“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

“Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

“Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

“Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

“Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

“Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

“Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

“Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

• Безоплатні послуги сімейного лікаря: що входить у пакет медичної допомоги
• Родинна справа сім’ї Бабяк: історія вільногірського танцювального колективу «Радість»

Українське пенсійне законодавство передбачає механізм зарахування страхового стажу у подвійному розмірі для окремих категорій працівників. Це дозволяє громадянам, які працювали у складних або небезпечних умовах, виходити на заслужений відпочинок раніше встановленого віку.

Редакція Вільногірськ IN.UA розібралася, кого стосується ця норма та які документи необхідні для її оформлення.

Що таке стаж у подвійному розмірі

Принцип “подвійного стажу” означає, що кожен рік фактичної роботи на визначених законодавством посадах зараховується до загального страхового стажу як два роки. Такий підхід компенсує підвищене навантаження на здоров’я працівника та ризики, пов’язані з професійною діяльністю. Головна перевага для особи — можливість швидше накопичити необхідний стаж для виходу на пенсію.

Хто має право на пільгове обчислення стажу

Зарахування стажу у подвійному розмірі стосується виключно тих, хто працював у складних, небезпечних для життя або екстремальних умовах. Перелік таких професій та обставин чітко регламентований.

Першими у переліку — це професії, чия робота відбувається у шкідливих умовах. Сюди належать виробництва та посади, пов’язані з постійним впливом агресивних факторів: високих рівнів шуму, вібрації, токсичних хімічних речовин або радіаційного випромінювання.

Другими у переліку йдуть професії, пов’язані з підземними роботами. Зокрема, право на подвійний стаж мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах. Це стосується шахт, рудників, будівництва та обслуговування метрополітенів, а також підземних комунікацій.

Право на подвійний стаж мають громадяни, пов’язані із військовою службою та захистом країни, де рік за два рахується час проходження служби в умовах бойових дій, участі в антитерористичних операціях (АТО/ООС) та виконання інших особливо небезпечних завдань із захисту держави.

Пільгове обчислення стажу також доступне для медиків, які працюють у закладах із високим рівнем ризику для здоров’я, також мають право на пільги. Це стосується персоналу інфекційних лікарень, протитуберкульозних диспансерів, психіатричних закладів тощо.

Ще однією категорією є ліквідатори надзвичайних ситуацій До пільгової категорії відносяться особи, які працювали в зонах надзвичайних ситуацій, займаючись ліквідацією наслідків техногенних аварій, катастроф або стихійних лих.

Останньою категорією з правом на пільгове обчислення стажу є громадяни, чия робота пов’язана з флотом та екстремальним кліматом: на Крайній Північ (актуально для тих, хто має стаж радянського періоду), у високогірних районах або на інших територіях із несприятливим кліматом.

Як підтвердити право на пільгу

Автоматичне нарахування подвійного стажу відбувається не завжди. Для реалізації права на достроковий вихід на пенсію особа повинна надати органам Пенсійного фонду України документальні докази такої діяльності.

Пакет документів може включати:

• трудову книжку з відповідними записами про посаду та умови праці;
• уточнюючі довідки від роботодавця, що підтверджують особливий характер роботи;
• витяги з наказів або нормативних актів, якщо умови праці змінювалися;
• документи, що підтверджують участь у бойових діях або ліквідації аварій.

Остаточне рішення про зарахування стажу у подвійному розмірі приймається на основі перевірки наданих документів.

Читайте також:

З 1 березня зростуть мінімальні пенсійні виплати родинам загиблих захисників: нові суми

У детективних романах Агати Крісті випадковий попутник у вагоні потяга завжди приховує таємницю. Проте історія, що розгорнулася на залізничній лінії між Ерастівкою та Вільногірськом, могла б здивувати навіть саму королеву детективу. Головний фігурант цієї справи — собака на імʼя Марсель, який самостійно подолав шлях до Вільногірська потягом та автобусом. 

Деталі таємниці пасажира без квитка читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Ця історія почалася з тривожних повідомлень місцевих жителів про примітного безхозного собаку біля ринку. 

“Побачили цього песика на зупинці маршруток біля нового ринку, він був дуже занедбаний, на нього наші місцеві собаки нападали”, — каже зоозахисниця Вікторія Кукса. 

Очевидці прохали подбати про собаку, після чого розпочалися її пошуки. 

“Всі просили надати якусь допомогу. Я пояснила, що будемо щось думати. І ми почали шукати цього собаку, він, звісно ж, не сидів на одному місці”, — зазначає Вікторія. 

Протягом дня тварину вдалося розшукати та доправити у безпечне місце. Тоді ж почала з’ясовуватися і дивовижна історія переміщення цього пса. Як з’ясувалося, до Вільногірська він прибув не своїм ходом, а скориставшись громадським транспортом.

“Зателефонувала моя знайома Альона, яка живе в Ерастівці, а працює у Вільногірську, — розповідає зоозахисниця. — Вона сказала, що вчора о 9:00 вона помітила цього песика на вокзалі. Він підходив до людей та заглядав в очі”. 

Згодом розумна тварина самостійно зайшла до електрички: “Якийсь дідусь побачив, що пес хоче зайти в вагон і підсадив його, бо там же високо.” – розповіла Альона, яка подорожувала разом із незвичайним пасажиром. – “Собака поводився так, наче він постійно пересувається потягом. Відчував себе, як вдома”. 

Пригоди на цьому не закінчилися. Далі пес вийшов разом з натовпом у Вільногірську, дійшов до зупинки й сів у приміський автобус, яким і дістався до нового ринку.

Навіть контролерка автобусу не залишилася байдужою до чотирилапого пасажира. Коли вона перевіряла квитки і дізналася, що собака зайшов без господарів, вона дозволила йому залишитися. 

“Вона його не виганяла, не робила ніяких зауважень, то він спокійно доїхав до ринку і там вийшов”, — каже Альона. 

Зараз собака перебуває під опікою волонтерів. Йому дали ім’я Марсель. 

“Дівчата назвали його Марсель, у нього голубі очі, як море”, — каже Вікторія. 

Стан тварини потребує медичної уваги: у нього діагностували розлад шлунку та численні рани на тілі.

Активісти припускають, що пес продовжить шукати своїх справжніх господарів.

“От він ніби тимчасово погодився, щоб ми про нього подбали. І ми боїмося, щоб він не втік і не пішов на пошуки своїх господарів”, – розповідає Вікторія Кукса. – “Він дуже лагідний, постійно хоче зайти в машину, мабуть звик їздити”. 

Існує версія, що в електричці була жінка, яка не втримала собаку, і він вискочив на одній зі зупинок. Начебто були свідки. Волонтери сподіваються на розголос: “Може його хтось впізнає і все-таки знайдуться люди, яких він шукає, або хтось, хто прийме його в нову сім’ю”.

Наразі Марсель залишається у безпеці, але його незвичайна історія закінчиться лише тоді, коли він знову опиниться вдома.

Читайте також:

Як Доля знайшла свій дім