У Вільногірську з’явилася вулиця на честь відомого лікаря Юрія Устенка. Вона замінила собою вулицю Жовтневу.

Історією життя Юрія Устенка поділилася з Вільногірськ IN.UA донька лікаря Оксана.

Народний лікар-хірург Юрій Устенко

Юрій Устенко був знаним лікарем-хірургом у Вільногірську. У місті працював з 1976 по 2015 рік.

«До нього був постійний потік пацієнтів. Він ніколи нікому не відмовляв, навіть приймав вдома. Батько став хірургом, який відчував біль пацієнтів на собі», — розповідає донька відомого лікаря Оксана.

За словами Оксани, лікар завжди переймався про надання медичної допомоги соціально незахищеним верствам населення.

«Тоді медицина вважалась безплатною, але люди завжди намагались віддячити батькові за врятовані життя своїх рідних. Дарували подарунки, а інколи потайки підкладали гроші. Батько завжди сварився, коли знаходив гроші у кишені медичного халата. Жодної копійки не брав собі. Він їх накопичував, а потім за ці кошти допомагав іншим пацієнтам, або робив ремонт в палатах свого відділення», — каже донька Юрія.

У 2002 році Юрій Устенко отримав нагороду «За заслуги перед містом».

У 2015 році у лікаря-хірурга розвинулось онкологічне захворювання. Новина про хворобу для Юрія Устенка була неочікуваною. Через постійне піклування про інших, він не помітив її перші ознаки. За життя хірурга боролись усі: доньки, лікарі, медперсонал Вільногірської лікарні, небайдужі жителі міста, які на то час добровільно стали донорами крові для Юрія Устенка та почали збирати додаткові гроші на його лікування.

«Він просив мене записувати прізвища в нотатник, щоб подякувати кожному окремо за фінансову допомогу, а коли прізвище було невідоме, дуже переймався, що не знає кому висловити свою щиру вдячність», — згадує Оксана.

Працював Юрій Устенко до останнього. В серпні 2015 року йому стало зле на порозі рідної лікарні, він втратив свідомість. Через п’ять місяців, 26 січня 2016 року лікар-хірург пішов з життя.

Поховали його на «Алеї Слави» міського цвинтаря, а на пам’ятнику написали частину його улюбленого вислову: «Живіть радісно, мій вам наказ».

Як з’явилась вулиця Юрія Устенка

За побажанням жителів Вільногірська та розпорядженням міського голови Володимира Василенка 15 лютого 2016 року вулицю Жовтневу перейменували ім’ям народного лікаря-хірурга — вулиця ім. Ю.М.Устенка.

«Коли я йду вулицею, яка названа на честь мого батька, відчуття, що він йде поряд зі мною і посміхається», — каже Оксана.

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

Світлана-Марія Бєлка 12-річна спортсменка, яка нині мешкає у Вільногірську. Вона тренується двічі на день та мріє про чемпіонські пояси. Світлана-Марія  вже готується до свого першого чемпіонату області, не боїться сильніших суперників і вірить, що колись підкорить європейський ринг.

Журналістка Вільногірськ IN.UA побувала на одному з тренувань юної спортсменки та дізналася, як Світлана поєднує навчання, тренування і дитинство.

Спортом займається з дитинства 

Світлана-Марія займається спортом із шести років. Спочатку це була гімнастика, потім танці, кікбоксинг, а нині — класичний бокс. Після переїзду з селища Веселе Запорізької області до Вільногірська у 2022 році дівчинка зустріла свого тренера Сергія Муранова й вирішила розпочати новий етап у спорті.

“Мені подобається бокс. Є змагання, можна їздити, тренуватися, розвиватися”, — каже Світлана.

Як пояснює дівчинка, у боксі її приваблює не лише сила, а й інтелект: “Під час бою я думаю про свою техніку і тактику — куди влучити, як тримати удар. Тут важливо не просто бити, а мислити”.

Мама спортсменки Наталія згадує, що донька завжди була активною і наполегливою: “Вона з дитинства рухлива, їй завжди хотілося щось робити. У боксі знайшла себе — їй подобається, а тренер вкладає в неї душу. Ми бачимо результат і дуже її підтримуємо”.

У родині Світлани-Марії четверо дітей — два брати та молодша сестра. Один із братів живе у Львові, і дівчинка часто навідує його. Каже, що Львів — “затишне та гарне місто”, куди завжди хочеться повертатися.

