“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2 18:00, 19 Березня 2025
“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 1
Танцювальний колектив “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2
Учасниці танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 3
Репетиція танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 4
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 5
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 6
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у костюмах для грузинського танцю / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Я просто не можу пройти повз”: як Ганна Цой допомагає тваринам 

“Я просто не можу пройти повз”: як Ганна Цой допомагає тваринам  фото 3 11:00, 3 Липня 2026
“Я просто не можу пройти повз”: як Ганна Цой допомагає тваринам  фото 7
Ганна Цой/ фото з особистого архіву героїні

Ранкове подвір’я ще в напівсні, а під вікном уже збираються коти. Вони приходять з мокрими лапами, шрамами, голодом і тихою довірою. І кожного дня одна людина дає їм шанс на життя.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA.

Ганна щодня оточує турботою тварин, які опинилися на межі виживання. Вона допомагає притулкам, оплачує лікування, термінові операції, корм і перевезення до ветеринарних клінік. Але її волонтерство починається просто під кухонним вікном.

Там щодня збирається “вуличний притулок”: коти, які знають час годування краще за годинник. Постійних “підопічних” – 15-18, але разом із ними приходять і нові – голодні, хворі, покинуті. 

“Я просто всіх годую. Спочатку приходять коти, потім можуть прийти собаки, навіть їжаки чи птахи – уся їжа з’їдається до останнього”, – каже пані Ганна. 

Як допомога тваринам стала щоденною реальністю 

Допомагати тваринам вона почала ще з дитинства – приносила додому котів, підгодовувала безпритульних. 

Але після загибелі сина це переросло в системну волонтерську діяльність в памʼять про нього: підтримку притулків і окремих тварин, які потребують термінової допомоги. Віталій Цой загинув у квітні 2022 року в боротьбі за свободу та суверенітет України. За життя він активно допомагав тваринам. 

“Я продовжую справу свого сина. Він всіх годував, і я продовжую годувати”, – каже жінка. 

Ганна не лише купує корм і ліки, а й закриває рахунки за стаціонарне лікування та операції. Якщо тварину потрібно терміново доставити до клініки, вона оплачує таксі, щоб не втрачати час.

“Буває, що рахунок іде на години. Тоді головне – просто встигнути”, – пояснює вона. 

Окремий світ – це двір під її вікном. Тут коти не просто приходять поїсти, вони живуть поруч, формуючи власну невидиму спільноту. Частина з них прийшла з сусіднього притулку, частина – з вулиці.

Спочатку між тваринами виникали конфлікти, але з часом, каже Ганна, вони “навчилися жити разом”. Тепер їдять спокійно, без бійок, і чекають своєї черги.

Основою харчування є м’ясний фарш, сухий і вологий корм. 

“Сита тварина — це вже наполовину врятована тварина”, — говорить пані Ганна.

Втрати, які не відпускають

У її розповіді поруч із порятунком завжди є втрати. Тварини, яких не вдалося знайти після втечі, ті, кого не вдалося врятувати, і ті, чиї історії залишилися болючими спогадами.

Окремо вона згадує випадок кішки, яка втекла з клініки в іншому місті. Пошуки тривали кілька днів, але результату не дали.

“Я тоді не спала і звинувачувала себе”, – говорить жінка. 

Серед багатьох історій особливо болісною для Ганни залишається доля кота Степки. Після хвороби його господині він залишився без постійного дому й почав приходити до її вікна.

Вона годувала його щодня – він любив борщ, завжди з’їдав усе до останньої ложки.

“Він був великий, білий із чорними плямами, з дуже гарними зеленими очима”, – згадує Ганна.

Згодом Степка загинув від нападу собак. Для пані Ганни це стало ще однією втратою, яка не стирається часом.

“Це була трагедія”, – каже вона коротко.

Допомога як спосіб жити далі 

“Я знаю, що Віталя був би задоволений тим, що я роблю. Він теж дуже любив тварин, годував їх, і мені здається, що я просто продовжую його справу”, — говорить Ганна.

