“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2 18:00, 19 Березня 2025
“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 1
Танцювальний колектив “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2
Учасниці танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 3
Репетиція танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 4
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 5
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 6
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у костюмах для грузинського танцю / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

Підписуйтесь

У вільногірському коледжі відзначили студентів за їх досягнення 

У вільногірському коледжі відзначили студентів за їх досягнення  фото 3 16:30, 2 Червня 2026
У вільногірському коледжі відзначили студентів за їх досягнення  фото 7
У вільногірському коледжі відзначили студентів/ фото Вільногірськ IN.UA

У навчальному закладі відбулася урочиста лінійка, під час якої відзначили студентів, які представляли коледж на спортивних змаганнях та інших конкурсах. 

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Директорка закладу Олена Погребняк привітала молодь та наголосила, що студенти гідно відстоюють честь навчального закладу, беручи участь у різноманітних конкурсах і турнірах.

Під час заходу Андрій Шишко розповів про участь футбольної команди коледжу в турнірі з мініфутболу, присвяченому підтримці 239-го центру військової підготовки. Змагання проходили у Дніпрі. Попри сильну конкуренцію з боку досвідчених команд, студенти посіли четверте місце.

“Проти нас грали досвідчені футболісти, які давно виступають разом. Ми ж зібрали команду без попередніх тренувань і все одно змогли гідно представити наш навчальний заклад. Четверте місце — це результат, який показує, що ми можемо боротися і за призові позиції”, — каже Андрій Шишко. 

У вільногірському коледжі відзначили студентів за їх досягнення  фото 8
Урочиста лінійка/ фото Вільногірськ IN.UA

Також на лінійці відзначили студентку Юлію, яка посіла третє місце у творчому конкурсі малюнків на тему “Знавці Біблії” від благодійного фонду “Живи, Україно”, а також отримала диплом за участь у фотоконкурсі-вистаці “Сміливі нести світло” від науково-методичного центру.

Учасникам змагань і конкурсів вручили відзнаки та подякували за активність, наполегливість і гідне представлення навчального закладу.

Читайте також:

Підписуйтесь

Голос тих, хто не може говорити: як сестра безвісти зниклого героя Наталія бореться за правду 

Голос тих, хто не може говорити: як сестра безвісти зниклого героя Наталія бореться за правду  фото 4 14:45, 2 Червня 2026
Голос тих, хто не може говорити: як сестра безвісти зниклого героя Наталія бореться за правду  фото 9
Сестра безвісти зниклого героя Наталія/ фото з особистого архіву героїні

Наталія — мешканка Божедарівки, яка вже десять місяців шукає свого брата Володимира, що зник безвісти під час виконання бойового завдання на Донеччині 13 серпня 2025 року. Замість очікування відповідей від офіційних установ, жінка активно долучається до мирних акцій, щоб привернути увагу до проблеми зниклих безвісти та полонених захисників. Також вона організувала першу мирну акцію на підтримку безвісти зниклих у своїй громаді. 

Детальніше читайте на Вільногірськ IN.UA.

Від акцій у столиці до ініціативи в Божедарівській громаді 

Брат Наталії – Володимир – до війни був життєрадісним, добрим та завжди готовим прийти на допомогу. У 2022 році він добровільно став на захист України, у 2023 році отримав поранення на Донеччині, але повернувся до лав ЗСУ. З серпня 2025 року Володимир перестав виходити на зв’язок з близькими. Сьогодні родина живе надією на його повернення.

25 вересня 2025 року Наталія вперше взяла участь у мирній акціі на Майдані Незалежності. Там вона побачила велику кількість людей, чиї близькі зникли на Донеччині. Це спонукало її продовжувати боротьбу.

“Ми — голос безвісти зниклих, тих, хто не може говорити”, — каже Наталія. 

Голос тих, хто не може говорити: як сестра безвісти зниклого героя Наталія бореться за правду  фото 10
Акція у Києві/ фото з особистого архіву героїні

Наступна мирна акція відбулася 25 жовтня 2025 року в Києві. Згодом Наталія почала їздити на мирні акції до Кам’янського. 

Одного разу, повертаючись додому після чергової акції, Наталія поставила собі питання: “А чому ми не можемо робити це у себе в громаді?”. З цього почалася організація мирних акцій у Божедарівці. 

“Це було важливим рішенням, тому що деяким людям, наприклад стареньким батькам, важко їхати в великі міста на мирні акції”, — каже Наталія. 

Перша акція відбулася у лютому 2026 року. Попри побоювання організаторів щодо невеликої кількості учасників, акція пройшла успішно. 

