Реальна судимість за сімейну сварку: як військовий з Вільногірська поплатився за напад на колишню

Життєві конфлікти іноді завершуються не просто розірваними стосунками, а й кримінальною відповідальністю. У Вільногірську суд виніс вирок військовослужбовцю, який під час сварки підняв руку на свою колишню співмешканку.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA проаналізувала матеріали справи та розповідає деталі цього інциденту.

Як розгорталися події

Конфлікт стався пізно ввечері 10 лютого 2026 року в одному з гуртожитків Вільногірська. Військовослужбовець зустрівся біля кімнати зі своєю колишньою дівчиною. Відомо, що до грудня 2025 року пара проживала разом, проте їхні стосунки не були офіційно зареєстровані.

Близько 22:20 між колишніми співмешканцями спалахнула раптова сварка. Емоції швидко переросли у фізичне насильство. Перебуваючи в коридорі, чоловік вдарив жінку відкритою долонею в ділянку лівого вуха. Від сильного удару потерпіла втратила рівновагу та впала на підлогу. Однак нападник на цьому не зупинився: він завдав жінці, яка лежала на підлозі, ще щонайменше три удари ногами по стегнах. Після цього чоловік самостійно припинив бити колишню співмешканку.

У результаті побиття жінка отримала синці на стегнах та сідницях. Судово-медична експертиза класифікувала ці травми як легкі тілесні ушкодження.

Проти військовослужбовця відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження). Слідство наголосило, що чоловік, маючи статус військового, грубо порушив вимоги Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного статуту, які зобов’язують військовослужбовців бути дисциплінованими та не допускати негідних вчинків.

Розгляд справи

Враховуючи те, що злочин класифікується як кримінальний проступок, а сам обвинувачений повністю визнав свою провину, справу розглядали за спрощеною процедурою. Це означає, що суд ухвалив рішення без виклику сторін на засідання та без проведення класичного судового розгляду.

І обвинувачений (разом зі своїм адвокатом), і потерпіла надали письмові заяви про згоду на такий формат розгляду справи. Чоловік повністю погодився з усіма обставинами, які встановило слідство.

Вирок суду

Вільногірський міський суд ретельно вивчив усі матеріали справи. Суддя врахував, що чоловік раніше не мав судимостей та щиро розкаявся у скоєному, що є пом’якшувальною обставиною.

Однак суд звернув увагу і на обтяжувальні фактори. По-перше, нападник отримав негативну характеристику за місцем проходження військової служби. По-друге, злочин був вчинений щодо особи, з якою чоловік раніше перебував у сімейних відносинах.

У підсумку суд визнав військовослужбовця винним та призначив йому покарання у вигляді фінансового стягнення. Чоловік має сплатити штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Всі відеозаписи слідчих експериментів залишаться у матеріалах справи як речові докази.

Читайте також:

Студентка з Вільногірська отримала 5 років за привласнений iPhone: деталі судової справи

Медичний огляд військово-лікарською комісією (ВЛК) — обов’язковий етап після отримання повістки. Саме лікарі комісії ухвалюють остаточне рішення щодо вашої придатності до військової служби. Однак що робити, якщо висновок ВЛК не відповідає реальному стану вашого здоров’я?

Редакція Вільногірськ IN.UA розбиралася, як правильно оскаржити рішення комісії у 2026 році.

Чому важливо оскаржувати помилкові рішення ВЛК

Головна мета оскарження — встановити справжній ступінь придатності до військової служби. Ігнорувати власні серйозні діагнози не варто, адже загострення хронічних чи поява тимчасових захворювань під час виконання бойових завдань наражає на небезпеку не лише самого бійця, а й його побратимів.

Вагомими підставами для подання скарги можуть бути:

• наявність або відсутність хвороби встановлював лікар не тієї спеціалізації;
• комісія обрала неправильний ступінь порушення функцій організму згідно з офіційним розкладом хвороб;
• лікарі не врахували взаємозв’язок кількох наявних захворювань, які в комплексі суттєво погіршують стан здоров’я.

Цей механізм створений для виправлення реальних медичних помилок. Він застосовується виключно тоді, коли комісія проігнорувала захворювання, і не має використовуватися як інструмент для безпідставного затягування процесу мобілізації.

