“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2 18:00, 19 Березня 2025
“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 1
Танцювальний колектив “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2
Учасниці танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 3
Репетиція танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 4
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 5
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 6
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у костюмах для грузинського танцю / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

Підписуйтесь

Чоловік проїхав пів країни, щоб забрати котів із вільногірського притулку

Чоловік проїхав пів країни, щоб забрати котів із вільногірського притулку фото 3 10:25, 27 Березня 2026
Чоловік проїхав пів країни, щоб забрати котів із вільногірського притулку фото 7
Чоловік проїхав пів країни/ фото Вільногірськ IN.UA

Ця історія – про любов у всіх її проявах: чоловіка до дружини, який готовий подолати сотні кілометрів заради її прохання; жінки –  до котів, яких вона відчуває серцем; і людей, які не проходять повз чужу долю.

Деталі – у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Все почалося з одного відео у Facebook

Мешканка Києва Ірина випадково натрапила у Facebook на відео зі сторінки вільногірського котячого притулку, який очолює Ольга Роговенко. 

Серед багатьох пухнастих історій її особливо «зачепила» одна руда кішка. Ірина не довго вагалася – попрохала чоловіка поїхати у Вільногірськ і забрати саме цю руду красуню.

Так Ярослав разом із колегою зібралися в дорогу й вирушили через пів країни – по кота.

Дорога виявилася непростою. За словами чоловіків, через заглушену навігацію вони збилися з маршруту і доїхали майже до Донецької області. Коли зрозуміли, що заблукали, довелося повертатися. Знайти правильний поворот допоміг далекобійник. 

До Вільногірська приїхали вже пізно, тому вирішили не ризикувати й не шукати котячий притулок у темряві. Орендували квартиру та домовилися приїхати зранку.

Зранку, власниця притулку почала, як вона сама каже, «будити всіх» – бо такі гості у Вільногірську трапляються рідко, і їй дуже хотілося, щоб ця історія стала відомою.

«Привезли нам два пакети корму та медикаменти»

Чоловік проїхав пів країни, щоб забрати котів із вільногірського притулку фото 8
Корм та медикаменти/ фото Вільногірськ IN.UA

У притулок Ярослав і його колега прийшли не з порожніми руками.

«Привезли нам два пакети корму та медикаменти», –  розповідає власниця притулку Ольга Роговенко.

А далі – події почали розгортатися так, що ця поїздка перестала бути просто «забрати одну кицю». 

Ще до приїзду чоловіків Ольга почала шукати, хто з журналістів зможе приїхати й зафіксувати цю історію. У результаті журналістку Вільногірськ IN.UA Анастасію Бондар розбудили буквально на світанку.

«Власники притулку шукали журналіста на ранок. Тому розшукали мене о 6-й годині через мою маму, бо дуже хотіли, щоб ми про це написали», – згадує Анастасія з посмішкою.

Коли я приїхала –  вони вже чекали. І вже шукали ту саму руду

Коли журналістка дісталася притулку, чоловіки вже були на місці – і вже почали пошуки тієї самої рудої киці з відео, яка так запала в серце Ірині.

Поки шукали «ту  саму», увагу чоловіків привернула чорна кішка. А ще одна руда –  ніби відчула, що це її шанс.

Вона сама залізла в переноску, вмостилася і почала «красуватися» перед Ярославом. Здавалося, що вона ніби показує: «Я готова. Я ваша. Я поїду». Ольга Роговенко наголошує, – часто буває так що тварини обирають господаря а не навпаки. 

Але та, заради якої приїхали, виявилася зовсім з іншою історією.

Чоловік проїхав пів країни, щоб забрати котів із вільногірського притулку фото 9
Руда киця/ фото Вільногірськ IN.UA

«Схожа на білочку» –  і з характером, як у цілої вистави

Руденьку, що була у відео, чоловіки між собою назвали «схожою на білочку». Як пояснила Ольга Роговенко, ця кішка –  з важкою долею: її вилучили разом із ще приблизно 20 котами з родини, де тварин утримували в неналежних умовах. Через це кішка насторожена, не довіряє людям і може бути агресивною до нових господарів.

