Осінні звичаї українців глибоко вкорінені в народну культуру і відображають цикли природи та аграрні обряди. Ці традиції є невіддільною частиною національної спадщини, що об’єднує громади та передається з покоління в покоління. 

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала найцікавіші осінні звичаї українців.

Свіччине весілля

“Весілля” проводили 14 вересня на свято Семена. Молодь збиралася в хаті, де проходили вечорниці, і символічно “одружували” свічку з лялькою. Кожен учасник запалював свою свічку від центральної і мав донести її додому, не погасивши. Цей обряд, описаний у творах Івана Кочерги, має коріння в язичницьких віруваннях, коли люди шанували вогонь і дерево.

Проводи птахів у вирій

Цей звичай відзначається на початку осені, коли птахи вирушають на зимівлю. Він символізує прощання з пернатими, які влітку приносили радість. Українці організовували обряди, що супроводжувалися піснями, танцями та ритуалами, проводячи птахів у південні краї. Ця традиція відображає глибокий зв’язок з природою і важливість її збереження.

Саджання парубків на коня

На свято Семена в вересні хлопцям проводили обряд пострижини і вперше садили на коня. Це була важлива подія в житті юнаків, яка має свої корені ще з часів молодих князів.

Капустяна вечірка

Капустяна вечірка — це давній звичай, що відзначався восени під час збору врожаю капусти. Головною метою було спільне приготування запасів на зиму, зокрема квашення капусти. Процес завжди супроводжувався веселими піснями, танцями та розвагами, що сприяло зміцненню зв’язків між членами громади.

Зустріч хлібом та сіллю отари овець

Зустріч худоби хлібом та сіллю — це давній звичай, який відображає повагу до тварин. Цей обряд проводився восени, коли худобу повертали з літніх пасовищ на зимове утримання. Селяни вірили, що таке символічне частування допоможе захистити тварин від хвороб.

Знання давніх звичаїв свого народу допомагає зрозуміти власні корені, культуру та світогляд предків. Це збагачує особисту ідентичність, дозволяючи усвідомлювати своє місце в історії та суспільстві. Давні традиції не лише зберігають культурну спадщину, але й передають цінності та досвід, накопичений поколіннями.

Читайте також:

• Осіння хандра: як позбутися суму та туги
• Що почитати вільногірцям восени: топ-5 книжок для настрою

Допомога надається працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державні службовці та посадовці місцевого самоврядування, які постраждали внаслідок збройної агресії росії.

Про це повідомляє Пенсійний фонд України.

Розмір допомоги

Допомога призначається у разі поранення, каліцтва, контузії або захворювання, пов’язаних з виконанням професійних обов’язків у районах бойових дій чи під час обстрілів після 24 лютого 2022 року.

У разі загибелі працівника — кошти можуть отримати члени його родини.

Розмір допомоги встановлено на рівні:

• 1 мільйон гривень— у разі загибелі (смерті);
• 800 тисяч гривень — для осіб з інвалідністю I групи;
• 500 тисяч гривень— для осіб з інвалідністю II групи;
• 200 тисяч гривень — для осіб з інвалідністю III групи.

Порядок призначення та виплати коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 27 грудня 2023 року.

Для отримання допомоги необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою — незалежно від місця проживання чи реєстрації.

Читайте також:

• Притулок під зав’язку: як живе єдина опора для покинутих собак у Вільногірську
• Рівень захворюваності на ГРВІ в області знижується, але зростає ризик сезонних інфекцій

У період воєнного стану виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років обмежено, однак для деяких категорій передбачено винятки. Зокрема, йдеться про військовозобов’язаних працівників, які заброньовані на час мобілізації. Але чи можна їм залишити країну у відпустці?

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Чи можуть заброньовані працівники виїхати за кордон у відпустку

Військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації та у воєнний час, не підлягають призову на військову службу. Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку.

Про те у Правилах перетинання державного кордону громадянами України зазначено лише про порядок перетину державного кордону заброньованого працівника у відрядження. Щодо можливості перетину кордону під час відпустки — чіткого нормативно-правового регулювання немає.

Водночас деякі державні службовці, наприклад, члени Кабінету Міністрів України, заступники міністрів, судді, прокурори, керівники державних органів, депутати місцевих рад не можуть перетинати державний кордон з метою відпустки.

Які документи потрібні

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• паперовий військово-обліковий документ або електронний варіант в додатку Резерв+ (повинен містити позначку про бронювання та внесений до системи “Оберіг”);
• витяг з наказу про відпустку або його копія (має містити інформацію про країну виїзду, термін перебування, посаду працівника тощо);
• інші документи для підтвердження мети поїздки.

Водночас працівник, який планує поїхати у відпустку за кордон, не повинен мати заборон, які б перешкоджали виїзду за межі країни чи порушувати правила військового обліку.

Читайте також:

• Притулок під зав’язку: як живе єдина опора для покинутих собак у Вільногірську
• Рівень захворюваності на ГРВІ в області знижується, але зростає ризик сезонних інфекцій