Майже 5 мільйонів на дороги: у Вільногірську шукають підрядника для ремонту центральних вулиць

У Вільногірську оголосили масштабний тендер на ремонт центральних доріг міста. Через систему Prozorro планують знайти підрядника, який виконає дорожні роботи майже на 5 мільйонів гривень. 

Детальніше про те, які вулиці можуть оновити та на яких умовах відбиратимуть підрядника – читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Майже 5 мільйонів на дороги: що закуповує місто

Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради оголосило відкриті торги на поточний ремонт центральних доріг.

Очікувана вартість закупівлі становить 4 938 014 гривень.

У документації зазначено, що йдеться саме про поточний ремонт центральних доріг Вільногірська. Загалом планується оновити 2500 квадратних метрів дорожнього покриття. 

Які роботи має виконати підрядник 

Згідно з технічним завданням, конкретні ділянки визначатиме замовник безпосередньо перед початком ремонту.

Підрядник повинен:

• виконати поточний ремонт дорожнього покриття;
• провести вирівнювання поверхонь;
• організувати безпечний рух транспорту під час робіт;
• встановити дорожні знаки та сигнальні огородження;
• забезпечити часткове обмеження руху без повного перекриття доріг;
• щоденно прибирати робочі ділянки;
• вивозити будівельне сміття після завершення ремонту.

Окремо в документації наголошується: виконавець зобов’язаний дотримуватися всіх вимог техніки безпеки та охорони праці.

Асфальт – лише з підтвердженням якості

Для участі в тендері компанії повинні надати пакет документів, які підтверджують якість асфальтобетонної суміші.

Серед обов’язкових вимог: гарантійний лист від виробника або постачальника асфальту, договір поставки асфальтобетонної суміші, паспорт на асфальтобетонну суміш типу Б, марки 1, протокол випробувань матеріалу, сертифікат випробувальної лабораторії виробника.

У документації також прописано, що всі матеріали мають відповідати чинним державним нормам і стандартам.

Гарантія на ремонт – один рік

У проєкті договору прописані гарантійні зобов’язання для майбутнього підрядника.

Після завершення ремонту виконавець має надати гарантію строком на один рік.

Якщо протягом гарантійного періоду виявлять дефекти чи пошкодження, підрядник буде зобов’язаний усунути їх власним коштом.

Замовник також залишає за собою право не оплачувати неякісно виконані роботи, зменшувати суму оплати, вимагати усунення недоліків та достроково розірвати договір у разі порушень.

Штрафи за зрив строків та неякісний ремонт

Проєкт договору містить і фінансову відповідальність виконавця.

Зокрема, за порушення умов передбачені:

• штраф 20% вартості договору – за неякісне виконання робіт;
• пеня 1% від ціни договору за кожен день прострочення;
• додаткові 10% штрафу за затримку виконання робіт;
• можливість одностороннього розірвання договору замовником.

Також підрядник нестиме відповідальність за пошкодження майна або інфраструктури під час проведення ремонту.

Оплата – лише після виконання робіт

Умови розрахунків передбачають післяплату.

Кошти виплачуватимуть після підписання актів виконаних робіт протягом 7 робочих днів поетапно – відповідно до фактично виконаних обсягів.

Водночас у договорі окремо зазначено: якщо бюджетне фінансування затримується, оплата може бути перенесена до моменту надходження коштів.

Також міська рада залишає за собою право зменшити обсяги закупівлі залежно від реального фінансування.

Коли визначать переможця

Подання тендерних пропозицій триватиме до 31 травня 2026 року, а електронний аукціон запланований на 1 червня 2026 року о 09:40.

Після визначення переможця і укладання договору, роботи мають завершити до 31 жовтня 2026 року.

У проєкті договору також передбачили можливість продовження строків робіт у разі форс-мажорів, зміни вартості через податки чи бюджетні обмеження, залучення субпідрядників, а також продовження договору на початок наступного року в межах 20% суми.

Читайте також:

Закордонні паспорти та ID-картки у Вільногірську: міська рада виділяє на нове обладнання майже мільйон

12 вересня в Україні відзначають День українського кіно. Це нагода згадати, як за понад століття кінематограф пройшов шлях від перших експериментів із рухомими зображеннями до міжнародного визнання. 

Від класичних стрічок Олександра Довженка та Сергія Параджанова до сучасних документальних фільмів – розповідаємо про історію українського кіно та знакові стрічки, які варто побачити, на Вільногірськ IN.UA.

Від перших кінокадрів до світового визнання: як розвивався український кінематограф

Історія українського кінематографу бере початок наприкінці XIX століття. У 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко створив апарат, здатний знімати та відтворювати рухомі зображення. Це сталося за два роки до появи відомого винаходу братів Люм’єр. У ті часи кінематограф називали “рухомою фотографією”.

Перший публічний кінопоказ в Україні відбувся 2 грудня 1896 року в Харківському оперному театрі, де нині розташована обласна філармонія. Глядачам продемонстрували кілька короткометражних стрічок, знятих у Харкові фотографом Альфредом Федецьким – одним із перших українських кінооператорів документальної хроніки.