Тому, коли настав момент ловити її для переїзду в новий дім, вона влаштувала справжній «цирк».

Кішка залізла в нішу – між цеглою та дошкою, і дістати її було майже неможливо. Ярославу довелося буквально розібрати частину конструкцій, «рознести трохи притулок», щоб витягнути її без травм і без паніки.

Чоловік проїхав пів країни, щоб забрати котів із вільногірського притулку фото 10
Ярослав спіймав кицю/ фото Вільногірськ IN.UA

Це був той момент, коли багато хто б сказав: «Та ні, не треба. Вона дика. Вона не піде». Але не Ярослав. І не Ірина.

“Навіть коли ми говорили, що адаптація може бути складною і що кішці потрібно багато часу, у чоловіка не було сумнівів. Він подзвонив дружині по відеозв’язку, пояснив ситуацію і запропонував варіант: може, взяти ту руду, що сама залізла у переноску?” – розповідає Анастасія Бондар.

Відповідь Ірини була показова:

«Вона йому каже: «Ні! Цю також беремо, але ту, котру я просила, обов’язково!», тобто Веснянка сама захотіла стати киянкою», – згадує Ольга.

Так у переносках опинилися вже дві руді киці: одна – «обрана серцем» і здобута майже з «операцією порятунку», і друга – та, що сама попросилась в дорогу.

А далі сталося те, що трапляється іноді трапляється в притулках. Чорна кішка, що впала в око чоловікам, теж “знайшла свою людину”. Ярослав вирішив забрати і її.

Замість однієї кішки в свою нову родину поїхали троє.

«Я не планувала… але вона нагадала мені іншу кішку – і стало дуже шкода»

Редакція Вільногірськ IN.UA зв’язалася з Іриною. Вона зізнається: брати когось спеціально не планувала. Каже, у них тварини «як правило, самі приходять».

«Я взагалі не планувала когось брати, тому що вони, як правило, самі приходять до нас. Все виходить спонтанно. Але коли побачила цю руду, вона нагадала мені кішку з моєї роботи, і мені стало її дуже шкода», – говорить Ірина.

Зараз у родині вже восьмеро котів. Нові «вільногірські киянки», за словами Ірини, потроху адаптуються, але кожна – по-своєму. Вони вже їдять, і мають навіть нові імена: Олівочка, бо вона маленька, і Соня. З іменем чорної киці ще не визначились, пояснює Ірина.

Чоловік проїхав пів країни, щоб забрати котів із вільногірського притулку фото 11
Киця вдома/ фото з особистого архіву Ірини

Як допомогти тварині звикнути до нового дому

Ольга Роговенко каже: у кожної тварини адаптація проходить по-різному. Універсальних правил немає. Але є одна дуже важлива порада, яка працює майже завжди – не тиснути.

«Для початку, звісно, не потрібно сильно звертати на неї увагу, щоб вона сама почала проявляти ініціативу. Трішки погладити, поставити поїсти, але не робити нічого насильно», наголошує Ольга.

Читайте також:

Підписуйтесь

Компенсація за втрачену роботу через війну: у “Дії” стартує бета-тест нової послуги

Компенсація за втрачену роботу через війну: у “Дії” стартує бета-тест нової послуги фото 4 16:01, 26 Березня 2026
Компенсація за втрачену роботу через війну: у “Дії” стартує бета-тест нової послуги фото 12
Робота / фото ілюстративне, iStock

Повномасштабна війна залишила мільйони українців без стабільного доходу та звичних робочих місць. Аби зафіксувати ці економічні втрати для отримання майбутніх репарацій від держави-агресора, на порталі “Дія” запустили бета-тестування нової категорії міжнародного Реєстру збитків.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA дізналася, хто саме може долучитися до тестування та як правильно подати заяву.