Куди подавати скаргу

Оскаржити рішення можна у досудовому (через вищу медичну комісію) або судовому порядку. Ієрархія звернень виглядає так:

• постанови районних чи міських ВЛК оскаржуються в обласних або міських комісіях вищого рівня (наприклад, у Київській міській ВЛК чи обласних центрах);
• висновки обласних комісій можна оскаржити у Центральній військово-лікарській комісії (ЦВЛК) або ж у судовому порядку;
• рішення самої ЦВЛК оскаржуються виключно через суд.

Досудове оскарження: алгоритм дій та необхідні документи

Розпочинати процес перегляду краще саме з досудового етапу — зі звернення до ВЛК вищого рівня. Якщо ви одразу звернетеся до суду, можливість пройти досудове врегулювання буде втрачена.

Для оскарження необхідно виконати наступні кроки:

• скласти скаргу до вищої комісії (наприклад, до ЦВЛК). У документі чітко та аргументовано треба вказати те, з чим саме ви не погоджуєтеся та де саме лікарі попередньої інстанції припустилися помилки;
• зібрати докази, зокрема, копію попереднього (оскаржуваного) рішення ВЛК;
• надати медичні підтвердження, що підтверджують слова (виписки з історії хвороби, результати свіжих лабораторних аналізів, апаратних досліджень та висновки профільних спеціалістів).

Після розгляду пакета документів вища комісія може призначити контрольне медичне обстеження. За його результатами видається новий висновок, яким і будуть керуватися центри комплектування. Якщо ж і нове рішення не відображатиме реального стану здоров’я, наступним кроком стане звернення до суду.

Що ще має врахувати комісія

Згідно з положенням про ВЛК (наказ №402), під час медогляду військовозобов’язаних та чинних військовослужбовців має застосовуватися метод індивідуальної оцінки. Комісія зобов’язана зважати не лише на сухі діагнози, а й на вік, освіту, військовий фах, досвід та фактичну працездатність людини.

Іншими словами, поки придатність до військової служби не встановлена з урахуванням усіх законних вимог, особа не може набути статусу військовослужбовця.

Чинні військові також мають право на перегляд стану здоров’я. За наявності серйозних підстав їх можуть визнати непридатними з подальшим звільненням або тимчасово непридатними з направленням на лікування та повторну комісію.

Звернення до суду: терміни та обмеження компетенції

Згідно з Кодексом адміністративного судочинства України, загальний термін для звернення до суду становить шість місяців з дня, коли ви дізналися про порушення своїх прав. Якщо ж ви спочатку використали досудовий порядок (зверталися до вищої ВЛК), термін подачі позову скорочується до трьох місяців з моменту отримання рішення від цієї інстанції.

Важливо розуміти специфіку судового розгляду. Суд не є медичною установою, тому він не може самостійно встановлювати діагнози чи визначати вашу придатність за медичними показниками. Проте суд ретельно перевіряє законність самої процедури. Якщо під час проведення ВЛК будуть виявлені процедурні порушення, суд має повне право скасувати такий висновок і зобов’язати комісію провести повторний медичний огляд.

Читайте також:

Зарплати військових у 2026 році: які суми отримуватимуть захисники та чи очікується підвищення

Ця історія – про любов у всіх її проявах: чоловіка до дружини, який готовий подолати сотні кілометрів заради її прохання; жінки –  до котів, яких вона відчуває серцем; і людей, які не проходять повз чужу долю.

Деталі – у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Все почалося з одного відео у Facebook

Мешканка Києва Ірина випадково натрапила у Facebook на відео зі сторінки вільногірського котячого притулку, який очолює Ольга Роговенко. 

Серед багатьох пухнастих історій її особливо «зачепила» одна руда кішка. Ірина не довго вагалася – попрохала чоловіка поїхати у Вільногірськ і забрати саме цю руду красуню.

Так Ярослав разом із колегою зібралися в дорогу й вирушили через пів країни – по кота.

Дорога виявилася непростою. За словами чоловіків, через заглушену навігацію вони збилися з маршруту і доїхали майже до Донецької області. Коли зрозуміли, що заблукали, довелося повертатися. Знайти правильний поворот допоміг далекобійник. 

До Вільногірська приїхали вже пізно, тому вирішили не ризикувати й не шукати котячий притулок у темряві. Орендували квартиру та домовилися приїхати зранку.

Зранку, власниця притулку почала, як вона сама каже, «будити всіх» – бо такі гості у Вільногірську трапляються рідко, і їй дуже хотілося, щоб ця історія стала відомою.

«Привезли нам два пакети корму та медикаменти»

У притулок Ярослав і його колега прийшли не з порожніми руками.

«Привезли нам два пакети корму та медикаменти», –  розповідає власниця притулку Ольга Роговенко.

