“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

“Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

“Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

“Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

“Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

“Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

“Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

“Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

• Безоплатні послуги сімейного лікаря: що входить у пакет медичної допомоги
• Родинна справа сім’ї Бабяк: історія вільногірського танцювального колективу «Радість»

Рада ВПО у Вільногірську проводить опитування серед внутрішньо переміщених осіб. Зібрані відповіді мають допомогти краще зрозуміти потреби переселенців, які живуть у громаді, та визначити проблеми, над вирішенням яких варто працювати. Паралельно з результатами цього опитування Рада ВПО планує податися на грантовий конкурс “Голос: участь, що формує рішення”. Його мета у тому, щоб переселенці змогил брати активнішу участь у житті громади, де проживають та покращувати її.

Про це Вільногірськ IN.UA розповів голова Ради ВПО у Вільногірську Олександр Щекодін.

У Вільногірську триває опитування ВПО

За словами Олександра Щекодіна, одна з головних цілей опитування — детальніше дізнатися про потреби ВПО, які зараз живуть у Вільногірській громаді. Раду цікавить, з якими проблемами стикаються переселенці та що можна зробити для їх вирішення у середньостроковій перспективі.

“По-перше, це нам надасть можливість глибше дізнатися потреби самих ВПО, самих мешканців громади, тому що ВПО вже є мешканцями нашої громади. Що їх найбільше турбує? Які в них є проблеми на зараз? І як запланувати у середньостроковий термін, що ми можемо зробити для того, щоб ці проблеми вирішити”, — пояснює Олександр Щекодін.

Опитування також має допомогти Раді ВПО зрозуміти, з якими труднощами люди приїжджали до Вільногірська, що їх турбує зараз та які плани вони мають надалі.

“Для цього нам потрібні ці дані: що конкретно турбує ВПО, як вони заїжджають у громаду, які проблеми мають на зараз, коли вони заїхали в громаду, що їх турбує попереду, що вони планують. Оці такі питання задані в цьому анкетуванні”, — розповідає голова Ради ВПО.

Ще одна мета, це налагодити комунікацію між самими переселенцями та об’єднати їх навколо Ради ВПО.

“Ми збираємо ці дані для того, щоб, можливо, було всіх ВПО якось консолідувати, щоб вони почали спілкуватися один з одним. На базі ж самої Ради ВПО”, — пояснює Олександр Щекодін.

Результати опитування також використують для подачі на конкурс. Опитування анонімне. Долучитися до нього можна тут: https://docs.google.com/forms/d/1PEycGGSL9kgNKOIuGlHRPom5Y0DnY8c3i2wEWdRLByo/edit   .

Попередньо Рада ВПО планує взяти участь у грантовому конкурсі “Голос: участь, що формує рішення”. За словами Олександра Щекодіна, майбутній проєкт бачать як можливість посилити взаємодію між ВПО та місцевою владою, а також активніше залучати переселенців до життя громади. Одним зі своїх завдань як голови Ради ВПО Щекодін називає залучення активної частини переселенців до процесів у громаді.

“Я для себе поставив перше завдання — вивести активну частину ВПО до співучасті у громаді, до прийняття важливих рішень у громаді, для того, щоб ВПО могли краще адаптуватися у нашій громаді”, — пояснює він.

За словами Олександра Щекодіна, нині у Вільногірській громаді проживають близько 2–2,5 тисячі ВПО. Водночас, на його думку, переселенці поки недостатньо представлені в активному житті громади.

“ВПО наразі не беруть активно участь у діях громади, як не представлені достатньо у місцевій владі, так і у громадськості. І дуже хотілося б підняти планку, щоб ВПО змогли впливати на дії влади, на дії громади”, — говорить Олександр Щекодін.

Він наводить як приклад інші громади, де переселенці активніше долучаються до місцевих процесів.

“Наприклад, можна привести Павлоградську громаду, там ВПО залучені до комісій, до участі у рішеннях місцевої влади і всіх процесах, які протікають у громаді. У нас поки такого ще не було”, — зазначає Щекодін.

Олександр Щекодін наголошує: залучення переселенців може бути корисним не лише самим ВПО, а й Вільногірській громаді. Люди, які переїхали сюди з інших міст, мають різний професійний та життєвий досвід.

“Заїжджають мешканці з різних громад, які мають дуже багатий досвід — як роботи, так і життєвий досвід. Такі люди з унікальними спеціальностями можуть дуже допомогти у розвитку громади”, — резюмує він.

До теми:

Представниця Ради ВПО у Вільногірську Олена Щекодіна номінується на Національну відзнаку

Соціальний автобус Лихівської громади тимчасово не курсуватиме до грудня 2026 року. Рішення пояснюють витратами на утримання транспорту та невеликою кількістю пасажирів. Водночас частину перевезень уже здійснює громадська організація “Проліска”, а після звернень мешканців її маршрути планують розширити. 

Редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася із селищною головою Лихівської громади Ларисою Савченко та дізналася, чому автобус зупинили та як жителі зможуть діставатися до Вільногірська і П’ятихаток.

Чому громада придбала власний соціальний автобус

Програму безкоштовного перевезення жителів пільгових категорій Лихівська громада запровадила кілька років тому. За словами Лариси Савченко, автобус придбали за кошти місцевого бюджету — на нього витратили близько 3,5 мільйона гривень.

Транспорт мав забезпечити жителям із населених пунктів громади можливість безкоштовно дістатися до місць, де вони можуть отримати необхідні послуги.

Основними напрямками були Вільногірськ та П’ятихатки. У Вільногірську люди могли відвідати лікарню та інші необхідні установи, а у П’ятихатках — лікарню, Пенсійний фонд, податкову та інші служби.

За словами селищної голови, такий транспорт був важливим для мешканців, адже дозволяв вирішувати питання, пов’язані з лікуванням, придбанням ліків та отриманням соціальних послуг.

Влітку частину перевезень взяла на себе “Проліска”

Ситуація змінилася влітку 2026 року, коли перевезення мешканців громади почала забезпечувати громадська організація “Проліска”.

Організація надала громаді автобус Mercedes Sprinter і почала безкоштовно перевозити людей до Вільногірська та П’ятихаток.

Через це Лихівська громада на певний час призупинила роботу власного автобуса. Як пояснила Лариса Савченко, одним із мотивів була економія коштів місцевого бюджету, адже потреба в перевезеннях уже частково покривалася транспортом “Проліски”.

Втім, незабаром мешканці почали звертатися до громади із зауваженнями.

“Не всі населені пункти охоплювали, не всі мали можливість їздити. Трохи не подобалися години маршруту”, — розповіла селищна голова.

Через це громада знову відновила роботу власного автобуса.

Чому соціальний автобус знову зупинили

Цього разу рішення про призупинення перевезень пов’язане насамперед із витратами на утримання автобуса та кількістю пасажирів.

За словами Лариси Савченко, громада проаналізувала витрати на пальне, зарплату водія, запчастини та інші потреби. Водночас пасажирів виявилося небагато.

За один із тижнів, коли автобус працював п’ять днів, він перевіз 23 людини, хоча має близько 21 посадкового місця.

“Буває такий день, що він везе одну людину”, — зазначила Лариса Савченко.

Водночас паралельно продовжує працювати транспорт “Проліски”, яким мешканці громади користуються активніше.

Саме тому у Лихівській громаді вирішили до кінця 2026 року призупинити рейси власного автобуса, щоб не витрачати бюджетні кошти на перевезення, які фактично дублюються.

Що буде з мешканцями сіл, які не охоплює маршрут “Проліски”

Після оголошення про призупинення роботи соціального автобуса до громади знову почали надходити звернення від мешканців окремих сіл.

Зокрема, люди із Плоского та Червоної Дерієвки  повідомили, що транспорт “Проліски” наразі не заїжджає до їхніх населених пунктів. Крім того, частині жителів потрібен Вільногірськ, тоді як іншим — П’ятихатки.

За словами Лариси Савченко, громада вже доручила відповідальним працівникам узгодити з “Проліскою” зміни до маршрутів.

Йдеться про те, щоб додати напрямки через Плоске та Червону Дарієвку через Троїцьке. Таким чином, планують охопити транспортом населені пункти, жителі яких зараз мають найбільше зауважень щодо доступності перевезень.

“Проліска” перевозить не лише пільговиків

Є ще одна суттєва відмінність між транспортом громади та автобусом, який надає “Проліска”.

Соціальний автобус Лихівської громади був призначений передусім для безкоштовного перевезення пільгових категорій населення. Натомість автобус “Проліски” може перевозити всіх охочих.

“Цей автобус підвозить усіх людей — і дітей, і дорослих”, — пояснила селищна голова.

На думку Лариси Савченко, це є додатковою перевагою для мешканців громади, оскільки скористатися транспортом можуть не лише люди, які мають право на пільговий проїзд.

До кінця року — без рейсів комунального автобуса

Таким чином, власний соціальний автобус Лихівської громади тимчасово не курсуватиме до кінця 2026 року.

Водночас перевезення мешканців не припиняються: їх продовжує забезпечувати “Проліска”. Громада наразі домовляється про коригування маршрутів, щоб охопити села, які залишилися поза нинішньою схемою руху.

За словами Лариси Савченко, після внесення змін до маршрутів мають врахувати звернення жителів щодо напрямків та зручності поїздок.

Редакція Вільногірськ IN.UA також очікує розклад рейсів “Проліски” від Лихівської громади та окремо опублікує його, щоб мешканці могли ознайомитися з часом і напрямками перевезень.

Читайте також:

Куди і коли вирушають маршрутки з Вільногірська: розклад міських і міжміських рейсів