Компенсація за втрачену роботу через війну: у “Дії” стартує бета-тест нової послуги

Повномасштабна війна залишила мільйони українців без стабільного доходу та звичних робочих місць. Аби зафіксувати ці економічні втрати для отримання майбутніх репарацій від держави-агресора, на порталі “Дія” запустили бета-тестування нової категорії міжнародного Реєстру збитків.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA дізналася, хто саме може долучитися до тестування та як правильно подати заяву.

Що таке категорія A3.4 у Реєстрі збитків

Нова категорія міжнародного Реєстру збитків отримала класифікацію A3.4 “Втрата оплачуваної роботи”. Її головне завдання — юридично та документально зафіксувати факт втрати громадянами України засобів до існування внаслідок бойових дій.

“Війна позбавила мільйони українців роботи та стабільного доходу. Щоб зафіксувати ці втрати для майбутніх репарацій, запускаємо запис на бета-тест“, — повідомляють розробники порталу “Дія”.

Участь у тестуванні є важливим етапом. Внесені дані допоможуть налагодити систему, яка в майбутньому стане основою для виплати реальних фінансових компенсацій тим, хто постраждав економічно.

Хто має право подати заяву на компенсацію

Долучитися до перевірки нового сервісу можуть громадяни України, які до початку повномасштабного вторгнення працювали або вели власну справу на території держави, але після 24 лютого 2022 року втратили роботу саме через війну.

Згідно з умовами програми, подати заяву можуть:

• наймані працівники, які мали офіційне працевлаштування за трудовим договором або контрактом;
• фахівці, що виконували роботу на умовах цивільно-правових договорів (ЦПХ);
• самозайняті особи (підприємці, фрілансери);
• люди, які працювали без офіційного оформлення — за усною домовленістю або на умовах неформальної угоди.

Як працює система та що потрібно для участі

Процес подачі заяви розроблено так, щоб мінімізувати бюрократію. Для участі в бета-тестуванні користувачу знадобляться лише дві речі: реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код або РНОКПП) та діюча електронна пошта.

Більшу частину необхідної інформації система “Дії” автоматично підтягне з наявних державних електронних реєстрів. Ті відомості, яких не вистачатиме для повної картини, користувачеві запропонують внести в електронну анкету самостійно.

Записатися на бета-тест та першим випробувати нову послугу можна вже зараз за відповідним посиланням на офіційному порталі “Дія”.

Читайте також:

У Вільногірську запрацювала безкоштовна послуга “Догляд вдома”: як отримати допомогу

12 вересня 2026 року в Україні відзначали День українського борщу – свято, присвячене одній із найвідоміших українських страв. Борщ є не лише частиною національної кухні, а й важливим символом культурної та гастрономічної спадщини України.

Коли святкують День українського борщу, перші згадки та рецепти – на Вільногірськ IN.UA.

Від каструлі до Верховної Ради: як День українського борщу хотіли зробити офіційним святом 

У січні 2022 року Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики подав проєкт постанови №6361 “Про встановлення Дня українського борщу”, однак народні депутати його поки не ухвалили.

Документ передбачає проведення у цей день по всій Україні фестивалів, тематичних заходів та кулінарних змагань із приготування традиційного борщу. Також пропонується організовувати в освітніх і культурних закладах, а також закладах харчування лекції, дискусії та інші події, присвячені українському борщу.

Ідея полягає в тому, щоб говорити про борщ не лише як про національну страву, а й як про важливу частину української культури. Зокрема, йдеться про збереження традицій його приготування, які передаються від покоління до покоління, та значення борщу для суспільного життя українців.

Борщ крізь століття: від першого запису до прізвищ

Перші документальні свідчення про борщ на українських землях датують 1584 роком. Саме тоді німецький торговельний агент Мартін Ґруневеґ згадав цю страву у своєму щоденнику. 17 жовтня він разом із купецькою валкою прибув до Києва та зупинився на ночівлю біля річки, яку назвав Борщівкою. Сьогодні ця водойма відома як Борщагівка.

Існує версія, що назва річки пов’язана з борщовим базаром, який нібито свого часу працював у цій місцевості. Водночас сам Ґруневеґ ставився до цієї версії скептично. Він зазначав, що киянам не було потреби їхати далеко від центру міста, аби придбати борщ або продукти для його приготування.

У своєму щоденнику торговець пояснював, що борщ був настільки звичною їжею для місцевих жителів, що вони переважно готували його самостійно вдома. 

“Русини купляють борщ рідко або ніколи, тому що кожен готує його у себе дома сам, оскільки це їхня повсякденна їжа і питво”, – писав Ґруневеґ.

Згадки про борщ трапляються й у пізніших джерелах. У 1598 році православний полеміст Іван Вишенський писав про селян, які “поливку або борщик хлепчют”. А вже на початку XVII століття в одному з писемних свідчень згадується чоловік, який випив “три миски борщика”.