А далі – події почали розгортатися так, що ця поїздка перестала бути просто «забрати одну кицю». 

Ще до приїзду чоловіків Ольга почала шукати, хто з журналістів зможе приїхати й зафіксувати цю історію. У результаті журналістку Вільногірськ IN.UA Анастасію Бондар розбудили буквально на світанку.

«Власники притулку шукали журналіста на ранок. Тому розшукали мене о 6-й годині через мою маму, бо дуже хотіли, щоб ми про це написали», – згадує Анастасія з посмішкою.

Коли я приїхала –  вони вже чекали. І вже шукали ту саму руду

Коли журналістка дісталася притулку, чоловіки вже були на місці – і вже почали пошуки тієї самої рудої киці з відео, яка так запала в серце Ірині.

Поки шукали «ту  саму», увагу чоловіків привернула чорна кішка. А ще одна руда –  ніби відчула, що це її шанс.

Вона сама залізла в переноску, вмостилася і почала «красуватися» перед Ярославом. Здавалося, що вона ніби показує: «Я готова. Я ваша. Я поїду». Ольга Роговенко наголошує, – часто буває так що тварини обирають господаря а не навпаки. 

Але та, заради якої приїхали, виявилася зовсім з іншою історією.

«Схожа на білочку» –  і з характером, як у цілої вистави

Руденьку, що була у відео, чоловіки між собою назвали «схожою на білочку». Як пояснила Ольга Роговенко, ця кішка –  з важкою долею: її вилучили разом із ще приблизно 20 котами з родини, де тварин утримували в неналежних умовах. Через це кішка насторожена, не довіряє людям і може бути агресивною до нових господарів.

Тому, коли настав момент ловити її для переїзду в новий дім, вона влаштувала справжній «цирк».

Кішка залізла в нішу – між цеглою та дошкою, і дістати її було майже неможливо. Ярославу довелося буквально розібрати частину конструкцій, «рознести трохи притулок», щоб витягнути її без травм і без паніки.

Це був той момент, коли багато хто б сказав: «Та ні, не треба. Вона дика. Вона не піде». Але не Ярослав. І не Ірина.

“Навіть коли ми говорили, що адаптація може бути складною і що кішці потрібно багато часу, у чоловіка не було сумнівів. Він подзвонив дружині по відеозв’язку, пояснив ситуацію і запропонував варіант: може, взяти ту руду, що сама залізла у переноску?” – розповідає Анастасія Бондар.

Відповідь Ірини була показова:

«Вона йому каже: «Ні! Цю також беремо, але ту, котру я просила, обов’язково!», тобто Веснянка сама захотіла стати киянкою», – згадує Ольга.

Так у переносках опинилися вже дві руді киці: одна – «обрана серцем» і здобута майже з «операцією порятунку», і друга – та, що сама попросилась в дорогу.

А далі сталося те, що трапляється іноді трапляється в притулках. Чорна кішка, що впала в око чоловікам, теж “знайшла свою людину”. Ярослав вирішив забрати і її.

Замість однієї кішки в свою нову родину поїхали троє.

«Я не планувала… але вона нагадала мені іншу кішку – і стало дуже шкода»

Редакція Вільногірськ IN.UA зв’язалася з Іриною. Вона зізнається: брати когось спеціально не планувала. Каже, у них тварини «як правило, самі приходять».

«Я взагалі не планувала когось брати, тому що вони, як правило, самі приходять до нас. Все виходить спонтанно. Але коли побачила цю руду, вона нагадала мені кішку з моєї роботи, і мені стало її дуже шкода», – говорить Ірина.

Зараз у родині вже восьмеро котів. Нові «вільногірські киянки», за словами Ірини, потроху адаптуються, але кожна – по-своєму. Вони вже їдять, і мають навіть нові імена: Олівочка, бо вона маленька, і Соня. З іменем чорної киці ще не визначились, пояснює Ірина.

Як допомогти тварині звикнути до нового дому

Ольга Роговенко каже: у кожної тварини адаптація проходить по-різному. Універсальних правил немає. Але є одна дуже важлива порада, яка працює майже завжди – не тиснути.

«Для початку, звісно, не потрібно сильно звертати на неї увагу, щоб вона сама почала проявляти ініціативу. Трішки погладити, поставити поїсти, але не робити нічого насильно», наголошує Ольга.

Читайте також:

Французький благодійник Стефан відвідав котячий притулок “Пухнастий батальйон” у Вільногірську