Осінні традиції українців: від свіччиного весілля до проводів птахів у вирій

Осінні звичаї українців глибоко вкорінені в народну культуру і відображають цикли природи та аграрні обряди. Ці традиції є невіддільною частиною національної спадщини, що об’єднує громади та передається з покоління в покоління. 

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала найцікавіші осінні звичаї українців.

Свіччине весілля

“Весілля” проводили 14 вересня на свято Семена. Молодь збиралася в хаті, де проходили вечорниці, і символічно “одружували” свічку з лялькою. Кожен учасник запалював свою свічку від центральної і мав донести її додому, не погасивши. Цей обряд, описаний у творах Івана Кочерги, має коріння в язичницьких віруваннях, коли люди шанували вогонь і дерево.

Проводи птахів у вирій

Цей звичай відзначається на початку осені, коли птахи вирушають на зимівлю. Він символізує прощання з пернатими, які влітку приносили радість. Українці організовували обряди, що супроводжувалися піснями, танцями та ритуалами, проводячи птахів у південні краї. Ця традиція відображає глибокий зв’язок з природою і важливість її збереження.

Саджання парубків на коня

На свято Семена в вересні хлопцям проводили обряд пострижини і вперше садили на коня. Це була важлива подія в житті юнаків, яка має свої корені ще з часів молодих князів.

Капустяна вечірка

Капустяна вечірка — це давній звичай, що відзначався восени під час збору врожаю капусти. Головною метою було спільне приготування запасів на зиму, зокрема квашення капусти. Процес завжди супроводжувався веселими піснями, танцями та розвагами, що сприяло зміцненню зв’язків між членами громади.

Зустріч хлібом та сіллю отари овець

Зустріч худоби хлібом та сіллю — це давній звичай, який відображає повагу до тварин. Цей обряд проводився восени, коли худобу повертали з літніх пасовищ на зимове утримання. Селяни вірили, що таке символічне частування допоможе захистити тварин від хвороб.

Знання давніх звичаїв свого народу допомагає зрозуміти власні корені, культуру та світогляд предків. Це збагачує особисту ідентичність, дозволяючи усвідомлювати своє місце в історії та суспільстві. Давні традиції не лише зберігають культурну спадщину, але й передають цінності та досвід, накопичений поколіннями.

Читайте також:

• Осіння хандра: як позбутися суму та туги
• Що почитати вільногірцям восени: топ-5 книжок для настрою

Вільногірська та Лихівська громади отримали сучасні портативні зарядні станції, які забезпечуватимуть безперебійну роботу пунктів незламності під час можливих відключень електроенергії. 

Детальніше про те, як міжнародна підтримка допомагає громадам зміцнювати енергетичну стійкість, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Вільногірськ отримав зарядну станцію для пункту незламності

Вільногірська міська територіальна громада отримала портативну зарядну станцію потужністю 2 кВт. Обладнання призначене для забезпечення безперебійного електроживлення пункту незламності, який працює у приміщенні виконавчого комітету Вільногірської міської ради.

У міській раді зазначають, що в умовах воєнного стану та нестабільного електропостачання така техніка дозволить підвищити енергонезалежність громади та забезпечити стабільну роботу пункту незламності навіть під час аварійних відключень світла.

Аналогічну допомогу отримала і Лихівська громада

Таку ж підтримку отримала й Лихівська селищна територіальна громада. Для пункту незламності, який функціонує на базі комунального закладу “Лихівська місцева пожежна команда”, передали зарядну станцію Powerstations Singo 2000 Plus потужністю 2 кВт.

У громаді наголошують, що нове обладнання стане резервним джерелом живлення, яке дозволить підтримувати роботу пункту незламності під час як аварійних, так і планових відключень електроенергії.

За словами представників громади, це ще один крок до підвищення стійкості місцевої інфраструктури та готовності оперативно реагувати на виклики воєнного часу.

Допомога стала можливою завдяки міжнародній співпраці

Передача обладнання відбулася у межах співпраці Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації та Федерального агентства з технічної допомоги Німеччини (THW).

У Вільногірській та Лихівській громадах подякували начальнику Дніпропетровської ОВА Олександру Ганжі, німецьким партнерам із THW, а також благодійному фонду “Вгору Вгору Україна” (CF Up Up Ukraine), який забезпечив логістичний супровід передачі обладнання. Лихівська громада також висловила вдячність Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації за сприяння в реалізації цієї ініціативи.

