Розлучення без суду, аліменти “наперед” і новий статус для пар без штампа: що може змінитися для українських родин

Чи можна буде розлучитися через нотаріуса навіть із дітьми? Що зміниться для тих, хто роками живе без офіційного шлюбу? І чи справді в Україні хотіли дозволити одруження з 14 років? Новий проєкт Цивільного кодексу вже викликав хвилю дискусій і суперечок у соцмережах. Частина нововведень спричинила резонанс, інші – породили чутки та вільні трактування.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з адвокаткою Тетяною Бєловою, щоб розібратися, які зміни пропонують у сімейному законодавстві, як вони можуть вплинути на життя українців та що насправді стоїть за гучними заголовками.

Розлучення через РАЦС або нотаріуса: новий сценарій для сімей із дітьми

Одне з найбільш обговорюваних нововведень стосується процедури розірвання шлюбу.

Сьогодні подружжя, яке має спільних дітей, може розлучитися лише через суд. Проте у проєкті нового Цивільного кодексу передбачили інший механізм.

За словами Тетяни Бєлової, стаття 1511 пропонує дозволити подружжю з дітьми подавати спільну заяву про розірвання шлюбу не лише до органів державної реєстрації актів цивільного стану, а й до нотаріуса.

Однак є важлива умова: батьки мають заздалегідь укласти нотаріально посвідчений договір, який визначатиме:

• як розподілятиметься батьківська відповідальність;
• з ким проживатиме дитина;
• яким буде порядок її утримання;
• як батьки братимуть участь у вихованні.

Лише після цього через місяць після подання заяви може бути оформлено розірвання шлюбу.

Фактично йдеться про позасудовий шлях вирішення питання, якщо батьки можуть домовитися між собою.

До шести місяців на примирення: коли суд може не поспішати з розлученням

Ще одна новація стосується так званих заходів для примирення подружжя.

Проєкт вводить нове поняття – “доброзвичайність”. За словами адвокатки, воно базується на принципах чесності, поваги та добросовісності у взаєминах між людьми.

Якщо у подружжя є малолітня дитина (до 14 років) або дитина з інвалідністю, а батьки не дійшли згоди щодо наслідків розлучення, суд  встановлює строк для примирення – до шести місяців.

Втім, цей термін не є автоматичним.

“Суд визначатиме цей строк індивідуально, залежно від обставин кожної справи, але він не може перевищувати встановлений максимум у шість місяців”,– пояснила Тетяна Бєлова.

Якщо ж батьки вже погодили всі юридичні питання, строк скорочується до одного місяця.

Водночас новий кодекс пропонує не застосовувати примирення у випадках домашнього насильства чи іншої протиправної поведінки.

Аліменти без суду: що таке “аліментний виконавчий напис”

Серед змін – новий механізм стягнення аліментів.

Нині, якщо аліменти визначені за договором, а не рішенням суду, у випадку несплати виникає потреба окремо звертатися до судових процедур.

Проєкт запроваджує поняття “аліментний виконавчий напис нотаріуса”.

За словами адвокатки, якщо борг перевищує суму платежів за три місяці, отримувач аліментів зможе звернутися до нотаріуса без судового процесу.

Після цього виконавчий напис стане підставою для примусового стягнення через виконавчу службу.

Таким чином суперечку пропонують вирішувати швидше й без зайвих судових процедур.

Аліменти “наперед”: що змінюється для тих, хто виїжджає за кордон

Окремі зміни стосуються ситуацій, коли платник аліментів виїжджає на постійне проживання до держави, з якою Україна не має міжнародної угоди про стягнення аліментів.

У такому випадку новий кодекс дозволяє звернутися до суду й стягнути кошти одразу за весь період до повноліття дитини.

Фактично це означає можливість отримати аліменти “наперед”.

Наприклад, якщо дитині зараз шість чи вісім років, суд може визначити загальну суму виплат до її повноліття ще до виїзду платника за кордон.

При цьому адвокатка наголошує: у випадках, коли між Україною та країною перебування існують міжнародні договори, механізми взаємодії залишаються такими ж, як і зараз.

“Цивільний шлюб” отримує офіційне визнання

Одне з найбільш помітних нововведень – поява поняття “фактичний сімейний союз”.

Йдеться про пари, які живуть разом без офіційної реєстрації шлюбу.

Згідно зі статтею 1474, таким союзом вважатиметься проживання жінки та чоловіка однією сім’єю, якщо вони не перебувають в іншому шлюбі.

Для таких пар будуть застосовуватися норми закону, які діють у зареєстрованому шлюбі.

Зокрема майно, придбане під час спільного проживання, може вважатися спільним, у разі припинення союзу можливий його поділ та можуть виникати права щодо утримання.

Щоправда, як доводитиметься сам факт сімейних відносин, поки остаточно незрозуміло.

