“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2 18:00, 19 Березня 2025
“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 1
Танцювальний колектив “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 2
Учасниці танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

“Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 3
Репетиція танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

“Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 4
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

“Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

“Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 5
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

“Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

“Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

“Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська фото 6
Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у костюмах для грузинського танцю / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

Підписуйтесь

Що купляли управління Вільногірської міської ради у вересні 2026 року: аналіз Prozorro

Що купляли управління Вільногірської міської ради у вересні 2026 року: аналіз Prozorro фото 3 16:30, 2 Жовтня 2026
Що купляли управління Вільногірської міської ради у вересні 2026 року: аналіз Prozorro фото 7
Міська рада / фото Вільногірськ IN.UA

У вересні 2026 року структурні підрозділи Вільногірської міської ради провели низку закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна вартість успішних та активних тендерів попередньо має скласти понад 643 тисячі гривень. Левову частку коштів спрямують на охорону об’єктів благоустрою, ритуальні послуги, усунення аварійних ситуацій на електромережах та технічне обслуговування.

Детальний огляд витрат управлінь — від редакції Вільногірськ IN.UA.

Закупівлі Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства

Більшість закупівель у вересні провів саме цей структурний підрозділ міськради. Для забезпечення життєдіяльності громади управління замовило:

  • охорону об’єктів благоустрою Вільногірської міської територіальної громади — 415 000 гривень (остаточне рішення очікується, бо переможець має уснунути невідповідності в документах, що подані у тендерній пропозиції);
  • заходи з ритуальних послуг (поховання) військовослужбовців, які загинули під час бойових дій — 120 000 гривень (в процесі подання пропозицій);
  • термінове усунення аварійної ситуації (підключення приладів освітлення до нових змонтованих ліній) — 60 800 гривень;
  • термінове усунення аварійної ситуації (обрив проводу управління бази зовнішнього освітлення міста з перенесенням на безпечну ділянку) — 22 600 гривень;
  • розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення поблизу села Посуньки — 7 000 гривень;
  • виконання робіт з реконструкції газових мереж (видача технічних умов) — 3 794,33 гривні;
  • обстеження точок обліку в юридичних споживачів — 3 465,86 гривні;
  • випробування та вимірювання силових кабельних ліній — 2 841,60 гривні;
  • послуги з технічного обслуговування вогнегасників — 2 270 гривень;
  • встановлення (заміну) засобу обліку на електроустановках та позачергову технічну перевірку — 1 450,04 гривні;
  • кваліфіковану електронну довірчу послугу (створення та підтвердження електронного підпису/печатки) — 564 гривні;
  • будівельні матеріали (конструкційні матеріали) — закупівля завершена за 1 885 гривень.

Закупівлі Міського фінансового управління

Міське фінансове управління Вільногірської міської ради у вересні здійснило дві закупівлі, що стосувалися безпеки та технічних перевірок:

  • послуги з технічного огляду та випробувань (перевірка опору контуру заземлення, вимірювання перехідного опору контакту, опору ізоляції електропроводки) — 2 774,74 гривні;
  • послуги з технічного обслуговування вогнегасників — 1 000 гривень.

Загальна сума закупівель управлінь Вільногірської міської ради за вересень 2026 року орієнтовно складе 645 445,57 гривні. Найдорожчою позицією місяця стала закупівля охоронних послуг для об’єктів благоустрою за 415 000 гривень, а найдешевшою — оплата електронних довірчих послуг за 564 гривні.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Студенти можуть розповісти більше, що їм болить, ніж вдома”: історія 26-річної викладачки з Вільногірська Діани Попович

“Студенти можуть розповісти більше, що їм болить, ніж вдома”: історія 26-річної викладачки з Вільногірська Діани Попович фото 4 14:30, 2 Жовтня 2026
“Студенти можуть розповісти більше, що їм болить, ніж вдома”: історія 26-річної викладачки з Вільногірська Діани Попович фото 8
Діана Попович / фото з осообистого архіву героїні

Сьогодні Діані Попович 26 роки, вона викладає українську мову та літературу в Західно-Дніпровському центрі професійно-технічної освіти (ДПТНЗ “Західно-Дніпровський ЦПТО”) у Вільногірську. Дівчина почала викладати у 22 роки і вже має п’ятирічний стаж роботи. Її шлях до цього був несподіваним, але зараз вона успішно ламає стереотипи про “нудні уроки”. Діана використовує штучний інтелект та інтерактивні формати, які допомагають студентам легко опановувати навіть складні освітні теми.

