Осінні традиції українців: від свіччиного весілля до проводів птахів у вирій

Осінні звичаї українців глибоко вкорінені в народну культуру і відображають цикли природи та аграрні обряди. Ці традиції є невіддільною частиною національної спадщини, що об’єднує громади та передається з покоління в покоління. 

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала найцікавіші осінні звичаї українців.

Свіччине весілля

“Весілля” проводили 14 вересня на свято Семена. Молодь збиралася в хаті, де проходили вечорниці, і символічно “одружували” свічку з лялькою. Кожен учасник запалював свою свічку від центральної і мав донести її додому, не погасивши. Цей обряд, описаний у творах Івана Кочерги, має коріння в язичницьких віруваннях, коли люди шанували вогонь і дерево.

Проводи птахів у вирій

Цей звичай відзначається на початку осені, коли птахи вирушають на зимівлю. Він символізує прощання з пернатими, які влітку приносили радість. Українці організовували обряди, що супроводжувалися піснями, танцями та ритуалами, проводячи птахів у південні краї. Ця традиція відображає глибокий зв’язок з природою і важливість її збереження.

Саджання парубків на коня

На свято Семена в вересні хлопцям проводили обряд пострижини і вперше садили на коня. Це була важлива подія в житті юнаків, яка має свої корені ще з часів молодих князів.

Капустяна вечірка

Капустяна вечірка — це давній звичай, що відзначався восени під час збору врожаю капусти. Головною метою було спільне приготування запасів на зиму, зокрема квашення капусти. Процес завжди супроводжувався веселими піснями, танцями та розвагами, що сприяло зміцненню зв’язків між членами громади.

Зустріч хлібом та сіллю отари овець

Зустріч худоби хлібом та сіллю — це давній звичай, який відображає повагу до тварин. Цей обряд проводився восени, коли худобу повертали з літніх пасовищ на зимове утримання. Селяни вірили, що таке символічне частування допоможе захистити тварин від хвороб.

Знання давніх звичаїв свого народу допомагає зрозуміти власні корені, культуру та світогляд предків. Це збагачує особисту ідентичність, дозволяючи усвідомлювати своє місце в історії та суспільстві. Давні традиції не лише зберігають культурну спадщину, але й передають цінності та досвід, накопичений поколіннями.

Читайте також:

• Осіння хандра: як позбутися суму та туги
• Що почитати вільногірцям восени: топ-5 книжок для настрою

Якщо під час дії вже оформленої відстрочки у військовозобов’язаного з’явилася інша законна підстава для її отримання, тепер її можна змінити без ризику втратити чинну. 

Детальніше про нові правила та чинні підстави для отримання відстрочки читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UА

Відстрочку можна змінити без втрати чинної

Кабінет Міністрів спростив процедуру, а на час розгляду документів попередня відстрочка залишатиметься дійсною.

Про нововведення повідомили у Кам’янській районній військовій адміністрації.

Відтепер, якщо військовозобов’язаний уже має чинну відстрочку, але згодом отримав іншу законну підставу для її оформлення, він може подати заяву на переоформлення без ризику залишитися без відстрочки на час розгляду документів.

Наприклад, це може статися, якщо у сім’ї народилася третя дитина або виникла необхідність здійснювати постійний догляд за близьким родичем.

Поки триває розгляд заяви, попередня відстрочка продовжує діяти.

Подати документи можна через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Заяву мають розглянути протягом семи робочих днів, а якщо знадобиться додаткова перевірка – до 15 робочих днів.

Якщо нову підставу підтвердять, вона автоматично замінить попередню. Якщо ж у наданні нової відстрочки відмовлять, чинна залишатиметься дійсною до завершення строку, на який її було оформлено.

Крім того, на період розгляду заяви військовозобов’язаного не направлятимуть на військово-лікарську комісію (ВЛК). Після ухвалення позитивного рішення інформацію внесуть до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів протягом одного календарного дня. 

Хто має право на відстрочку

Порядок надання відстрочки визначає стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Загалом право на неї мають кілька категорій військовозобов’язаних. 

Серед основних підстав:

• особи, які мають бронювання на період мобілізації;
• люди з інвалідністю або тимчасово непридатні за станом здоров’я;
• батьки трьох і більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів;
• одинокі батьки, які самостійно виховують неповнолітню дитину;
• особи, які здійснюють постійний догляд за хворими членами сім’ї або людьми з інвалідністю за наявності передбачених законом умов;
• студенти, аспіранти, докторанти, інтерни, які навчаються за визначеними законом формами;
• наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які відповідають встановленим вимогам;
• окремі категорії державних службовців, суддів, народних депутатів та інших осіб, визначених законом. 

