Паперових талонів не буде: у сервісних центрах МВС вдосконалять електронну чергу

Функціонал електронної черги в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України зазнає суттєвих вдосконалень.

Про це повідомив заступник Міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

Захист даних

Однією з головних нововведень стане посилення захисту особистих даних для запобігання несанкціонованого стороннього втручання. Також буде запроваджено захист від автоматизованих ботів, що забезпечить надійність та безпеку процесу.

Паперових талонів не буде

Важливим етапом стане скасування паперових талонів та можливість здійснення оплат без необхідності відвідування банківських установ.

У рамках вдосконалення сервісу, громадяни зможуть обмінювати свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерні знаки разом зі свідоцтвом.

Також буде доопрацьована послуга із заміни посвідчення водія. Окрім цього, з’явиться нова можливість – отримання міжнародного посвідчення водія через електронний сервіс з онлайн-замовлення.

Читайте також:

• Субсидія на житло для внутрішніх переселенців: як подати заяву
• Скільки заробляють вільногірці: рівень зарплат та перспективи

Для багатьох водіїв процес придбання нового автомобіля або його переоформлення супроводжується отриманням тимчасових номерних знаків.

Редакція Вільногірськ IN.UA розібралася у законодавчих нюансах використання транзитних номерів та пояснює, скільки часу на них можна пересуватися в умовах воєнного стану, щоб не отримати штраф від патрульної поліції.

Що таке транзитні номери та коли їх видають

Транзитний номерний знак — це спеціальний реєстраційний номер для тимчасового використання. Візуально він суттєво відрізняється від стандартних державних знаків: має червоне тло, на якому розміщені чотири цифри та дві літери.

Такі номери видаються сервісними центрами у випадках, коли транспортний засіб ще не зареєстрований або вже знятий з офіційного обліку, але має легально переміщуватися дорогами загального користування.

Транзитні номери є обов’язковими у таких типових ситуаціях:

• після придбання абсолютно нового автомобіля в автосалоні, коли власник ще не встиг поставити його на постійний облік;
• після зняття машини з обліку для подальшого продажу за кордон (новий власник отримує право тимчасово пересуватися на такому авто);
• для перевезення транспортного засобу без постійної реєстрації (наприклад, у випадках тимчасового ввезення з-за кордону або під час переоформлення на іншу юридичну особу).

Терміни використання: загальні правила та воєнний стан

Згідно з пунктом 7 урядової постанови № 1388, власники транспортних засобів зобов’язані зареєструвати або перереєструвати свої автомобілі протягом 10 діб після їх придбання, митного оформлення чи тимчасового ввезення на територію України.

Проте українське законодавство передбачає певні послаблення на період дії воєнного стану. Строк державної реєстрації офіційно продовжується на весь період воєнного стану. Після його припинення або скасування на всій території України (чи в окремих її місцевостях) власники матимуть рівно 90 днів для того, щоб зареєструвати свої транспортні засоби.

Головна законодавча пастка: чи можна їздити

Незважаючи на офіційне продовження строків реєстрації, для водіїв існує суворе обмеження. Фактично перереєстровувати авто та отримувати постійні білі номери під час війни не обов’язково — це можна відкласти на післявоєнний період (ті самі 90 днів).

Але ця пільга діє лише за однієї умови: якщо ви взагалі не збираєтеся користуватися цим транспортним засобом, і він просто стоїть у гаражі чи на парковці.

Закон чітко наголошує: експлуатація транспортних засобів, які не зареєстровані в уповноважених органах МВС і не мають відповідних постійних номерних знаків, на дорогах загального користування суворо забороняється. Відповідно, їздити на транзитних номерах місяцями, прикриваючись воєнним станом, не можна.

Штрафні санкції за порушення

Якщо патрульна поліція зупинить водія, який керує автомобілем на прострочених транзитних номерах (понад встановлені 10 діб), на нього чекає адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), штраф за керування незареєстрованим транспортним засобом становить 850 гривень.

Зазначимо, що водіям слід пам’ятати про один важливий нюанс: згідно з КУпАП, штраф за таке порушення не є одноразовим. Тобто, якщо після складання першого протоколу ви продовжите їздити на транзитних номерах і вас зупинять повторно, поліцейські знову випишуть штраф.