Після цього кінематограф почав розвиватися й в інших українських містах. У Дніпрі, Києві та Одесі з’являлися невеликі кіностудії, де створювали перші водевілі, комедії та драматичні стрічки.

Важливою подією став 1930 рік, коли відбулася прем’єра першого звукового фільму “Ентузіазм: Симфонія Донбасу” режисера Дзиги Вертова.

Новий етап розвитку українського кіно пов’язують із творчістю Олександра Довженка. Його фільми “Звенигора”, “Арсенал” та “Земля”, створені у 1928-1930 роках, стали знаковими для українського кінематографу.

У 1930-х роках звук з’явився і в роботах режисера Івана Кавалерідзе – “Коліївщина”, “Прометей” та “Наталка Полтавка”.

Після Другої світової війни українське кіно продовжили розвивати режисери Сергій Параджанов, Кіра Муратова та Леонід Осика. Саме в цей період на екранах яскраво проявилися таланти Івана Миколайчука, Леоніда Бикова, Ади Роговцевої та Богдана Ступки, які згодом стали одними з найвідоміших постатей українського кінематографу.

Від класики до сучасності: видатні українські фільми

“Тіні забутих предків” (1965, Сергій Параджанов)

Протягом десятиліть між двома гуцульськими родинами триває запекла ворожнеча. Проте на тлі ненависті та помсти зароджується щире кохання між молодими представниками ворогуючих родів – Іваном і Марічкою. Їм доведеться пройти через численні випробування, перш ніж їхні долі зможуть поєднатися.

Сюжет фільму є своєрідним українським переосмисленням історії Ромео та Джульєтти, створеним за мотивами твору Михайла Коцюбинського. Саме ця стрічка принесла режисеру Сергію Параджанову міжнародне визнання та стала однією з найвідоміших робіт українського кінематографу.

“Камінний хрест” (1968, Леонід Осика)

Фільм створений за мотивами двох новел класика української літератури Василя Стефаника. У центрі сюжету – трагічна історія селянина Івана Дідуха, який прагне кращого життя для своєї родини та вирішує емігрувати до Канади.

Стрічка поєднує галицьку поетичність, мальовничі пейзажі та традиційні вірування з моральними питаннями, актуальними й сьогодні. Доля Дідуха символізує болісний розрив людини з рідною землею та необхідність самостійно відповідати за власний вибір.

Фільм вирізняється глибоким психологізмом і реалістичністю, водночас зберігаючи особливу атмосферу українського поетичного кіно. Саме тому ця історія залишається близькою сучасному глядачеві.

“Білий птах з чорною ознакою” (1971, Юрій Іллєнко) 

“Білий птах з чорною ознакою” – сміливий і новаторський для свого часу фільм Юрія Іллєнка, у якому режисер через поетичну кіномову звертається до складних подій історії Західної України.

У центрі сюжету – родина, яка опиняється в умовах крайньої бідності. Щоб прогодувати сім’ю та врятувати її від злиднів, батько змушений віддати своїх синів у найми. На цьому тлі розгортаються драматичні події, пов’язані з боротьбою за встановлення радянської влади на західноукраїнських землях до та після Другої світової війни.

Стрічка поєднує історичну драму з мотивами народного епосу. Особливої атмосфери їй надають образи дитинства в гірському селі, перші життєві та любовні переживання героїв, які розгортаються на тлі трагічних історичних подій.

“20 днів у Маріуполі” (2023, Мстислав Чернов)

“20 днів у Маріуполі” – документальна стрічка українського журналіста та режисера Мстислава Чернова, яка розповідає про перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну та облогу Маріуполя.

У центрі фільму – робота журналістської команди, яка залишалася в місті під час активних бойових дій і фіксувала наслідки російських атак, життя цивільних, евакуацію та гуманітарну катастрофу. Камера показує події безпосередньо з місця, дозволяючи побачити реальність війни очима людей, які опинилися в оточеному місті.

Стрічка стала важливим документальним свідченням російської агресії проти України та отримала міжнародне визнання. У 2024 році “20 днів у Маріуполі” став першим українським фільмом, який отримав премію “Оскар” у категорії “Найкращий документальний фільм”.

Читайте також:

Осінь прийшла: час для родинних кіно-вечорів

9 вересня на сайті Державної служби зайнятості опублікували вакансію асистента вчителя до одного з вільногірських ліцеїв. 

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA. 

Вимоги до кандидата: 

• освітній рівень молодшого бакалавра, бакалавра, магістра або фахового молодшого бакалавра; 
• знання психології та педагогіки, роботи з дітьми з ООП; 
• досвід роботи. 

Завдання та обовʼязки: 

• соціально-педагогічний супровід учнів з особливими освітніми потребами. 

Режим роботи передбачає 5-денний робочий тиждень та постійне працевлаштування, а умови роботи визначені як оптимальні. 

Заробітна плата становить 19 400 гривень. 

Якщо Вас зацікавила дана вакансія, зверніться до Центру зайнятості, вказавши номер вакансії – 04602609100007. Телефон для отримання додаткової інформації про вакансію: +380684916873. 

Джерело: сайт Державної служби зайнятості. 

Читайте також:

Відкрита вакансія: практичний психолог до Вільногірського фахового коледжу