Чи можна буде розлучитися через нотаріуса навіть із дітьми? Що зміниться для тих, хто роками живе без офіційного шлюбу? І чи справді в Україні хотіли дозволити одруження з 14 років? Новий проєкт Цивільного кодексу вже викликав хвилю дискусій і суперечок у соцмережах. Частина нововведень спричинила резонанс, інші – породили чутки та вільні трактування.
Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з адвокаткою Тетяною Бєловою, щоб розібратися, які зміни пропонують у сімейному законодавстві, як вони можуть вплинути на життя українців та що насправді стоїть за гучними заголовками.
Розлучення через РАЦС або нотаріуса: новий сценарій для сімей із дітьми
Одне з найбільш обговорюваних нововведень стосується процедури розірвання шлюбу.
Сьогодні подружжя, яке має спільних дітей, може розлучитися лише через суд. Проте у проєкті нового Цивільного кодексу передбачили інший механізм.
За словами Тетяни Бєлової, стаття 1511 пропонує дозволити подружжю з дітьми подавати спільну заяву про розірвання шлюбу не лише до органів державної реєстрації актів цивільного стану, а й до нотаріуса.
Однак є важлива умова: батьки мають заздалегідь укласти нотаріально посвідчений договір, який визначатиме:
- як розподілятиметься батьківська відповідальність;
- з ким проживатиме дитина;
- яким буде порядок її утримання;
- як батьки братимуть участь у вихованні.
Лише після цього через місяць після подання заяви може бути оформлено розірвання шлюбу.
Фактично йдеться про позасудовий шлях вирішення питання, якщо батьки можуть домовитися між собою.
До шести місяців на примирення: коли суд може не поспішати з розлученням
Ще одна новація стосується так званих заходів для примирення подружжя.
Проєкт вводить нове поняття – “доброзвичайність”. За словами адвокатки, воно базується на принципах чесності, поваги та добросовісності у взаєминах між людьми.
Якщо у подружжя є малолітня дитина (до 14 років) або дитина з інвалідністю, а батьки не дійшли згоди щодо наслідків розлучення, суд встановлює строк для примирення – до шести місяців.
Втім, цей термін не є автоматичним.
“Суд визначатиме цей строк індивідуально, залежно від обставин кожної справи, але він не може перевищувати встановлений максимум у шість місяців”,– пояснила Тетяна Бєлова.
Якщо ж батьки вже погодили всі юридичні питання, строк скорочується до одного місяця.
Водночас новий кодекс пропонує не застосовувати примирення у випадках домашнього насильства чи іншої протиправної поведінки.
Аліменти без суду: що таке “аліментний виконавчий напис”
Серед змін – новий механізм стягнення аліментів.
Нині, якщо аліменти визначені за договором, а не рішенням суду, у випадку несплати виникає потреба окремо звертатися до судових процедур.
Проєкт запроваджує поняття “аліментний виконавчий напис нотаріуса”.
За словами адвокатки, якщо борг перевищує суму платежів за три місяці, отримувач аліментів зможе звернутися до нотаріуса без судового процесу.
Після цього виконавчий напис стане підставою для примусового стягнення через виконавчу службу.
Таким чином суперечку пропонують вирішувати швидше й без зайвих судових процедур.
Аліменти “наперед”: що змінюється для тих, хто виїжджає за кордон
Окремі зміни стосуються ситуацій, коли платник аліментів виїжджає на постійне проживання до держави, з якою Україна не має міжнародної угоди про стягнення аліментів.
У такому випадку новий кодекс дозволяє звернутися до суду й стягнути кошти одразу за весь період до повноліття дитини.
Фактично це означає можливість отримати аліменти “наперед”.
Наприклад, якщо дитині зараз шість чи вісім років, суд може визначити загальну суму виплат до її повноліття ще до виїзду платника за кордон.
При цьому адвокатка наголошує: у випадках, коли між Україною та країною перебування існують міжнародні договори, механізми взаємодії залишаються такими ж, як і зараз.
“Цивільний шлюб” отримує офіційне визнання
Одне з найбільш помітних нововведень – поява поняття “фактичний сімейний союз”.
Йдеться про пари, які живуть разом без офіційної реєстрації шлюбу.
Згідно зі статтею 1474, таким союзом вважатиметься проживання жінки та чоловіка однією сім’єю, якщо вони не перебувають в іншому шлюбі.
Для таких пар будуть застосовуватися норми закону, які діють у зареєстрованому шлюбі.
Зокрема майно, придбане під час спільного проживання, може вважатися спільним, у разі припинення союзу можливий його поділ та можуть виникати права щодо утримання.
Щоправда, як доводитиметься сам факт сімейних відносин, поки остаточно незрозуміло.
“Думаю, тут ще формуватиметься судова практика. Але в епоху цифровізації довести це, ймовірно, простіше, ніж 10–20 років тому. Доказами можуть бути: договори оренди житла, підтвердження спільних поїздок, історія переказів коштів та інші докази спільного ведення господарства”, – зазначила адвокатка.
А що з історією про “шлюби з 14 років”?
Саме ця тема останніми тижнями активно обговорювалася у соцмережах та медіа.
Проте Тетяна Бєлова пояснює: резонансна норма про можливість одруження з 14 років уже прибрана з проєкту.
Шлюбний вік, як і зараз, пропонують залишити на рівні 18 років.
Водночас чинним залишається виняток: за рішенням суду його можуть знизити до 16 років.
Не революція, а спроба адаптувати закон до реальності
За словами адвокатки, навколо нового Цивільного кодексу зараз чимало емоцій.
Втім, якщо уважно аналізувати зміни, вони більше схожі не на радикальне переписування сімейних правил, а на спробу пристосувати законодавство до сучасних реалій.
Йдеться і про цифровізацію, і про захист дітей, і про юридичне врегулювання відносин людей, які давно живуть сім’ями без офіційного шлюбу.
Втім, поки це лише проєкт. А як саме працюватимуть нові механізми – покаже не лише остаточна редакція кодексу, а й майбутня судова практика.
Читайте також:
Підписуйтесь
