Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

“Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

“Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

“Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

“Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

“Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

“Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

“Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

• Безоплатні послуги сімейного лікаря: що входить у пакет медичної допомоги
• Родинна справа сім’ї Бабяк: історія вільногірського танцювального колективу «Радість»

У Вільногірську працюють чотири ліцеї, п’ять дитячих садків та школа мистецтв імені Петра Шияна. У громаді діють погодинні графіки відключення електроенергії, через що мешканці та заклади освіти інколи залишаються без світла до 17 годин на добу.

Журналісти Вільногірськ IN.UA звернулися з інформаційним запитом, щоб дізнатися, як навчальні заклади працюють під час відключень світла.

Заклади освіти мають генератори

Попри відключення електроенергії, освітній процес, за інформацією міської ради, не припиняється.

У відповіді також зазначили: Всі заклади дошкільної та загальної середньої освіти, а також школа мистецтв ім. П. Шияна обладнані резервними джерелами живлення у межах можливостей бюджету та технічних мереж.

За потреби, укриття на території закладів, підключають до генераторів, тож навчання та перебування дітей у безпеці забезпечені навіть під час відключень світла.

Також під час графіків відключень електроенергії, подача тепла до закладів освіти не припиняється.

Генератори є але ними не користуються? Проте як повідомили журналістам читачі, під час відключень електроенергії школа мистецтв ім. П. Шияна не користується генератором.

“Я навчаюся на фортепіано і ніколи не бачила, щоб генератор вмикали. Часто мої заняття проходять під час відключень світла. Ми кладемо ліхтарик на інструмент, щоб я бачила ноти”, — розповіла одна з учениць школи та керівниця проєкту Вільногірськ IN.UA Альона Щекодіна.

Журналісти вирішили перевірити цю інформацію. Виявилось, що школа мистецтв не була підключена до резервного джерела живлення, щоб забезпечити нормальний учбовий процес під час відключення електроенергії. Проте в будівлі міської ради, яка розташована поруч і має таку ж чергу відключення світла, електропостачання було наявне.

Також можна помітити, що у школі мистецтв, генератор стоїть не розпакований, вочевидь не використовується за призначенням.

Журналісти звернулися до директорки школи мистецтв Тетяни Логінової, щоб дізнатися, чому генератор не використовують під час відключень електроенергії.

За її словами, генератор в закладі вже близько року, однак його досі не ввели в експлуатацію через нестачу необхідних деталей. Наразі над усуненням цієї проблеми працюють. Водночас точні терміни запуску генератора наразі не визначені.

“Під час відключень електроенергії у закладі використовують альтернативні джерела освітлення, зокрема ліхтарики. Також у школі мистецтв є генератор меншої потужності, який періодично вмикають. Його вистачає для забезпечення електропостачання окремих приміщень, зокрема бухгалтерії та мого кабінету”, — повідомила Тетяна Логінова.

Зокрема, за словами читачів редакції, подібна ситуація була і в ліцеї номер 5.

“До грудня генератори не вмикали. Деякі діти приходили на останні уроки з портативними ліхтариками, щоб хоча б було видно текст у підручниках. За грудень не можу сказати”, — говорить співрозмовниця.

За словами учениці ліцею №5, яка погодилася поспілкуватися на умовах анонімності, в грудні під час відключень електроенергії в закладі вмикали генератор — було чутно, як він працює. Водночас, за її словами, світло в навчальних кабінетах не з’являлося, ймовірно, через недостатню потужність або технічні несправності.

“Минулого тижня, який є передостаннім перед канікулами, генератор у ліцеї, за словами співрозмовниці, взагалі не вмикали. На останніх уроках учні користуються ліхтариками. Цей навчальний тиждень у закладі планують провести дистанційно”, — пояснила співрозмовниця.

Журналісти намагалися зв’язатися з директоркою ліцею Тетяною Крижан, втім на телефонний дзвінок вона не відповідала. А номер мобільного телефону, який вказано на сайті навчального закладу – вимкнений.

