“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

“Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

“Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

“Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

“Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

“Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

“Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

“Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

• Безоплатні послуги сімейного лікаря: що входить у пакет медичної допомоги
• Родинна справа сім’ї Бабяк: історія вільногірського танцювального колективу «Радість»

Фото надано Анною Цуркан

У Вільногірську відбувся перший догфест — захід, покликаний допомогти безпритульним тваринам знайти родини та привернути увагу до проблеми відповідального ставлення до “хвостиків”.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA.

Проблема безхатніх собак актуальна не лише для великих міст. У невеликих громадах вона часто стоїть не менш гостро: бракує культури стерилізації домашніх тварин, а притулки існують переважно завдяки небайдужим волонтерам.

Як ми вже повідомляли, місцеві волонтери вирішили поєднати добру справу з приємним дозвіллям і організували перший у місті догфест. Перед початком вони хвилювалися: чи прийдуть люди, як поводитимуться собаки та чи вдасться створити комфортну атмосферу для всіх учасників.

“Усе було чудово! Єдине що — у нас був гість Кай, песик волонтерки із П’ятихаток, якому не дуже сподобалися наші “клопи” — щенята. Але таке серед собак буває. Загалом усе просто супер! Я дуже задоволена і зрозуміла, що не потрібно боятися організовувати такі заходи”, — розповідає соорганізаторка фесту Анна Цуркан.

За її словами, чимало містян прийшли не лише подивитися на собак, а й познайомитися з волонтерами та дізнатися більше про їхню роботу. Відвідувачі цікавилися, де розташований притулок, чи можна приїжджати, щоб вигулювати собак, допомагати їм або долучатися до роботи команди.

“Окрема подяка батькам, які привели своїх дітей. Дуже важливо змалку вчити їх доброті, відповідальності та любові до тварин. Саме з таких маленьких кроків формується культура гуманного ставлення до безпритульних хвостиків», — говорить пані Анна

Цього разу більше пощастило котикам — кілька мешканців котячого притулку знайшли нові домівки. Зате серед собак справжнім улюбленцем гостей став песик Тофі.

Улюбленцем гостей став песик Тофі/фото редкції

«Багато хто хотів забрати саме його, але людей налякало, що в нього пахова грижа. Насправді це операбельна проблема, і я готова допомогти майбутнім господарям з організацією операції», — каже пані Анна.

Хоча цього разу собачкам пощастило менше, догфест виконав ще одну важливу місію. Містяни ближче познайомилися з роботою волонтерів, дізналися про життя притулку та побачили, скільки чудових хвостиків щодня чекають на свої родини. А це означає, що шансів знайти дім у них стало більше. І для першого догфесту це справді чудовий початок.

Іноді, щоб зробити місто кращим, не потрібні масштабні проєкти чи великі бюджети. Достатньо небайдужих людей, які готові взятися до справи. Саме так народилася ініціатива громадської організації “Бджола Вільногірськ” – до Дня міста подарувати громаді дві оновлені автобусні зупинки біля супермаркету “VARUS” та магазину “Prostor”. Це не просто ремонт, а приклад того, як спільними зусиллями можна змінювати простір, у якому живеш.

Поки одні чекають змін, інші починають їх власними руками. Саме так вирішила діяти команда громадської організації “Бджола Вільногірськ”, яка розпочала поточний ремонт двох міських автобусних зупинок. Головна мета – не лише зробити їх охайними та комфортними, а й показати, що любов до свого міста починається з конкретних вчинків.

Від звернень мешканців – до реальних змін

Ідея цього проєкту народилася напередодні Дня міста. У громадській організації хотіли зробити для Вільногірська щось корисне, чим люди користуватимуться щодня.

Поштовхом стали звернення жителів громади. Після цього команда провела опитування та зрозуміла: найбільше люди хочуть бачити оновленими саме автобусні зупинки.

Як розповіла голова ГО “Бджола Вільногірськ” Анастасія Бондар, організація свідомо обрала проєкт, який здатна реалізувати власними силами.

