Як змінилися пенсії по інвалідності у 2026 році: детальний розбір виплат для цивільних та військових

Війна суттєво змінила демографічний портрет українського пенсіонера. За офіційними даними Мінсоцполітики та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, станом на березень 2026 року в Україні проживає майже 3,4 мільйона громадян з інвалідністю. З початку повномасштабного вторгнення ця цифра зросла на 700 тисяч осіб.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA проаналізувала, як держава проіндексувала пенсії по інвалідності та які суми нині отримують різні категорії населення.

Пенсії по інвалідності 2026

Важливо розуміти, що з 3,4 мільйона осіб з інвалідністю лише 1,5 мільйона отримують безпосередньо пенсію по інвалідності. Решта громадян (переважно ті, хто має II та III групи) змогли накопичити достатньо стажу та після досягнення 60 років перейшли на більш вигідну трудову пенсію за віком, зберігши при цьому всі належні пільги.

Розмір пенсії по інвалідності залежить від призначеної групи:

• I група отримує 100% можливої пенсії за віком;
• II група — 90%;
• III група — 50%.

Механізм березневої індексації

У березні 2026 року відбулася масштабна індексація пенсій. Для більшості осіб з інвалідністю показник зростання склав 12,1% (що перевищує рівень торішньої інфляції у 8%).

Варто зазначити, що пенсії, які були вперше призначені вже у 2026 році, не індексувалися, оскільки вважаються актуальними. Для виплат, призначених у 2025 році, індексація склала лише 2,4% (за винятком військових, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій). Крім того, згідно з постановою Кабміну, мінімальна сума підвищення не може бути меншою за 100 гривень.

Виплати для цивільних осіб з інвалідністю

Після перерахунку мінімальні та середні розміри виплат для цивільних осіб (не пов’язаних з військовими діями) зросли наступним чином:

• I група: мінімальна виплата становить 3340 грн (+360 грн), середня — 9855 грн;
• II група (непрацюючі): мінімальна виплата — 2825 грн (+305 грн), середня — 7884 грн;
• II група (працюючі): мінімалка стартує від 2595 грн (рівень прожиткового мінімуму) до 2825 грн (залежно від стажу), середня виплата — 6900 грн;
• III група (непрацюючі): мінімальна виплата — 2825 грн (+305 грн), середня — 6077 грн;
• III група (працюючі): мінімалка від 2346 до 2595 грн, середня виплата — 5450 грн.

Соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства

Громадяни, які мають інвалідність з дитинства і не можуть накопичити трудовий стаж, отримують державну соціальну допомогу, яка також була проіндексована на 12,1%.

Дорослі (18+ років):

• I група (підгрупа А, потребують повного догляду): 9018 грн (+974 грн);
• I група (підгрупа Б, частковий догляд): 4363 грн (+519 грн);
• II та III групи: 2909 грн (+314 грн).

Діти з інвалідністю (до 18 років):

• Підгрупа А (найважчі стани): 7563 грн (+816 грн);
• Інші категорії: 3491 грн (+377 грн).

Пенсії ліквідаторам аварії на ЧАЕС

Для понад 60 тисяч інвалідів-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС пенсії індексуються з урахуванням зростання середньої зарплати в країні та загального відсотка індексації.

• I група: отримує 23 153 грн;
• II група: отримує 18 522 грн;
• III група: отримує 13 892 грн.

Пенсійні виплати військовим з інвалідністю

Військові пенсії суттєво відрізняються, адже розраховуються у відсотках від грошового забезпечення або прожиткового мінімуму та мають вищі гарантії.

1. Інвалідність, не пов’язана з бойовими діями (травми та хвороби під час служби):

• I група: мінімальна — 11 315 грн, середня — 16 450 грн;
• II група: мінімальна — 10 045 грн, середня — 13 120 грн;
• III група: мінімальна — 7185 грн, середня — 9240 грн.

2. Інвалідність внаслідок війни (поранення та каліцтва, отримані в боях):

Ця категорія отримує найвищі виплати, які є відсотком від прожиткового мінімуму (ПМ) та індексувалися у кілька етапів.

• I група (650% ПМ): мінімальна виплата — 18 908 грн, середня — 21 200 грн;
• II група (525% ПМ): мінімальна виплата — 15 272 грн, середня — 17 120 грн;
• III група (360% ПМ): мінімальна виплата — 10 472 грн, середня — 12 650 грн.

Читайте також:

Як перевести пенсію з пошти на банківську картку онлайн: покрокова інструкція

Ветерани, військовослужбовці, демобілізовані та члени їхніх родин можуть звернутися по допомогу до фахівця із супроводу у Вільногірській громаді. Йдеться не лише про консультації щодо документів чи виплат – іноді супровід передбачає координацію кількох служб, пошук необхідних ресурсів та допомогу в ситуаціях, для яких немає готового алгоритму.

Більше – на Вільногірськ IN.UA.

У Вільногірську фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб – Тетяна Кириллова – працює на базі КНП “Центр надання соціальних послуг” міської ради. 