“Я просто не можу пройти повз”: як Ганна Цой допомагає тваринам  фото 8
Ганна із сином Віталієм/ фото з особистого архіву героїні

Після загибелі сина біля її будинку залишився безпритульний кіт на ім’я Груздик. Спочатку жінка підгодовувала його, але забирати додому не наважувалася. Каже, усе змінилося після сну, який наснився напередодні дня народження Віталія.

“Мені наснився син і сказав: “Мамо, Груздик же один”. Наступного ранку я одразу забрала його додому. Купила все необхідне, облаштувала місце, і він залишився жити зі мною”, — згадує вона.

Грузик прожив із Ганною кілька років і став для неї особливим нагадуванням про сина. Після смерті кота вона вирішила більше не брати тварин додому, але продовжила допомагати тим, хто залишився на вулиці та в притулках.

Щомісяця на цю допомогу йдуть значні суми: корм, лікування, стаціонарне утримання, стерилізація, а взимку – ще й дрова для опалення притулків. Лише на забезпечення дровами одного сезону вона витратила понад 40 тисяч гривень. 

За словами власниці притулку Вікторії Кукси, коли виникають термінові витрати, саме Ганна часто приходить на допомогу. 

“Екстрені операції, рахунки ветеринарних клінік, корм, наповнення газових балонів, інші невідкладні потреби – коли коштів не вистачає, саме пані Ганна завжди простягає руку допомоги.”, – йдеться в пості подяки Вікторії Кукси на Facebook

“Я просто не можу пройти повз”: як Ганна Цой допомагає тваринам  фото 9
Пані Ганна/ фото Facebook Вікторія Кукса

Ганна не говорить про себе як про людину, яка “рятує світ”. Вона просто щодня годує, лікує і підтримує тих, хто сам цього зробити не може.

І щоранку під її вікном знову збираються коти – ті, хто давно знає – тут на них чекають. Тут пам’ять про одну людину щодня перетворюється на шанс на життя для інших.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 4 17:41, 2 Липня 2026
“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 10
У Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний / фото, Вільногірськ IN.UA

Сьогодні у Культурно-діловому центрі Вільногірська панувала особлива атмосфера. Саме тут відбулися урочистості з нагоди випуску студентів Відокремленого структурного підрозділу “Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій”. Святкова програма поєднала офіційну церемонію вручення дипломів, творчі виступи, несподівані номінації, щирі слова вдячності, гумор і зворушливі побажання випускникам, які цього дня перегорнули важливу сторінку свого життя. 

На святі побувала журналістка Вільногірськ IN.UA

Свято, де офіційність поступилася щирості

Святкова зала цього дня була наповнена усмішками, оплесками та хвилюванням. Поруч із випускниками – батьки, викладачі, друзі та гості. Атмосфера була теплою, невимушеною і водночас урочистою. Тут не лише вручали дипломи, а й згадували найяскравіші моменти студентських років, жартували, дякували та бажали успіхів.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 11
Поруч із випускниками – батьки, викладачі, друзі та гості / фото, Вільногірськ IN.UA

З вітальним словом до випускників звернулася директорка коледжу Олена Погребняк. Вона одразу зазначила, що цього разу вирішила відмовитися від традиційних пафосних промов і натомість поділитися життєвими правилами, які можуть стати дороговказом для молоді.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 12
Директорка коледжу Олена Погребняк привітала випускників / фото, Вільногірськ IN.UA

“Коледж – це не про оцінки в дипломі. Оцінки ви вже побачили, а додаток згодом просто ляже в шухляду. Коледж – це тренажерна зала для вашого характеру”, – сказала директорка.

Серед її головних порад – не боятися помилок, адже саме вони стають найкращими уроками життя.

“Помилка – це не вирок, а іноді болючий, але дуже корисний майстер-клас від життя. Якщо ви жодного разу не провалилися, можливо, ви просто ставили перед собою занадто легкі цілі”.

