Чутлива комунікація сприяє створенню безпечного та комфортного середовища для всіх. Вона допомагає уникнути непорозумінь, підтримує людей у складних життєвих обставинах та сприяє взаєморозумінню.

Поради безбар’єрного спілкування оприлюднив Департамент охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА.

Поради з питань чутливої комунікації та взаємодії

Чутлива комунікація – це спосіб спілкування, що враховує емоційний стан та особливості співрозмовника, проявляючи повагу, емпатію та розуміння. Вона спрямована на створення безпечного і підтримуючого середовища, де кожен може відчувати себе комфортно та захищено.

Якщо мова йде про взаємодію з людьми, які переживають тимчасові труднощі з ментальним здоров’ям, це правило особливо важливе, адже кожен може опинитися у вразливому стані. Це передусім стосується таких станів, як депресія, емоційне вигоряння, посттравматичний стресовий розлад та інших, що виникають внаслідок важких чи трагічних подій або тривалого стресу.

Варто звернути увагу на основні правила такої комунікації з людьми у вразливому стані:

• Не варто наголошувати на стані людини чи порушенні

Навіть якщо відомо про стан людини, треба намагатися уникати акцентування уваги на цьому. Якщо людина поводиться незвично чи емоційно реагує, не треба питати про її депресію.

• Не варто засуджувати емоційні прояви

Якщо людина стає свідком нервового зриву співрозмовника, не треба його засуджувати. Кожен може опинитися у подібній ситуації, важливо ставитися з розумінням до переживань інших. Емоційні прояви — це нормальна реакція на стресові обставини.

• Розмовляти бажано віч-на-віч

Якщо доводиться мати справу з людиною, у якої часто спостерігаються ознаки стресу, депресії або іншого вразливого стану, варто м’яко запропонувати свою допомогу. Наприклад, знайти фахівця або просто висловити підтримку. Такий підхід можна застосовувати й з друзями чи родичами.

• Не треба стигматизувати

Варто уникати стереотипів щодо людей з різними станами або хворобами. Не потрібно вважати їх не соціалізованими або небезпечними. У більшості випадків ці стереотипи не відповідають дійсності. Підтримка і розуміння допомагають створити безбар’єрне середовище для всіх.

Читайте також:

• Девіантна поведінка у дітей та підлітків: причина та способи вирішення
• «Ні»: як навчитися відмовляти — поради психолога

Народні депутати ухвалили в першому читанні законопроєкт №9363, який спрямований на цифровізацію та автоматичний контроль за боржниками. ЗА – проголосували 271 народний обранець.

Про це повідомляє видання oboz.ua 

Законопроєкт, розроблений Кабінетом Міністрів, передбачає низку нововведень, які мають на меті спростити процедуру виконання судових рішень та оптимізувати процес стягнення боргів. 

Серед основних положень:

• Автоматичний арешт коштів боржників у банках, з обов’язковим підключенням фінансових установ до системи взаємодії;
• Звернення стягнення на депозитні рахунки боржників, що тепер регламентуватиметься окремим порядком;
• Інтеграція виконавчого провадження з системою обліку цінних паперів, що дозволить блокувати активи боржників;
• Взаємодія Єдиного реєстру боржників з іншими реєстрами, щоб запобігти відчуженню майна боржниками;
• Автоматизоване виключення з реєстру боржників та зняття арешту з рахунків після повного погашення заборгованості.

У Міністерстві юстиції позитивно оцінили ініціативу, наголошуючи, що її реалізація дозволить скоротити строки виконання дій, підвищити їхню ефективність та збільшити надходження до бюджету шляхом стягування боргів.

“При цьому реалізація проєкту Закону … слугуватиме збільшенню надходжень до нього за рахунок стягнутих із боржників коштів”, – зазначили у міністерстві.

Законопроєкт також спрощує процедуру повторного пред’явлення виконавчих документів і виключає дублювання записів у реєстрі боржників.

Читайте також:

• Як отримати допомогу військовим, звільненим з полону, та їх рідним у Вільногірську: інструкція
• Соцзахист у Вільногірську запрошує ВПО на консультації щодо скасованих виплат

Послуги надаються як у центрах реінтеграції чи закладах охорони здоров’я, так і після повернення до місця проживання. Родини звільнених отримують підтримку як під час полону їхніх рідних, так і після їх повернення.

Про це повідомляє Вільногірська міська рада.

Після отримання інформації про звільнення з полону Координаційний штаб протягом трьох днів повідомляє структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та приймаючу громаду, щоб організувати надання соціальних послуг.

Які соціальні послуги може отримати людина, звільнена з полону, члени її сім’ї, члени сім’ї полоненого, який продовжує перебувати в полоні?

Які послуги доступні?

Після подачі заяви чи звернення уповноваженої особи, звільнена людина чи члени її сім’ї можуть отримати такі послуги:

• Консультування;
• Представництво інтересів;
• Догляд вдома та натуральна допомога;
• Соціальний супровід;
• Соціальна адаптація;
• Соціальна реабілітація;
• Послуга паліативного догляду;
• Транспортні послуги;
• Фізичний супровід осіб з інвалідністю;
• Переклад жестовою мовою;
• Персональний асистент.

Усі послуги допоможуть адаптуватися та відновити життєві функції людини, яка звільнилася з полону. Соціальні послуги визначаються індивідуально до потреби кожної окремої людини чи родини.

Військовополонені, цивільні особи, яких незаконно утримує агресор та члени їхніх родин мають право на додаткові виплати від держави:

• Соціальна стипендія особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та їхнім дітям.
• Пенсія у зв’язку з втратою годувальника непрацездатним членам родини зниклої безвісти за особливих обставин особи.

Крім тієї психологічної реабілітації, яку колишні полонені отримують в центрах реабілітації, існують безплатні номери соціальної підтримки:

• 0 800 10 01 02 – Лінія Національної психологічної асоціації з 10:00 до 20:00 щодня;

Лінії «Блакитний птах» для тих, хто пережив полон, незаконні затримання та тортури, їхніх родин та членів сімей зниклих безвісти осіб:

• 0 663 62 14 85 з питань соціальної підтримки та медичної допомоги, понеділок-п’ятниця з 10:00 до 19:00;
• 0 950 16 26 22 психологічна допомога, понеділок-п’ятниця з 10:00 до 19:00;
• 0 505 09 40 49 психологічна допомога, понеділок-п’ятниця з 10:00 до 19:00;
• 0 509 37 53 70 юридична допомога, понеділок-п’ятниця з 10:00 до 19:00.

Більш детальну інформацію можна отримати  у «Єдиній приймальні» управління соціального захисту населення Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області за адресою: вул.Юрія Устенка, 29  м.Вільногірськ  або за телефоном: 066 11 63 476.

Читайте також:

• Соцзахист у Вільногірську запрошує ВПО на консультації щодо скасованих виплат
• Нові житлові права для ВПО та реформування МСЕК: що ухвалила Верховна Рада