Пільги та доплати для пенсіонерів у 2026 році: повний перелік гарантій

Фінансове становище багатьох українських пенсіонерів залишається складним. У 2026 році мінімальна пенсія складає 2 595 гривень, що часто не покриває навіть базових потреб. Щоб підтримати найбільш вразливу категорію населення, держава зберігає низку пільг, які стосуються проїзду, сплати податків та комунальних послуг.

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала актуальну інформацію про те, на яку допомогу можуть розраховувати пенсіонери у поточному році.

Мінімальні гарантії та цифри 2026 року

Згідно із законодавством, розмір пенсійних виплат прив’язаний до прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Станом на 2026 рік діють такі показники:

• мінімальна заробітна плата — 8 647 гривень;
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — 3 328 гривень;
• мінімальна пенсія — 2 595 гривень.

З огляду на ці суми, пільги стають важливим інструментом економії бюджету літніх людей.

Безкоштовний проїзд

Пенсіонери за віком мають законне право на безоплатний проїзд у міському пасажирському транспорті (тролейбуси, трамваї, автобуси, метро) та у приміських поїздах.

Для реалізації цього права необхідно мати при собі пенсійне посвідчення. Варто пам’ятати, що ця пільга не поширюється на маршрутні таксі, де перевезення пільговиків регулюється окремими правилами перевізника.

Субсидії та 100% знижка на комуналку

Пенсіонери можуть оформити житлову субсидію, якщо витрати на оплату комунальних послуг перевищують 15% від сукупного місячного доходу домогосподарства.

Окремою категорією є пенсіонери, які проживають у сільській місцевості та мають право на 100% знижку на оплату житлово-комунальних послуг, а також на придбання палива. Ця пільга стосується колишніх працівників бюджетної сфери, які мають не менше трьох років стажу за спеціальністю та на момент виходу на пенсію працювали на відповідних посадах.

До переліку професій входять:

• педагогічні працівники;
• медичні працівники та фармацевти;
• працівники бібліотек та музеїв;
• працівники сфери захисту рослин;
• працівники закладів культури та освіти.

Допомога на опалення

У 2026 році продовжує діяти програма підтримки домогосподарств, які не мають централізованого опалення або газу. Пенсіонери, які обігрівають житло твердим паливом, можуть раз на рік отримати субсидію або грошову допомогу на придбання скрапленого газу, дров чи вугілля.

Для отримання пільги необхідно подати заяву та довідку, що підтверджує наявність пічного опалення в будинку.

Звільнення від земельного податку

Пенсіонери за віком звільнені від сплати земельного податку. Це право регламентується статтею 281.1 Податкового кодексу України.

Пільга діє, якщо площа земельної ділянки не перевищує встановлені ліміти:

• до 0,01 га — для будівництва гаражів;
• до 0,10 га — для дачного будівництва;
• до 0,10 га — для будівництва житла у містах;
• до 0,12 га — для садівництва;
• до 0,15 га — для будівництва житла у селищах;
• до 0,25 га — для будівництва житла у селах;
• до 2 га — для ведення особистого селянського господарства.

Важливо: пенсіонери, які вийшли на пенсію на пільгових умовах раніше 60 років, отримують право на цю податкову знижку лише після досягнення загальновстановленого пенсійного віку.

Вікові доплати до пенсії

У 2026 році зберігаються щомісячні компенсаційні виплати для пенсіонерів поважного віку. Головна умова — розмір пенсії не повинен перевищувати 10 340 гривень.

Розмір надбавок становить:

• особам від 70 до 75 років — 300 гривень;
• особам від 75 до 80 років — 456 гривень;
• особам від 80 років — 570 гривень.

Ці суми не сумуються. Наприклад, при досягненні 75 років людина починає отримувати 456 грн замість 300 гривень.

Окрім того, самотні пенсіонери віком від 80 років, які потребують постійного стороннього догляду, можуть оформити спеціальну надбавку до пенсії, надавши відповідні медичні висновки.

Юридична допомога та парковка

Пенсіонери мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Це означає, що послуги адвоката для представництва інтересів у судах (наприклад, у спорах щодо перерахунку пенсій чи майнових питань) оплачує держава.

Також законодавство передбачає можливість безкоштовного паркування транспортних засобів, що належать пенсіонерам, на платних паркувальних майданчиках.

Читайте також:

27 жовтня в Україні відзначили День української писемності та мови. З нагоди свята відбувся традиційний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого долучилися й студенти, викладачі та педагогічні працівники ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”. 

Детальніше про історію свята, цьогорічний радіодиктант і враження учасників читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День української писемності та мови: історія свята

День української писемності та мови щороку нагадує про значення рідного слова, історію української літератури та важливість збереження мовної спадщини. Це також нагода замислитися над тим, яку роль мова відіграє у формуванні національної ідентичності та об’єднанні українців.

Свято започаткували у 1997 році. Традиційно його відзначали 9 листопада, у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, якого пов’язують із розвитком давньої української писемної традиції. У 2023 році дату перенесли на 27 жовтня після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Відтоді День української писемності та мови відзначають саме цього дня.

Свято присвячене не лише грамотності. Воно нагадує про шлях української мови крізь століття, її розвиток, випробування та боротьбу за право вільно звучати в усіх сферах суспільного життя.

Особливого значення цей день набуває під час повномасштабної війни, коли мова залишається одним із важливих чинників культурної стійкості, самоідентифікації та єдності українців.

“Лист, який не закінчується”: про що цьогорічний радіодиктант

Однією з головних традицій свята є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Його започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році, щоб об’єднати людей навколо української мови. За цей час акція перетворилася на масштабний мовний флешмоб, до якого долучаються українці в різних куточках світу.

