“Радість” у танці: історія, випробування та перемоги танцювального гурту з Вільногірська

18:00, 19 Березня 2025
Танцювальний колектив “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

Учасниці танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

Репетиція танцювального колективу “Радість” / фото Вільногірськ IN.UA

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

Колектив “Радість” на Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у костюмах для грузинського танцю / фото з власного архіву Сергія Бабяка

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

Підписуйтесь

ПДВ для ФОП із 2027 року: Міністерство фінансів говорить про справедливість, підприємці — про ризики закриття бізнесу

16:35, 7 Січня 2026
Міністерство фінансів запроваджує зміни: ПДВ для ФОПів / фото ілюстративне, ШІ

Міністерство фінансів України оприлюднило підходи до можливих змін в оподаткуванні фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі, зокрема щодо ПДВ. Хоча впровадження новацій заплановане не раніше 2027 року ініціатива вже спричинила суспільний резонанс. Підприємці зареєстрували петицію до Президента, а бухгалтери на місцях попереджають: зміни можуть не зменшити тінь, а навпаки — посилити її.

Деталі читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

“Це не спростить систему, а змусить бізнес ховатися”— думка бухгалтерки з Вільногірська

Бухгалтерка з Вільногірської громади Катерина, яка веде фізичних осіб-підприємців першої, другої, третьої груп та загальної системи, скептично оцінює потенційні наслідки ініціативи.

За її словами, обов’язкова реєстрація платниками ПДВ для ФОП із більшими оборотами не означає, що підприємці масово почнуть працювати “в білу”.

“Ті, хто сам себе веде, не будуть повноцінно тягнути ПДВ. Це складне адміністрування, постійні звіти, ризики блокування податкових накладних”, — каже бухгалтерка.

Катерина прогнозує, що частина підприємців у разі перевищення обороту в 1 мільйон гривень обиратиме не легалізацію, а інші шляхи:

“Хтось просто закриється, а хтось почне ділитися — відкривати кілька менших ФОПів, щоб кожен був “до мільйона””.

Окрема проблема, за її словами, — безготівкові розрахунки.

“Підприємці вже зараз кажуть: по терміналу потрібно менше проводити оплату. Люди з картками будуть змушені знімати готівку. Це вдарить і по покупцях, і по прозорості”, — зазначає вона.

Катерина наголошує: ПДВ — це не лише додаткові податки, а й значно складніше адміністрування, до якого багато малих підприємців і бухгалтерів просто не готові.

“Податкові накладні блокують постійно. Щоб розблокувати, треба договори, товарно-транспортні накладні, підтвердження походження товару. Як це все вести малому бізнесу — велике питання”, — говорить бухгалтерка.

“20% податку одразу піднімуть ціни” — думка підприємниці

Журналістка також поспілкувалася з підприємицею з Вільногірська Оксаною. Вона вважає, що запровадження ПДВ для ФОП із великими оборотами неминуче вдарить по споживачах.

“Я скажу прямо: введення ПДВ у 20% одразу й миттєво підніме ціни для людей. При обороті мільйон гривень ще платити 20% — це може просто вбити малий бізнес”, — зазначає підприємиця.

За словами Оксани, утримувати ціни на нинішньому рівні підприємці не зможуть.

“Якщо не підвищувати ціни й не вводити нові тарифи — це буде крах. Дорожчає логістика, продукти, усе зростає в ціні, а додатковий податок лише посилить цей тиск”, — каже вона.

Підприємиця також підтвердила, що планує підтримати електронну петицію ФОПів: “Звичайно, я її підпишу. Я вважаю, що нас мають почути”, — додає Оксана.

Що саме пропонує Міністерство фінансів

У Міністерстві фінансів наголошують: ідеться не про автоматичне скасування пільг чи примусову реєстрацію всіх ФОП платниками ПДВ. Відомство декларує відкритість до діалогу з бізнесом, профільними асоціаціями та експертним середовищем для напрацювання комплексного рішення.

Запропоновані підходи мають:

  • забезпечити рівні правила для підприємців із подібними оборотами;
  • зменшити використання спрощеної системи для агресивної оптимізації, дроблення бізнесу, “сірого імпорту” та контрабанди;
  • захистити сумлінний малий бізнес.

Впровадження можливих змін планується не раніше 2027 року, що, за словами Міністерства фінансів, дає час для публічного обговорення, доопрацювання механізмів та підготовки підприємців.

Бюджет війни і зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом

Міністерство фінансів пояснює ініціативу фінансовими реаліями воєнного часу. В умовах повномасштабної агресії РФ усі власні надходження Україна спрямовує на сектор безпеки й оборони, потреби якого постійно зростають.

Для прикладу, у проєкті держбюджету 2026 на оборону та безпеку передбачено понад 2,8 трильйон гривень.

