Якщо нинішня гаряча фаза війни триватиме до п’яти років, в Україну повернуться 30–50% людей які виїхали у 2022 році.

Про це розповів доктор філософських наук, директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха в інтерв’ю Українській правді.

Прогноз соціолога

Загалом, за словами соціолога, прогнозувати точну кількість людей, які повернуться в Україну після перебування за кордоном, дуже складно. Навіть якщо сьогодні вони заявляють про наміри повернутися, це не гарантує, що вони дійсно це зроблять.

“Якщо гаряча фаза війни триватиме до п’яти років, можна очікувати, що на батьківщину повернеться від 30 до 50% тих, хто виїхав після 2022 року. Точну цифру буде залежати від того, яку програму повернення ми запропонуємо та від ставлення суспільства до цих людей на той момент”, — зазначив Головаха.

Він також підкреслив, що з кожним роком адаптація переселенців за кордоном ставатиме все глибшою. Ті, хто знайде роботу, влаштує дітей та налагодить своє життя, швидше за все, не повернуться в Україну.

“Я завжди порівнюю це з досвідом балканських війн. Там теж було багато біженців, і зрештою лише 30% з них повернулися”, — розповів соціолог.

Українці за кордоном

Одним з ключових факторів для повернення біженців є ставлення тих, хто залишився в Україні. За результатами дослідження Інституту соціології у 2023 році, 80% опитаних українців не мали претензій до тих, хто виїхав.

“Але, думаю, це буде змінюватися і не в кращий бік. Я на одному форумі виступав і казав, що нам потрібна комплексна державна програма, яка сприятиме тому, щоби вони повернулись. І в коментарях писали: “А чого це до них позитивне ставлення? Нічого собі, ми тут страждаємо, а вони там насолоджуються”, — розповів Головаха.

Соціолог також прокоментував створення Міністерства національної єдності, яке повинно об’єднувати українців за кордоном. Він висловив сумнів щодо доцільності використання слова “єдність” у назві цього міністерства.

“Назва мене трохи бентежить, тому що я жив у радянському суспільстві, де тільки про єдність і говорили: “Пролетарі всіх країн, єднайтеся”, “Партія і народ – єдині” – на кожному стовпі. Думаю, не тільки я це пам’ятаю, тому багато кого ця назва тригерить. Є реінтеграція, є міграційна політика, є інші сучасні терміни, які більше відповідають сутності”, — зауважив Головаха.

Він наголосив, що Україні потрібна не формальна, а змістовна консолідація, бо “формальна єдність” — це притаманно тільки тоталітарним країнам, де людей можуть змусити бути єдиними.

“Бо формальної єдності достатньо хіба що в тоталітарній країні. Там можна наказати бути єдиними і будуть єдиними. А куди вони подінуться: якщо не будеш єдиним – будеш у тюрмі”, — додав соціолог.

Читайте також:

• Працівники критичної інфраструктури матимуть 72 години на перебронювання після 28 лютого: деталі
• Що у 2024 році зробив “Жилкомсервіс” за гроші вільногірців

Допомогу у розмірі 2 мільярди гривень з резервного фонду державного бюджету спрямують на підтримку 200 прифронтових громад, зокрема й на Дніпропетровщині.

Про це повідомляє віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Держава виділить 2 мільярди гривень з резервного фонду бюджету на допомогу 200 громадам, які розташовані в прифронтових районах або зонах активних бойових дій. До переліку таких регіонів входить і Дніпропетровська область. Серед інших підтримку отримають також області:

• Донецька;
• Луганська;
• Запорізька;
• Харківська;
• Сумська;
• Херсонська;
• Миколаївська;
• Чернігівська.

Це рішення ухвалив Президент України Володимир Зеленський після поїздки до східних регіонів країни, де він особисто ознайомився з потребами громад, які щодня працюють в умовах постійної загрози обстрілів.

Фінансування буде спрямоване на першочергові потреби, зокрема:

• будівництво захисних укриттів для цивільного населення;
• придбання спеціального транспорту для комунальних служб;
• проведення аварійно-відновлювальних робіт після ворожих обстрілів;
• закупівля будівельних матеріалів;
• ремонт інженерної інфраструктури — систем тепло- та газопостачання, а також водо- і електромереж.

Найближчим часом Кабінет Міністрів затвердить конкретний розподіл коштів між громадами.

Читайте також:

• Надходження до бюджету України від грального бізнесу зросли у 143 рази у порівнянні з довоєнним періодом
• На Дніпропетровщині за І квартал “швидка” понад 200 разів виїжджала до постраждалих від обстрілів

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 128 мільйонів гривень Міністерству оборони з метою реалізації заходів, пов’язаних із формуванням армійських корпусів у складі Збройних сил України.

Про це повідомляє представник Кабінету міністрів України у Верховній Раді України Тарас Мельничук.

Фінансування здійснено коштом залишків коштів спеціального фонду державного бюджету, які обліковувалися станом на 1 січня 2025 року. Джерелом формування цих надходжень стали платежі, отримані Державною службою геології та надр України за надані послуги. Зокрема — плата (збір) за вторинну (оброблену) геологічну інформацію під час оформлення спеціальних дозволів на користування надрами.

Уся сума — 128 мільйонів 64 тисячі гривень — спрямована до Міністерства оборони в межах спеціального фонду держбюджету. Кошти будуть використані для підтримки заходів із формування нових армійських корпусів, що передбачає як технічне оснащення, так і кадрову підготовку. З цієї суми:

• 21 мільйон 942 тисячі гривень спрямують на фінансування бюджетної програми “Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів і обладнання”;
• 106 мільйонів 122 тисячі гривень підуть на реалізацію бюджетної програми “Забезпечення діяльності Збройних сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх родин, а також ветеранів війни”.

Читайте також:

• Чим володіє та скільки заробляє секретар Вільногірської міської ради?
• Військовослужбовці можуть отримати безкоштовне зубопротезування у Вільногірській ЦМЛ