По допомогу можуть звертатися ветерани та демобілізовані, члени їхніх сімей, родини загиблих і зниклих безвісти Захисників і Захисниць України, люди з інвалідністю внаслідок війни та інші представники цільової аудиторії.

Про те, з якими питаннями найчастіше звертаються ветерани та їхні родини, як відбувається супровід і чому не на кожне питання є готова відповідь, Тетяна Кириллова розповіла в інтервʼю для сайту Вільногірської міської ради. Посилання на оригінальний текст можна знайти в кінці матеріалу.

З якими запитами звертаються

Запити бувають різними. Людям допомагають із реєстрацією в особистих кабінетах Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Бувають звернення щодо військової служби, виплат, документів, підготовки запитів до військових частин, матеріальної допомоги, пільг, санаторного лікування та реабілітації.

Частина питань має юридичну складову. Фахівець може допомогти правильно сформулювати запит або звернення, а якщо ситуація потребує професійної правничої допомоги, зорієнтувати, де її можна отримати – у державній системі або через громадські й благодійні організації.

Проблема часто полягає не у відсутності допомоги, а в тому, що інформація про неї розпорошена між різними установами, програмами та сервісами. До того ж умови отримання окремих видів підтримки можуть змінюватися. 

Тому в деяких випадках важливо не просто надати людині інформацію, а перевірити її актуальність, визначити відповідальну установу, перелік необхідних документів та подальші кроки.

Коли для допомоги потрібна взаємодія кількох служб

Фахівець із супроводу не має повноважень приймати рішення замість інших установ. Він може підготувати звернення, надати інформацію, направити запит або допомогти визначити подальший алгоритм. Остаточне рішення при цьому часто залишається за іншим органом.

Буває, що люди приходять після невдалих спроб отримати допомогу в інших установах. У таких випадках спочатку потрібно з’ясувати, що вже було зроблено: іноді звернення подали не туди, іноді бракує документа, а подекуди необхідне повторне звернення чи юридична допомога.

Показовим є випадок із військовослужбовцем із Вільногірська, який після поранення проходив лікування в госпіталі в Умані. Після виписки йому потрібно було продовжити лікування та реабілітацію вже за місцем проживання, однак самостійно організувати повернення до громади він не міг.

Чоловік вирушив до Вільногірська, коли робочий день уже наближався до завершення. Для того щоб він не залишився без допомоги, вдалося організувати транспорт і зустріч на Криворізькій трасі. 

Після прибуття до міста військовослужбовця доправили до Вільногірської центральної міської лікарні, де на нього вже чекали медичні працівники. Там провели первинний огляд та визначили подальші кроки щодо лікування і реабілітації.

Ця ситуація показує, що супровід може виходити далеко за межі консультації. У складних випадках потрібно знайти транспорт, зв’язатися з різними установами, скоординувати їхню роботу та забезпечити людині необхідну допомогу.

Якщо потрібного ресурсу немає у громаді

Не всі необхідні послуги доступні безпосередньо у Вільногірську. Тоді фахівець шукає можливості за межами громади – встановлює контакти з громадськими організаціями, благодійними фондами, іншими установами та шукає програми або спеціалістів, які можуть допомогти у конкретній ситуації.

Окремим напрямом залишається психологічна підтримка. У Центрі надання соціальних послуг працює психолог, до якого можуть звернутися ветерани, демобілізовані, члени їхніх сімей, родини загиблих та зниклих безвісти захисників. Також проводять індивідуальну роботу й тренінги.

Не обовʼязково знати, з чого почати

Звернутися до фахівця можна навіть тоді, коли людина не знає, яка саме допомога їй потрібна. Результатом роботи не завжди стає вирішення проблеми за один день.

 Іноді це офіційна відповідь, знайдений потрібний спеціаліст або чітке розуміння подальших дій. У деяких випадках людині доводиться пояснити, що бажаний варіант неможливий, однак існують інші законні шляхи.

Головне – не створювати хибних очікувань і не залишати людину саму з проблемою.

Як звернутися по допомогу

Отримати супровід можна офлайн або онлайн.

Особисто звернутися можна до КНП “Центр надання соціальних послуг” Вільногірської міської ради за адресою: м. Вільногірськ, вул. Юрія Устенка, 29.

Графік роботи: понеділок-четвер – 08:00-17:00, п’ятниця – 08:00-15:45. Обідня перерва – з 12:00 до 12:45. Робочий телефон: 068 640 23 31.

Також заяву можна подати онлайн через платформу е-Ветеран: заповнити електронну заяву та дочекатися зв’язку з фахівцем.

Якщо потрібна психологічна підтримка, у Центрі можна отримати інформацію про доступну допомогу, тренінги та інші заходи для ветеранів, військовослужбовців, демобілізованих та їхніх родин.

Повну версію матеріалу про роботу фахівця із супроводу ветеранів та їхніх родин читайте на сайті Вільногірської міської ради.

Читайте також:

У Вільногірську шукають фахівців із супроводу ветеранів: як долучитися та які умови

Із наближенням опалювального сезону в українців традиційно виникають питання щодо житлових субсидій. 

