“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

“Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

“Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

“Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

“Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

“Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

“Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

“Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

• Безоплатні послуги сімейного лікаря: що входить у пакет медичної допомоги
• Родинна справа сім’ї Бабяк: історія вільногірського танцювального колективу «Радість»

КП “Жилкомсервіс” планувало залучити до 1,5 мільйона гривень банківського фінансування, пояснюючи це необхідністю закрити касовий розрив та розрахуватися за розподіл природного газу. Під час сесії міської ради, яка відбулась 10 вересня, директор підприємства Володимир Міхненко заявив про накопичену заборгованість і ризики для укладення договору на постачання газу. Водночас у коментарі нашій редакції він запевнив, що ситуація під контролем і опалювальний сезон у місті розпочати зможуть. 

Що відомо про фінансову ситуацію підприємства — розповідаємо у матеріалі Вільногірськ IN.UA

“Жилкомсервіс” просив дозволити овердрафт у двох банках

Під час засідання Вільногірської міської ради 10 вересня 2026 року директор КП “Жилкомсервіс” Володимир Міхненко звернувся до депутатів щодо залучення підприємством короткострокового фінансування у формі овердрафту.

Примітка. Овердрафт — це короткостроковий банківський кредит, який дозволяє витрачати більше грошей, ніж є на рахунку, в межах встановленого ліміту. 

За його словами, підприємство планувало користуватися кредитними коштами у двох банках, де відкриті рахунки — “ПриватБанку” та “Ощадбанку”.

Загальна сума овердрафту мала становити не більше 1,5 мільйона гривень. Орієнтовно йшлося про 500 тисяч гривень у “ПриватБанку” та 1 мільйон гривень в “Ощадбанку”. Остаточні умови мали погодити самі банківські установи.

Необхідність такого фінансування директор пояснив касовим розривом, через який підприємству складно одночасно виконувати всі поточні фінансові зобов’язання.

Головне питання — розрахунки за розподіл газу

Одним із першочергових завдань Володимир Міхненко назвав оплату послуг з розподілу природного газу. На момент виступу перед депутатами, за його словами, у підприємства залишалася заборгованість за послуги розподілу газу за серпень 2026 року. Саму ж суму заборгованості директор комунального підприємства не назвав.

Директор пояснив, що за умовами договору оплату за розподіл природного газу необхідно здійснювати наперед. Водночас наявність заборгованості може створити проблеми під час укладення договору на постачання газу на наступний період. Саме це, за словами керівника підприємства, може вплинути на підготовку до опалювального сезону.

“Несвоєчасне погашення наявної заборгованості та неможливість проведення авансового розрахунку може створити ризик для укладення договору на постачання природного газу”, — йшлося під час виступу директора.

При цьому Володимир Міхненко наголосив, що кошти, які підприємство отримувало від реалізації теплової енергії протягом опалювального сезону 2025–2026 років, у тарифі передбачали витрати на природний газ та його розподіл.

За його словами, проблема виникла через те, що фактичний рух коштів зараз не дозволяє своєчасно фінансувати всі необхідні витрати.

Чому виник касовий розрив

Пояснюючи причини ситуації, директор КП “Жилкомсервіс” заявив про накопичені фінансові дисбаланси попереднього періоду та недостатньо ефективне управління грошовими потоками підприємства.

Під час обговорення депутати також запитували, чому коштів, передбачених тарифом, не вистачило для своєчасної оплати відповідних послуг. Володимир Міхненко розповів, що після призначення на посаду отримав інформацію про залишки коштів на рахунках підприємства.

За його словами, коли він прийшов на підприємство 25 травня, на рахунку в “ПриватБанку” було близько 1,2 мільйона гривень, а на рахунку в “Ощадбанку” — близько 300 тисяч гривень.

Під час сесії прозвучало питання щодо того, чи були кошти, передбачені на відповідні витрати, використані за призначенням. Директор не погодився з формулюванням про “нецільове використання”, зазначивши, що ситуацію необхідно окремо розбирати.