Що таке категорія A3.4 у Реєстрі збитків

Нова категорія міжнародного Реєстру збитків отримала класифікацію A3.4 “Втрата оплачуваної роботи”. Її головне завдання — юридично та документально зафіксувати факт втрати громадянами України засобів до існування внаслідок бойових дій.

Війна позбавила мільйони українців роботи та стабільного доходу. Щоб зафіксувати ці втрати для майбутніх репарацій, запускаємо запис на бета-тест“, — повідомляють розробники порталу “Дія”.

Участь у тестуванні є важливим етапом. Внесені дані допоможуть налагодити систему, яка в майбутньому стане основою для виплати реальних фінансових компенсацій тим, хто постраждав економічно.

Хто має право подати заяву на компенсацію

Долучитися до перевірки нового сервісу можуть громадяни України, які до початку повномасштабного вторгнення працювали або вели власну справу на території держави, але після 24 лютого 2022 року втратили роботу саме через війну.

Згідно з умовами програми, подати заяву можуть:

  • наймані працівники, які мали офіційне працевлаштування за трудовим договором або контрактом;
  • фахівці, що виконували роботу на умовах цивільно-правових договорів (ЦПХ);
  • самозайняті особи (підприємці, фрілансери);
  • люди, які працювали без офіційного оформлення — за усною домовленістю або на умовах неформальної угоди.

Як працює система та що потрібно для участі

Процес подачі заяви розроблено так, щоб мінімізувати бюрократію. Для участі в бета-тестуванні користувачу знадобляться лише дві речі: реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код або РНОКПП) та діюча електронна пошта.

Більшу частину необхідної інформації система “Дії” автоматично підтягне з наявних державних електронних реєстрів. Ті відомості, яких не вистачатиме для повної картини, користувачеві запропонують внести в електронну анкету самостійно.

Записатися на бета-тест та першим випробувати нову послугу можна вже зараз за відповідним посиланням на офіційному порталі “Дія”.

Читайте також:

Підписуйтесь

Чоловік проїхав пів країни, щоб забрати котів із вільногірського притулку фото 5

Чоловік проїхав пів країни, щоб забрати котів із вільногірського притулку

Ця історія – про любов у всіх її проявах: чоловіка до дружини, який готовий подолати сотні кілометрів заради її прохання; жінки –  до котів, яких […]

Компенсація за втрачену роботу через війну: у “Дії” стартує бета-тест нової послуги фото 6

Компенсація за втрачену роботу через війну: у “Дії” стартує бета-тест нової послуги

Повномасштабна війна залишила мільйони українців без стабільного доходу та звичних робочих місць. Аби зафіксувати ці економічні втрати для отримання майбутніх репарацій від держави-агресора, на порталі […]

Автомобільна фарба в балончиках: все, що потрібно знати для самостійного фарбування авто фото 7
Реклама

Автомобільна фарба в балончиках: все, що потрібно знати для самостійного фарбування авто

Автомобільна фарба в балончиках — це один із найбільш зручних та економічних способів реставрації кузова автомобіля в домашніх умовах. Вона дозволяє швидко і без особливих […]

15:00, 26.03.2026 Єва Буянова
У “Жилкомсервіса” забирають 6 мільйонів: деталі перерозподілу бюджету у Вільногірську фото 8

У “Жилкомсервіса” забирають 6 мільйонів: деталі перерозподілу бюджету у Вільногірську

У Вільногірській міській раді готують зміни до програми фінансової підтримки комунальних підприємств. Рішення стосується перерозподілу бюджетних призначень та впорядкування статутного капіталу КП “УК “Жилкомсервіс”. Деталі […]

14:00, 26.03.2026 Єва Буянова
Жульєн з куркою — тепла страва для вечері фото 9
Реклама

Жульєн з куркою — тепла страва для вечері

Жульєн поєднує ніжність, неповторний аромат і справжній домашній затишок. Запечене куряче філе у вершковому соусі під рум’яною сирною скоринкою давно стало класикою європейської кухні та […]

13:00, 26.03.2026 Дмитро Скопіч