Голос тих, хто не може говорити: як сестра безвісти зниклого героя Наталія бореться за правду  фото 11
Місцева акція/ фото з особистого архіву героїні

На наступній акції людей було вже більше. Наталія згадує:

“Були такі родини, в яких на момент, коли ми робили першу мирну акцію, не було безвісти зниклих дітей. Потім, коли була вже друга акція, в них пропали діти. Коли ось третя була, люди вже нові попідходили, тому що у них теж сини зникли безвісти”. 

Віра, що сильніша за тишу

Попри невідомість, яка триває вже десять місяців, Наталія не припиняє вірити у свого брата. Вона переконана, що його оберігає родинний янгол-охоронець — їхня мама, якої не стало одинадцять років тому. Ця віра дає їй сили рухатися далі, навіть коли офіційні структури не дають жодних новин. 

Одного разу Наталія побачила сон, який став для неї особливим символом:

“Я приїхала додому, стояла у ванній, і чую, хтось зайшов. Повертаюсь — зайшов мій брат, одягнений не у форму, а в той спортивний одяг, який так любив. Я питаю: “Ти повернувся?”, а він відповідає: “Так”. Я запитала, чи назавжди, і він підтвердив. Коли він обійняв мене, я відчула, як б’ється його серце. Коли я прокинулася, то фізично відчувала цей дотик і стукіт його серця”. 

Голос тих, хто не може говорити: як сестра безвісти зниклого героя Наталія бореться за правду  фото 12
Володимир/ фото з особистого архіву героїні

Для Наталії цей сон став підтвердженням того, що її брат живий. Вона звертається до нього зі словами любові та надії, пам’ятаючи, як він не любив, коли вона плакала:

“Можливо для когось ти безвісти зниклий, а для мене ти герой, якого ми чекаємо додому. До нашої сімʼї, де ми тебе дуже сильно любимо”. 

Та додає: 

“Ми чекаємо кожного безвісти зниклого та полоненого Захисника з нашої Божедарівської громади до рідного дому. І памʼятаємо кожного Захисника, який віддав життя, захищаючи нашу Батьківщину”. 

Родина Володимира, його маленька племінниця та племінник, якого назвали на честь дядька, продовжують щодня чекати на свого захисника. І ця щоденна віра, як каже Наталія, є набагато сильнішою за ту тишу, яка супроводжує родини безвісти зниклих. 

Читайте також:

Підписуйтесь

У вільногірському коледжі відзначили студентів за їх досягнення  фото 5

У вільногірському коледжі відзначили студентів за їх досягнення 

У навчальному закладі відбулася урочиста лінійка, під час якої відзначили студентів, які представляли коледж на спортивних змаганнях та інших конкурсах.  Більше читайте на Вільногірськ IN.UA.  […]

16:30, 02.06.2026 Єва Буянова
Голос тих, хто не може говорити: як сестра безвісти зниклого героя Наталія бореться за правду  фото 6
Історії

Голос тих, хто не може говорити: як сестра безвісти зниклого героя Наталія бореться за правду 

Наталія — мешканка Божедарівки, яка вже десять місяців шукає свого брата Володимира, що зник безвісти під час виконання бойового завдання на Донеччині 13 серпня 2025 […]

14:45, 02.06.2026 Єва Буянова
Підвищення стипендій в Україні з 1 вересня: скільки отримуватимуть студенти у 2026 році фото 7

Підвищення стипендій в Україні з 1 вересня: скільки отримуватимуть студенти у 2026 році

З початку осіннього семестру 2026 року в Україні набудуть чинності нові розміри фінансової підтримки для студентів. Державний бюджет передбачає на ці потреби 6,6 мільярда гривень, […]

12:00, 02.06.2026 Дмитро Скопіч
У Вільногірську перевірятимуть якість води фото 8

У Вільногірську перевірятимуть якість води

Комунальне підприємство “Енергоефект” Вільногірської міської ради уклало договір на проведення лабораторних досліджень води зі свердловин міста.  Детальніше про те, які лабораторні дослідження проводитимуть, хто виконуватиме […]

10:00, 02.06.2026 Діана Попович
Тест на витривалість: як зрозуміти, що кросівки переживуть і зливу, і подорож, ще до покупки фото 9
Реклама

Тест на витривалість: як зрозуміти, що кросівки переживуть і зливу, і подорож, ще до покупки

Знайома ситуація: ви бачите в магазині ідеальну пару, приміряєте її, закохуєтесь у дизайн і вже уявляєте, як підкорюєте в ній європейські вулички чи біжите у […]

16:15, 01.06.2026 Єва Буянова