“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2 18:00, 19 Березня 2025
“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 1
Танцювальний колектив “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2
Учасниці танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 3
Репетиція танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 4
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 5
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 6
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у костюмах для грузинського танцю / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

Підписуйтесь

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції фото 3 14:00, 11 Червня 2026
У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції фото 7
У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції / фото ілюстративне, ШІ

У Вільногірську збільшили фінансування екологічної програми. Кошти спрямують на придбання нового насосного обладнання для каналізаційної насосної станції №4. 

Детальніше про те, навіщо місту знадобилося нове обладнання для каналізаційної станції та скільки коштів планують на це витратити, – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Фінансування екологічної програми збільшили

Депутати Вільногірської міської ради підтримали внесення змін до міської цільової Програми охорони навколишнього природного середовища Вільногірської громади на 2026–2030 роки.  

Необхідність коригування програми в управлінні архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства пояснюють нагальною потребою придбання насосного обладнання для каналізаційної насосної станції №4.

Згідно з ухваленим рішенням, обсяг фінансування програми у 2026 році збільшили на 187 520 гривень. Відповідно загальний бюджет програми на 2026-2030 роки зросте з 3,76 мільйона гривень до 3,95 мільйона гривень.

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції фото 8
Скриншот з документів міської ради

Найбільші зміни стосуватимуться саме 2026 року. Якщо нині на реалізацію заходів програми цього року передбачено 1,27 мільйона гривень, то після внесення змін фінансування становитиме майже 1,46 мільйона гривень.

Для чого потрібні нові насоси

У документах до рішення йдеться про те, що кошти планують спрямувати на закупівлю насосного обладнання для КНС №4.

У міськраді наголошують, що нове обладнання має замінити застарілі насоси, які вже не відповідають сучасним вимогам експлуатації. Очікується, що модернізація дозволить покращити якість надання комунальних послуг мешканцям громади та скоротити час, необхідний для технічного обслуговування споруди.

В обґрунтуванні до змін також зазначено, що планується придбання одного комплекту насосного обладнання вартістю 187 520 гривень.

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції фото 9
Скриншот з документів міської ради

Каналізаційна станція стала новим пунктом екологічної програми

Разом зі збільшенням фінансування до програми додали новий захід у розділ “Охорона і раціональне використання водних ресурсів”.

Йдеться про окремий пункт щодо придбання насосного обладнання для каналізаційної насосної станції №4 у 2026 році. Відповідальним за реалізацію заходу визначене управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради.

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції фото 10
Скриншот з документів міської ради

Читайте також:

Підписуйтесь

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері 

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 4 12:00, 11 Червня 2026
“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 11
Віталій Цой/ фото з особистого архіву матері

На старій вішалці в передпокої вже декілька років немає однієї деталі. Вона зламалася саме в той момент, коли Ганна Цой востаннє обіймала сина перед його від’їздом на війну.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA.

“Вона впала між нами. Я зрозуміла, що це поганий знак. А він каже: “Мамо, викинь її в сміття. Я повернуся з війни і заміню всі три гачки””, – згадує жінка. 

Додому він вже не повернувся. 

Хлопчик, який перечитував усі підручники

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 12
Віталій у дитинстві/ фото з особистого архіву матері

Віталій виріс без батька. Поки мати працювала, ним займалася бабуся. До дитячого садка він майже не ходив, але коли настав час йти до школи, уже добре читав і писав. Тому навчання давалося йому легко. 

Коли в школі видавали підручники на новий навчальний рік, більшість дітей відкривала їх лише у вересні. Віталій же перечитував усі книги ще під час літніх канікул.

“Ляжуть вони з бабусею на ліжко, і він їй читає історію, географію, усе підряд. Він усе знав. Багато знав і пам’ятав”, – каже мати. 

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 13
Віталій з бабусею/ фото з особистого архіву матері

Особливо хлопець любив математику. Брав участь в олімпіадах, відвідував факультативи, займався в різних гуртках.

“Коли зʼявилися калькулятори, то йому вчитель математики дозволяв навіть на уроках ним користуватися. Не тому, що він не міг рахувати, навпаки, у нього голова працювала як калькулятор сама. А для того, щоб швидше рахувати. Ми йому спеціальний калькулятор навіть для цього купили”, – розповідає пані Ганна.

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 14
Віталій з матір’ю Ганною/ фото з особистого архіву матері

На початку 1990-х сім’я переїхала до села. Для багатьох підлітків це могло б стати покаранням, але не для Віталія. Йому подобалося працювати на землі.

У нього була власна грядка, де він садив овочі, доглядав рослини і спостерігав, як вони ростуть.

“Він марив землею. Любив у ній копатися, любив щось садити, любив полоти”, – згадує матір. 

У той час він підробляв на польових роботах, допомагав дорослим і намагався заробити свої перші гроші.

Той, хто завжди допомагав 

Пізніше Віталій став токарем. Спочатку навчався у вітчима, але багато чого освоїв сам. І дуже швидко став майстром, якого знали далеко за межами підприємства.

“Дуже добрий токар. Токар від Бога”, – каже пані Ганна. 

До нього зверталися люди з різними деталями та механізмами. Якщо інші казали, що зробити неможливо, Віталій шукав рішення.

Його неодноразово переманювали на нові місця роботи, пропонуючи кращі умови. Репутація майстра працювала краще за будь-яку рекламу.

Утім, найбільше люди запам’ятали не його професію. Віталій завжди допомагав іншим. Якщо бачив сусідку з важкими пакетами, заносив покупки додому. Якщо хтось не міг відкрити гараж, то приходив і лагодив замок.

Мати усміхається, згадуючи, як іноді сварила його за надмірну доброту. Особливо тоді, коли він вступався за жінок. 