“Думаю, тут ще формуватиметься судова практика. Але в епоху цифровізації довести це, ймовірно, простіше, ніж 10–20 років тому. Доказами можуть бути: договори оренди житла, підтвердження спільних поїздок, історія переказів коштів та інші докази спільного ведення господарства”, – зазначила адвокатка.

А що з історією про “шлюби з 14 років”?

Саме ця тема останніми тижнями активно обговорювалася у соцмережах та медіа.

Проте Тетяна Бєлова пояснює: резонансна норма про можливість одруження з 14 років уже прибрана з проєкту.

Шлюбний вік, як і зараз, пропонують залишити на рівні 18 років.

Водночас чинним залишається виняток: за рішенням суду його можуть знизити до 16 років.

Не революція, а спроба адаптувати закон до реальності

За словами адвокатки, навколо нового Цивільного кодексу зараз чимало емоцій.

Втім, якщо уважно аналізувати зміни, вони більше схожі не на радикальне переписування сімейних правил, а на спробу пристосувати законодавство до сучасних реалій.

Йдеться і про цифровізацію, і про захист дітей, і про юридичне врегулювання відносин людей, які давно живуть сім’ями без офіційного шлюбу.

Втім, поки це лише проєкт. А як саме працюватимуть нові механізми – покаже не лише остаточна редакція кодексу, а й майбутня судова практика.

Читайте також:

У Вільногірську звання “Почесний громадянин” отримають ще четверо військових (посмертно)

В Україні пропонують дозволити керувати легковими автомобілями з 17 років у супроводі досвідченого водія, запровадити дворічний випробувальний строк для новачків і змінити терміни дії посвідчень. Також законопроєкт передбачає можливість виконання в Україні окремих рішень країн Євросоюзу про позбавлення права керування. 

Детальніше про те, хто зможе отримати водійські права з 17 років, які вимоги висуватимуть до водіїв-початківців та як можуть змінитися правила користування посвідченнями, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Керувати автомобілем з 17 років: які умови пропонують

Законопроєкт № 16170, зареєстрований народним депутатом Володимиром Крейденком, передбачає зміни до правил допуску громадян до керування транспортними засобами. Одна з головних пропозицій – дозволити отримувати право керувати автомобілями категорії B із 17 років.

Для цього майбутньому водієві потрібно буде пройти медичний огляд, підготовку та успішно скласти теоретичний і практичний іспити.

Водночас до досягнення 18 років самостійно керувати автомобілем буде заборонено. Підліток зможе їздити лише в супроводі досвідченого водія, який відповідатиме визначеним вимогам.

Зокрема, супроводжувач повинен:

• бути не молодшим за 24 роки;
• мати посвідчення водія категорії B щонайменше п’ять років;
• не бути позбавленим права керування протягом попередніх п’яти років;
• не перебувати під впливом алкоголю, наркотичних або психотропних речовин, а також ліків, які знижують увагу та швидкість реакції.

Після досягнення повноліття обов’язковий супровід припинятиметься автоматично, якщо право керування не зупинене та не припинене з інших підстав.

З якого віку можна буде отримувати права різних категорій

Законопроєкт також передбачає встановлення мінімального віку для отримання права керування різними видами транспорту.

Пропонують такі вікові межі:

• 16 років – категорії AM, A1 та B1;
• 18 років – категорії A2, B, BE, C1 та C1E;
• 20 років – категорія A за умови щонайменше дворічного досвіду керування транспортними засобами категорії A2;
• 21 рік – категорії C, CE, D1, D1E та T;
• 24 роки – категорії D та DE.

Для категорії A, яка передбачає керування мотоциклами, також пропонують можливість отримання права керування з 24 років без попереднього досвіду за категорією A2.

Дворічний випробувальний строк для водіїв-початківців

Ще одна пропозиція стосується водіїв, які вперше отримали право керування транспортним засобом. Для них хочуть запровадити дворічний випробувальний строк.

У цей період передбачатиметься нульовий допустимий рівень алкоголю в організмі з урахуванням максимально допустимої похибки спеціального технічного засобу.

За грубі або повторні порушення правил дорожнього руху водіям-початківцям зможуть призначати додаткові обмеження. Серед можливих заходів – коригувальне навчання та продовження випробувального строку.

Такі зміни мають посилити вимоги до водіїв без достатнього практичного досвіду та стимулювати їх дотримуватися правил дорожнього руху в перші роки після отримання посвідчення.

Як зміняться строки дії водійських посвідчень

Законопроєкт передбачає нові строки дії посвідчень залежно від категорії транспортного засобу.

Для водіїв легкових автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів відповідних категорій посвідчення пропонують видавати на 15 років. Для водіїв вантажного й пасажирського транспорту строк буде коротшим.