Також під час обговорення згадувалася можливість проведення аудиту. За словами Міхненка, він не є компетентним визначати, чи могли в діях попереднього керівництва бути якісь правопорушення.

Тож говорити про встановлений факт нецільового використання коштів наразі некоректно — з озвученого на сесії випливає лише наявність питань до попереднього руху коштів та необхідність їх перевірки.

Скільки підприємство мало сплатити за газ

Під час дискусії на сесії прозвучала інформація про те, що оплата за розподіл газу певний час не проводилася. Володимир Міхненко повідомив, що після його приходу підприємство погасило оплату за травень. За його словами, надалі залишалася заборгованість за наступні місяці.

В окремій частині обговорення депутатам повідомили про суму близько 1,8 мільйона гривень, яка, за озвученою інформацією, накопичилася за шість місяців. Водночас ці цифри стосувалися фінансових зобов’язань підприємства за відповідний період, а не суми самого запланованого овердрафту.

Якою буде вартість кредитних коштів

Окреме питання депутатів стосувалося того, скільки коштуватиме підприємству користування овердрафтом.

Під час сесії прозвучало, що комісійна винагорода банку може становити 1% від суми. Водночас конкретні умови кредитування мають бути визначені банками та прописані у відповідному рішенні. Тобто підприємство планувало отримати можливість тимчасово користуватися позиковими коштами, аби закрити поточний фінансовий розрив.

Що сказав директор “Жилкомсервісу” редакції після сесії

Редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до Володимира Міхненка за додатковими поясненнями щодо ситуації із заборгованістю та необхідності кредитування.

На запитання, чи залишається на сьогодні борг, директор відповів, що проблема стосується вже іншого періоду. За його словами, платежі за попередні місяці підприємство здійснило власними коштами.

На уточнення редакції, чи означає це, що заборгованість, про яку йшлося на сесії, була погашена, Володимир Міхненко підтвердив, що підприємство оплатило відповідні суми. Водночас він зазначив, що за жовтень платіж ще не був проведений. Точну суму цієї платіжки під час розмови директор не назвав, проте зазначив, що сума близько 290 тисяч гривень.

На запитання, чому тоді підприємству потрібен кредит, якщо попередню заборгованість уже погашено, Володимир Міхненко відповів, що вирішує це питання самостійно.

Він також запевнив, що ситуація не повинна перешкодити початку опалювального сезону.

“Я його розпочну”, — сказав директор, відповідаючи на запитання редакції про опалювальний сезон.

Коли розпочнеться опалювальний сезон — поки невідомо

Точної дати початку опалювального сезону під час розмови директор підприємства не назвав. Володимир Міхненко пояснив, що договір на постачання газу укладається за відповідною процедурою, а остаточне рішення залежить не лише від підприємства.

При цьому він запевнив, що проблем із початком опалювального сезону, на його думку, не виникне.

Після розмови з редакцією Володимир Міхненко зазначив, що повторно звертатися до депутатів щодо залучення кредиту не планує. Водночас питання фінансування підприємства та розрахунків за газ залишається актуальним напередодні опалювального сезону.

Для комунального підприємства це питання особливо важливе напередодні опалювального сезону, адже йдеться не лише про погашення поточних фінансових зобов’язань, а й про можливість вчасно розраховуватися за послуги, необхідні для роботи системи теплопостачання.

Читайте також:

Аудит “Жилкомсервісу” у Вільногірську: коли проведуть

Наталя Чернявська — людина, яка понад 17 років свого життя присвятила роботі з людьми. Вона пройшла шлях від юристки системи безоплатної правової допомоги до присяжної в суді, а зараз успішно поєднує правове волонтерство з посадою менеджерки з продажів у виданні Вільногірськ IN.UA. До Дня юриста ми поспілкувалися з нею про несподівані кар’єрні віражі, безкорисливу допомогу людям та силу терпіння.

Про свій професійний шлях, виклики в новій сфері та мрії Наталя Чернявська розповіла в інтерв’ю для Вільногірськ IN.UA.