Читайте також:

“Поки лунає цей дзвін – живе надія”: у Вільногірську вперше провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих

До редакції Вільногірськ IN.UA звернулася Наталія Зінчук, яка є ініціаторкою створення пам’ятного куточка “Діти – янголи країни”. За її словами, вночі невідомі без попередження демонтували композицію, яку протягом кількох місяців доглядали вихованці та небайдужі містяни. 

Детальніше про ситуацію читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

“Вранці побачила лише порожню клумбу”

За словами Наталії Зінчук, пам’ятний куточок був частиною її щоденного маршруту. Щоранку та після роботи вона підходила перевірити, чи все на місці.

Про демонтаж жінка дізналася від працівниць спорткомплексу, де вона працює тренеркою секції з пауерліфтингу.

“Мені сказали: “Ви бачили, що місця пам’яті вже немає?” Я одразу пішла туди. Побачила лише порожню клумбу, ямки від конструкцій і сліди демонтажу. Все було знято”, – розповідає тренерка.

За її словами, композиція була закріплена, тому демонтувати її швидко або випадково було неможливо.

“Там потрібно було і фізичну силу, і інструменти. Це робилося певний час. І зробили це вночі, коли ніхто не бачив”, – говорить Наталія.

Вона звернулася до виконувача обов’язків директора спорткомплексу Сергія Пойди, однак, за її словами, той повідомив, що не знає, хто проводив демонтаж. Пізніше, зі слів бухгалтерки закладу, тренерка дізналася, що всі демонтовані елементи знаходяться на території стадіону.

Того ж дня вихованці Наталії Зінчук перенесли композицію до тренерської кімнати, аби вона не залишалася просто неба.

Заява до поліції

Після побаченого Наталія Зінчук зателефонувала до поліції.

За її словами, спочатку на місце прибув екіпаж патрульної поліції, після чого викликали слідчо-оперативну групу.

“Я одразу сказала, що викликаю поліцію через акт вандалізму. Слідчо-оперативна група приїхала, усе сфотографувала, оглянула місце, у мене прийняли заяву та пояснення”, – зазначила вона.

Тренерка переконана, що якщо композицію вирішили прибрати, це мало відбуватися відкрито, із поясненням причин, а не вночі без попередження.

“Якщо це демонтаж, то чому його робили вночі, коли ніхто не бачить? На мою думку, це акт вандалізму”, – каже жінка.

Як з’явилося місце пам’яті “Діти – янголи країни”

Наталія Зінчук розповідає, що ідея створити окремий простір пам’яті загиблих дітей України виникла під час проведення спортивних змагань.

Вона хотіла, щоб її вихованці усвідомлювали ціну мирного життя та пам’ятали про дітей, які загинули через війну.

За словами тренерки, про намір облаштувати композицію адміністрацію спорткомплексу повідомили заздалегідь. Спочатку виникли суперечки щодо місця розташування, однак згодом, як стверджує Наталія, було погоджено певну ділянку клумби.

Саме там висадили дерево, встановили двох декоративних журавлів, а згодом – фігурки хлопчика та дівчинки.

Частину елементів придбали батьки вихованців, а журавлів подарував внутрішньо переміщений чоловік із Донецька, син якого також займається у тренерки.

Згодом біля дерева містяни почали залишати дзвіночки, білі стрічки, дитячі іграшки та квіти.

“Ми зрозуміли, що це місце стало потрібним людям. Вони приходили, фотографувалися, дякували. Діти гуляли поруч, але ніхто нічого не ламав і не нищив”, – згадує Наталія.

Що кажуть у поліції

У коментарі Вільногірськ IN.UA у поліції підтвердили факт звернення місцевої мешканки.

Правоохоронці уточнили, що юридично називати композицію меморіалом наразі не можна, оскільки такий статус має лише офіційно створений об’єкт.

Натомість у поліції говорять про символічну пам’ятну композицію, присвячену загиблим дітям.

За інформацією правоохоронців, звернення зареєстроване у Єдиному обліку заяв і повідомлень, а поліцейські встановлюють усі обставини події.

“До нас дійсно звернулася місцева мешканка, яка повідомила про зникнення іграшок та елементів конструкції із символічної пам’ятної інсталяції, присвяченої загиблим дітям. За цим фактом є реєстрація, правоохоронці встановлюють усі обставини події”, – повідомили у поліції.

Наразі офіційної інформації про те, хто саме ухвалив рішення демонтувати композицію та з яких причин це було зроблено, немає.

Редакція Вільногірськ IN.UA і надалі стежитиме за розвитком цієї ситуації та перебігом перевірки правоохоронців. Ми відкриті до позицій усіх сторін конфлікту й прагнемо об’єктивно висвітлити обставини події, аби допомогти громаді розібратися в тому, що сталося та чому пам’ятну композицію демонтували без публічного пояснення. 

Читайте також:

Війна їхніми словами: у Вільногірську військові поділилися особистими історіями під час відкриття місця пам’яті