Також вона закликала не чекати “ідеального моменту”, постійно навчатися, не боятися змінювати професійний шлях, берегти друзів і не втрачати сміливості втілювати навіть найсміливіші ідеї.

“Не бійтеся бути білими воронами. Не бійтеся пропонувати божевільні ідеї. Ніколи не втрачайте того вогника, з яким ви захищали свої дипломні проєкти. У добру вам годину, і нехай вам шалено буде цікаво жити”.

Привітання від міського голови

До випускників звернувся і міський голова Володимир Василенко, який наголосив, що сьогоднішній день є важливою подією не лише для навчального закладу, а й для всієї громади.

Він подякував студентам за активність, громадську роботу та співпрацю протягом років навчання.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 13
Привітання від міського голови Володимира Василенка / фото, Вільногірськ IN.UA

“Сьогодні ви перегортаєте важливу сторінку свого життя. Бажаю вам невичерпної енергії, наснаги, щоб знання, здобуті в коледжі, стали надійним фундаментом вашого професійного зростання. Пам’ятайте, ви – наше майбутнє, саме вам розбудовувати нашу державу”.

На завершення міський голова побажав усім миру, благополуччя та щасливої долі.

Нагородили найкращих: від лідерів до технічного асистента

Однією з найцікавіших частин свята стало вручення відзнак у тематичних номінаціях. Переможці отримували символічні статуетки, а всі номінанти – грамоти. Організатори вирішили відзначити не лише успіхи в навчанні, а й ті якості, які робили студентське життя яскравішим.

Першою оголосили номінацію “Лідери 24/7”, присвячену старостам академічних груп. Саме вони протягом років були зв’язковими між студентами та викладачами, організовували одногрупників і допомагали вирішувати щоденні питання. Переможницею стала Вікторія Остапенко.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 14
Номінація “Лідери 24/7” / фото, Вільногірськ IN.UA

У номінації “Прокачаний розум” відзначили студентку, яка своєю наполегливістю, високими результатами у навчанні та любов’ю до знань стала прикладом для інших. Перемогу здобула Уляна Леонович.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 15
Номінація “Прокачаний розум” / фото, Вільногірск IN.UA

Творчу душу випуску відзначили у номінації “Талант без меж”. Її присвятили студентам, які протягом навчання прикрашали життя коледжу піснями, танцями, художньою самодіяльністю та виступами на сцені. Володарем статуетки став Ерік Бакнаров.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 16
Номінація “Талант без меж” / фото, Вільногірськ IN.UA

Не залишилися без уваги й спортивні досягнення студентів. Переможцем номінації “На спортивній хвилі” став Максим Бакутін, якого нагородили за успіхи у спорті та активне представлення коледжу на змаганнях.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 17
Номінація “На спортивній хвилі” / фото, Вільногірськ IN.UA

Окрему увагу приділили студентам, які проживали у гуртожитку. Для них підготували номінацію “Сусіди по великій родині”, під час якої згадали найтепліші й найвеселіші моменти спільного життя.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 18
“Сусіди по великій родині” / фото, Вільногірськ IN.UA

Ще однією нагородою свята стало Гран-прі випуску – 2026, яке отримав Владислав Слюсаренко. Його відзначили як незмінного технічного асистента коледжу – за багаторічну допомогу в організації заходів, звуковому супроводі та підготовці презентацій.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 19
Гран-прі випуску – 2026 / фото, Вільногірськ IN.UA

Після оголошення кожної номінації її учасники не лише отримували грамоти та пам’ятні статуетки, а й відтворювали креативне тематичне фото на згадку. Саме ці невимушені моменти додавали церемонії легкості, гумору та ще більше пожвавлювали святкову атмосферу.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 20
Випускники відтворювали креативне тематичне фото на згадку / фото, Вільногірськ IN.UA
“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 21
Випускники відтворювали креативне тематичне фото на згадку / фото, Вільногірськ IN.UA
“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 22
Випускники відтворювали креативне тематичне фото на згадку / фото, Вільногірськ IN.UA
“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 23
Випускники відтворювали креативне тематичне фото на згадку / фото, Вільногірськ IN.UA

Пісні, танці та сучасний гумор

Святкову атмосферу підтримували творчі номери.

