“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

“Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

“Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

“Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

“Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

“Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

“Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

“Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

• Безоплатні послуги сімейного лікаря: що входить у пакет медичної допомоги
• Родинна справа сім’ї Бабяк: історія вільногірського танцювального колективу «Радість»

У Вільногірську відбудеться Всеукраїнська акція “Дзвони Надії”, присвячена підтримці військовополонених та зниклих безвісти захисників України. Родини, волонтери, військові, ветерани та небайдужі мешканці громади зберуться разом, щоб нагадати: кожного з них чекають удома, а про їхню долю не можна мовчати.

Детальніше про акцію читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

“Вони мають імена. Їх люблять. Їх чекають”

Саме з цих слів розпочинається звернення громадської організації “Бджола Вільногірськ”, яка разом із родинами військовополонених та зниклих безвісти, Вільногірською міською радою та міським головою Володимиром Василенком організовує у місті Всеукраїнську акцію “Дзвони Надії”.

Організатори наголошують: для багатьох українських родин війна триває щодня. Вони живуть у постійному очікуванні дзвінка, звістки чи будь-якої інформації про своїх рідних, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.

Акція покликана не лише підтримати ці сім’ї, а й нагадати суспільству, що за кожним прізвищем стоїть людина, яку люблять і чекають вдома.

Коли і де відбудеться акція

Захід пройде 18 липня на Площі Героїв у Вільногірську. Початок – о 8:45.

До участі запрошують родини військовополонених та зниклих безвісти, військовослужбовців, ветеранів, волонтерів, усіх небайдужих жителів громади.

Учасників просять, за можливості, брати із собою державні прапори, портрети чи фотографії тих, кого вони чекають, а також дзвоники, які стануть символом надії та незламної віри у повернення українських захисників.

Організатори зазначають, що охочі можуть не лише взяти участь у заході, а й допомогти з його проведенням. Для цього необхідно звернутися за телефоном: +38 (063) 408-77-74.

У ГО “Бджола Вільногірськ” наголошують, що найважче для родин – жити в невідомості. Саме тому такі акції покликані підтримати тих, хто роками чекає на повернення своїх близьких, та не дозволити суспільству забути про українців, які досі не повернулися додому.

“Ми чекаємо. Ми пам’ятаємо. Ми не мовчимо”, – наголошують організатори акції. 

Читайте також:

Після концерту – особиста зустріч: у Вільногірську кошти від благодійного виступу передали двом військовим на реабілітації

Після годин музики, оплесків і благодійних внесків настала найважливіша мить – особиста зустріч із тими, заради кого все це відбувалося. У Вільногірську керівник народної студії естрадного вокалу Олег Ярошенко разом із учасниками колективу передали зібрані під час благодійного концерту кошти двом військовим громади, які нині проходять реабілітацію після поранень.

Детальніше про зустріч читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Допомога, яка знайшла своїх адресатів

Благодійний концерт народної студії естрадного вокалу під керівництвом Олега Ярошенка відбувся 11 липня у Вільногірську. Тоді небайдужі жителі громади зібрали понад 5,5 тисячі гривень на підтримку поранених захисників.

Невдовзі після концерту відбулася зустріч вокального колективу з двома військовими – Олександром Васільєвим та Артемом Конопацьким, які нині проходять реабілітацію.

Під час зустрічі Артему Конопацькому передали 2 758 гривень, а Олександру Васільєву – 2 759 гривень.

Передаючи допомогу, керівник студії Олег Ярошенко подякував захисникам за їхню службу та жертовність.

“Ми щиро дякуємо за захист нашої країни нашим воїнам, які поклали частку свого здоров’я для того, щоб захистити територію нашої держави. Людська вам вдячність. Низький вам уклін”, – сказав Олег Ярошенко.

“Дуже ціную, що про нас не забувають”

Військовослужбовець Артем Конопацький зазначив, що найбільше цінує небайдужість людей і те, що громада не забуває про своїх захисників. 

“Я дуже ціную, що про нас ніхто не забуває і люди підтримують нас. Дуже вдячний нашим місцевим жителям, що вони з розумінням ставляться до того, що я зараз у такому стані. Дуже вдячний, що проводяться такі заходи, що про нас не забувають і підтримують нас”, – зазначив військовий.

За його словами, саме такі прояви небайдужості допомагають відчувати підтримку громади під час відновлення.

“Ваша праця не повинна бути марною”

Олександр Васільєв також особисто прийшов на зустріч, аби подякувати організаторам концерту та всім, хто долучився до збору коштів.

Водночас військовий зізнався, що приймати допомогу для нього непросто.

“Незвично, некомфортно мені отримувати таку допомогу. Приїхав особисто подякувати за те, що не забувають, проводять такі концерти. Ваша праця не повинна бути марною. Дякую”, – сказав Олександр Васільєв.

Благодійність, яка має продовження

Історія цього благодійного концерту не завершилася після останньої пісні. Зібрані кошти вже передані військовим, а щирі слова вдячності під час зустрічі стали підтвердженням того, що навіть невеликі внески кожного жителя громади можуть перетворитися на реальну підтримку для тих, хто віддав здоров’я, захищаючи Україну.

Організатори наголошують: такі ініціативи – це не лише про фінансову допомогу, а й про знак поваги, пам’яті та вдячності захисникам, які сьогодні проходять непростий шлях відновлення.

Читайте також:

У Вільногірську пройде дог-фест: приходь за «клопом» до АТБ