Важливо

Стереотипи та реальність: у Вільногірську 100 жінок торік навчилися водити авто

Стереотипи та реальність: у Вільногірську 100 жінок торік навчилися водити авто фото 2 09:36, 4 Квітня 2024
Жінки за кермом
Жінки за кермом/ ілюстративне фото з відкритих джерел

«Паркується, як блондинка», «Точно баба за кермом», «Жінка за кермом – мавпа з гранатою» — такі стереотипи від чоловіків чули чи не всі жінки – і котрі водять авто, і котрі ні. Однак сьогодні ситуація на дорогах суттєво змінилася і за кермом жінок побільшало. Особливо – з початком повномасштабного вторгнення, адже у жінок з’явилася додаткова потреба (і навіть необхідність) бути мобільними – аби мати можливість врятувати дітей, інших членів родини від окупації чи обстрілів. Кількість жінок, які пішли вчитися водінню, за останні роки зросла й у Вільногірську.

З чим це пов’язано та чому чоловіки вдягнули «гендерні окуляри» — у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Гендерні стереотипи: жінки за кермом

Стереотипи про наявність особливостей у поведінці водіїв певної статі пов’язані з уявленнями про традиційно «чоловічі» та «жіночі» риси. 

«Чоловічими» характеристиками вважають прагнення до лідерства, амбітність, владність, об’єктивність, сила, уміння приймати рішення, розум та реалізм. А от «жіночими» — покірність, безпорадність, залежність, безвідповідальність, слабкість, віра в перевагу чоловіка, необ’єктивність.

Значною мірою саме «маскулінні» риси відповідають уявній характеристиці водія, якого можна вважати безпечним. 

«Я зустрічав мало жінок, які вміють гарно паркуватися. Ще, мені здається, що жінок легше налякати якимись непередбачуваними подіями на дорогах. Вони відволікаються і не зовсім уважні. Проте проблеми з паралельним паркуванням є й у чоловіків. А також є жінки, які дуже гарно керують автівкою. Одного разу, коли я ще не мав прав, я сів в авто до знайомої та був у шоці, на скільки вона «шарить» у маневрах. Пам’ятаю, тоді я теж хотів бути таким впевненим водієм», — розповідає Вільногірськ IN.UA водій з п’ятирічним стажем Василь Яремчук.

Люди вигадали способи підкреслити гендерну поляризацію й візуально, позначаючи автомобілі жінок так званими атрибутами «жіночності», як-то наклейка «туфелька» або яскравий колір автівки.

«На моєму авто немає позначки, що за кермом жінка. Я зараз живу у Німеччині, тут, мені здається, однакова кількість чоловіків та жінок вміють керувати авто. Часто бачу вже літніх бабусь за кермом. Тут не важлива стать, важливо, щоб усі водії дотримувалися правил дорожнього руху. За цим пильно стежать поліцейські та камери, які фіксують швидкість. Тож і чоловіки, і жінки тричі подумають спочатку, перш ніж іти на обгін, бо можна отримати великий штраф», — ділиться з Вільногірськ IN.UA переселенка Марина Туз.

Стереотипи та реальність: у Вільногірську 100 жінок торік навчилися водити авто фото 2
Наліпка туфельки для авто/ ілюстративне фото з відкритих джерел

Війна змінює стереотипи про жінок за кермом

У Вільногірській автошколі навчаються керувати авто 80% жінок, розповідає викладачка місцевої автошколи Аліна Пʼятихатка. Вона пояснює: це може бути пов’язано з воєнним станом, бо велика кількість чоловіків пішли на фронт. 

«Чоловіки на війні, а машини стоять. Або жінки – вдови, їм залишаються машини, треба їздити. Коли я тільки починала працювати, у 2014 році, у моїй групі з 14 людей була лише одна жінка», — розповідає Аліна Пʼятихатка.

У 2023 році у Вільногірській автошколі навчалися 100 жінок та 70 чоловіків. Зараз, станом на березень 2024 року, у місцевій групі водіння 23 жінки та 10 чоловіків.

Стиль керування автомобілем у чоловіків та жінок різний, зазначає викладачка автошколи.

«Жінки керують машиною обережніше, вони більш уважні, а чоловіки грубіші за кермом», — розповідає Аліна П’ятихатка.

Стереотипи та реальність: у Вільногірську 100 жінок торік навчилися водити авто фото 3
Заняття в автошколі Вільногірська/ фото архів Аліна Пʼятихатка

Вільногірка Ольга керує автівкою 13 років. Каже, що за кермом почуває себе впевнено, проте інколи чує стереотипи від чоловіків на свою адресу. 

