Підприємництво та містобудування

Крім земельних питань, депутати затвердили технічну документацію для підприємницької діяльності, надали дозволи на розробку містобудівної документації, розглянули питання розміщення тимчасових споруд для бізнесу та внесли зміни до рішень щодо благоустрою та використання територій.

Соціальна сфера і житлово-комунальні питання

Серед інших рішень:

• зміни до програм благоустрою;
• питання утримання об’єктів житлово-комунального господарства;
• соціальний захист дітей і сімей;
• підтримка освітніх та культурних ініціатив.

Деталі – згодом

Ця сесія охопила широкий спектр питань – від стратегічного планування до конкретних земельних рішень. Водночас кожне з них має свої нюанси та деталі.

Про найважливіші рішення, дискусії та потенційне майбутнє для громади читайте вже незабаром у наступних матеріалах Вільногірськ IN.UA.

Читайте також:

Міський голова Вільногірська відзвітував перед громадою: підсумки року та ключові напрями роботи

Попри те, що офіційний старт забору крові був призначений на 9:00, небайдужі містяни почали збиратися заздалегідь. Вже з перших годин стало зрозуміло: сьогоднішній показник точно перевищить середню статистику.

Детальніше про подію читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Статистика, що радує

За словами медсестер, зазвичай на донацію приходить близько 25–30 людей, але цей день став особливим. Лікарі прогнозували, що кількість донорів перевалить за 40 осіб — цифру, яку востаннє фіксували аж у жовтні 2025 року. Так і сталося, сьогодні донорами стали 43 особи. 

Медики також спостерігають, що у Вільногірську немає “дефіцитних” місяців чи гендерного перекосу: чоловіки та жінки долучаються однаково активно, а потік людей залишається стабільним протягом усього року. 

Голоси донорів: чому це важливо

Ми поспілкувалися з тими, хто сьогодні прийшов до пункту донації. Їхні історії різні, але мета — спільна. 

Подружжя Ніна та Дмитро сьогодні не вперше стали донорами: чоловік здавав кров 23 рази, а жінка — 4. 

“Просто знаю, що це комусь рятує життя”, — каже Ніна. 

Вчителька початкових класів та англійської мови, а також вільногірська блогерка Сєда каже, що дуже хвилювалась, але досвідчені фахівці її заспокоїли. 

“Мені сказали, що ми за один раз можемо врятувати два життя. Тому для мене гордість, що я сюди прийшла і закликаю всіх йти і здавати кров”, — каже дівчина. 

Майя стала донором ще до початку повномасштабного вторгнення — здавала кров декілька разів на рік. Зараз продовжує рятувати життя, і не лише людей: 

“Гроші, які я тут отримую, потім доначу на тварин”, — каже Майя. 

Олександр — почесний донор, здає кров вже приблизно 12 років. 

“Треба якось допомагати людям. Плюс до того, зараз у країні війна і я вважаю, що це повинен робити кожен громадянин України”, — стверджує чоловік. 

Турбота у кожному русі 

Окремої уваги заслуговує атмосфера всередині. Донори відмічають надзвичайну уважність та професіоналізм медсестер. Весь процес побудований на підтримці: кожного пригощають солодким чаєм з печивом, кожен крок коментується, а після процедури донорам дякують і запрошують приходити знову. 

Читайте також:

Здаємо кров для військових у Вільногірську: як наважитись вперше