“До Дня міста нам хотілося зробити щось конкретне і справді потрібне для людей. Після численних звернень мешканців, провели опитування й побачили, що автобусні зупинки – саме те, що сьогодні потребує уваги. Це те, що ми можемо зробити власними силами. Хотілося не просто провести акцію, а залишити після себе корисний результат, яким люди користуватимуться щодня”, – говорить Анастасія Бондар.

Після отримання офіційного дозволу на проведення поточного ремонту команда волонтерів розпочала роботи.

Подарунок місту, який служитиме щодня

Оновлюють дві автобусні зупинки: біля супермаркету “VARUS” та магазину “Prostor”. 

Саме вони щодня приймають сотні пасажирів – школярів, працівників, пенсіонерів, молодих батьків із дітьми. Для багатьох це місце, де починається або завершується день.

Попереду – комплексне оновлення зупинок. Волонтери ремонтують покрівлю, відновлюють лавки, фарбують металеві конструкції, встановлюють захист від вітру, усувають пошкодження та покращують загальний зовнішній вигляд, зберігаючи всі несучі конструкції.

У результаті мешканці отримають чисті, охайні та комфортні місця очікування громадського транспорту.

Перші відгуки: “Місто оживає”

Ініціатива вже отримала чимало позитивних відгуків від жителів Вільногірська. Під дописом ГО “Бджола Вільногірськ” у соціальних мережах містяни дякують волонтерам за бажання власними силами зробити міський простір комфортнішим.

“Круто. Дякую”, – написала Неля Фурман.

“Дякую за такі добрі справи”, – зазначила Наталія Черненко.

“Приємно, що в місті роблять добрі справи”, – поділилася Олена Козлова.

“Молодці. Дякуємо вам!” – прокоментувала Світлана Береза.

“Приємно бачити. Місто оживає”, – написала Ольга Мирна.

Такі слова підтримки, кажуть у громадській організації, надихають команду продовжувати працювати над новими проєктами благоустрою. Адже саме підтримка громади показує, що навіть, на перший погляд, невеликі зміни є важливими для людей і роблять міське середовище затишнішим.

Цей проєкт – про людей, а не лише про зупинки

У ГО “Бджола Вільногірськ” наголошують: головна цінність цієї ініціативи полягає не лише у відремонтованих конструкціях.

Це історія про людей, які не залишилися байдужими до свого міста.

Про те, що зміни не завжди починаються з великих програм чи значного фінансування. Іноді вони починаються з кількох людей, які вирішили не чекати, поки проблему вирішить хтось інший.

Саме таку ідею громадська організація хотіла вкласти у свій подарунок Вільногірську до Дня міста.

“Ми хочемо показати, що великі зміни починаються з маленьких справ. Якщо кожен зробить хоча б невеликий внесок у розвиток свого міста, Вільногірськ стане набагато комфортнішим для життя. Не потрібно чекати ідеального моменту – потрібно просто починати діяти”, – зазначає Анастасія Бондар.

Благоустрій – один із напрямків роботи ГО “Бджола Вільногірськ”

Ремонт автобусних зупинок – не перша ініціатива громадської організації.

Команда вже рік працює над благоустроєм Вільногірська: ремонтує дитячі майданчики, організовує толоки, підтримує українських військових, реалізовує молодіжні та соціальні проєкти, проводить благодійні заходи та допомагає громаді там, де це найбільше потрібно.

Оновлення двох автобусних зупинок стало ще одним кроком у цій роботі та підтвердженням того, що навіть невеликі проєкти можуть суттєво покращувати якість життя містян.

Зміни народжуються там, де є спільна відповідальність

У громадській організації переконані: благоустрій міста – це спільна справа громади.

Коли мешканці, громадські організації, місцевий бізнес та влада об’єднують свої можливості, позитивні зміни відбуваються значно швидше. Саме тому ГО “Бджола Вільногірськ” відкрита до нових партнерств і запрошує до співпраці всіх, хто хоче зробити Вільногірськ ще комфортнішим.

Адже дві оновлені автобусні зупинки – це значно більше, ніж просто ремонт. Це нагадування про те, що великі зміни починаються з конкретних справ. І якщо кожен зробить хоча б маленький внесок у розвиток свого міста, Вільногірськ стане кращим для всіх його мешканців.