4 квітня — Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки. Його оголосила Генеральна асамблея ООН у грудні 2005 року. Від початку сучасної російсько-української війни, з  2014 року, Україна постійно фігурувала серед найбільш забруднених країн світу вибухонебезпечними предметами. А з моменту повномасштабного вторгнення рф в Україну — перша держава, яка має небезпечні залишки війни.

Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Мінна небезпека: 4 квітня — день просвіти

Станом на лютий 2024 року, Україна — найбільш замінована держава світу. Про це в ефірі Українського Радіо повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

За його даними, потенційно 176 тисяч квадратних кілометрів заміновано, а це близько третини площі України.

«Для повного розмінування України треба було 700 років. Ухваливши низку урядових рішень і певні моделі розвитку розмінування, як ринку, ми сьогодні вже маємо зниження кількості цих років до 70-ти», — зазначив Руслан Стрілець.

Підозрілі предмети вулицями міста: куди звертатися

Раніше у Центрі громадського здоров’я України повідомляли, що диверсійно-розвідувальні угрупування рф можуть розкидати вулицями міст предмети, які начинені вибухівкою. Зокрема це іграшки, мобільні телефони, залишені рюкзаки та пакети у людних місцях.

Що робити, у разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій:

• негайно повідомити про знахідку поліцію, ДСНС або ТрО, надати всю необхідну інформацію — місце розташування підозрілого предмета, дату й час його виявлення;
• якщо підозрілий предмет залишила невідома особа, свідком чого ви стали, необхідно спробувати максимально запам’ятати її зовнішність, одяг, авто і його номерні знаки;
• проінформувати про знахідку інших людей, які є поруч, у разі можливості забезпечити їх евакуацію з небезпечної території;
• не підходити, не торкатися та не пересувати підозрілий предмет;
• а можливості позначити або огородити місце знахідки;
• перебуваючи поблизу, утриматися від куріння, користування засобами радіозв’язку;
• забезпечити охорону виявленого підозрілого предмета та вести спостереження за ним, обов’язково дочекатися прибуття представників правоохоронних органів, перебуваючи на безпечній відстані від місця знахідки.

Як навчати дітей мінної безпеки

Unicef проводить безоплатний онлайн-курс для освітян, на якому спеціалісти розповідають про те, як проводити уроки для дітей з мінної безпеки. 

Програма курсу складається з трьох модулів:

• Мінна просвіта: що та як розповідати дітям;
• Основи ефективної комунікації: як взаємодіяти з дітьми та покращувати засвоєння знань;
• Інтерактив: як створити урок, який всі запам’ятають.

Зареєструватися на курс можна за посиланням. 

Читайте також:

• Росіяни обстріляли ДніпроГЕС: загрози прориву немає

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

В Україні діє чіткий порядок зміни прізвища, імені чи по батькові — як для дорослих, так і для підлітків.

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Як змінити ім’я

Для того щоб змінити ім’я треба звернутися до відділу ДРАЦС, підготувати необхідні документи й дочекатися розгляду заяви. З 14 до 16 років ім’я можна змінити за письмовою згодою батьків або піклувальника. З 16 років згода батьків не потрібна.

Які потрібні документи

• перелік необхідних документів;
• заява про зміну імені;
• свідоцтво про народження заявника;
• свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);
• свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);
• свідоцтва про народження дітей (у випадку, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
• свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
• фотокартка заявника;
• квитанція про сплату державного мита.

Зміна імені проводиться після сплати заявником державного мита.

Читайте також:

• Як отримати свідоцтво про смерть людини, яка померла на окупованій території
• В Україні ветерани можуть отримати до 1,6 мільйона гривень на власну справу

Щоб отримати свідоцтво про смерть людини на тимчасово окупованій території потрібно звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті. Подати її можна до будь-якого суду України, незалежно від місця проживання.

Про це повідомила завідувачка сектору “Вільногірське бюро правничої допомоги” Наталія Чернявська.

Як подати заяву

Це можна зробити й онлайн — через систему “Електронний суд”.

До заяви варто додати докази: свідчення очевидців, медичні довідки, фото чи відео з місця поховання.

Справи про смерть на окупованих територіях розглядаються у пріоритетному порядку. Судовий збір у таких випадках не сплачується. Після рішення суду необхідно звернутися до відділу ДРАЦС (РАЦС). Там на підставі рішення суду зареєструють смерть і видадуть свідоцтво.

Наталія Чернявська наголошує: отримати свідоцтво про смерть без звернення до суду неможливо, якщо людина померла на окупованій території.

У разі потреби — можна звернутися за безоплатною правовою допомогою.

1. Якщо смерть сталася у зоні бойових дій — може знадобитися допомога поліції.
2. Якщо людина померла за кордоном — слід звернутися до консульства.
3. Якщо потрібна лише інформація про смерть, а не документ — можна отримати витяг про смерть.

Читайте також:

• В Україні ветерани можуть отримати до 1,6 мільйона гривень на власну справу
• З 1 липня в Україні запрацює нова базова соціальна допомога: що потрібно знати