Популярність назви страви відображалася навіть у тогочасних прізвищах. У першій половині XVII століття почали з’являтися прізвища, утворені від слова “борщ”, зокрема Борщ, Борщенко та Борщовський.

Не лише класичний: ТОП-3 незвичайних рецептів борщу

Пісний борщ із вʼяленою грушею

Джерело: klopotenko.com

Інгредієнти: 

• 2 літри води; 
• 1 середній буряк; 
• 2 середні картоплини; 
• 1 велика цибулина; 
• 1 середня морква; 
• 2 вʼялені груші; 
• 2 столові ложки томатної пасти; 
• 1 столова ложка цукру;
• 2 лаврових листи; 
• 2 зубчики часнику; 
• 2 столові ложки соняшникової олії для обсмажування; 
• сіль та перець – на смак. 

Приготування: 

1. Приготуйте засмажку. Запечіть в духовці протягом 90 хвилин буряк, а потім дайте йому охолонути й натріть на грубій терці разом з морквою. Поріжте дрібно цибулину. Обсмажте спершу цибулю і моркву 2-3 хвилини, а потім додайте буряк і протушкуйте ще 2 хвилини. Наприкінці додайте томатну пасту і цукор. Тушкуйте ще 2 хвилини.
2. Очистьте картоплю, довільно поріжте, викладіть її у каструлю з 2 літрами води та лавровим листям. Доведіть до кипіння та проваріть ще 5 хвилин.
3. Додайте нашатковану капусту і варіть протягом 15 хвилин. Перемістіть засмажку та додайте порізану тонкими слайсами грушу. Варіть ще 5-7 хвилин. Додайте солі та перцю на свій смак. Поріжте дрібно часник та всипте до борщу.

Борщ з карасями

Джерело: klopotenko.com

Інгредієнти: 

• 2 літри води (+150 мілілітрів для овочів);
• 6 невеликих карасів;
• 1 великий буряк;
• 1 середня цибуля;
• 4 середні картоплі;
• 1 середня морква;
• 200 мілілітрів домашнього томатного соку; 
• 200 грамів свіжої капусти; 
• 1 столова ложка соняшникової олії; 
• 2 лаврових листи; 
• 3 горошини духмяного перцю; 
• 1 столова ложка борошна; 
• 3 столові ложки соняшникової олії; 
• сіль та перець до смаку. 

Приготування: 

1. Почистіть від луски та нутрощів рибу. Помийте під проточною водою та обсушіть.
2. Посоліть рибини з обох боків та запаніруйте в борошні. 
3. Розігрійте пательню з 2 столовими ложками олії та добре обсмажте карасів з обох сторін до рум’яної скоринки. Перекладіть на паперові рушники, щоб всоталася зайва олія.
4. Очистьте 1 великий буряк, 1 середню цибулину, 4 середні картоплини та 1 середню морквину. Цибулю поріжте кубиком, а моркву з буряком натріть на тертці.
5. Цибулю обсмажте у глибокій пательні з 1 столовою ложкою олії до м’якості. Додайте моркву і буряк, влийте 200 мілілітрів домашнього томатного соку і тушкуйте все разом кілька хвилин. Потім додайте 150 мілілітрів води, доведіть до кипіння і тушкуйте на повільному вогні 10 хвилин.
6. Тим часом очищену картоплю поріжте невеликими кубиками, викладіть у каструлю і залийте 2 літрами води. Варіть на середньому вогні з дрібкою солі 20 хвилин.
7. Нашаткуйте 200 грамів свіжої капусти, додайте у каструлю та варіть ще протягом 10 хвилин.
8. Після цього додайте в каструлю овочі з пательні, 2 лаврових листи, 3 горошини духмяного перцю, сіль та перець до смаку. Залиште на повільному вогні на 5 хвилин.
9. Додайте до борщу смажених карасів та проваріть все разом протягом кількох хвилин. Подавайте борщ з карасиком у тарілці.

Борщ з вишнями

Джерело: cookpad.com 

Інгредієнти: 

• 3 літри води; 
• 500 грамів свиних ребер; 
• 300 грамів вишні; 
• 200 грамів квасолі; 
• 5 картоплин; 
• 300 грамів капусти; 
• 1-2 буряка; 
• 1 морква; 
• 1 цибуля; 
• 2 зубчики часнику; 
• 1 солодкий перець; 
• 100 мілілітрів олії для смаження; 
• 2-3 столові ложки цукру; 
• до смаку сіль, чорний мелений перець. 