Для гостей прозвучала пісня “Мамина світлиця” у виконанні Дарії Своднєвої.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 24
Виступ Дарії Своднєвої / фото, Вільногірськ IN.UA

Яскравими танцювальними постановками порадували колективи Dance Mix та “Тандем”.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 25
Виступ танцювального колективу Dance Mix / фото, Вільногірьк IN.UA
“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 26
Виступ танцювального колективу “Тандем” / фото, Вільногірьк IN.UA

А справжнім сюрпризом стала сучасна кавер-версія української народної пісні “Ти ж мене підманула”, яку виконали ведучі свята – Ігор Перекопський, Денис Щербаков та Ерік Азгужинов. Їхній виступ додав святу легкості, гумору та сучасного звучання.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 27
Вокальний виступ від ведучих свята \ фото, Вільногірськ IN.UA

Мить, яка запам’ятається надовго

Кульмінацією урочистостей стало вручення дипломів. Випускники один за одним виходили на сцену, отримували документи про освіту, грамоти, похвальні листи та відзнаки, фотографувалися з викладачами й рідними.

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 28
Вручення дипломів / фото, Вільногірськ IN.UA

Для когось це був фінал чотирьох років студентського життя, а для когось – перший крок у професії чи продовження навчання в університеті.

Свято завершилося щирими обіймами, спільними фотографіями та побажаннями нових звершень. Адже, як прозвучало зі сцени цього дня, диплом – це лише квиток у дорогу, а куди вона приведе кожного з випускників, залежить уже від них самих.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Я просто не можу пройти повз”: як Ганна Цой допомагає тваринам  фото 5
Історії

“Я просто не можу пройти повз”: як Ганна Цой допомагає тваринам 

Ранкове подвір’я ще в напівсні, а під вікном уже збираються коти. Вони приходять з мокрими лапами, шрамами, голодом і тихою довірою. І кожного дня одна […]

11:00, 03.07.2026 Єва Буянова
“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями фото 6
Фоторепортаж

“Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями

Сьогодні у Культурно-діловому центрі Вільногірська панувала особлива атмосфера. Саме тут відбулися урочистості з нагоди випуску студентів Відокремленого структурного підрозділу “Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету […]

17:41, 02.07.2026 Діана Попович
Сміття вивозитимуть, а дороги взимку розчищатимуть: Лихівська громада отримала багатофункціональну спецтехніку фото 7

Сміття вивозитимуть, а дороги взимку розчищатимуть: Лихівська громада отримала багатофункціональну спецтехніку

Лихівська селищна громада отримала новий багатофункціональний сміттєвоз, який працюватиме впродовж усього року. Спецавтомобіль використовуватимуть не лише для вивезення побутових відходів, а й для очищення доріг […]

15:00, 02.07.2026 Діана Попович
“Чому всі раптом мовчать?”:  Для дітей створили мультфільми, які допоможуть зрозуміти Хвилину мовчання фото 8

“Чому всі раптом мовчать?”:  Для дітей створили мультфільми, які допоможуть зрозуміти Хвилину мовчання

Щодня о 9:00 Україна завмирає у Хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять загиблих. Для дорослих цей ритуал уже став звичним, а от діти часто не розуміють, чому […]

12:00, 02.07.2026 Діана Попович
Як працює сучасна система відбору до закладів вищої освіти: детальний гід для абітурієнтів фото 9

Як працює сучасна система відбору до закладів вищої освіти: детальний гід для абітурієнтів

Щороку перед вступниками постає питання: як саме університети відбирають студентів на бюджетні місця? Звична система, коли держава закріплювала певну кількість місць за конкретним вишем, залишилася […]

10:00, 02.07.2026 Дмитро Скопіч