“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

“Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

“Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

“Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

“Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

“Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

“Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

“Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

• Безоплатні послуги сімейного лікаря: що входить у пакет медичної допомоги
• Родинна справа сім’ї Бабяк: історія вільногірського танцювального колективу «Радість»

Скріншот з відео Дніпропетровського обласного центра екстреної медицини

У Дніпропетровському обласному центрі екстреної медицини нагадали, як діяти, якщо людина почала тонути або втратила свідомість на водоймі.

Відео з алгоритмом реанімації постраждалого дивіться на Вільногірськ IN.UA. 

За словами медиків, більшість трагічних випадків на водоймах стається там, де немає рятувальників. У таких ситуаціях саме своєчасні та правильні дії очевидців до приїзду бригади екстреної медичної допомоги можуть врятувати життя.

Інструктор навчально-тренувального відділу Дмитро Пономарьов у відео показує, як оцінити стан постраждалого, правильно розпочати серцево-легеневу реанімацію та які дії є критично важливими у перші хвилини після порятунку людини з води.

Медики закликають мешканців нашої області ознайомитися з інструкцією та пам’ятати: відпочивати варто лише у спеціально облаштованих і безпечних місцях.

Фото: Пресс-центр НБУ 

Із 4 вересня 2026 року в Україні з’явиться нова банкнота номіналом 2 000 гривень, повідомляє Вільногірськ IN.UA. із посиланням на Національний банк України. 

У Нацбанку пояснюють: запровадження купюри пов’язане не лише зі зростанням цін, а й зі змінами в економіці та потребою зробити готівкові розрахунки зручнішими.

За словами голови НБУ Андрія Пишного, від часу появи банкноти номіналом 1 000 гривень у 2019 році середня зарплата в Україні зросла майже втричі, а рівень цін – приблизно удвічі. Водночас обсяг готівки в обігу перевищив 970 млрд гривень, а понад половину її вартості вже становлять саме тисячогривневі купюри. У світовій практиці центральних банків це є одним із показників необхідності введення банкноти вищого номіналу.

У НБУ також наголошують, що під час війни готівка залишається важливим платіжним засобом, особливо в громадах, де через обстріли можуть виникати перебої зі зв’язком або безготівковими розрахунками.

Нова банкнота має зробити обіг готівки більш зручним. Для держави це означає менші витрати на друк, транспортування та зберігання грошей, для банків і бізнесу – швидше обслуговування та менші обсяги готівки, а для громадян – зручніше користування великими сумами.

Банкнота виконана у синіх кольорах і присвячена українському поету, дисиденту та правозахиснику Василю Стусу. На її лицьовому боці розміщено його портрет, а на зворотному – будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався. У дизайні також використані мотиви мозаїк Алли Горської та рядок із поезії Стуса: «І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве».

Окрему увагу приділили захисту нової купюри. Вона містить понад 20 захисних елементів, зокрема нову анімовану полімерну стрічку, на якій під час нахилу банкноти Тризуб змінюється на знак гривні. За інформацією НБУ, це перша у світі банкнота з такою технологією захисту.

В обіг нову банкноту введуть 4 вересня 2026 року. Дату обрали символічно: саме цього дня у 1965 році Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою взяв участь у першому відкритому протесті проти політичних репресій у СРСР, а 4 вересня 1985 року загинув у радянському таборі.