Приготування: 

1. Квасолю потрібно залити холодною водою і залишити на ніч.
2. В каструлю викладаємо м’ясо, заливаємо його водою, так щоб вона його покрила. Ставимо на вогонь, доводимо до кипіння, проварюємо 10 хвилин. Зливаємо воду, промиваємо м’ясо під проточною водою. До нього додаємо квасолю, наливаємо 3 літри води. Ставимо на вогонь і варимо до готовності м’яса та квасолі, приблизно 1 годину.
3. Підготуємо овочі: картоплю нарізаємо шматочками, капусту дрібно шинкуємо, буряк та моркву натираємо на грубій терці, цибулю та часник нарізаємо на кубики, солодкий перець нарізаємо соломкою, з вишень виймаємо кісточки, зелень нарізаємо дрібно.
4. Для приготування борщу нам потрібно приготувати 2 засмажки. Перша засмажка: на розігріту пательню наливаємо олію, викладаємо нарізану цибулю та часник, помішуючи обсмажуємо до прозорості. Далі додаємо натерту моркву та солодкий перець. Помішуючи обсмажуємо до м’якості овочів. Вимикаємо вогонь. Відставляємо в сторону. Друга засмажка: на розігріту пательню виливаємо олію, додаємо буряк, цукор, лавровий лист. Смажимо 5 хвилин. Потім до буряку додаємо половину від кількості вишень, продовжуємо.
5. Коли відварилось м’ясо та квасоля, до них додаємо картоплю, варимо 10 хвилин, далі капусту варимо ще 5 хвилин.
6. Коли відварилось м’ясо та квасоля, до них додаємо картоплю, варимо 10 хвилин, далі капусту варимо ще 5 хвилин.
7. Додаємо засмажки, все перемішуємо проварюємо 5 хвилин. 
8. В кінці додаємо зелень, спеції та вишні які залишились. Перемішуємо, пробуємо на смак. Вишні дають кислоту, тому регулюйте спеції за смаком. Вимикаємо вогонь і даємо борщу настоятись 30 хвилин. Далі подаємо до столу зі сметаною.
   
   

Читайте також:

27 серпня – День українського сала: історія, користь, ціни у Вільногірську та ТОП-3 рецепти 

У Лихівці оновили пам’ятний знак «ЛИХІВКА 1740», який понад 20 років є помітною частиною селища. Знак отримав нове оформлення, напис і дату тепер видно з обох боків, а територію навколо нього поступово впорядковують. Оновлення відбувається поруч із місцем, де планують створити музей «Українська садиба».

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA.

Є місця, до яких звикаєш настільки, що перестаєш їх помічати. Для Лихівки таким місцем багато років був знак «ЛИХІВКА 1740». Понад два десятиліття знак залишався практично незмінним. А простір навколо нього тим часом жив своїм життям: дерева росли, з’являлися кущі, змінювався вигляд території.

Частину рослинності доводилося обрізати через близькість до ліній електропередач. Зникла і верба, яка колись була частиною цього місця. Але торік у цієї ділянки з’явилася нова роль.

Поруч має з’явитися музей

Минулого року місцева влада ухвалила рішення про створення музею «Українська садиба».

Після цього почали впорядковувати земельну ділянку навколо майбутнього музею та пам’ятного знака. Територію розчистили, а цього літа взялися безпосередньо за оновлення «ЛИХІВКА 1740».

Для мешканців зміни були помітні поступово. Спочатку з другого боку конструкції з’явилася горизонтальна планка. Потім знак пофарбували у білий колір. Навколо почали укладати тротуарну плитку. Так знайомий об’єкт поступово змінювався, хоча його основне призначення залишилося тим самим — позначати Лихівку.

10 вересня знак отримав нове оформлення

Фінальний етап оновлення завершили 10 вересня. Знак розмалювали, а напис «ЛИХІВКА» та цифри «1740» нанесли з обох боків конструкції. Тепер вони будуть помітними незалежно від напрямку руху.

На перший погляд, це невелика зміна. Але для місцевого простору важливі й такі речі: пофарбований знак, впорядкована територія, тротуарна плитка, доглянуте місце, повз яке щодня проходять або проїжджають люди. Особливо коли все це відбувається поруч із майбутнім музеєм.

Від звичного знака — до нового простору

Поки що оновлений знак — лише частина змін, які відбуваються на цій ділянці. Наступний сезон має показати, як вона виглядатиме після завершення робіт і озеленення. У Лихівці сподіваються, що наступного літа простір навколо знака стане ще привабливішим — коли поруч зацвітуть квіти. І в цьому є певна символіка.

Знак, який понад 20 років просто був частиною селищного пейзажу, тепер став частиною процесу оновлення території. Поруч із ним планують створити музей «Українська садиба», а сама ділянка поступово набуває впорядкованого вигляду.

Про те, як занедбану хатинку перетворюють у справжній етнографічний музей, читайте у нашому матеріалі.

Джерело: Лихівське джерело