31 серпня відбудеться патріотичний забіг задля вшанування пам’яті воїнів, які загинули під час російсько-української війни. Захід присвячений до Дня пам’яті захисників України 29 серпня.

Про це раніше повідомлялось на офіційній сторінці Дніпропетровської  ОВА.

Патріотичний забіг

Цьогоріч в Україні патріотичний забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України» проводять вже в всьоме. У Вільногірську патріотичний біг  пройде у суботу. До нього можуть долучитися всі охочі.

Відкриття заходу

Місце збору відбудеться біля колон спортивного комплексу «Авангард».

О 9:00 годині – початок заходу;

9:30 – загальний старт;

Дистанція 800 метрів.

Організатори заходу наголошують, що забіг – це не змагання, а спосіб подяки рідним полеглих героїв.

Історія про акцію

У 2018 році акцію ініціювали Олег Дурмасенко, Таїсія Братасюк і Дмитро Примаченко. Наразі вона стала популярною більш ніж в 40 країнах світу.

«Ми маємо вже більше досвіду, і потужнішу команду. Забіг виходить на потужніший рівень. Кожен має право пробігти з іменем Героя, віддати йому честь та отримати інформацію про нього», — коментує один із засновників забігу, ветеран Олег Дурмасенко.

Нагадаємо, організатором заходу є Міністерство у справах ветеранів України у співпраці з Міністерством молоді та спорту, обласними та Київською міською військовими адміністраціями, а також іншими державними та громадськими організаціями.

Читайте також:

• День пам’яті: Вільногірськ вшанував пам’ять загиблих героїв
• «Площа Героїв»: у Вільногірську перейменували площу перед палацом культури 

Лариса Солдатенко — мати загиблого військового Валерія Солдатенка, пожертвувала на потреби бійців 3-го прикордонного загону. Жінка каже, що вирішила передати гроші, аби хлопці, з якими служив її син, мали все необхідне для подальшої боротьби.

Про це йдеться у сюжеті Суспільне. Донбас.

Пожертвувала кошти

З 2014 року він ніс службу на фронті, а у 2020-му вийшов на пенсію. Однак після початку повномасштабного вторгнення знову став до строю — цього разу у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Командував заставою. 20 лютого 2024 року Валерій Солдатенко загинув у боях на Донеччині. Йому було 46 років.

Лариса Солдатенко зізнається, що щотижня приходить на цвинтар до сина — поговорити й поділитися новинами.

“Я можу тут провести пів дня. Намагаюся ходити пішки. Мені легше пішки. Я сюди йду, а назад вже важкувато. Коли не могла ходити, я їздила. Поки йду — поплачу“, — ділиться Лариса.

Кошти, які отримала після його загибелі, жінка віддала тим, з ким він стояв пліч-о-пліч.

“Якась матуся не плакатиме. Це ж моя земля, я тут живу. Ми ж земляки. Хтось же має захищати? Я не знаю, як це купити, що саме треба. А вони мені дуже допомагають. Тому що я відала — і я впевнена, що їх застосують за призначенням”.

Помічник начальника бригади Гвардії наступу “Помста” Євген Роженюк говорить, гроші витратили на безпілотники, аби ними уражати росіян та відплатити за смерть побратима.

“Гроші були витрачені на помсту. На що ще краще витратити гроші за загиблого, як не на помсту за нього? Вони були витрачені на закупку безпілотних авіаційних систем, комплексів і на знищення ворогів“, — говорить Євген Роженюк.

Світлана-Марія Бєлка 12-річна спортсменка, яка нині мешкає у Вільногірську. Вона тренується двічі на день та мріє про чемпіонські пояси. Світлана-Марія  вже готується до свого першого чемпіонату області, не боїться сильніших суперників і вірить, що колись підкорить європейський ринг.

Журналістка Вільногірськ IN.UA побувала на одному з тренувань юної спортсменки та дізналася, як Світлана поєднує навчання, тренування і дитинство.

Спортом займається з дитинства 

Світлана-Марія займається спортом із шести років. Спочатку це була гімнастика, потім танці, кікбоксинг, а нині — класичний бокс. Після переїзду з селища Веселе Запорізької області до Вільногірська у 2022 році дівчинка зустріла свого тренера Сергія Муранова й вирішила розпочати новий етап у спорті.

“Мені подобається бокс. Є змагання, можна їздити, тренуватися, розвиватися”, — каже Світлана.

Як пояснює дівчинка, у боксі її приваблює не лише сила, а й інтелект: “Під час бою я думаю про свою техніку і тактику — куди влучити, як тримати удар. Тут важливо не просто бити, а мислити”.

Мама спортсменки Наталія згадує, що донька завжди була активною і наполегливою: “Вона з дитинства рухлива, їй завжди хотілося щось робити. У боксі знайшла себе — їй подобається, а тренер вкладає в неї душу. Ми бачимо результат і дуже її підтримуємо”.

У родині Світлани-Марії четверо дітей — два брати та молодша сестра. Один із братів живе у Львові, і дівчинка часто навідує його. Каже, що Львів — “затишне та гарне місто”, куди завжди хочеться повертатися.

Відпочинок і характер

Попри щільний графік тренувань, Світлана-Марія вміє знаходити час для відпочинку й дитячих радощів. Вона любить збирати мозаїки та конструктори, вигадуючи власні світи з дрібних деталей. Увечері дівчинка полюбляє дивитися фільми — особливо фільми жахів, які, за її словами, “трохи страшні, але дуже цікаві”.

Світлана мріє багато подорожувати. Найперше — побачити Одесу, а потім відвідати Туреччину, 

Ще одна мрія — повернутися та відвідати рідний край, який нині перебуває під окупацією.

Шлях до чемпіонату

Тренер Сергій Муранов працює зі Світланою-Марією вже пів року. За цей час вона встановила дисципліну: два тренування на день, шість разів на тиждень.

“Вона дуже працьовита. Є мета — бути гарною спортсменкою, і вона йде до неї. Зараз Світлана-Марія майже на піку форми — залишилось дочекатися дати чемпіонату області”, — говорить тренер.

Його методика включає не лише фізичну, а й ментальну підготовку. “Я пояснюю, як сам налаштовувався на бої. Розповідаю про досвід, показую приклади українських і іноземних боксерів”, — каже він.

Серед таких прикладів — Олександр Усик.
“Ми були в одній збірній, навіть боксували разом на чемпіонаті України. Я тоді зайняв друге місце — отримав кубок за волю до перемоги, а йому дали за найкращу техніку і тактику. Показую дітям, як він живе за режимом: у дев’ять уже спить, рано встає, тренується, дотримується дієти. Це і є справжній спорт”, — розповідає Сергій Муранов.

Окрім прикладу українського боксера, тренер ділиться і власними історіями:

“Бувало, що я падав у нокдаун у першому раунді, але потім зібрався і вигравав бій. І це найкраща мотивація — не здаватися. Саме це я намагаюся передати своїм вихованцям, зокрема Світлані”.

Чемпіонат Дніпропетровської області стане великою подією у боксерській кар’єрі Світлани-Марії. Тренер бачить у неї потенціал і вже сьогодні говорить про перспективу не лише обласних, а й всеукраїнських та міжнародних арен.

“Головне — бажання. Воно у неї є”, — підкреслює Сергій Муранов.

Читайте також:

Вільногірці представили рідне місто на Чемпіонаті України з класичного пауерліфтингу