8 квітня 2022 року росіяни обстріляли залізничний вокзал у Краматорську Донецької області, на якому тисячі людей чекали на евакуацію. Серед них була й Катерина Бондаренко, яка планувала з чоловіком та двома доньками виїхати до більш безпечного регіону України. Родина не травмувалася і врешті виїхала у Вільногірськ. Наразі у місті жінка народила третю дитину та продовжує займатися улюбленою справою — випічкою тортів. Долучається й до волонтерської діяльності, допомагає плести сітки.
Чому родина обрала Вільногірськ та як пережили російський обстріл, який бачили на власні очі, Вільногірськ IN.UA розповіла Катерина Бондаренко.
Евакуація у Вільногірськ
Ранок 8 квітня 2022 року. Катерина з чоловіком Ярославом та доньками Єлизаветою та Софією приїхали на Краматорський вокзал, щоб дізнатися про рух евакуаційного потягу. Катерина була при надії, саме тому родина вирішила виїхати до більш безпечного регіону.
Катерина розповідає, на вокзалі зустріла подругу дитинства, з якою зупинилася поговорити. За мить жінка відчула ударну хвилю від влучання російської ракети.
«Це був перший масований ракетний удар, який забрав життя багатьох людей. Був крик, хаос, нерозуміння, що відбулося. Все людям падало на голову, зі страшною силою сікло все на своєму шляху. Коли я підняла очі, побачила поруч чоловіка, який не рухався, він був в крові, електричні дроти були обірвані. На пероні люди були поранені або, на жаль, не вижили. Це була трагедія всіх людей, які приїхали в обласне місто з надією переїхати у безпечніше місто країни», — згадує Катерина Бондаренко.
Наступного дня жінка вирішила терміново їхати з доньками до Вільногірська. У місті на той момент жили її знайомі, які прихистили у себе.
«Знайомі порадили звернутися до волонтерського центру, щоб отримати допомогу. Директорка Олена Найда допомогла влаштуватися. Місто прийняло нас добре, відчувається турбота та єдність людей, які тут проживають», — розповідає Катерина.
У Вільногірську Катерина Бондаренко народила третю доньку Діану.
«При обстеженнях у доньки виявили хворобу серця. Лікарі говорять, що ця вада можлива через пережитий стрес. Бо генетично у нас ніхто не хворів на цей недуг. Я взагалі дивуюсь, що змогла виносити цю дитину після подій у Краматорську», — каже жінка.
Наразі Катерина відновила заняття улюбленою справою. Жінка випікає торти на замовлення. А також ходить до волонтерського центру, де плете сітки для військовослужбовців.
«Я вдячна всім добрим людям. Бажаю кожній жінці не опускати руки. Щоб не було важко, я посміхаюсь. Показую приклад для своїх донечок бути завжди сильною».
Читайте також:
