Путівник для переселенців: як Рада ВПО девʼять місяців створювала унікальний буклет для громади

Путівник для переселенців: як Рада ВПО девʼять місяців створювала унікальний буклет для громади фото 2 12:15, 15 Квітня 2026
Путівник для переселенців: як Рада ВПО девʼять місяців створювала унікальний буклет для громади фото 1
Путівник для переселенців/ фото Вільногірськ IN.UA

У Вільногірську презентували інформаційну листівку, яка обіцяє стати незамінним помічником як для нових мешканців громади, так і для місцевих жителів. Проте за лаштунками офіційних презентацій залишилася багатомісячна кропітка праця Ради з питань ВПО, про яку “забули” згадати в офіційних звітах.

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA.

Розробка такого путівника — не просто формальність, а відповідь на реальний запит громади, що значно розширилася. Так за інформацією Департаменту соціально-гуманітарної політики, у Вільногірській громаді зареєстровано 1765 внутрішньо переміщених осіб. Водночас прибулих ВПО після початку повномасштабного вторгнення — 1622 особи. 

Від ідеї до реалізації: девʼять місяців пошуку

В коментарі для Вільногірськ IN.UA заступниця голови Ради з питань ВПО Альона Щекодіна зазначає, що ідея створення зручного довідника виникла ще у 2025 році під час однієї з робочих нарад. Проблема була очевидною: корисна інформація для переселенців розпорошена по десятках цільових програм на офіційному сайті міської ради, де знайти її людині без спеціальних навичок майже неможливо.

Для реалізації буклету була створена робоча група, до якої увійшли самі переселенці та активісти: 

  • Олена Пазенко — представниця Вільногірської Ради ВПО, фасилітаторка; 
  • Вікторія Русецька — секретарка Ради ВПО, яка запропонувала розширити буклет інформацією про дозвілля: стадіон, басейн, бібліотека та дитячі гуртки; 
  • Катерина Бондаренко — попри перебування у декретній відпустці активно аналізувала складні документи та програми; 
  • Альона Щекодіна, голова робочої групи;
  • Лариса Черкас, членкиня Ради ВПО – систематизувала та обробила декілька цільових програм.

З боку міської влади Вільногірська над путівником працювала Ніна Лимар, начальниця управління соціального захисту населення. Вона хоч і не увійшла до основного складу робочої групи, проте долучилася на фінальному етапі для перевірки помилок та внесення пропозицій. 

Як створення путівника допомогло оновити міські програми

Робота над листівкою виявилася корисною не лише для майбутніх читачів, а й для самої міської влади. Аналізуючи цільові програми, зокрема комплексну програму “З думкою про людей”, робоча група виявила чимало неточностей та застарілих даних.

“Ми помітили, що після нашої роботи в програми внесли зміни: наприклад, збільшили виплати пільговикам та прибрали неактуальну інформацію про реєстрацію людей з інвалідністю через громадську організацію “Едельвейс”, яка навіть не знала про таку функцію”, — каже заступниця голова Ради ВПО. 

Користь буклету для всіх 

За словами Альони Щекодіної, на засіданні Ради ВПО, де був присутній секретар міської ради Олег Штамбург, було зазначено, що буклет буде корисним кожному. Тепер у кишеньковому форматі доступні контакти для отримання талонів на проїзд, адреси громадських організацій та QR-коди для швидкого переходу до потрібних сервісів.  

Путівник для переселенців: як Рада ВПО девʼять місяців створювала унікальний буклет для громади фото 2
Буклет/ скришот
Путівник для переселенців: як Рада ВПО девʼять місяців створювала унікальний буклет для громади фото 3
Буклет/ скришот
Путівник для переселенців: як Рада ВПО девʼять місяців створювала унікальний буклет для громади фото 4
Буклет/ скришот

Цей досвід вільногірці вже встигли презентувати на регіональному форумі в Полтаві, де роботу Вільногірської Ради ВПО високо оцінили колеги з інших громад.

