Людмила Шевченко родом із Лихівки. Малювати почала ще у дитинстві, адже змалку їй подобалося відтворювати на папері навколишній світ. Після переїзду до Вільногірська, де вона мешкає вже сім років, життя художниці набуло нових барв – у новому місті вона розвиває свій талант і продовжує творити.
Про свій творчий шлях, улюблені роботи й те, як фарби допомогли відкритися та долати труднощі, Людмила розповіла журналістці Вільногірськ IN.UA
Творчість без рамок
Художниця працює з різними матеріалами: найчастіше використовує акрилові фарби, іноді – гуаш чи акварель, а ще любить малювати пальцями олійними фарбами.
Її роботи різняться за розміром – від крихітних малюнків із долоню до великих полотен. Тематика теж різноманітна: природа, деталі з життя, речі, які привертають увагу. Улюблена картина Людмили – пейзаж рідного краю, із річкою біля дому в Лихівці.
Жінка зізнається, що часто малює вночі – коли з’являється спокій та вільний час. Саме тиша та самотність у Вільногірську стали для неї джерелом натхнення. Дуже любить вона й малювати під музику саксофону – каже, що вона заспокоює та надихає на створення нових образів.
“Можу прокинутися серед ночі, і якщо в голові виникає образ – одразу беруся за фарби”, – каже вона.
Щоб вдосконалювати навички, художниця дивиться відеоуроки та надихається роботами інших митців.
Картини як відображення емоцій
Для Людмили малювання – це не лише хобі, а спосіб висловити почуття. Фарби допомогли їй відкритися й вийти з емоційної замкнутості.
“Після розлучення мене ніби закрило в собі. І тоді з’явилися фарби. У картинах я передаю те, що відчуваю”, – ділиться художниця.
До початку повномасштабного вторгнення її картини були переважно яскраві й сонячні, сповнені теплих пейзажів та світлих барв. Після 2022 року тематика змінилася – у полотнах з’явилося більше глибини, емоцій і відображення переживань, які вона тепер виплескує на полотно.
Мрія – поділитися творчістю
Попри численні роботи, Людмила зізнається, що ще не мала власної виставки. Частину картин вона дарує близьким чи знайомим, а деякі лишаються вдома.
Її мрія – організувати виставку у Вільногірську та показати людям те, що створила. “Мені хочеться передати, що я вмію. Хочеться, щоб це побачили”, – говорить вона.
Читайте також:
- Малюнки, глина і тканина: як дитяча фантазія оживає в руках юного митця з Вільногірська
- Сила слова: вільногірська поетеса отримала особливу відзнаку та планує випустити збірку поезії
Підписуйтесь