Від чого залежить розмір державної допомоги, які доходи враховують під час розрахунку та кому доведеться повторно звертатися за призначенням виплати – розповідаємо детальніше на Вільногірськ IN.UA.

Опалювальний і неопалювальний сезон: чому це важливо

При призначенні субсидії враховують період, на який вона розраховується. Рік поділений на два сезони: неопалювальний триває з 1 травня до 30 вересня, а опалювальний — з 1 жовтня до 30 квітня.

Різниця між цими періодами безпосередньо впливає на розмір допомоги. В опалювальний сезон витрати домогосподарств на комунальні послуги, зокрема опалення, зазвичай зростають, тому й сума субсидії може бути більшою.

Від чого залежить розмір субсидії

Сума державної допомоги для кожного домогосподарства розраховується індивідуально. Основним показником є рівень доходів родини.

Для визначення права на субсидію та її розміру враховують доходи за відповідний розрахунковий період. При цьому для опалювального та неопалювального сезонів використовуються різні періоди доходів.

Субсидію призначають у випадку, якщо вартість житлово-комунальних послуг у межах установлених соціальних нормативів перевищує суму, яку домогосподарство має сплачувати самостійно.

Тобто держава фактично компенсує різницю між вартістю послуг у межах соціальних норм та обов’язковим платежем родини.

Як визначають обовʼязковий платіж

Розмір обов’язкової частки витрат на комунальні послуги залежить від середньомісячного доходу домогосподарства в розрахунку на одну людину.

Спочатку загальний середньомісячний дохід родини ділять на кількість членів домогосподарства. Після цього застосовують встановлену формулу: дохід на одну особу ÷ 3 209 грн ÷ 2 × 15%.

У розрахунку використовують прожитковий мінімум на одну особу – 3 209 гривень, базовий коефіцієнт – 2 та базову норму плати за послуги – 15%.

Чим нижчим є дохід домогосподарства, тим меншою буде його обов’язкова частка витрат, а отже, за інших рівних умов, може бути більшою і сума субсидії.

Якщо влітку субсидія становить 0 гривень

Нульова сума субсидії в неопалювальний сезон не означає, що родині відмовили у державній допомозі.

Така ситуація можлива, коли вартість комунальних послуг у межах соціальних нормативів не перевищує суму обов’язкового платежу, визначеного для домогосподарства.

У такому випадку виплата просто не нараховується в конкретному місяці. При цьому інформація про домогосподарство залишається в системі, а з початком опалювального сезону розмір субсидії перераховують автоматично. Повторно подавати заяву лише через нульову літню субсидію не потрібно.

Низький дохід – не єдина умова для отримання допомоги

Сам по собі невисокий дохід не гарантує автоматичного призначення субсидії. Під час розгляду заяви також перевіряють майновий стан домогосподарства.

Зокрема, підставою для відмови можуть бути:

• здійснення одноразової покупки або іншого платежу на суму понад 100 тисяч гривень, за винятком окремих витрат, зокрема на медичні чи освітні послуги;
• наявність у складі домогосподарства повнолітніх осіб, які не працюють, не навчаються та не сплачують єдиний соціальний внесок;
• банківський депозит члена домогосподарства на суму понад 100 тисяч гривень;
• наявність автомобіля, з року випуску якого минуло менше п’яти років.

Тому перед оформленням допомоги важливо врахувати не лише доходи, а й майновий стан родини.

Кому субсидію продовжують автоматично

Для більшості отримувачів перехід з неопалювального на опалювальний сезон не потребує повторного звернення. Якщо родина вже отримувала субсидію та її обставини не змінилися, виплату на новий період можуть продовжити автоматично.

Водночас є категорії громадян, яким необхідно повторно подати заяву та відповідні документи.

Зокрема, це стосується домогосподарств, у яких:

• змінився склад сім’ї або зареєстрованих у житлі осіб;
• житло орендують;
• є статус внутрішньо переміщеної особи;
• родина претендує на субсидію на придбання твердого палива.

У таких випадках важливо вчасно звернутися за призначенням допомоги та надати необхідні документи.

Про зміни потрібно повідомляти протягом 30 днів

Отримувач субсидії має повідомляти про зміни, які можуть вплинути на призначення або розмір виплати.

Протягом 30 календарних днів необхідно поінформувати про: 

• зміну складу домогосподарства; 
• зміни переліку отримуваних комунальних послуг; 
• здійснення покупки на суму понад 100 тисяч гривень, або наявність у власності два та більше нерухомого майна (крім спадщини). 

Як подати документи

• онлайн: через Дію або вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України; 
• особисто: звернутися до сервісних центрів Пенсійного фонду України або ЦНАПів. 

Де саме на порталі Фонду можна перевірити статус справи та розмір субсидії

Перевірити статус справи та розмір субсидії можна в особистому кабінеті у вкладці “Моя субсидія”. У цьому вікні відображається актуальний статус вашої справи: 

• діюча (субсидію призначено); 
• недіюча (або “нульова”);
• на розгляді (документи ще перевіряють). 

Також тут відображається точний розмір виплати окремо на неопалювальний та опалювальний сезон. 

Джерело: сайт Вільногірської міської ради.