Саме тому детінізацію визначено одним із пріоритетів нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом на 2026–2029 роки. У межах переговорів Україна взяла зобов’язання підготувати зміни до Податкового кодексу щодо можливого розширення кола платників ПДВ серед ФОП із річним оборотом понад 1 мільйон гривень.

Петиція до Президента: бізнес просить зупинитися

На тлі ініціативи Міністерства фінансів фізичні особи-підприємці зареєстрували електронну петицію на сайті Президента України з вимогою відкликати ініціативу щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для платників єдиного податку з оборотом понад 1 мільйон гривень з 1 січня 2027 року та ініціювати перегляд домовленостей з МВФ щодо збереження спрощеної системи оподаткування.

Автор петиції наголошує на ризиках суспільної напруги, інформаційної безпеки та втрати довіри до державної політики в умовах війни.

Станом на сьогодні петицію підписали 9 923 особи з 25 000 необхідних, до завершення збору підписів залишається 84 дні.

Читайте також:

Підписуйтесь

“У цій олії їх і підсмажать у пеклі”: атака російських безпілотників на олійно-екстракційний завод у Дніпрі

15:19, 7 Січня 2026
Розлив олії у Дніпрі/ фото Борис Філатов

У понеділок, 5 січня, Дніпро зазнав удару російських дронів: безпілотники влучили у завод “Олейна”, спричинивши розлив 300 тонн олії.

Про це повідомляє мер Дніпра Борис Філатов. 

Розлив олії у Дніпрі

Міський голова повідомив, що через російський обстріл та розлив олії проїзд Січеславською Набережною в центрі Дніпра буде заблокований на 2–3 дні. 

Нагадаємо, що поруч із цією набережною знаходиться олійно-екстракційний завод американської агрогрупи Bunge.

“Росіяни розбомбили американську власність, бо завод належить компанії “Бунге” з Сент-Луїс, Міссурі”, – зазначає Борис Філатов. 

Станом на 5 січня було відомо про ліквідацію наслідків. 

“Комунальники прибирають, кидають пісок та суміш”, – наголошує мер. 

Прибирання олії/ фото Борис Філатов

За його даними, інформація про загиблих чи постраждалих не надходила. 

Реакція людей

Події у Дніпрі викликали в мережі справжній шторм: від праведного гніву до гіркого гумору. Поки одні користувачі іронізують про “олію на набережній”, інші ставлять гострі питання щодо захисту промислових об’єктів. Проте головним спільним знаменником залишається консолідована лють до ворога, який нищить цивільне життя міста.

Коментар 1/ скріншот Facebook
Коментар 2/ скріншот Facebook
Коментар 3/ скріншот Facebook

Мер Дніпра стежити за подальшими повідомленнями щодо руху транспорту. 

Читайте також: 

Підписуйтесь

ПДВ для ФОП із 2027 року: Міністерство фінансів говорить про справедливість, підприємці — про ризики закриття бізнесу

Міністерство фінансів України оприлюднило підходи до можливих змін в оподаткуванні фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі, зокрема щодо ПДВ. Хоча впровадження новацій заплановане не раніше 2027 […]

16:35, 07.01.2026 Діана Попович
Розлив олії у Дніпрі

“У цій олії їх і підсмажать у пеклі”: атака російських безпілотників на олійно-екстракційний завод у Дніпрі

У понеділок, 5 січня, Дніпро зазнав удару російських дронів: безпілотники влучили у завод “Олейна”, спричинивши розлив 300 тонн олії. Про це повідомляє мер Дніпра Борис […]

15:19, 07.01.2026 Єва Буянова
Що закуповувала Вільногірська центральна міська лікарня

Що закуповувала Вільногірська центральна міська лікарня у грудні 2025 року: від хлібу до радіатору 

У грудні 2025 року міська лікарня провела низку великих закупівель на мільйони гривень. Ми зібрали підбірку тендерів за цей період, щоб показати, куди спрямовуються бюджетні […]

13:37, 07.01.2026 Єва Буянова

Від підпалів і скандалів — до пам’яті, доріг і підтримки ВПО: чим жила Вільногірська громада протягом 2025 року

Рік у Вільногірській громаді був насиченим подіями, які оголювали болючі проблеми, викликали суспільний резонанс і водночас демонстрували здатність громади до самоорганізації та діалогу. Редакція Вільногірськ […]

17:55, 06.01.2026 Діана Попович

Зупинка на Центральній: що змінилося після збору і коли чекати результат

В листопаді 2025 року редакція Вільногірськ IN.UA писала про стан автобусних зупинок у місті. Тоді ж громадська організація “Ми масштабуємо добро” оголосила збір на облаштування […]

16:30, 06.01.2026 Діана Попович