Про перший день на роботі, пошук спільної мови з підлітками та зміну ролі вчителя під час війни Діана розповіла в інтерв’ю для Вільногірськ IN.UA.

Випадковий вибір професії та повернення додому

Діана народилася в Кам’янському, але все життя мешкала у Вільногірську, де навчалася у місцевому ліцеї №5. З дитинства її тягнуло до текстів: у шкільні роки вона писала вірші, брала участь в олімпіадах з філології та посідала призові місця. Після школи дівчина вступила до Сумського державного педагогічного університету на спеціальність “Редагування текстів і видань”. Однак доля розпорядилася інакше.

“Так трапилось, що в групі, в якій я навчалася, було багато іноземців. І ректорат вирішив перевести мене на українську філологію. Мені просто сказали, що я можу обрати будь-яку спеціальність, або піти на контракт, або ж залишатись на філологічному факультеті і продовжувати навчатися на бюджеті“, — згадує Діана.

Вона обрала бюджет і у 2021 році закінчила університет із дипломом викладача української мови. Проте перший рік за фахом дівчина не працювала, змінивши кілька міст проживання — від Сум до Дніпра та Харкова. Повномасштабне вторгнення змусило її повернутися до рідного Вільногірська.

“Коли я була в пошуках роботи, батьки запропонували просто з цікавості дізнатися, чи потрібні викладачі у наш Західно-Дніпровський центр. Ось як я туди зайшла у серпні 2022 року, так досі там і працюю“, — розповідає вчителька.

“Ти що, наша нова студентка?”

“Студенти можуть розповісти більше, що їм болить, ніж вдома”: історія 26-річної викладачки з Вільногірська Діани Попович фото 9
Діана Попович / фото з особистого архіву героїні

Перший робочий день для 22-річної Діани став справжнім викликом. Їй відразу дали класне керівництво на другому курсі, де навчалися 15-17-річні підлітки.

“Я не знала, що мені робити. У мене була невпевненість, чи будуть вони мене сприймати, чи будуть взагалі вивчати ту літературу. Перший урок запам’ятався тим, що я зайшла до аудиторії, і перше питання до мене було: ‘Ти що, наша нова студентка?’. Коли я сказала, що я їхня викладачка, почула: ‘Ого, нічого собі‘”, — ділиться спогадами Діана

Від самого початку вона обрала стратегію чесності та відкритості. Дівчина відмовилася від авторитарного стилю викладання та тиску на студентів, поставивши на перше місце взаємоповагу та дисципліну.

Сучасний підхід: від рольових ігор до оголошень через ШІ

“Студенти можуть розповісти більше, що їм болить, ніж вдома”: історія 26-річної викладачки з Вільногірська Діани Попович фото 10
Українська література / фото з особистого архіву героїні

Зрозумівши, що стандартний підхід із сухими конспектами не спрацює, викладачка почала впроваджувати інтерактивні методи. Вона поєднує вивчення української мови з професійними навичками студентів.

Один із найяскравіших уроків був присвячений повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”.

“Я розуміла, що повністю повість ніхто читати не буде. Тому ми розбились за ролями головних героїв. Вони мали охарактеризувати себе так, ніби цей герой живе в сучасності — що б він змінив. Їм це так зайшло! Вони хотіли залишитись на дев’ятий урок і наступного дня ходили по корпусу, просячи зробити щось подібне ще раз“, — розповідає Діана.