Для категорій AM, A1, A2, A, B1, B та BE вони становитимуть 15 років. Посвідчення категорій C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D, DE та T видаватимуть на п’ять років. 

Поновлення права керування залежатиме від підтвердження фізичної та психічної придатності водія. Для категорій вантажного й пасажирського транспорту медичний огляд пропонують зробити обов’язковим під час кожного поновлення посвідчення.

Водночас водіям із чинними посвідченнями не доведеться обмінювати документи достроково. Вони залишатимуться дійсними до завершення встановленого строку. Раніше відкриті категорії також збережуться.

Електронне посвідчення водія матиме таку саму юридичну силу

Окремий пункт документа стосується цифрових документів. Законопроєкт пропонує прирівняти мобільне посвідчення водія до фізичного.

Електронний документ матиме таку саму юридичну силу, як і посвідчення у фізичній формі. При цьому користування цифровим документом залишатиметься добровільним.

Це означає, що водії зможуть користуватися електронним посвідченням без обов’язку переходити виключно на цифровий формат.

Чи діятимуть в Україні рішення ЄС про позбавлення водійських прав

Законопроєкт передбачає взаємне визнання водійських посвідчень, виданих державами Європейського Союзу, а також можливість виконання в Україні окремих рішень цих країн про позбавлення права керування.

Йдеться про рішення, які набрали законної сили та більше не можуть бути оскаржені в державі, де сталося порушення.

Механізм пропонують застосовувати до таких випадків:

• керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
• перевищення швидкості;
• порушення правил дорожнього руху, яке призвело до смерті або тяжких тілесних ушкоджень іншої людини.

Для виконання рішення в Україні потрібно буде точно ідентифікувати водія. Крім того, строк позбавлення права керування має становити щонайменше три місяці, а невідбута частина покарання на момент отримання повідомлення – перевищувати один місяць.

Виконання таких рішень покладатиметься на Міністерство внутрішніх справ України.

Водночас передбачений виняток: МВС зможе відмовити у виконанні рішення, якщо єдиною підставою для позбавлення прав було перевищення швидкості менш ніж на 50 км/год. Це можливо лише за умови, що такий виняток допускається правом ЄС або міжнародним договором України.

Також документ передбачає обмін інформацією з компетентними органами інших держав. Це потрібно для перевірки дійсності посвідчень, запобігання одночасному володінню кількома чинними посвідченнями та забезпечення виконання рішень про позбавлення права керування.

Коли можуть запрацювати нові правила для водіїв

Наразі запропоновані зміни є положеннями законопроєкту, а не чинними правилами. Документ має пройти передбачену законодавством процедуру розгляду та ухвалення.

Якщо закон ухвалять, його основні положення мають набути чинності через 12 місяців після опублікування. За цей час Кабінет Міністрів повинен буде привести нормативно-правові акти у відповідність до нових вимог і забезпечити технічну готовність інформаційних систем.

Окремий порядок передбачено для взаємного визнання посвідчень, міжнародного електронного обміну інформацією та виконання рішень країн ЄС про позбавлення права керування. Ці положення мають запрацювати з дня вступу України до Європейського Союзу або з іншої дати, визначеної міжнародним договором України.

Джерело: Мінфін.

Читайте також:

Як оформити міжнародне посвідчення водія за 5 днів

У громадах України починають впроваджувати програму “Будиночок у селі”, яка передбачає придбання сільських будинків для безоплатного проживання внутрішньо переміщених осіб. Лихівська громада вже шукає відповідне житло, а у Вільногірську 28 жовтня відбудеться відкрите засідання ради ВПО, на якому розглянуть можливість долучення до ініціативи. 

Детальніше про те, як працює програма та що про неї розповіли на Всеукраїнському форумі рад ВПО, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Як працює програма “Будиночок у селі” для ВПО

Програма “Будиночок у селі” покликана допомогти внутрішньо переміщеним особам, які через війну втратили домівки або змушені шукати нове місце проживання. Її суть полягає у придбанні житлових будинків у сільській місцевості коштом державної субвенції для подальшого безоплатного проживання переселенців.

Для громад це можливість створити додаткові місця для тимчасового проживання людей, які потребують житла. Водночас ідеться не лише про пошук будинку: необхідно перевірити, чи відповідає він установленим вимогам, чи придатний для проживання та чи можна забезпечити належні побутові умови для майбутніх мешканців.

Особливу увагу під час реалізації програми приділяють потребам родин із дітьми та маломобільних людей. Важливими залишаються доступність базових послуг, можливість облаштувати побут і перспектива інтеграції переселенців у життя громади.

Лихівська громада вже шукає будинки для переселенців

Як раніше повідомляла редакція Вільногірськ IN.UA, Лихівська громада вже долучилася до програми та наразі шукає житло, яке можна буде придбати для розміщення внутрішньо переміщених осіб.