Від бухгалтерії до мрії стати слідчою

Наталя народилася та виросла у Вільногірську. Після закінчення школи вступила до Дніпропетровського технікуму економіки і бізнесу на спеціальність “бухгалтер” — такий вибір свого часу схвалила її бабуся. Проте здобувши диплом, дівчина чітко зрозуміла, що її справжнє покликання — це юриспруденція. Вона вступила до Гірничої академії (нині — Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”) на факультет правознавства.

“Ще у 2000 році я працювала позаштатною співробітницею в поліції. Мені це дуже подобалося, я мріяла стати слідчою. Але на той момент у мене вже з’явився старший син, діти були маленькими, тож я не пішла далі в слідчі, а залишилася просто юристом у різних галузях“, — згадує Наталя Чернявська.

Значну частину свого життя вона присвятила системі безоплатної правничої допомоги (БПД) у Вільногірську, де пропрацювала багато років. Згодом бюро в місті закрили, мотивувавши це відсутністю приміщення, хоча потреба серед населення була величезною. Проте Наталя не залишила свою справу: зараз вона працює волонтеркою, безплатно консультуючи ВПО та місцевих жителів.

“Найцінніше для мене — допомагати людям, які не розуміються на юридичних питаннях і не мають грошей на дорогих адвокатів. Тут питання не в грошах, а саме в допомозі“, — зізнається фахівчиня.

Окрім цього, Наталя є присяжною у Вільногірському міському суді, що також дозволяє їй долучатися до здійснення правосуддя.

Суд, Червоний Хрест та постійне навчання

Наталя Чернявська обожнює вчитися. Вона постійно проходить онлайн-курси з юридичних питань, вивчаючи нюанси воєнного стану, законодавство щодо ВПО та безвісти зниклих. Нещодавно вона відвідала курси з прав людини у Києві.

Саме її активна життєва позиція та волонтерство привели її до медіа. Бувши волонтеркою Червоного Хреста, Наталя познайомилася з пані Альоною Щекодіною з Вільногірськ IN.UA.

“Альона прийшла до нас і розповідала діткам про професію журналіста. Я зацікавилася і запропонувала їй кандидатуру моєї колишньої колеги Діани (яка нині працює журналісткою у виданні). Так я підписалася на сторінку медіа, хоча до цього читала Бахмут IN.UA через роботу з родинами зниклих безвісти“, — розповідає Наталя.

“Авторитет юриста допомагає в продажах“

Коли бюро безоплатної правової допомоги закрилося, Наталя стала на облік у центр зайнятості. Саме там доля знову звела її з пані Альоною, яка запропонувала їй спробувати себе в ролі менеджерки з продажів. Маючи давній досвід роботи в менеджменті під час декрету, Наталя погодилася. Як виявилося, юридичний бекграунд неабияк допомагає у новій професії.

“Містечко в нас маленьке, багато людей знають мене як юристку. Мій авторитет і довіра людей часто спрацьовують: вони замовляють у мене рекламу, бо довіряють мені“, — пояснює менеджерка.

За 17 років роботи в департаменті соціальної політики та міськвиконкомі Наталя навчилася знаходити підхід до кожного. Вона радіє, коли її робота приносить клієнтам продажі, а головним викликом вважає вміння вибудовувати діалог з тими, хто спочатку відмовляється від співпраці.

Мрії про Грецію та побажання до Дня юриста

Говорячи про майбутнє, Наталя має кілька заповітних бажань. Найголовніше — щоб закінчилася війна. Також вона мріє колись поїхати до Греції. А у професійному плані сподівається, що у Вільногірську знову відкриють юридичну консультацію, де вона зможе офіційно допомагати людям на належному рівні.

З нагоди Дня юриста, який відзначають сьогодні, 8 жовтня, Наталя Чернявська звернулася до колег-правознавців:

“Хочу побажати всім вдячних клієнтів. А ще — миру, здоров’я та терпіння, адже терпіння в нашій роботі — це один із найголовніших факторів“.

Читайте також:

“Студенти можуть розповісти більше, що їм болить, ніж вдома”: історія 26-річної викладачки з Вільногірська Діани Попович