«Деякі місцеві таксисти дивляться – ніби насміхаються. Не відводять погляд, коли жінка паркується або виїжджає. Раніше я мандражувала, а зараз можу і в дебати вступити. Одного разу приїхала на СТО, робітник запропонував мою машину задом в гараж загнати, думав, що я не вмію. Розізлив мене. То я йому показала, як треба без зайвого «шороху» задом паркуватися», — розповідає жителька Вільногірська Ольга.

Водії на дорогах: причини ДТП

У 2023 році 337 тисяч 284 українців отримали водійське посвідчення, а це на 1600 людей більше, ніж у 2022 році, проте менше, ніж у 2021 — 426 066 людей. Про це Вільногірськ IN.UA повідомив заступник начальника центру з питань впровадження цифрових інновацій Головного Сервісного центру МВС Дмитро Сірак.

Скільки з них чоловіків та жінок невідомо: Сірак зазначив, що МВС не має технічної можливості формувати відомості у розрізі гендерної належності посвідчень водіїв та водійок.

За даними Опендатабот, станом на 1 грудня 2023 року, за 10 місяців в Україні відбулось 19 743 ДТП із загиблими та травмованими. Дніпропетровщина на першому місці — 1775 ДТП.

Найчастіше ДТП стаються через перевищення швидкості – 38,5%.  Друга за поширеністю причина аварій — порушення правил маневрування – 22,5%. 

Стереотипи та реальність: у Вільногірську 100 жінок торік навчилися водити авто фото 4
ДТП на дорозі/ ілюстративне фото з відкритих джерел

У 2024 році, станом на 20 березня, майже половина аварій в Україні стається через перевищення безпечної швидкості — 42%. У топі причин ДТП залишається порушення правил маневрування — 18%, а також порушення правил проїзду пішохідних переходів — 9%.

Polskie Radio передає, що дослідники Інституту автомобільного транспорту зазначають, що стать не завжди впливає на стиль водіння. Проте дослідження показують, що жінки частіше надають перевагу безпеці на дорозі.

«Жінки, на відміну від чоловіків, набагато рідше представляють різні форми ризикованої поведінки на дорозі. Обрахунки вказують, що жінки спричиняють одну ДТП на 6,7 мільйона кілометрів, які проїхали, а чоловіки — одну на 4,7 мільйона кілометрів», — повідомляє речник Інституту автомобільного транспорту Миколай Крупінський.

Автомобілі розробляли для чоловіків: історія подушок безпеки

Поїздки в авто були доволі небезпечними, тому у 1953 році вперше заговорили про подушки безпеки. Про це пишуть на Airbag service. Пристрій, який зможе захистити пасажирів від удару головою об передню панель при різкому гальмуванні або зіткненні вигадав американський військовий інженер у відставці Джон Хетрік. Проте на практиці подушка безпеки не працювала так, як задумав винахідник. Відомо, що перший прототип сучасного датчика для Airbag в Америці у 1967 році придумав Аллен Брід.

Стереотипи та реальність: у Вільногірську 100 жінок торік навчилися водити авто фото 5
Подушки безпеки/ фото Airbag service

Впроваджувати подушки безпеки одночасно взялися кілька автомобільних концернів Європи та Америки. Для того, щоб запустити Airbag в серійне виробництво, необхідно було випробувати його в краш-тестах, з манекенами водія та пасажирів.

Компанії найчастіше використовують для краш-тестів манекен середнього дорослого чоловіка, йдеться у матеріалі Авто Каста. А значить, що подушки безпеки не призначені для жінок.

Стереотипи та реальність: у Вільногірську 100 жінок торік навчилися водити авто фото 6
Краш-тест/ фото NHTSA

Дослідження зазначають, що жінки на 73% частіше зазнають серйозних травм або гинуть у лобовому зіткненні, ніж чоловіки.

Оскільки жінки частіше нижчі зростом, вони зазвичай сидять ближче до керма. Це робить їх більш вразливими для травм нижньої частини тіла, включаючи ноги, хребет та живіт.

Для краш-тестів використовують кілька різних манекенів, проте навіть маленький дорослий пасажир жіночої статі не є манекеном жінки. Манекен не відображає жіночу форму тулуба, м’язову силу, положення хребта та розподіл маси тіла. А ці фізіологічні відмінності між чоловіками та жінками можуть потенційно змінити вплив певних аварій на жінок.

Відомо, що першими жіночі манекени почало використовувати американське Національне управління безпеки дорожнього руху у 2011 році. У тесті під час фронтального удару манекен «жінка» сидить на передньому пасажирському сидінні, під час бокового — за водієм, а при зіткненні зі стовпом — за кермом.

Стереотипи та реальність: у Вільногірську 100 жінок торік навчилися водити авто фото 7
Манекени для краш-тестів/ фото Авто Каста

Жінки за кермом: цікаві факти

Історичний автоклуб дослідив, що першою автомобілісткою в Україні стала княгиня Анна Абамелек з Одеси, яка у 1896 році придбала собі машину марки Peugeot Type 11. Ще однією відомою автомобілісткою була Галина фон Мекк, донька одного із засновників Київського Клубу автомобілістів у 1904 році.

