Чутлива комунікація сприяє створенню безпечного та комфортного середовища для всіх. Вона допомагає уникнути непорозумінь, підтримує людей у складних життєвих обставинах та сприяє взаєморозумінню.

Поради безбар’єрного спілкування оприлюднив Департамент охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА.

Поради з питань чутливої комунікації та взаємодії

Чутлива комунікація – це спосіб спілкування, що враховує емоційний стан та особливості співрозмовника, проявляючи повагу, емпатію та розуміння. Вона спрямована на створення безпечного і підтримуючого середовища, де кожен може відчувати себе комфортно та захищено.

Якщо мова йде про взаємодію з людьми, які переживають тимчасові труднощі з ментальним здоров’ям, це правило особливо важливе, адже кожен може опинитися у вразливому стані. Це передусім стосується таких станів, як депресія, емоційне вигоряння, посттравматичний стресовий розлад та інших, що виникають внаслідок важких чи трагічних подій або тривалого стресу.

Варто звернути увагу на основні правила такої комунікації з людьми у вразливому стані:

• Не варто наголошувати на стані людини чи порушенні

Навіть якщо відомо про стан людини, треба намагатися уникати акцентування уваги на цьому. Якщо людина поводиться незвично чи емоційно реагує, не треба питати про її депресію.

• Не варто засуджувати емоційні прояви

Якщо людина стає свідком нервового зриву співрозмовника, не треба його засуджувати. Кожен може опинитися у подібній ситуації, важливо ставитися з розумінням до переживань інших. Емоційні прояви — це нормальна реакція на стресові обставини.

• Розмовляти бажано віч-на-віч

Якщо доводиться мати справу з людиною, у якої часто спостерігаються ознаки стресу, депресії або іншого вразливого стану, варто м’яко запропонувати свою допомогу. Наприклад, знайти фахівця або просто висловити підтримку. Такий підхід можна застосовувати й з друзями чи родичами.

• Не треба стигматизувати

Варто уникати стереотипів щодо людей з різними станами або хворобами. Не потрібно вважати їх не соціалізованими або небезпечними. У більшості випадків ці стереотипи не відповідають дійсності. Підтримка і розуміння допомагають створити безбар’єрне середовище для всіх.

Читайте також:

• Девіантна поведінка у дітей та підлітків: причина та способи вирішення
• «Ні»: як навчитися відмовляти — поради психолога

Роботодавці, які працевлаштовують внутрішньо переміщених осіб, можуть отримати державну компенсацію за кожного працевлаштованого працівника.

Як отримати компенсацію читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Що варто знати роботодавцям

Програма охоплює працевлаштування на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), у тому числі за сумісництвом, при умові, що зарплата працівника не нижча за мінімальну заробітну плату.

Роботодавець має бути платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Заробітна плата працівника має бути не нижчою за мінімальну.

Як працевлаштувати ВПО

На умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), у тому числі за сумісництвом. Кожна особа з числа ВПО може скористатися програмою лише один раз.

• Подати заяву на компенсацію можна не раніше ніж через 5 календарних днів після працевлаштування.
• Заява подається у встановленому державою порядку (залежно від регіону – до відповідного органу соцзахисту або через онлайн-платформи).
• Сума виплачується у розмірі мінімальної заробітної плати.
• Якщо трудові відносини завершуються раніше, роботодавець повинен повернути суму, пропорційну невідпрацьованому часу, протягом 5 робочих днів.

Термін надання компенсації становить до 3 місяців для ВПО та до 6 місяців для внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю.

Розмір виплати відповідає мінімальній зарплаті, яка на 1 січня 2025 року складає 8 000 гривень.

Читайте також:

Виплати переселенцям в Україні: коли ВПО змушені повертати гроші державі

З 12 жовтня 2025 року в країнах Європейського Союзу починає діяти нова система контролю в’їзду та виїзду — EES (Entry/Exit System).

Детальніше про нові правила перетину кордону читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Що зміниться у перетині кордону

Нова система замінить звичні штампи у паспортах на цифрову біометричну фіксацію даних мандрівників.

Система поширюється на громадян третіх країн, які подорожують до країн Шенгенської зони на строк до 90 днів протягом 180 днів.

Під час перетину кордону в межах EES збиратимуть такі дані:

• фото обличчя;відбитки чотирьох пальців (для осіб віком від 12 років);
• інформацію із закордонного паспорта;
• дату та місце перетину кордону, а також випадки відмови у в’їзді.

Крім того, усі пасажири повинні будуть вийти з транспортного засобу для проходження біометричної процедури. Відмова надати біометричні дані стане підставою для відмови у в’їзді.

Запуск системи триватиме поступово — до 10 квітня 2026 року.

Нововведення не поширюються на українців, які перебувають у ЄС за програмою тимчасового захисту.

Читайте також:

Уряд виділить 8 мільйонів гривень на пільгову іпотеку для ВПО та учасників АТО/ООС