“Не міг переносити, коли когось з жінок ображають. Обов’язково втручався. Я йому казала: “Віталію, ти колись через це по голові отримаєш”. А він тільки сміявся”, – згадує мати. 

Допомагав чоловік не лише людям. 

Віталій дуже любив тварин. У гаражі він облаштував прихисток для бездомних котів. Узимку поставив буржуйку, щоб тварини не мерзли. Щодня приходив їх годувати.

А ще їздив на риболовлю. Іноді не стільки для себе, скільки для котів.

“Він спеціально ловив дрібну рибу. А коти його зустрічали. От просто уявіть: двадцять-тридцять котів біжать йому назустріч, хвости догори, усі нявкають”, – каже пані Ганна. 

Також він захоплювався мотоциклами.

“Особливо йому подобалося їх ремонтувати”, – згадує мати. 

Залюбки переглядав фільми. Найбільше подобалися “Втеча з Шоушенка”, “Перл-Харбор”, “Останній самурай”, “Зелена Міля” та “Гладіатори”. 

“Я піду воювати”

У лютому 2022 року Віталій сам прийшов до військкомату. Матір про це спочатку навіть не знала. Вона думала, що син збирає тривожну валізу, як і тисячі інших українців. Лише згодом дізналася, що він сам пішов за повісткою.

“Я кажу: навіщо ти це зробив? А він відповів: “Я маю захистити тебе, свою землю і тих дітей за стінкою (ред. дітей сусідів). Якщо прийдуть сюди – буде погано””.

Перед від’їздом Віталій поводився так, ніби попереду була звичайна дорога. Жартував, допомагав матері, намагався не показувати хвилювання.

Напередодні він попросив підстригти його. Після ванни вийшов усміхнений і, як завжди, почав заспокоювати маму.

“Я кажу: “Віталію, коли ти вже поправишся? Ще на війну підеш, зовсім худий станеш”. А він сміється: “Мамо, не переживай. Я худий – це навіть добре. Сховаюся за деревом, і мене не видно буде””.

У день від’їзду Віталій попросив мати не проводжати його до місця збору.

“Не ходи туди. Не треба плакати, кричати, утримувати мене. Проведеш мене вдома і будеш чекати”.

Вона пообіцяла, що залишиться вдома. Коли він уже стояв на порозі з рюкзаком за плечима, обійняла його. Саме тоді між ними впала частина старої вішалки.

Віталій тільки сказав:

“Мамо, викинь її. Я повернуся і все полагоджу”.

Він вийшов із дому, а вона дивилася у вікно.

“Він увесь час обертався, махав мені рукою, посилав повітряні поцілунки. Потім повернув за клінікою. І більше я його не бачила”.

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 15
Віталій у лавах ЗСУ/ фото з особистого архіву матері

На війні Віталій залишався таким самим – уважним до інших і турботливим щодо матері.

Телефонував нечасто, але щоразу намагався її заспокоїти.

“Каже: “Не хвилюйся за мене. У мене все добре. Я не голодний””, – згадує жінка. 

День, коли все змінилося 

10 квітня 2022 року Віталій не вийшов на зв’язок. Спочатку мати намагалася себе заспокоїти. Потім почала хвилюватися дедалі сильніше.

У ніч із 11 на 12 квітня вона прокинулася від дивного відчуття. 

“Серце у груднях наче затріпотіло. У мене такого ніколи не було. Я зрозуміла, що сталася біда”.

Через кілька днів до її будинку під’їхала машина. Ганна побачила військових ще здалеку.

“У мене всередині все похололо. Я зрозуміла, що це до мене”.

Вона майже не пам’ятає тих хвилин. Каже лише, що ноги підкосилися.

“Я не кричала. Не плакала. Просто впала на коліна”.

Віталій Цой загинув у квітні 2022 року. Йому було 42 роки. Посмертно нагороджений орденом “За мужність”.

Читайте також:

Підписуйтесь

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції фото 5

У Вільногірську оновлять обладнання каналізаційної станції

У Вільногірську збільшили фінансування екологічної програми. Кошти спрямують на придбання нового насосного обладнання для каналізаційної насосної станції №4.  Детальніше про те, навіщо місту знадобилося нове […]

14:00, 11.06.2026 Діана Попович
“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері  фото 6
Історії

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері 

На старій вішалці в передпокої вже декілька років немає однієї деталі. Вона зламалася саме в той момент, коли Ганна Цой востаннє обіймала сина перед його […]

12:00, 11.06.2026 Єва Буянова
Що таке КВЕД та як його обрати для реєстрації бізнесу фото 7

Що таке КВЕД та як його обрати для реєстрації бізнесу

Класифікатор видів економічної діяльності є обов’язковим кодом для визначення напрямків роботи підприємств. Від правильного вибору цього показника залежать умови ведення бізнесу, формат звітності та доступні […]

10:00, 11.06.2026 Дмитро Скопіч
У Вільногірську засудили чоловіка за несплату аліментів фото 8

У Вільногірську засудили чоловіка за несплату аліментів

Вільногірський міський суд виніс вирок чоловікові, який протягом тривалого часу ухилявся від сплати аліментів на утримання своєї дитини.  Що встановив суд, яку суму заборгованості накопичив […]

16:00, 10.06.2026 Діана Попович
Що купували установи Божедарівської громади у травні: аналіз закупівель фото 9

Що купували установи Божедарівської громади у травні: аналіз закупівель

У травні бюджетні кошти громади витратили переважно на харчові продукти для закладів освіти, паливо, послуги у сфері землеустрою та господарського забезпечення. Також закуповували технічне обслуговування […]

14:00, 10.06.2026 Єва Буянова