Гіркий присмак успіху

Незважаючи на те, що на самому буклеті великими літерами вказано розробників, офіційні ресурси громади у Facebook та Telegram поширили новину про створення листівки, жодним словом не згадавши Раду ВПО.  

“Дуже прикро, коли так знецінюється праця вимушених переселенців, які дев’ять місяців працювали над цим проєктом”, — зазначає Альона Щекодіна.  

Наклад у понад 1000 примірників, надрукований за підтримки благодійного фонду “Право на захист”, вже розповсюджується у закладах міста. Кожен, хто візьме до рук цю листівку, має знати: вона з’явилася завдяки небайдужим людям, які самі пройшли шлях адаптації і тепер допомагають іншим.

Читайте також:

Підписуйтесь

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції фото 3 14:00, 11 Червня 2026
У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції фото 5
У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції / фото ілюстративне, ШІ

У Вільногірську збільшили фінансування екологічної програми. Кошти спрямують на придбання нового насосного обладнання для каналізаційної насосної станції №4. 

Детальніше про те, навіщо місту знадобилося нове обладнання для каналізаційної станції та скільки коштів планують на це витратити, – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Фінансування екологічної програми збільшили

Депутати Вільногірської міської ради підтримали внесення змін до міської цільової Програми охорони навколишнього природного середовища Вільногірської громади на 2026–2030 роки.  

Необхідність коригування програми в управлінні архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства пояснюють нагальною потребою придбання насосного обладнання для каналізаційної насосної станції №4.

Згідно з ухваленим рішенням, обсяг фінансування програми у 2026 році збільшили на 187 520 гривень. Відповідно загальний бюджет програми на 2026-2030 роки зросте з 3,76 мільйона гривень до 3,95 мільйона гривень.

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції фото 6
Скриншот з документів міської ради

Найбільші зміни стосуватимуться саме 2026 року. Якщо нині на реалізацію заходів програми цього року передбачено 1,27 мільйона гривень, то після внесення змін фінансування становитиме майже 1,46 мільйона гривень.

Для чого потрібні нові насоси

У документах до рішення йдеться про те, що кошти планують спрямувати на закупівлю насосного обладнання для КНС №4.

У міськраді наголошують, що нове обладнання має замінити застарілі насоси, які вже не відповідають сучасним вимогам експлуатації. Очікується, що модернізація дозволить покращити якість надання комунальних послуг мешканцям громади та скоротити час, необхідний для технічного обслуговування споруди.

В обґрунтуванні до змін також зазначено, що планується придбання одного комплекту насосного обладнання вартістю 187 520 гривень.

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції фото 7
Скриншот з документів міської ради

Каналізаційна станція стала новим пунктом екологічної програми

Разом зі збільшенням фінансування до програми додали новий захід у розділ “Охорона і раціональне використання водних ресурсів”.

Йдеться про окремий пункт щодо придбання насосного обладнання для каналізаційної насосної станції №4 у 2026 році. Відповідальним за реалізацію заходу визначене управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради.

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції фото 8
Скриншот з документів міської ради

Читайте також:

Підписуйтесь

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері 

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 4 12:00, 11 Червня 2026
“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 9
Віталій Цой/ фото з особистого архіву матері

На старій вішалці в передпокої вже декілька років немає однієї деталі. Вона зламалася саме в той момент, коли Ганна Цой востаннє обіймала сина перед його від’їздом на війну.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA.

“Вона впала між нами. Я зрозуміла, що це поганий знак. А він каже: “Мамо, викинь її в сміття. Я повернуся з війни і заміню всі три гачки””, – згадує жінка. 

Додому він вже не повернувся. 

Хлопчик, який перечитував усі підручники

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 10
Віталій у дитинстві/ фото з особистого архіву матері

Віталій виріс без батька. Поки мати працювала, ним займалася бабуся. До дитячого садка він майже не ходив, але коли настав час йти до школи, уже добре читав і писав. Тому навчання давалося йому легко. 

Коли в школі видавали підручники на новий навчальний рік, більшість дітей відкривала їх лише у вересні. Віталій же перечитував усі книги ще під час літніх канікул.

“Ляжуть вони з бабусею на ліжко, і він їй читає історію, географію, усе підряд. Він усе знав. Багато знав і пам’ятав”, – каже мати. 

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 11
Віталій з бабусею/ фото з особистого архіву матері

Особливо хлопець любив математику. Брав участь в олімпіадах, відвідував факультативи, займався в різних гуртках.

“Коли зʼявилися калькулятори, то йому вчитель математики дозволяв навіть на уроках ним користуватися. Не тому, що він не міг рахувати, навпаки, у нього голова працювала як калькулятор сама. А для того, щоб швидше рахувати. Ми йому спеціальний калькулятор навіть для цього купили”, – розповідає пані Ганна.

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 12
Віталій з матір’ю Ганною/ фото з особистого архіву матері

На початку 1990-х сім’я переїхала до села. Для багатьох підлітків це могло б стати покаранням, але не для Віталія. Йому подобалося працювати на землі.

У нього була власна грядка, де він садив овочі, доглядав рослини і спостерігав, як вони ростуть.

“Він марив землею. Любив у ній копатися, любив щось садити, любив полоти”, – згадує матір. 

У той час він підробляв на польових роботах, допомагав дорослим і намагався заробити свої перші гроші.

Той, хто завжди допомагав 

Пізніше Віталій став токарем. Спочатку навчався у вітчима, але багато чого освоїв сам. І дуже швидко став майстром, якого знали далеко за межами підприємства.

“Дуже добрий токар. Токар від Бога”, – каже пані Ганна. 

До нього зверталися люди з різними деталями та механізмами. Якщо інші казали, що зробити неможливо, Віталій шукав рішення.

Його неодноразово переманювали на нові місця роботи, пропонуючи кращі умови. Репутація майстра працювала краще за будь-яку рекламу.

Утім, найбільше люди запам’ятали не його професію. Віталій завжди допомагав іншим. Якщо бачив сусідку з важкими пакетами, заносив покупки додому. Якщо хтось не міг відкрити гараж, то приходив і лагодив замок.

Мати усміхається, згадуючи, як іноді сварила його за надмірну доброту. Особливо тоді, коли він вступався за жінок. 

“Не міг переносити, коли когось з жінок ображають. Обов’язково втручався. Я йому казала: “Віталію, ти колись через це по голові отримаєш”. А він тільки сміявся”, – згадує мати. 

Допомагав чоловік не лише людям. 

Віталій дуже любив тварин. У гаражі він облаштував прихисток для бездомних котів. Узимку поставив буржуйку, щоб тварини не мерзли. Щодня приходив їх годувати.

А ще їздив на риболовлю. Іноді не стільки для себе, скільки для котів.

“Він спеціально ловив дрібну рибу. А коти його зустрічали. От просто уявіть: двадцять-тридцять котів біжать йому назустріч, хвости догори, усі нявкають”, – каже пані Ганна. 

Також він захоплювався мотоциклами.

“Особливо йому подобалося їх ремонтувати”, – згадує мати. 

Залюбки переглядав фільми. Найбільше подобалися “Втеча з Шоушенка”, “Перл-Харбор”, “Останній самурай”, “Зелена Міля” та “Гладіатори”. 

“Я піду воювати”

У лютому 2022 року Віталій сам прийшов до військкомату. Матір про це спочатку навіть не знала. Вона думала, що син збирає тривожну валізу, як і тисячі інших українців. Лише згодом дізналася, що він сам пішов за повісткою.

“Я кажу: навіщо ти це зробив? А він відповів: “Я маю захистити тебе, свою землю і тих дітей за стінкою (ред. дітей сусідів). Якщо прийдуть сюди – буде погано””.

Перед від’їздом Віталій поводився так, ніби попереду була звичайна дорога. Жартував, допомагав матері, намагався не показувати хвилювання.

