“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2 18:00, 19 Березня 2025
“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 1
Танцювальний колектив “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2
Учасниці танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

“Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 3
Репетиція танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

“Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 4
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

“Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

“Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 5
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

“Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

“Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

“Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 6
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у костюмах для грузинського танцю / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

Підписуйтесь

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів 

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 3 17:20, 25 Вересня 2026
Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 7
У вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті / фото Вільногірськ IN.UA

На екрані – троє молодих хлопців. Вони усміхаються, грають у футбол, жартують, проводять час у гуртожитку. У залі – тиша, а в очах присутніх сльози. На цих кадрах Максим Тимощук, Сергій Клочко та Станіслав Коцкий ще студенти – живі, молоді й разом. Саме такими їх згадували під час відкриття кімнати памʼяті у Вільногірському фаховому коледжі, де вони навчалися та жили в гуртожитку. Згодом усі троє стали на захист України й загинули. 

Більше – на Вільногірськ IN.UA. 

Ініціаторкою створення кімнати пам’яті стала комендантка гуртожитку Тетяна Бігун. Вона зверталася до людей та організацій, які могли допомогти облаштувати цей простір.

Перші роботи розпочали ще навесні. ГО “Бджола Вільногірськ” придбали необхідні матеріали й власними силами зробили ремонт: поклеїли шпалери, облаштували стелю.

Згодом до створення кімнати долучилися Вільногірськ IN.UA. За кошти, спрямовані на цей проєкт, виготовили пам’ятні дошки з історіями трьох захисників. На кожній розмістили QR-код, за яким можна перейти до додаткової інформації про них.

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 8
Стенд / фото Вільногірськ IN.UA

Їх згадували не лише як героїв

Під час відкриття про загиблих говорили не лише як про військових, які віддали життя за Україну. Важливою частиною заходу стали спогади про них у студентські роки – такими, якими їх пам’ятали викладачі, друзі, працівники гуртожитку та рідні.

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 9
Захід / фото Вільногірськ IN.UA

Однією з тих, хто особисто знав Максима Тимощука ще студентом, була викладачка Лілія Олександрівна: 

“Особисто за Максима хочу сказати, що завжди ходив усміхнений на пари, завжди все робив, виконував. В нього був дуже гарний почерк”, – згадала вона.

А ідея створити стенд з лабораторними роботами загиблих студентів належала вчительці хімії Світлані Бігун – вона зберегла їх роботи та навіть не думала, що вони зможуть знадобитися для кімнати памʼяті. 

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 10
Стенд з роботами / фото Вільногірськ IN.UA

Так роботи хлопців стали частиною їхньої історії – не лише як захисників України, а й як студентів, які колись сиділи за партами цього коледжу. 

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 11
Лабораторні роботи / фото Вільногірськ IN.UA

Про Станіслава Коцкого під час заходу згадував його класний керівник: 

“Він був дуже активним та говірким студентом. Він жив в нашому гуртожитку, товаришував з одногрупниками та будував плани на майбутнє…”. 

На відкриття кімнати також приїхала родина Сергія Клочка – його мати та брати. Тетяна Бігун так згадує про хлопця: 

“Сергій був особливим – хлопцем незвичайної душі. Він ніколи не брехав, не лукавив – він був справжнім, таким, на кого завжди можна було покластися. На жаль, Сергій не закінчив коледж. Після третього курсу він пішов захищати Україну…”. 

Фотографії, відео та спогади

Одним із найбільш емоційних моментів заходу став перегляд фотографій та відео зі студентського життя хлопців.

На екрані показували їх такими, якими вони були до війни: як проводили час у гуртожитку, грали у футбол, жартували, веселилися та навчалися.

У залі в цей момент у багатьох були сльози на очах.

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 12
Гості / фото Вільногірськ IN.UA

Організатори зібрали фотографії та відео на флешки й подарували їхнім родинам. Так близькі загиблих отримали збережені спогади про роки, коли хлопці ще навчалися, дружили та будували свої плани.

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 13
Присутні на заході / фото Вільногірськ IN.UA

Після перегляду спогадів присутні перейшли до кімнати пам’яті. Її відкрила директорка Вільногірського фахового коледжу Олена Погребняк.

Під час заходу окремо подякували профспілковому комітету, бібліотекарям, Юлії Лутовіновій та працівникам гуртожитку, які долучилися до створення простору.

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 14
Олександр Щекодін / фото Вільногірськ IN.UA

Окремі слова вдячності пролунали на адресу Олександра Щекодіна за підтримку, допомогу та особистий внесок у створення кімнати пам’яті.

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 15
Кімната пам’яті / фото Вільногірськ IN.UA

Завершуючи подяку всім, хто долучився до створення кімнати, організатори наголосили:

“І, мабуть, найважливіше, ви допомогли нам створити місце, де пам’ять про наших хлопців житиме не один день і не один рік. Дякую вам за це від усього серця і дякую всім, хто був поруч, бо пам’ять живе, доки ми її бережемо”.

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 16
Загальне фото / фото Вільногірськ IN.UA

Після відкриття присутні поклали квіти до пам’ятних дошок.

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 17
Покладання квітів / фото Вільногірськ IN.UA

Тепер у коледжі є місце, де зберігатимуться історії трьох його студентів – їхні фотографії, студентські роботи та спогади тих, хто знав їх за життя.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 4 15:20, 25 Вересня 2026
“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 18
Акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих у Вільногірську / фото, Вільногірськ IN.UA

Сьогодні, 25 вересня, біля будівлі виконавчого комітету Вільногірської міської ради зібралися родини військовополонених та безвісти зниклих захисників і захисниць України. На площі лунали молитва, слова підтримки та пісня, а на великому серці одне за одним з’являлися маленькі сердечка з іменами тих, кого досі чекають удома.

Цього дня тут говорили не лише про тих, хто перебуває у полоні чи вважається безвісти зниклим. Говорили про родини, для яких невідомість стала частиною щоденного життя, про очікування, надію і право не дозволити забути своїх рідних. Детальніше – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Захід розпочали з молитви

Першою частиною заходу став молебень. Настоятель храму Святої Трійці, протоієрей отець Володимир, згадав у молитві військовополонених та безвісти зниклих захисників і захисниць України.

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 19
Молебень за захисників і захисниць України / фото, Вільногірськ IN.UA

Організатори наголосили: сьогодні родини прийшли не просто на публічний захід. За кожним прізвищем, фотографією чи статусом «безвісти зниклий» стоїть конкретна людина, яку хтось чекає вдома.

“Ви не самі, ми поруч. Ми чекаємо разом із вами”.

Організатори говорили про те, що очікування для родин стало щоденним випробуванням, а невідомість – частиною їхнього життя.

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 20
Вільногірці зібрались на підтримку військовополонених та безвісти зниклих захисників / фото, Вільногірськ IN.UA

“Статус “безвісти зниклий” – це не крапка, це трикрапка, за якою стоїть щоденна важка робота”.

Йшлося і про тих, хто перебуває у російському полоні. Учасники заходу наголосили, що громада має бути їхнім голосом на волі.

“Вони повернуться”: імена тих, кого чекають, зібрали на одному серці

Одним із найбільш щемливих моментів стала символічна акція з сердечками.

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 21
“Серце надії” / фото, Вільногірськ IN.UA

Представниці родин тримали маленькі сердечка з іменами своїх близьких – військовополонених або безвісти зниклих. По черзі вони підходили до великого серця та прикріплювали на нього свої символи.

Так на одному великому серці зібралися десятки особистих історій та імен.

Поруч стояли вільногірці у військовій формі, з фотографіями, записами та бірками своїх рідних.

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 22
Десятки імен та історій захисників та захисниць України / фото, Вільногірськ IN.UA

Це був момент, коли сухі формулювання з офіційних документів – “полонений”, “безвісти зниклий” – знову перетворилися на імена конкретних людей.

Людей, яких люблять.

Людей, яких чекають.

Людей, про яких не хочуть мовчати.

Міський голова: громада має підтримувати родини

До присутніх звернувся міський голова Вільногірська Володимир Василенко.

У своєму виступі він наголосив на підтримці родин військовополонених та безвісти зниклих і запевнив, що громада має залишатися поруч із ними.

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 23
Вільногірці зібрались разом у підтримці у цей день / фото, Вільногірськ IN.UA

Це важливий момент для Вільногірська, адже раніше подібні ініціативи здебільшого відбувалися завдяки самим родинам та громадським активістам.

Від “Дзвонів Надії” – до акції біля міськради

Для Вільногірська нинішня акція стала продовженням уже розпочатої роботи з привернення уваги до родин військовополонених і безвісти зниклих.

Першою масштабною ініціативою на рівні громади стала акція “Дзвони Надії”, яку організувала громадська організація “Бджола Вільногірськ” спільно з родинами військовополонених та безвісти зниклих за підтримки міської ради. Тоді учасники встановлювали дзвіночки з іменами своїх рідних як символ пам’яті та надії на повернення. 

Саме після цього у Вільногірську відбувся ще один захід – автопробіг на підтримку військовополонених та безвісти зниклих.

Тепер же така акція відбулася безпосередньо біля будівлі виконавчого комітету міської ради за участю представників громади та міського голови.

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 24
“Дзвін Надії”: кожен має бути почуим / фото, Вільногірськ IN.UA

Для родин це означає не лише сам факт проведення заходу. Це сигнал про те, що їхнє питання поступово стає видимим на рівні всієї громади.

Коли невідомість стає щоденним випробуванням

Під час заходу організатори окремо говорили про те, що означає бути родиною людини, чия доля залишається невідомою.

Для матері, дружини, дитини чи батька це не просто юридичний статус.

Це очікування дзвінка.

Це перевірка повідомлень.

Це фотографія, яку продовжують тримати поруч.

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 25
Родини стоять з фотографіями своїх близьких / фото, Вільногірськ IN.UA

Це надія побачити знайоме обличчя серед тих, хто повертається додому.

Організатори закликали не залишати ці родини наодинці з їхнім очікуванням.

“Ваше терпіння сьогодні – це сила наших воїнів. Ваша віра – це їхній невидимий щит. А ваша любов – надійна броня, яка тримає їх там, де б вони не були”, – зазначила представниця родин військовополонених та безвісти зниклих Ксенія Коваль.

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 26
“Ваша віра – це їхній невидимий щит” / фото, Вільногірськ IN.UA

Окремо прозвучав заклик пам’ятати про тих, хто сьогодні не може бути поруч із рідними через полон.

Прапор, пісня і ще одне нагадування: їх чекають

Під час заходу також підняли прапори і символічним стало те, що прапор підіймав діючий військовий, захисник України.

Згодом для учасників виконали пісню, присвячену всім захисникам та захисницям України. Її звучання стало ще одним емоційним моментом події.

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 27
Підняття прапорів / фото, Вільногірськ IN.UA

Але головним символом цього дня залишилося велике серце з іменами.

Адже кожне маленьке сердечко на ньому – це не просто ім’я.

За ним – родина, яка чекає.

За ним – історія людини, яка захищала Україну.

За ним – надія на повернення.

“Ми чекаємо разом із вами”

Ксенія Коваль наголосила: “Ми просимо не лише про звістку, а про повернення та милість Божу до тих, хто перебуває в полоні, хто зник безвісти, хто опинився далеко від своїх рідних. Просимо для тих, хто чекає”.

А головне бажання родин сформулювали просто: “Надійде день, коли замість слова “чекаємо” ми скажемо: “Він повернувся. Вона повернулася. Вони вдома””.

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 28
“Просимо для тих, хто чекає” / фото, Вільногірськ IN.UA

Для Вільногірська ця акція стала ще одним кроком до того, щоб родини військовополонених та безвісти зниклих не залишалися сам на сам із невідомістю.

Бо поки їх чекають, про них говорять і нагадують – їхні імена залишаються серед нас.

Читайте також:

Підписуйтесь

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів  фото 5
Фоторепортаж

Футбол, жарти, гуртожиток і студентські роки: у вільногірському коледжі відкрили кімнату памʼяті трьох загиблих студентів 

На екрані – троє молодих хлопців. Вони усміхаються, грають у футбол, жартують, проводять час у гуртожитку. У залі – тиша, а в очах присутніх сльози. […]

17:20, 25.09.2026 Єва Буянова
“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих фото 6

“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих

Сьогодні, 25 вересня, біля будівлі виконавчого комітету Вільногірської міської ради зібралися родини військовополонених та безвісти зниклих захисників і захисниць України. На площі лунали молитва, слова […]

15:20, 25.09.2026 Діана Попович
Пенсія УБД у жовтні: яку мінімальну виплату гарантує держава у 2026 році фото 7

Пенсія УБД у жовтні: яку мінімальну виплату гарантує держава у 2026 році

У жовтні 2026 року учасники бойових дій, які отримують пенсію, можуть розраховувати щонайменше на 6 197 гривень загальної пенсійної виплати. Якщо після нарахування пенсії, передбачених […]

12:00, 25.09.2026 Діана Попович
У Вільногірську шукають транспортувальника: зарплата понад 13 тисяч гривень фото 8

У Вільногірську шукають транспортувальника: зарплата понад 13 тисяч гривень

У Вільногірську відкрили вакансію транспортувальника на такелажні роботи. Роботодавець ТОВ “МАКСИТРОН” готовий прийняти кандидата без досвіду роботи, а зарплата становить 13 148 гривень. Більше – […]

10:00, 25.09.2026 Єва Буянова
У жовтні фахівці служби зайнятості проведуть виїзні прийоми у ЦНАПах громад Камʼянського району фото 9

У жовтні фахівці служби зайнятості проведуть виїзні прийоми у ЦНАПах громад Камʼянського району

Упродовж жовтня мешканці громад Кам’янського району зможуть отримати консультації фахівців Кам’янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості безпосередньо у ЦНАПах. Більше – на Вільногірськ IN.UA. Консультації […]

16:00, 24.09.2026 Єва Буянова