До 2018 року єдиною державою у світі, де жінкам забороняли керувати автомобілями, була Саудівська Аравія. Тільки 24 червня 2018 року набув чинності королівський указ, який дозволив жінкам керувати автомобілем.

У січні того ж року набирали інструкторів у першу спеціалізовану автошколу, а вже у травні міністерство транспорту Саудівської Аравії відзвітувало про завершення підготовки до видачі жінкам водійських прав. Радіо Свобода пише, що жінки сіли за кермо одразу після опівночі 24 червня.

Стереотипи та реальність: у Вільногірську 100 жінок торік навчилися водити авто фото 8
Жінки за кермом/ ілюстративне фото з відкритих джерел

Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом.

Читайте також:

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

Великдень у Вільногірську: між традиціями дитинства, війною та теплом родинного столу

Великдень у Вільногірську: між традиціями дитинства, війною та теплом родинного столу фото 3 15:00, 10 Квітня 2026
Великдень у Вільногірську: між традиціями дитинства, війною та теплом родинного столу фото 9
Родинні традиції вільногірців на Великдень / фото, Вільногірськ IN.UA

Цієї неділі українці відзначатимуть одне з найсвітліших свят року – Великдень. У Вільногірську до нього готуються по-різному: хтось пече паски за родинними рецептами, хтось іде до церкви, а хтось – навіть у святковий день залишається на бойових позиціях. 

Редакція Вільногірськ IN.UA запитала у містян, що для них означає Великдень сьогодні – і якими є їхні сімейні традиції.

Свято, що об’єднує покоління

Великдень – це не лише релігійне свято Воскресіння Христового, а й символ весни, оновлення та надії. В українській культурі воно традиційно супроводжується освяченням пасок і крашанок, сімейними зустрічами та особливою атмосферою єднання.

Цьогоріч у Вільногірську містяни зможуть долучитися до святкових богослужінь. Зокрема, у храмі на честь Святої Трійці ПЦУ 12 квітня відбудеться Божественна літургія о 05:00, а освячення пасхальних кошиків буде з 06:00 до 08:30.

“Раніше – тихо, тепер – по-сімейному”: спогади про Великдень у різні часи

Секретар міської ради Олег Штамбург згадує, що в його дитинстві святкування Великодня було значно стриманішим.

“Особливих пишних свят не передбачалося. Паски пеклися завжди, фарбували крашанки. Цим займалася бабуся. Вона жила в селі – туди й приїжджали святкувати”.

Попри тогочасні обмеження, родинні традиції зберігалися: освячення їжі, великодній стіл, “биття” яйцями.

Сьогодні ж, за словами посадовця, святкування стало більш домашнім:

“Зараз – це чисто сімейне свято. Зустрілися за столом, посиділи, поговорили, згадали тих, кого вже немає. Все якось спокійніше”

Великдень без вихідних: коли свято – навіть на фронті

Для військовослужбовця Євгена П’янкова цього року Великдень пройде не вдома.

“У цьому році на Пасху я зі своїм екіпажем будемо на позиції, виконувати бойові завдання, тому відсвяткуємо чисто символічно”.

Каже, що з дитинства залишилася проста, але важлива традиція – скуштувати освячену паску та яйця.

Турбота щодня – навіть у свято

Зоозахисниця Вікторія Кукса вже кілька років поспіль має свою незмінну великодню традицію:

“Зранку вип’ю чаю з пасочкою, з’їм яйце і йду до своїх підопічних собак і котів. Вони ж не знають, свято чи ні, їм щодня потрібна увага”.

Для неї Великдень більше про повагу до традицій, ніж про релігію.

Від нічної служби до родинного столу

Майстриня ткацтва Олена Шевцова з теплотою згадує дитинство:

“Прокинутися о третій чи четвертій ранку, позичити бабусину хустину і піти з дідусем до церкви – це було щось неймовірно сакральне”.

Сьогодні традиції продовжуються: фарбування крашанок, випікання пасок за родинним рецептом, освячення та спільний обід.

Втім, цього року плани можуть змінитися:

“Є певні складнощі зі здоров’ям у мами і сина. Якщо не буде сил пекти – купимо готові. Але крашанки нафарбуємо обов’язково”.

“Поки ми разом – традиції живуть”

Для майстрині народної вишивки Тетяни Бігун Великдень – це передусім родина.

“Моя традиція починається зі світанку: йду до церкви святити паску. Але серце свята – це мама. Їй цього року 86 років, і ми всією родиною збираємося в її домі”.

Саме ці моменти, каже жінка, є найціннішими: “Спільні сніданки й мамина усмішка – це і є найбільша цінність”.