Читайте також:

Нові інтерактивні дошки та проєктор: ліцей №2 у Вільногірську закуповує техніку на понад 150 тисяч гривень

Внутрішньо переміщені особи, які проживають у Кам’янському районі, мають можливість отримати до 37 800 гривень на розвиток особистого сільського господарства. Благодійний фонд “Карітас Кам’янське” продовжує прийом заявок на агрогранти, які можна використати на придбання обладнання, птиці, кормів та інших засобів для ведення господарства.

Детальніше про умови участі, хто може претендувати на допомогу та як подати заявку – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Гранти для переселенців: хто може отримати допомогу

Проєкт реалізує БФ “Карітас Кам’янське” в межах програми “Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні”.

Як розповіла координаторка проєкту Ірина Залога, наразі прийом заявок триває у чотирьох громадах Кам’янського району – Криничанській, Вишнівській, Лихівській та Саксаганській.

Податися можуть лише внутрішньо переміщені особи, які одночасно відповідають соціальним та економічним критеріям вразливості.

До соціально вразливих категорій належать:

• багатодітні родини;
• одинокі матері або батьки, які виховують неповнолітніх дітей;
• люди з інвалідністю;
• особи з тяжкими захворюваннями;
• безробітні віком від 50 років;
• самотні люди віком 60+ без підтримки рідних;
• сім’ї, де є вагітна жінка або дитина до трьох років.

Окрім цього, середній дохід на одного члена сім’ї не повинен перевищувати 8 422 гривні на місяць.

Як подати заявку

Кінцевої дати прийому заявок наразі немає. За словами координаторки, реєстрація триватиме щонайменше до кінця серпня, або поки не буде вичерпано фінансування.

Щоб подати заявку або отримати консультацію, необхідно звернутися на гарячу лінію БФ “Карітас Кам’янське”:

• 050 081 00 69
• 068 175 78 08

Після звернення працівники фонду зв’яжуться із заявником, нададуть детальні роз’яснення та допоможуть пройти процедуру реєстрації.

“Це дуже важлива допомога для людей, які були змушені залишити свої домівки. Вона дозволяє не лише забезпечити родину продуктами харчування, а й дає можливість працювати, розвивати власне господарство та відчути впевненість у завтрашньому дні”, – зазначила координаторка проєкту Ірина Залога.

На що можна витратити до 37 800 гривень

Допомога має цільове призначення – вона спрямована на розвиток особистого господарства та забезпечення родини продуктами харчування.

За словами Ірини Залоги, напередодні осіннього сезону найчастіше рекомендують купувати:

• корми для худоби та птиці;
• курей-несучок;
• зернодробарки та корморізки;
• мотоблоки, культиватори й навісне обладнання;
• автоклави;
• ємності для запасу води;
• інший господарський інвентар.

Водночас гроші не видають безконтрольно. Після погодження заявки учасник має придбати зазначені у виробничому плані товари у підприємств або фізичних осіб-підприємців та надати підтверджувальні документи – чеки й інші документи про оплату.

Сума гранту залежить від виробничого плану

Максимальний розмір допомоги становить 37 800 гривень, однак фактична сума визначається індивідуально.

“Домогосподарство складає виробничий план, у якому зазначає, що саме планує придбати та скільки це коштуватиме. Якщо загальна сума становить 22 тисячі гривень – саме таку суму й можуть надати. Якщо потреба складає 37 800 гривень – можна отримати максимальний грант”, – пояснила координаторка проєкту.

Після реалізації закупівель отримувачі допомоги мають прозвітувати про використання коштів відповідно до погодженого плану.

Понад сто родин уже скористалися програмою

Перший етап проєкту тривав навесні цього року. За цей час фінансову підтримку отримали 108 домогосподарств у Криничанській, Лихівській та Вишнівській громадах.

Зараз стартував другий етап програми. Окрім продовження роботи у вже охоплених громадах, проєкт розширюється на Саксаганську громаду, а найближчим часом реєстрація розпочнеться також у кількох старостатах Верхньодніпровської громади, зокрема у  Зарічанському, Водянському і Боровківському старостатах. 

За попередніми оцінками організаторів, на другому етапі планують підтримати щонайменше 90 родин, однак остаточна кількість залежатиме від обсягів фінансування та сум грантів, які отримуватимуть заявники.

Читайте також:

Теплиця, вулик чи мотоблок: для жителів сіл Вільногірської громади відкрили набір на агродопомогу