Досвід Лихівської громади показує, що для участі в програмі необхідно заздалегідь шукати відповідні об’єкти та опрацьовувати можливості їх придбання. Наступним важливим етапом є перевірка житла й організація процесу його підготовки до заселення.

У Вільногірську обговорять участь у програмі

У Вільногірській громаді питання можливого долучення до програми розглянуть на відкритому засіданні ради з питань внутрішньо переміщених осіб.

Голова ради ВПО у Вільногірській громаді Олександр Щекодін повідомив, що засідання відбудеться 28 жовтня. До участі запрошують усіх охочих жителів громади з числа внутрішньо переміщених осіб.

Одним із питань порядку денного стане можливість упровадження програми “Будиночок у селі” у Вільногірській громаді. Також планують обговорити подальші кроки для участі в ініціативі та створення відповідної комісії, яка працюватиме над її реалізацією.

Таким чином, у Вільногірську наразі йдеться про обговорення можливостей програми та підготовку до потенційного долучення. Подальша реалізація залежатиме від опрацювання умов, пошуку відповідного житла й організаційних рішень громади.

Що про програму розповіли на Всеукраїнському форумі рад ВПО

21-22 жовтня у Львові відбувся IV Всеукраїнський форум рад ВПО. Захід організував благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” у партнерстві з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, Міністерством у справах ветеранів, територіальними громадами, представництвом Агентства ООН у справах біженців в Україні та іншими партнерами.

Під час форуму окремо обговорили програму “Будиночок у селі”. Про її реалізацію розповіла заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Тетяна Кірієнко.

За її словами, уряд уже опублікував постанову, яка регулює відповідну програму. На момент виступу держава опрацьовувала заявки громад і процедури спрямування коштів на придбання будинків.

Тетяна Кірієнко повідомила, що на той час було близько 50 будинків, щодо яких уже тривала робота в межах програми. Водночас надійшли заявки на придбання додаткового житла, які проходили перевірку та погодження.

Представниця міністерства наголосила, що громадам важливо продовжувати пошук будинків, адже закупівлі можна проводити до завершення фінансового року – у межах строків, установлених для проведення казначейських платежів.

“Ми можемо за два місяці ще купити значну кількість будинків, тому дуже прошу вас долучатися до цього процесу”, – закликала Тетяна Кірієнко учасників форуму.

За її словами, після придбання будинків може знадобитися додаткове облаштування. До цієї роботи планують залучати партнерські організації, зокрема для забезпечення меблями та поліпшення побутових умов.

Чому важливі не лише будинки, а й умови проживання

Під час виступу Тетяна Кірієнко навела приклад родини з Сумської області, яка через війну втратила власний будинок і має чотирьох маленьких дітей. Родина отримала можливість жити в сільському будинку, де є кухня та присадибна ділянка.

Водночас житло потребувало дооблаштування. За словами заступниці міністра, партнери готові допомагати з меблями та проведенням води, щоб зробити побут зручнішим для родини, зокрема для прання й догляду за дітьми.

Цей приклад, за словами пані Тетяни, демонструє, що придбання будинку – лише частина процесу. Щоб переселенці могли комфортно жити в новому місці, необхідно оцінювати реальний стан житла, потреби конкретної родини та можливості для облаштування повсякденного життя.

Кірієнко також закликала ради ВПО та громади брати активну участь у пошуку людей, які потребують поліпшення житлових умов, і співпрацювати з громадськими та благодійними організаціями.

Чи вистачає 500 тисяч гривень на придбання будинку

Питання вартості житла стало одним із ключових під час обговорення програми на форумі. Директорка департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації Тетяна Крут розповіла, що громади вже отримували пропозиції щодо житла, однак не всі об’єкти проходили погодження.

За її словами, в області створили робочі механізми для опрацювання пропозицій, а також є люди, готові заселятися до придбаних будинків. 

Тетяна Крут позитивно оцінила саму ідею програми та зазначила, що вона передбачає продовження роботи наступного року. Водночас, на її думку, 500 тисяч гривень на придбання одного будинку може бути недостатньо, адже житло, придатне для заселення, часто коштує дорожче.

За словами посадовиці, громади обговорюють можливості співфінансування з місцевих бюджетів, а також співпрацюють із громадськими та благодійними організаціями. Зокрема, організації “Рокада” та “Ніка – Україна” готові долучатися до поліпшення стану вже придбаного житла.

Тетяна Крут також звернула увагу на те, що будинки після придбання залишатимуться у власності громади. Тому питання їхньої вартості, утримання та додаткового облаштування потребує комплексного підходу.

Читайте також:

Путівник для переселенців: як Рада ВПО девʼять місяців створювала унікальний буклет для громади