Простота замість гучних святкувань

Фотографиня Альона Васильєва зізнається: з роками святкування стало значно простішим.

“Коли діти роз’їхалися, все змінилося. Спечу кілька пасок і піду до мами. Останні роки просто відпочиваю”.

Свято, яке кожен проживає по-своєму

Історії вільногірців показують: Великдень – це не лише про обряди чи традиції. Для когось – це спогади дитинства, для когось – родинний затишок, для когось – служба і обов’язок, а для когось – турбота про тих, хто поруч щодня.

Та попри різні обставини, у цьому святі залишається головне – тепло, пам’ять і надія.

Підписуйтесь

В Україні запустили безоплатній застосунок для вивчення профільної англійської 

В Україні запустили безоплатній застосунок для вивчення профільної англійської  фото 4 17:00, 9 Квітня 2026
В Україні запустили безоплатній застосунок для вивчення профільної англійської  фото 10
Застосунок PROSKILLS/ фото МОН

Головні особливості застосунку — безоплатність і орієнтація на опанування практичних мовних навичок, необхідних в роботі. Застосунок стане в пригоді для вивчення профільної англійської. 

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України. 

Застосунок PROSKILLS розроблений командою GoGlobal — українським благодійним фондом у сфері освіти. GoGlobal обʼєднує освіту, розвиток і психоемоційну підтримку в єдину екосистему для молоді. 

Проєкти організації вже охопили більше 200 тисяч дітей, а спільнота вчителів, які беруть участь у ініціативах складає більше 5 тисяч людей з 4 тисяч шкіл. 

Застосунок містить кілька ключових галузей, актуальних для студентів коледжів і профтехосвіти, однак цей застосунок буде корисним не лише для студентів, а і для тих, хто вже працює в тій чи іншій сфері: 

  • готельно-ресторанна сфера: адміністратор, бармен, кухар, офіціант: 
  • сільське господарство: тракторист-машиніст, механік, слюсар, лаборант; 
  • будівництво: електрик, монтажник, електрогазозварник, слюсар; 
  • логістика: провідник, водій габаритного транспорту, водій пасажирських перевезень, касир. 

Розробники вже працюють над розширенням функціоналу та додаванням нових професійних напрямків. 

Ініціатива впроваджується в рамках Багаторічної програми стійкості (MYRP), яку реалізує ГО “ГО ГЛОБАЛ” у складі консорціуму під керівництвом фінської міжнародної неурядової організації FCA Finn Church Aid за фінансової підтримки міжнародної гуманітарної організації Education Cannot Wait (глобальний фонд ООН).  

Застосунок вже доступний в App Store та Play Market. 

Читайте також:

Підписуйтесь

Великдень у Вільногірську: між традиціями дитинства, війною та теплом родинного столу фото 5

Великдень у Вільногірську: між традиціями дитинства, війною та теплом родинного столу

Цієї неділі українці відзначатимуть одне з найсвітліших свят року – Великдень. У Вільногірську до нього готуються по-різному: хтось пече паски за родинними рецептами, хтось іде […]

15:00, 10.04.2026 Діана Попович
В Україні запустили безоплатній застосунок для вивчення профільної англійської  фото 6

В Україні запустили безоплатній застосунок для вивчення профільної англійської 

Головні особливості застосунку — безоплатність і орієнтація на опанування практичних мовних навичок, необхідних в роботі. Застосунок стане в пригоді для вивчення профільної англійської.  Про це […]

17:00, 09.04.2026 Єва Буянова
Різьба як спосіб зберегти пам’ять: історія Василя Клюнди, який “оживляє” дерево фото 7
Історії

Різьба як спосіб зберегти пам’ять: історія Василя Клюнди, який “оживляє” дерево

Картини, що народжуються з дерева, та життя, сповнене праці, будівництва і творчості – 75-річний житель Вільногірська Василь Клюнда перетворює звичайні фанерні дошки на витончені художні […]

12:30, 09.04.2026 Діана Попович
Чи безпечні укриття у Вільногірську: містян запрошують до всеукраїнської перевірки фото 8

Чи безпечні укриття у Вільногірську: містян запрошують до всеукраїнської перевірки

В Україні стартувала ініціатива громадського моніторингу укриттів, до якої може долучитися кожен охочий. На тлі постійних повітряних тривог це питання залишається критично важливим, зокрема й […]

16:00, 08.04.2026 Діана Попович
Без води – без людей: чому Доброгірське втрачає жителів і втрачає шанс на нових фото 9

Без води – без людей: чому Доброгірське втрачає жителів і втрачає шанс на нових

У Вільногірській міській раді 6 квітня відбувся особистий прийом міського голови. Серед семи звернень – знову болюча тема водопостачання у селі Доброгірське. Попри обіцянки та […]

14:00, 08.04.2026 Діана Попович