Викладачка також згадує, що на уроках української мови під час вивчення теми написання оголошень вона запропонувала студентам створити рекламні макети для продажу тракторів.

“Я дала завдання: оберіть модель трактора і за допомогою штучного інтелекту створіть таке оголошення, щоб я захотіла його купити. Вони з таким запалом це робили! Ілюстрували, створювали картинки, навіть робили комікс-оголошення“, — згадує викладачка.

Примітка. Окрім викладацької діяльності, Діана Попович вже понад рік займається журналістикою у місцевому виданні Вільногірськ IN.UA. Дівчина зазначає, що поєднання двох професій дозволяє їй розвиватися різнобічно: викладання допомагає краще розуміти людей та знаходити до них підхід, тоді як журналістика вчить критичного мислення, ефективної роботи з інформацією та вміння помічати цікаві історії у житті рідної громади.

Зміна ролі вчителя під час війни

За словами Діани, сьогодні роль вчителя значно трансформувалася. Після ковідних обмежень, дистанційного навчання та початку повномасштабної війни діти стали більш закритими. Особливо це стосується студентів, чиї батьки захищають країну, або тих, хто втратив рідних.

“Зараз викладач для студента — це наставник. Порівнюючи зі своїми студентами, я бачу, що вони деяким викладачам можуть розповісти більше, що їм болить, ніж вдома. Важливо допомагати їм розкриватися, щоб вони не боялися висловлювати свою думку. Якщо є проблема, я ніколи не обговорюю її при всій аудиторії, а спілкуюся наодинці“, — наголошує Діана.

Колегам-освітянам молода викладачка бажає терпіння та натхнення:

“Не опускайте руки. Ми не просто навчаємо дітей свого предмета, у першу чергу ми навчаємо їх бути людьми. Твій студент — це твоє обличчя в майбутньому. Як ти його навчиш, так він і поводитиметься в суспільстві“.

Читайте також:

Підписуйтесь

Що купляли управління Вільногірської міської ради у вересні 2026 року: аналіз Prozorro фото 5
Важливо

Що купляли управління Вільногірської міської ради у вересні 2026 року: аналіз Prozorro

У вересні 2026 року структурні підрозділи Вільногірської міської ради провели низку закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна вартість успішних та активних тендерів попередньо має скласти […]

16:30, 02.10.2026 Дмитро Скопіч
“Студенти можуть розповісти більше, що їм болить, ніж вдома”: історія 26-річної викладачки з Вільногірська Діани Попович фото 6

“Студенти можуть розповісти більше, що їм болить, ніж вдома”: історія 26-річної викладачки з Вільногірська Діани Попович

Сьогодні Діані Попович 26 роки, вона викладає українську мову та літературу в Західно-Дніпровському центрі професійно-технічної освіти (ДПТНЗ “Західно-Дніпровський ЦПТО”) у Вільногірську. Дівчина почала викладати у […]

14:30, 02.10.2026 Дмитро Скопіч
В Україні планують запровадити базову соціальну допомогу на постійній основі фото 7

В Україні планують запровадити базову соціальну допомогу на постійній основі

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги […]

12:00, 02.10.2026 Дмитро Скопіч
Чи можуть люди з порушеннями слуху отримати допомогу у Вільногірську: відповідь ДСГП  фото 8

Чи можуть люди з порушеннями слуху отримати допомогу у Вільногірську: відповідь ДСГП 

Редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради, щоб з’ясувати, які можливості у громаді мають люди з порушеннями слуху та куди вони […]

10:00, 02.10.2026 Діана Попович
Аудит “Жилкомсервісу” у Вільногірську: коли проведуть фото 9
Важливо

Аудит “Жилкомсервісу” у Вільногірську: коли проведуть

Питання проведення державного аудиту діяльності “Жилкомсервісу” наразі перебуває на етапі перемовин. Керівництво громади вже отримало перші відповіді від Східного офісу Державної аудиторської служби та провело […]

16:10, 01.10.2026 Дмитро Скопіч