Осінні звичаї українців глибоко вкорінені в народну культуру і відображають цикли природи та аграрні обряди. Ці традиції є невіддільною частиною національної спадщини, що об’єднує громади та передається з покоління в покоління. 

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала найцікавіші осінні звичаї українців.

Свіччине весілля

“Весілля” проводили 14 вересня на свято Семена. Молодь збиралася в хаті, де проходили вечорниці, і символічно “одружували” свічку з лялькою. Кожен учасник запалював свою свічку від центральної і мав донести її додому, не погасивши. Цей обряд, описаний у творах Івана Кочерги, має коріння в язичницьких віруваннях, коли люди шанували вогонь і дерево.

Проводи птахів у вирій

Цей звичай відзначається на початку осені, коли птахи вирушають на зимівлю. Він символізує прощання з пернатими, які влітку приносили радість. Українці організовували обряди, що супроводжувалися піснями, танцями та ритуалами, проводячи птахів у південні краї. Ця традиція відображає глибокий зв’язок з природою і важливість її збереження.

Саджання парубків на коня

На свято Семена в вересні хлопцям проводили обряд пострижини і вперше садили на коня. Це була важлива подія в житті юнаків, яка має свої корені ще з часів молодих князів.

Капустяна вечірка

Капустяна вечірка — це давній звичай, що відзначався восени під час збору врожаю капусти. Головною метою було спільне приготування запасів на зиму, зокрема квашення капусти. Процес завжди супроводжувався веселими піснями, танцями та розвагами, що сприяло зміцненню зв’язків між членами громади.

Зустріч хлібом та сіллю отари овець

Зустріч худоби хлібом та сіллю — це давній звичай, який відображає повагу до тварин. Цей обряд проводився восени, коли худобу повертали з літніх пасовищ на зимове утримання. Селяни вірили, що таке символічне частування допоможе захистити тварин від хвороб.

Знання давніх звичаїв свого народу допомагає зрозуміти власні корені, культуру та світогляд предків. Це збагачує особисту ідентичність, дозволяючи усвідомлювати своє місце в історії та суспільстві. Давні традиції не лише зберігають культурну спадщину, але й передають цінності та досвід, накопичений поколіннями.

Читайте також:

• Осіння хандра: як позбутися суму та туги
• Що почитати вільногірцям восени: топ-5 книжок для настрою

Роботодавці, які працевлаштовують внутрішньо переміщених осіб, можуть отримати державну компенсацію за кожного працевлаштованого працівника.

Як отримати компенсацію читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Що варто знати роботодавцям

Програма охоплює працевлаштування на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), у тому числі за сумісництвом, при умові, що зарплата працівника не нижча за мінімальну заробітну плату.

Роботодавець має бути платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Заробітна плата працівника має бути не нижчою за мінімальну.

Як працевлаштувати ВПО

На умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), у тому числі за сумісництвом. Кожна особа з числа ВПО може скористатися програмою лише один раз.

• Подати заяву на компенсацію можна не раніше ніж через 5 календарних днів після працевлаштування.
• Заява подається у встановленому державою порядку (залежно від регіону – до відповідного органу соцзахисту або через онлайн-платформи).
• Сума виплачується у розмірі мінімальної заробітної плати.
• Якщо трудові відносини завершуються раніше, роботодавець повинен повернути суму, пропорційну невідпрацьованому часу, протягом 5 робочих днів.

Термін надання компенсації становить до 3 місяців для ВПО та до 6 місяців для внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю.

Розмір виплати відповідає мінімальній зарплаті, яка на 1 січня 2025 року складає 8 000 гривень.

Читайте також:

Виплати переселенцям в Україні: коли ВПО змушені повертати гроші державі

З 12 жовтня 2025 року в країнах Європейського Союзу починає діяти нова система контролю в’їзду та виїзду — EES (Entry/Exit System).

Детальніше про нові правила перетину кордону читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Що зміниться у перетині кордону

Нова система замінить звичні штампи у паспортах на цифрову біометричну фіксацію даних мандрівників.

Система поширюється на громадян третіх країн, які подорожують до країн Шенгенської зони на строк до 90 днів протягом 180 днів.

Під час перетину кордону в межах EES збиратимуть такі дані:

• фото обличчя;відбитки чотирьох пальців (для осіб віком від 12 років);
• інформацію із закордонного паспорта;
• дату та місце перетину кордону, а також випадки відмови у в’їзді.

Крім того, усі пасажири повинні будуть вийти з транспортного засобу для проходження біометричної процедури. Відмова надати біометричні дані стане підставою для відмови у в’їзді.

Запуск системи триватиме поступово — до 10 квітня 2026 року.

Нововведення не поширюються на українців, які перебувають у ЄС за програмою тимчасового захисту.

Читайте також:

Уряд виділить 8 мільйонів гривень на пільгову іпотеку для ВПО та учасників АТО/ООС