Читайте також:

Втрата бізнесу через війну: Міжнародний реєстр збитків розпочав прийом заяв від підприємців

Кабінет Міністрів України 7 січня 2026 року подав на розгляд Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу. Документ, розроблений Міністерством економіки, має замінити застаріле законодавство 1971 року та адаптувати український ринок праці до стандартів Європейського Союзу.

Після реєстрації законопроєкту в мережі почали ширитися чутки щодо його змісту, які спростували представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Що змінить новий Трудовий кодекс: ключові інновації

Проєкт Трудового кодексу розроблявся із залученням бізнесу, профспілок та міжнародних експертів. Його головна мета — легалізувати сучасні формати роботи та імплементувати понад 30 європейських директив.

Основні зміни передбачають:

• повну цифровізацію трудових відносин та можливість укладати договори онлайн;
• розширення переліку видів трудових договорів для легалізації фрілансу та віддаленої роботи;
• чітке визначення критеріїв трудових відносин для боротьби з тіньовою зайнятістю;
• новий, прозорий підхід до розрахунку мінімальної заробітної плати (погодинно та щомісяця);
• перехід інспекції праці до моделі, орієнтованої на запобігання порушенням, а не на штрафи.

Правда та міфи про новий Кодекс

Після публікації тексту документа в інтернеті з’явилося багато маніпуляцій. Уряд офіційно спростував найпоширеніші з них. У Міністерстві економіки наголошують, що багато тверджень у соцмережах є вирваними з контексту. Уряд надав офіційні роз’яснення щодо найбільш спірних питань.

Міф 1: Роботодавці зможуть безконтрольно стежити за працівниками

Правда: Відеоспостереження та моніторинг робочої пошти визначені у проєкті як крайні заходи контролю. Вони можливі лише за наявності об’єктивної необхідності та з обов’язковим попереднім інформуванням працівника. Кодекс вперше встановлює чіткі межі такого контролю, щоб захистити право людини на приватність, як це роблять у країнах ЄС.

Міф 2: У працівників заберуть відпустки

Правда: Тривалість основної щорічної відпустки не може бути меншою за 28 днів. Для тих, хто зараз має право на довшу відпустку, нічого не зміниться. Також зберігається додаткова відпустка за роботу у шкідливих чи важких умовах. Усі невикористані дні відпустки, накопичені до ухвалення нового кодексу, зберігаються та компенсуються за старими правилами.

Міф 3: Легалізується звільнення під час лікарняного

Правда: Проєкт не дозволяє припиняти трудові відносини під час хвороби чи відпустки. Роботодавець зможе видати наказ про звільнення у цей період, але офіційним днем звільнення буде вважатися перший робочий день після завершення лікарняного або відпустки. Усі соціальні гарантії на період тимчасової непрацездатності повністю зберігаються.

Міф 4: Людей змусять працювати понаднормово

Правда: Нормальна тривалість робочого часу залишається незмінною — 40 годин на тиждень. Понаднормова робота існує і зараз, але новий кодекс встановлює для неї жорсткі межі: базова норма — 180 годин на рік. За взаємною згодою сторін у колективному договорі цей ліміт можна збільшити, але не більше ніж до 250 годин на рік (абсолютний максимум — 48 годин на тиждень разом із понаднормовими). Підвищена оплата за такі години, а також за роботу у вихідні та вночі, зберігається.

Міф 5: Скасовуються гарантії для вагітних та батьків

Правда: Жодні чинні гарантії не скасовуються. Більше того, документ забороняє звільняти з ініціативи роботодавця працівників із дітьми до 1,5 року, дітей з інвалідністю, а також одиноких батьків із дітьми до 14 років. Додатково запроваджується оплачувана відпустка для догляду за дитиною загальною тривалістю 4 місяці (по 2 місяці індивідуально для кожного з батьків, або 4 місяці для одинокої матері/батька).

Міф 6: Профспілки втратять свої права

Правда: Проєкт містить окремі статті, які закріплюють право на свободу об’єднання та проведення колективних переговорів. За профспілками залишається пріоритетне право представляти інтереси трудового колективу, а роботодавець зобов’язаний проводити з ними консультації у визначених законом випадках.

Наразі уряд передав документ до Верховної Ради. Попереду — розгляд у першому читанні, після якого народні депутати, бізнес та профспілки зможуть вносити свої правки для подальшого фахового обговорення.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити