“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2 18:00, 19 Березня 2025
“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 1
Танцювальний колектив “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2
Учасниці танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 3
Репетиція танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 4
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 5
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 6
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у костюмах для грузинського танцю / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Тварин більше, а сил і можливостей менше”: як живуть безпритульні тварини у Вільногірську 

“Тварин більше, а сил і можливостей менше”: як живуть безпритульні тварини у Вільногірську  фото 3 10:00, 19 Серпня 2026
“Тварин більше, а сил і можливостей менше”: як живуть безпритульні тварини у Вільногірську  фото 7
Як живуть безпритульні тварини у Вільногірську / фото з особистого архіву Інни Середи

17 серпня у світі відзначали День безпритульних тварин. Для Вільногірська ця тема залишається актуальною не лише цього дня – у місті працюють два притулки для собак і котів, які щодня потребують корму, лікування, догляду та нових господарів. Редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з трьома жінками, які щодня допомагають тваринам у Вільногірську – власницями собачого та котячого притулків Вікторією Куксою та Ольгою Роговенко, а також зоозахисницею та депутаткою міськради Інною Середою. 

Як війна змінила ситуацію з безпритульними тваринами, якої допомоги наразі потребують притулки та що у місті роблять задля контролю їхньої кількості – на Вільногірськ IN.UA.

“Викидали в мішках”: як війна вплинула на тварин

Зоозахисниця та депутатка Інна Середа згадує, що після початку повномасштабної війни зоозахисники зіткнулися з великою кількістю випадків покинутих тварин.

Люди виїжджали з населених пунктів і залишали домашніх улюбленців. За її словами, траплялися випадки, коли собак та котів просто випускали на вулицю або навіть викидали у мішках.

“Ми таке бачили, що стояли і плакали. І це все зробили люди”, – розповідає зоозахисниця.

“Тварин більше, а сил і можливостей менше”: як живуть безпритульні тварини у Вільногірську  фото 8
Інна Середа годує тварин / фото з особистого архіву Інни Середи

Водночас вона наголошує, що серед людей є й багато тих, хто допомагає тваринам – грошима, власними силами, поширенням інформації чи репостами.

У собачому притулку кількість тварин зросла втричі 

Власниця собачого притулку Вікторія Кукса розповідає, що на початку повномасштабного вторгнення у неї в притулку було близько 20 собак, наразі ж – понад 60.

“Тварин більше, а сил і можливостей менше”: як живуть безпритульні тварини у Вільногірську  фото 9
Вікторія Кукса / фото з особистого архіву Вікторії Кукси

За її словами, частина людей, виїжджаючи з міста, залишала домашніх тварин. Інші, навпаки, приїжджали до Вільногірська разом із собаками, але не могли знайти житло, де дозволяли б проживання з тваринами. Також до міста потрапляли тварини, яких евакуювали із зон бойових дій.

“Тварин більше, сил і можливостей менше”, – каже Вікторія. 

На початку повномасштабного вторгнення притулки отримували більше допомоги від фондів. Як пояснює зоозахисниця, значну частину цієї підтримки забезпечували закордонні організації, які передавали корми українським фондам, а ті розподіляли їх між притулками. 

Зараз така допомога стала значно меншою. Тому притулок утримують переважно завдяки донатам містян. 

Вікторія каже, що важливими є не лише великі внески. Навіть 50-100 гривень від багатьох людей допомагають зібрати необхідну суму на корм, лікування та інші потреби. 

“З миру по нитці можна назбирати на все, що потрібно, якщо просто люди будуть із розумінням ставитися”, – зазначає власниця притулку. 

Частину котів до Вільногірська привозять з фронту

Війна змінила ситуацію і для котячого притулку.

Його власниця Ольга Роговенко розповідає, що до них звертаються військові, які знаходять тварин у прифронтових районах. Зокрема, представники 25-го десантного батальйону передали до притулку двох котів. Тварин вилікували та згодом віддали у добрі руки.

“Тварин більше, а сил і можливостей менше”: як живуть безпритульні тварини у Вільногірську  фото 10
Ольга Роговенко разом із французьким волонтером Стефаном / фото Вільногірськ IN.UA

За словами Ольги, таких історій стає більше – люди, які перебувають поблизу фронту, намагаються не залишати тварин напризволяще та шукають для них допомогу.

Місто почало більше займатися стерилізацією

Одним із важливих способів зменшення кількості безпритульних тварин є стерилізація. Вікторія Кукса розповідає, що цього року на прохання зоозахисників у Вільногірську вже провели декілька етапів стерилізації безпритульних тварин. За її словами, раніше волонтери не встигали стерилізувати всіх тварин, які підростали, через що вони продовжували розмножуватися.

Схожої думки дотримується зоозахисниця Інна Середа. Вона зазначає, що після її приходу до міськради питання стерилізації почали активніше обговорювати. Вона каже, що стерилізацію проводили тричі: спочатку у самому Вільногірську, потім у селах громади, а згодом на околицях міста, зокрема біля занедбаних промислових територій.

“Ми будемо більше залучати людей, будемо більше залучати міську раду”, – говорить Інна Середа.

Вона також розповідає про власну громадську організацію “Добрі лапи”, яка допомагає годувати, лікувати, стерилізувати та прилаштовувати тварин. Інна дякує своїй команді – Яні, Юлі та доньці Аріші. 

“Тварин більше, а сил і можливостей менше”: як живуть безпритульні тварини у Вільногірську  фото 11
Інна Середа разом із командою / фото з особистого архіву Інни Середи

Проблеми, які залишаються 

Інна Середа зазначає, що волонтери та громадські організації намагаються самостійно знаходити корм, ліки та вакцини, звертаючись до різних організацій і фондів. Водночас, на її думку, необхідна системна підтримка з міського бюджету – зокрема на корм, вакцинацію, перетримки та лікування.

Окремою проблемою залишається відсутність у Вільногірську ветеринарної лікарні. Через це тварин доводиться возити на лікування приблизно за 100 кілометрів, витрачаючи додаткові кошти на дорогу та таксі.

“Все на людських силах, на ініціативах – складно. Але ми можемо, ми боремося і ми хочемо”, – говорить Інна.

Як допомогти вільногірським притулкам та організаціям 

Вікторія Кукса наголошує, що притулки продовжують працювати саме завдяки людям, які не залишають їх сам на сам із проблемами.

Підтримати собачий притулок можна за реквізитами: 

Власниця котячого притулку Ольга також говорить про нестачу допомоги. Наразі їй потрібна людина, яка могла б регулярно допомагати з прибиранням у притулку за оплату. 

“Тварин більше, а сил і можливостей менше”: як живуть безпритульні тварини у Вільногірську  фото 12
Коти з притулку Ольги / фото Вільногірськ IN.UA

Також допомогти тваринам з її котячого притулку можна переказом на картку за номером: 5168 7456 1198 1686. Інна Середа розповідає, що допомагають тваринам не лише постійні волонтери. Серед тих, хто підтримує “Добрі лапи” – місцеві грумери, переселенці, військові та просто небайдужі люди.

Хтось регулярно передає гроші, корм чи ліки, хтось віддає тваринам частину продуктів, привезених із дому, а хтось допомагає в екстрених ситуаціях, коли потрібні препарати буквально “на вчора”.

“Тварин більше, а сил і можливостей менше”: як живуть безпритульні тварини у Вільногірську  фото 13
Інна Середа з тваринами / фото з особистого архіву Інни Середи

“Нещодавно прийшла жінка-переселенка Марина і сказала: “У мене день народження, і я хочу передати вам гроші для тварин””, – згадує Інна. 

Допомогти тваринам, якими опікується громадська організація “Добрі лапи”, можна за реквізитами:

Читайте також:

Підписуйтесь

Перехід на зимовий час 2026: коли переводити годинник в Україні

Перехід на зимовий час 2026: коли переводити годинник в Україні фото 4 16:01, 18 Серпня 2026
Перехід на зимовий час 2026: коли переводити годинник в Україні фото 14
Восени в Україні переведуть годинники на зимовий час / фото ілюстративне, Pexel

В Україні восени 2026 року має відбутися перехід на зимовий час. У цей день годинники переводять на одну годину назад. Розповідаємо, коли переводять годинник на зимовий час у 2026 році, куди його переводити та чи потрібно змінювати час на смартфоні.

Коли переводять годинник на зимовий час у 2026 році

Перехід на зимовий час у 2026 році відбудеться в останню неділю жовтня — 25 жовтня. О четвертій годині ранку за київським часом годинники потрібно буде перевести на одну годину назад — на 03:00. Таким чином, після переведення годинника українці отримають додаткову годину сну.

Дата переходу на зимовий час у 2026 році — 25 жовтня.

Куди переводити годинник на зимовий час

Під час переходу на зимовий час годинник переводять на одну годину назад. Тобто якщо перед переведенням годинник показує 04:00, після переходу він показуватиме 03:00. Саме тому восени доба фактично стає на одну годину довшою.

Сезонне переведення годинників пов’язане з переходом між літнім та зимовим часом. В Україні годинники традиційно переводять двічі на рік — навесні на літній час, а восени повертають на зимовий.

Чи потрібно вручну переводити годинник

На більшості сучасних смартфонів, комп’ютерів та інших електронних пристроїв час змінюється автоматично, якщо в налаштуваннях встановлено автоматичне визначення дати, часу та часового поясу. Водночас механічні годинники, годинники в автомобілях та деякі інші пристрої потрібно буде перевести вручну.

Перед переходом на зимовий час варто перевірити налаштування смартфона, щоб переконатися, що він правильно визначає час.

Чи скасують переведення годинника в Україні

В Україні поки не скасували сезонне переведення годинників. Верховна Рада у 2024 році ухвалила закон, який передбачає відмову від переходу між літнім і зимовим часом, однак документ не набув чинності, оскільки його не підписав президент.

Тому у 2026 році в Україні продовжує діяти чинний порядок обчислення часу. За ним навесні годинники переводять на годину вперед, а восени, на годину назад. Отже, восени 2026 року перехід на зимовий час наразі залишається чинним. Якщо до жовтня законодавство не зміниться, годинники в Україні знову переведуть на одну годину назад.

Читайте також:


Підписуйтесь

“Тварин більше, а сил і можливостей менше”: як живуть безпритульні тварини у Вільногірську  фото 5

“Тварин більше, а сил і можливостей менше”: як живуть безпритульні тварини у Вільногірську 

17 серпня у світі відзначали День безпритульних тварин. Для Вільногірська ця тема залишається актуальною не лише цього дня – у місті працюють два притулки для […]

10:00, 19.08.2026 Єва Буянова
Перехід на зимовий час 2026: коли переводити годинник в Україні фото 6

Перехід на зимовий час 2026: коли переводити годинник в Україні

В Україні восени 2026 року має відбутися перехід на зимовий час. У цей день годинники переводять на одну годину назад. Розповідаємо, коли переводять годинник на […]

16:01, 18.08.2026 Сем Тетяна
Скільки Вільногірськ витратив на службові відрядження у першому півріччі 2026 року фото 7
Важливо

Скільки Вільногірськ витратив на службові відрядження у першому півріччі 2026 року

У першому півріччі 2026 року структурні у Вільногірській громаді витратили майже 15 тисяч гривень на службові відрядження. Загалом за цей період вони здійснили 46 відряджень. […]

15:00, 18.08.2026 Сем Тетяна
Міська рада отримала звернення щодо визволення з полону вільногірця: лист направлять до відповідних органів фото 8
Важливо

Міська рада отримала звернення щодо визволення з полону вільногірця: лист направлять до відповідних органів

Вільногірська міська рада розглянула заяву мешканки громади щодо прийняття рішення про звернення депутатів міської ради та міського голови до компетентних державних органів стосовно визволення її […]

13:25, 18.08.2026 Сем Тетяна
Вільногірський ліцей №4 купить інтерактивну панель за 80 тисяч гривень фото 9

Вільногірський ліцей №4 купить інтерактивну панель за 80 тисяч гривень

Вільногірський ліцей №4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області придбає одну інтерактивну панель B-PRO 75″ BASIC + за 80 тисяч гривень. Доставити її мають до 10 […]

12:00, 18.08.2026 Сем Тетяна