“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

“Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

“Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

“Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

“Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

“Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

“Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

“Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

• Безоплатні послуги сімейного лікаря: що входить у пакет медичної допомоги
• Родинна справа сім’ї Бабяк: історія вільногірського танцювального колективу «Радість»

У 2025 році мешканці Вільногірська подали щонайменше 444 звернення до виконавчого комітету міської ради через різні канали — від національної до місцевої лінії міського голови. Більшість звернень стосуються проблем житлово-комунального господарства та соціального захисту. Виконавчий комітет звітує скільки звернень надійшло, куди саме люди звертаються і з якими проблемами, але він не дає відповіді на ключове питання: скільки з цих звернень було фактично вирішено.

Про це стало відомо з проєкту рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради.

Куди найчастіше звертаються вільногірці

Згідно з додатком до проєкту рішення, у 2025 році виконавчий комітет Вільногірської міської ради розглянув 444 звернення громадян (у 2024 році — 427). 

Аналіз каналів комунікації свідчить, що найбільше звернень зафіксовано через телефонні гарячі лінії на трьох рівнях — національному, обласному та місцевому.

На національному рівні до Дніпропетровського регіонального контактного центру “Урядова гаряча лінія” надійшло 132 звернення.

На обласному рівні через контакт-центр “Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА” — 166 звернень, що є найбільшим показником серед усіх каналів.

На місцевому рівні на гарячу телефонну лінію міського голови у 2025 році надійшло 153 звернення (для порівняння, у 2024 році — 137).

Такий розподіл може свідчити про те, що жителі громади активно користуються саме телефонними каналами комунікації та, ймовірно, більше довіряють швидкому прямому зверненню через гарячі лінії, ніж офіційному листуванню.

З чим найчастіше звертаються мешканці

Найбільш показовою у звіті є структура звернень за темами. Понад половину з них — 56% — становлять питання житлово-комунального господарства. Люди найчастіше пишуть і телефонують щодо санітарної обрізки дерев, благоустрою прибудинкових територій, ремонту під’їздів і ліфтів, проблем із каналізацією, вуличного освітлення, стану доріг та ремонту покрівель.

Другою за масштабом категорією є соціальний захист — 18% від усіх звернень. При цьому кількість таких звернень у 2025 році зросла на 4,9% у порівнянні з попереднім роком. Найчастіше мешканці зверталися щодо надання матеріальної допомоги та отримання гуманітарної підтримки — продуктів харчування й засобів гігієни.

Інші сфери мають меншу частку, однак також фіксуються у звіті: питання освіти, наукової та інноваційної діяльності становлять 5,2%, охорони здоров’я — 5%, діяльності органів місцевого самоврядування — 2,9%, а діяльності підприємств та установ — 2,5%. Разом ці дані показують, що звернення мешканців охоплюють не лише побутові проблеми, а й більш широке коло питань, пов’язаних із якістю роботи міських служб і установ.

Аналіз роботи зі зверненнями: більше статистики, ніж рішень

У звіті наголошується, що на всі звернення громадян надаються своєчасні відповіді, а сама робота перебуває на постійному контролі. Однак із цього формулювання складається враження, що головним показником ефективності для міської ради є сам факт відповіді, а не реальний результат. У документі відсутні дані про відсоток задоволених заяв, кількість відмов, повторних звернень з тих самих проблем чи приклади конкретних рішень.

Фактично звіт фіксує процес — облік, контроль, дотримання строків, — але не містить критеріїв оцінки якості та результативності роботи зі зверненнями. А без таких показників неможливо зрозуміти, чи стала ця робота реальним інструментом вирішення проблем мешканців, чи лише формальною процедурою з підготовки відповідей.

Читайте також:

До 18 годин без світла: як живе Вільногірськ та сусідні громади з індивідуальним опаленням

Стартував прийом заявок на участь у Школі молодого лідера STARt LEAD. Долучитися можуть мешканці громад Дніпропетровщини віком від 18 до 35 років. Реєстрація відбувається онлайн та триватиме до 20 лютого. 

Про це повідомляє Дніпропетровська ОВА. 

“За підтримки очільника регіону запустили в області нову ініціативу – STARt LEAD. Це школа молодого лідера, яку вперше проводимо у такому комплексному форматі.Аби забезпечити якісну підготовку нової управлінської генерації, сформувати кадровий резерв молодих управлінців і громадських лідерів. Створити активну спільноту юнаків та дівчат, які не спостерігають, а впливають і діють”, – наголошує заступник начальника Дніпропетровської ОВА Ірина Грицай. 

Програма школи триває 6 місяців та складається з 4 етапів, які охоплюють конкурсний відбір, навчальний процес, практичну роботу та змагальний компонент. 

На першому етапі молодь повинна зареєструватися та подати мотиваційні листи. Після цього молодь долучиться до підготовчого блоку – для них проведуть онлайн-зустрічі та базові тренінги з основ лідерства й управління. За результатами цього етапу фахівці здійснять відбір для того, щоб визначити найбільш вмотивованих і перспективних кандидатів.

Другий етап передбачає комплексну програму підготовки. На хлопців та дівчат очікує навчання за різними напрямками. Проводитимуть його провідні експерти, практики та представники органів влади й громадського сектору. 

У третьому турі учасники матимуть можливість пройти двотижневе стажування в структурних підрозділах Дніпропетровської ОВА. 

Ініціатива STARt LEAD втілюється у партнерстві з міжнародними організаціями та закордонними партнерами. Учасники, які покажуть найкращі результати, матимуть шанс пройти стажування в одній із країн Європейського Союзу в межах програми молодіжного обміну.

Зареєструватися можна за посиланням.

Читайте також:

У Міносвіти повідомили, що за підручниками для вільногірських ліцеїв ніхто не звертався