Про подібну ситуацію з генераторами повідомили і батьки, чиї діти навчаються у ліцеї №2.

Під час спілкування з журналістами батьки учнів повідомили:“Я не знаю, чи вмикають генератор, але він у нас точно є. Проте діти розповідають, що вчаться під ліхтариками в темний час”.

Тож журналісти звернулися по коментар до директорки ліцею № 2 Альони Бюрікової, щоб з’ясувати, як у закладі організоване навчання під час відключень електроенергії та чи використовується наявний генератор.

Втім, керівниця ліцею відмовилася надавати пояснення з цього приводу. На запит журналістів, чому за наявності генератора учні під час уроків змушені користуватися ліхтариками, директорка відповіла: “Я не буду відповідати на це питання”.

На уточнення причини відмови вона зазначила, що “це не телефонна розмова”.Коли журналісти перепитали, чи означає це, що діти дійсно перебувають на заняттях із ліхтариками, Альона Бюрікова заявила:

“Адміністрація знає, що ми робимо”, не надавши при цьому жодних конкретних роз’яснень.

Крім того, як повідомили редакції працівники закладу дошкільної освіти №3, у садочку є генератор, проте ніхто не бачив, щоб його вмикали. Персоналу пояснюють, що до генератора не вистачає необхідних деталей. Зокрема, кухарі готують їжу для дітей уночі, коли є світло.

Крім того, редакція провела опитування у Telegram щоб з’ясувати, як працюють ліцеї та дитячі садочки Вільногірської громади під час відключень електроенергії та чи використовують у закладах освіти генератори.

Зокрема, 10% респондентів зазначили, що електроенергія є в класах, а в укритті під час відключень вмикають генератор. Ще 10% опитаних повідомили, що світло є лише в укритті, тоді як 5% — що електроенергія під час відключень доступна тільки в класах.

Водночас 11% учасників опитування відповіли, що світла немає ані в класах, ані в укриттях. Така ж частка респондентів — 11% — зазначили, що генератор у закладі є, однак він фактично не використовується й просто стоїть без підключення.

Найбільшу частку — 53% — склали відповіді “важко сказати” або “не знаю”.

У дописах під опитуванням користувачі підтвердили, що дійсно генератори у навчальних закладах та в укритті під час відключення світла не вмикаються.

В деяких навчальних закладах генератор стоїть та невикористовується, або вмикається для роботи бухгалтерії та керівництва.

Ветерани та ветеранки можуть безкоштовно відвідувати спортивні секції в межах державної програми “Ветеранський спорт”. У Вільногірську до цієї програми долучився спортивний комплекс “Авангард”.

Про це повідомили у відповіді на запит редакції Вільногірськ IN.UA.

Ветеранський спорт у Вільногірську

У межах програми ветерани та ветеранки можуть відвідувати всі секції, що діють на базі спорткомплексу “Авангард”.

Як йдеться у відповіді на запит, з початку дії програми послугами в межах “Ветеранського спорту” у закладі вже скористалися 14 ветеранів і ветеранок.

Нагадаємо, програма “Ветеранський спорт” — державна ініціатива, реалізована Міністерством у справах ветеранів України спільно з Міністерством цифрової трансформації. Вона дозволяє ветеранам та ветеранкам щоквартально отримувати фінансову підтримку для занять спортом в спортивних закладах, зокрема тренажерних залах, басейнах і секціях, які мають відповідний категорійний код діяльності.

Реєстрацію на участь відкривають з 1 до 20 числа першого місяця кожного кварталу, а отримані кошти потрібно використати до кінця того ж кварталу, в якому їх нараховано.

Додамо, що СК “Авангард” знаходиться за адресою, місто Вільногірськ, вулиця Центральна, будинок 28.

Читайте також:

Де на Дніпропетровщині можна витратити 1500 за програмою “Ветеранський спорт”