У 2026 році радіодиктант відбувся 27 жовтня. Текст під назвою “Лист, який не закінчується” написав український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

Його життєвий і військовий досвід значною мірою вплинув на теми творчості, у якій він осмислює війну, дорослішання покоління, пам’ять і людські переживання.

У літературі він дебютував як поет у 2020 році. Серед його ранніх книжок – поетична збірка “Гуртожиток № 6”, що вийшла того ж року, та збірка “Тут були ми”, видана у 2023 році. У 2024 році автор також привернув увагу читачів прозовою книжкою “Гемінґвей нічого не знає”, у якій звернувся до досвіду військових і життя під час війни.

У березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Артур Дронь добровільно приєднався до 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив піхотинцем, брав участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. 

Військовий досвід став одним із центральних мотивів його літературної творчості. У текстах Дроня йдеться не лише про бойові дії, а й про близькість між людьми, втрати, пам’ять про полеглих побратимів і те, як війна змінює людину. 

Чому текст радіодиктанту присвячений листуванню

Назва “Лист, який не закінчується” відображає задум автора – створити текст, який кожен учасник зможе сприйняти як особисту розмову з важливою для себе людиною.

Артур Дронь пояснив, що в час, коли люди часто спілкуються короткими повідомленнями в месенджерах, особливо цінною залишається можливість сказати близьким щось справді важливе. Саме тому цьогорічний текст задуманий як своєрідний лист, який усі учасники пишуть одночасно, але кожен може наповнити власними почуттями та спогадами.

За словами автора, найцінніше, що дає мова, – можливість говорити одне з одним, навіть коли люди перебувають далеко. Ця ідея особливо відгукується українцям, чиї родини через війну часто розділені відстанню, вимушеним переміщенням або військовою службою.

Текст у прямому ефірі читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка, волонтерка та засновниця проєкту аудіокнижок UnderBooks Даша Астаф’єва. 

Вибір назви відображає ідею цьогорічної акції: за щоденними повідомленнями, короткими запитаннями та словами підтримки стоять почуття, спогади й бажання бути почутими. Тому диктант став не лише перевіркою знань з української мови, а й можливістю замислитися над тим, що ми хочемо сказати близьким.

У Вільногірську радіодиктант писали студенти та викладачі

До щорічної мовної акції традиційно долучилися студенти, викладачі та педагогічні працівники Державного професійно-технічного навчального закладу “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.

Для учасників це можливість не лише перевірити власну грамотність, а й відчути причетність до спільної справи, яка об’єднує українців незалежно від віку, професії чи місця перебування.

Студенти поділилися, що цьогорічний диктант їм сподобався. Вони відзначили емоційність і символічність тексту, який спонукав замислитися над особистими стосунками та важливістю спілкування.

Також учасники зауважили, що цього року писати було легше: текст читали повільніше й зрозуміліше, тому було простіше стежити за реченнями та встигати записувати почуте.

Чому важливо підтримувати українську мову щодня

Викладачка української мови та літератури ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО” Діана Попович наголошує на важливості таких ініціатив для студентської молоді та суспільства загалом.

За її словами, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – це можливість перевірити знання, звернути увагу на власну грамотність і водночас відчути єдність з іншими українцями. Такі заходи допомагають підтримувати інтерес до мови, розвивати мовну культуру та нагадувати, що грамотне мовлення формується завдяки постійній практиці.

Важливо, щоб українська мова залишалася не лише навчальним предметом чи темою окремого свята, а й природною частиною повсякденного життя – у спілкуванні, читанні, навчанні та професійній діяльності.

День української писемності та мови вкотре нагадав: мова об’єднує людей, зберігає пам’ять і допомагає передавати важливе навіть на відстані. А участь у радіодиктанті – один зі способів долучитися до цієї спільної традиції та підтримати українське слово.

Читайте також:

Вільногірськ IN.UA долучився до радіодиктанту національної єдності

У Кам’янському після конфлікту зі знайомим чоловік кинув гранату в бік балкона його квартири на другому поверсі. Боєприпас вибухнув біля будинку, пошкодивши вікна та балкон. Люди не постраждали, а підозрюваного затримали й узяли під варту.

Як конфлікт між знайомими переріс у вибух біля житлового будинку та яке покарання загрожує затриманому – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

У Кам’янському стався вибух

Інцидент стався 24 жовтня близько 20:00. До поліції надійшло повідомлення про вибух, після чого на місце події прибули правоохоронці.

За інформацією Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, між двома знайомими чоловіками виник конфлікт. Після цього один із них кинув гранату в бік балкона квартири на другому поверсі, де мешкає його 35-річний знайомий.

Боєприпас ударився об балкон, упав біля будинку та вибухнув. Унаслідок вибуху пошкоджень зазнали вікна й балкон. За даними поліції, постраждалих немає.

Після скоєного чоловік залишив місце події.

Хто кинув гранату та що йому загрожує

Поліцейські Кам’янського районного управління поліції встановили місцеперебування чоловіка та затримали його відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

За даними правоохоронців, затриманим виявився 36-річний місцевий житель, який раніше був судимий.

За погодженням із Кам’янською окружною прокуратурою чоловікові повідомили про підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України – хуліганство.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 4 статті 296 Кримінального кодексу України, за хуліганство, вчинене із застосуванням зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Наразі чоловік має статус підозрюваного. Його винуватість має бути встановлена судом.

Джерело: ГУНП в Дніпропетровській області 

Читайте також:

У Вільногірську працівник “Скляного Альянсу” намагався викрасти бронзові деталі: який вирок виніс суд