Напередодні він попросив підстригти його. Після ванни вийшов усміхнений і, як завжди, почав заспокоювати маму.

“Я кажу: “Віталію, коли ти вже поправишся? Ще на війну підеш, зовсім худий станеш”. А він сміється: “Мамо, не переживай. Я худий – це навіть добре. Сховаюся за деревом, і мене не видно буде””.

У день від’їзду Віталій попросив мати не проводжати його до місця збору.

“Не ходи туди. Не треба плакати, кричати, утримувати мене. Проведеш мене вдома і будеш чекати”.

Вона пообіцяла, що залишиться вдома. Коли він уже стояв на порозі з рюкзаком за плечима, обійняла його. Саме тоді між ними впала частина старої вішалки.

Віталій тільки сказав:

“Мамо, викинь її. Я повернуся і все полагоджу”.

Він вийшов із дому, а вона дивилася у вікно.

“Він увесь час обертався, махав мені рукою, посилав повітряні поцілунки. Потім повернув за клінікою. І більше я його не бачила”.

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 13
Віталій у лавах ЗСУ/ фото з особистого архіву матері

На війні Віталій залишався таким самим – уважним до інших і турботливим щодо матері.

Телефонував нечасто, але щоразу намагався її заспокоїти.

“Каже: “Не хвилюйся за мене. У мене все добре. Я не голодний””, – згадує жінка. 

День, коли все змінилося 

10 квітня 2022 року Віталій не вийшов на зв’язок. Спочатку мати намагалася себе заспокоїти. Потім почала хвилюватися дедалі сильніше.

У ніч із 11 на 12 квітня вона прокинулася від дивного відчуття. 

“Серце у груднях наче затріпотіло. У мене такого ніколи не було. Я зрозуміла, що сталася біда”.

Через кілька днів до її будинку під’їхала машина. Ганна побачила військових ще здалеку.

“У мене всередині все похололо. Я зрозуміла, що це до мене”.

Вона майже не пам’ятає тих хвилин. Каже лише, що ноги підкосилися.

“Я не кричала. Не плакала. Просто впала на коліна”.

Віталій Цой загинув у квітні 2022 року. Йому було 42 роки. Посмертно нагороджений орденом “За мужність”.

Читайте також:

Підписуйтесь

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції фото 5

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції

У Вільногірську збільшили фінансування екологічної програми. Кошти спрямують на придбання нового насосного обладнання для каналізаційної насосної станції №4.  Детальніше про те, навіщо місту знадобилося нове […]

14:00, 11.06.2026 Діана Попович
“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 6
Історії

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері 

На старій вішалці в передпокої вже декілька років немає однієї деталі. Вона зламалася саме в той момент, коли Ганна Цой востаннє обіймала сина перед його […]

12:00, 11.06.2026 Єва Буянова
Що таке КВЕД та як його обрати для реєстрації бізнесу фото 7

Що таке КВЕД та як його обрати для реєстрації бізнесу

Класифікатор видів економічної діяльності є обов’язковим кодом для визначення напрямків роботи підприємств. Від правильного вибору цього показника залежать умови ведення бізнесу, формат звітності та доступні […]

10:00, 11.06.2026 Дмитро Скопіч
У Вільногірську засудили чоловіка за несплату аліментів фото 8

У Вільногірську засудили чоловіка за несплату аліментів

Вільногірський міський суд виніс вирок чоловікові, який протягом тривалого часу ухилявся від сплати аліментів на утримання своєї дитини.  Що встановив суд, яку суму заборгованості накопичив […]

16:00, 10.06.2026 Діана Попович
Що купували установи Божедарівської громади у травні: аналіз закупівель фото 9

Що купували установи Божедарівської громади у травні: аналіз закупівель

У травні бюджетні кошти громади витратили переважно на харчові продукти для закладів освіти, паливо, послуги у сфері землеустрою та господарського забезпечення. Також закуповували технічне обслуговування […]

14:00, 10.06.2026 Єва Буянова