Відпочинок і характер

Попри щільний графік тренувань, Світлана-Марія вміє знаходити час для відпочинку й дитячих радощів. Вона любить збирати мозаїки та конструктори, вигадуючи власні світи з дрібних деталей. Увечері дівчинка полюбляє дивитися фільми — особливо фільми жахів, які, за її словами, “трохи страшні, але дуже цікаві”.

Світлана мріє багато подорожувати. Найперше — побачити Одесу, а потім відвідати Туреччину, 

Ще одна мрія — повернутися та відвідати рідний край, який нині перебуває під окупацією.

Шлях до чемпіонату

Тренер Сергій Муранов працює зі Світланою-Марією вже пів року. За цей час вона встановила дисципліну: два тренування на день, шість разів на тиждень.

“Вона дуже працьовита. Є мета — бути гарною спортсменкою, і вона йде до неї. Зараз Світлана-Марія майже на піку форми — залишилось дочекатися дати чемпіонату області”, — говорить тренер.

Його методика включає не лише фізичну, а й ментальну підготовку. “Я пояснюю, як сам налаштовувався на бої. Розповідаю про досвід, показую приклади українських і іноземних боксерів”, — каже він.

Серед таких прикладів — Олександр Усик.
“Ми були в одній збірній, навіть боксували разом на чемпіонаті України. Я тоді зайняв друге місце — отримав кубок за волю до перемоги, а йому дали за найкращу техніку і тактику. Показую дітям, як він живе за режимом: у дев’ять уже спить, рано встає, тренується, дотримується дієти. Це і є справжній спорт”, — розповідає Сергій Муранов.

Окрім прикладу українського боксера, тренер ділиться і власними історіями:

“Бувало, що я падав у нокдаун у першому раунді, але потім зібрався і вигравав бій. І це найкраща мотивація — не здаватися. Саме це я намагаюся передати своїм вихованцям, зокрема Світлані”.

Чемпіонат Дніпропетровської області стане великою подією у боксерській кар’єрі Світлани-Марії. Тренер бачить у неї потенціал і вже сьогодні говорить про перспективу не лише обласних, а й всеукраїнських та міжнародних арен.

“Головне — бажання. Воно у неї є”, — підкреслює Сергій Муранов.

Читайте також:

Вільногірці представили рідне місто на Чемпіонаті України з класичного пауерліфтингу

У Вільногірську відремонтували частину дороги у напрямку до Доброгірського Ремонтні роботи провели лише на частині ділянки, що веде до Доброгірського. Подальший ремонт затримується через обмежене фінансування.

Таку інформацію надали з Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства (УАКБ) у відповідь на запит редакції Вільногірськ IN.UA

Фінансування на ремонт доріг поки не має

У Вільногірську станом на жовтень 2025 року вдалося провести лише поточний, ямковий ремонт — на вулиці Лихівській у Вільногірську. Ця вулиця є частиною дороги у напрямку до села Доброгірське, тобто ремонт торкнувся тільки певних ділянок, а не всієї дороги до села.

Площа відремонтованої ділянки становить 170,59 м². Ремонтні роботи обійшлися місцевому бюджету у 156 тисяч гривень.

Також у відповідь на запит редакції пояснили, що орієнтовна вартість ремонту одного квадратного метра дороги з асфальтним покриттям — близько 900 гривень.

Результати ремонту дороги оглянули журналісти Вільногірськ IN.UA. На окремих відрізках шляху ями залатали, втім місцями покриття й досі має значні пошкодження та потребує подальшого ремонту.

Ремонт проводили ямковим методом — не на всій протяжності дороги, а лише на ділянках із пошкодженнями. Журналісти звернули увагу, що роботи виконувалися на відрізку від повороту на виїзд на вулицю Лихівську і до кінця прямої частини дороги. Загальна протяжність відремонтованої ділянки становить близько 400 метрів, проте це орієнтовні розрахунки, адже ями латали вибірково, а не суцільною смугою.

Нагадаємо, у липні оголосили тендер на сайті публічних закупівель Prozorro, підрядником обрали фізичну особу-підприємця Володимира Бойка. Роботи проводилися за договором з 2 липня по 31 серпня.

Читайте також:

Мешканців Вільногірська запрошують до розмовного клубу