Стрибки напруги електромережі у Вільногірську: поради як уберегти побутову техніку від пошкоджень

У Вільногірську останнім часом фіксуються стрибки напруги електромережі. Причиною цього є аварійне розвантаження та стабілізаційні відключення електроенергії, які впливають як на побутових споживачів, так і на підприємства.

Про це повідомляє Вільногірська міська рада.

В оселі перепади напруги можу бути не помітні

Навіть якщо в оселі перепади напруги майже непомітні, вони можуть поступово виводити з ладу побутову техніку.

Особливо це стосується моментів, коли після відновлення електропостачання одночасно запускається велика кількість електроприладів. У цей час у будинковій мережі виникають значні коливання напруги, які можуть пошкодити техніку.

Як захистити побутові прилади від стрибків напруги

Фахівці компанії ДТЕК “Дніпровські електромережі” рекомендують дотримуватися наступних порад:

• Уникайти одночасного ввімкнення кількох потужних приладів після відновлення електроживлення.
• Вимикайти ключову техніку з розеток (холодильники, бойлери, пральні машини) після відключення електроенергії.
• Після відновлення живлення підключайте прилади до мережі поступово, витримуючи інтервал 10–15 хвилин між їх ввімкненням. Це зменшить пікове навантаження на мережу та знизить ризик пошкодження техніки.

Енергетики, додають, що дотримання цих простих рекомендацій допоможе зберегти вашу побутову техніку у справному стані та уникнути непередбачених витрат на її ремонт.

Читайте також:

• Йодна профілактика на випадок радіаційної загрози: інструкція для мешканців Вільногірська
• У Кам’янському районі відкрили підрозділ добровільної пожежної охорони

14 вересня на платформі місцевих петицій E-DEM зʼявилося звернення Катерини Чередниченко з ініціативою щодо створення у Жовтих Водах інтерактивного арт-обʼєкту “Дерево надії”. Станом на момент написання матеріалу, електронна петиція вже зібрала 114 із 100 необхідних підписів. 

Детальніше – на Вільногірськ IN.UA. 

“Дерево надії” у Жовтих Водах

Ініціаторами петиції виступили родини безвісти зниклих і полонених мешканців Жовтих Вод. Вони звернулися до міськради пропозицією створити у місті новий культурно-просторовий обʼєкт біля Алеї Слави. 

“Сьогодні, у часи великих випробувань, кожному з нас потрібні візуальні орієнтири, які об’єднують, дарують розраду та підтримують незламний дух”, – йдеться у петиції. 

Згідно з петицією, “Дерево надії” має стати не просто остаточним памʼятником, а інтерактивним простором. Пропонується виконати його у вигляді металевої або комбінованої художньої кованої інсталяції, на якій мешканці та гості міста зможуть залишати символічні стрічки, жетони з іменами та побажання, памʼятні дзвіночки або листівки. 

Окрім цього, ініціатори пропонують зробити майбутній простір не лише місцем пам’яті, а й майданчиком для благодійних та патріотичних ініціатив. Тут, зокрема, можуть організовувати тематичні акції, флешмоби та інші міські заходи.

Окремо автори петиції наголошують на важливості психологічної підтримки. На їхню думку, у Жовтих Водах варто створювати більше відкритих громадських просторів із позитивним та життєствердним змістом, які могли б бути комфортними як для місцевих жителів, так і для вимушених переселенців.

Водночас “Дерево Надії” може стати новим елементом міської інфраструктури та культурного життя громади. Автори ініціативи розглядають його як потенційну туристичну локацію, а також місце для збору благодійної допомоги на підтримку ЗСУ та проведення важливих для міста подій.

У петиції пропонують Жовтоводській міськраді підтримати ідею створення арт-об’єкта та визначити для нього доступне місце поблизу Алеї Слави. 

Для фінансування проєкту ініціатори також пропонують розглянути можливість залучення грантів і благодійних коштів.

Станом на момент написання матеріалу, петиція вже зібрала 114 із 100 необхідних підписів. 

Нагадаємо, раніше, наприкінці серпня, у Вільногірську протягом вихідних провели одразу три заходи на підтримку зниклих безвісти, військовополонених та вшанування полеглих захисників.

Під одного з таких заходих представниця Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з однією з учасниць події Тетяною, матірʼю зниклого безвісти Олександра. Вона  поскаржилася на відсутність підтримки з боку фахівців, які за службовим обов’язком мають опікуватися такими родинами.

Як зазначила Тетяна, вона здивована таким підходом, адже виходить парадоксальна ситуація – турбота про безвісти зниклих, полонених та їхні родини сьогодні тримається виключно на плечах самих людей і волонтерів.

Джерело: платформа місцевих петицій E-DEM.

Читайте також:

Як вихідні у Вільногірську обʼєднали місто навколо болю і вдячності 

В Україні 16 вересня вшановують пам’ять усіх журналістів і медіапрацівників, які загинули під час виконання професійних обов’язків, стали жертвами війни або віддали життя, захищаючи Україну. Ця дата пов’язана із зникненням журналіста Георгія Гонгадзе – 26 років тому, 16 вересня 2000 року, він востаннє вийшов із дому та зник. Відтоді цей день став символом пам’яті про загиблих українських журналістів. 

Детальніше про День пам’яті журналістів та захід для медійників Дніпропетровщини – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День пам’яті після зникнення Гонгадзе

16 вересня 2000 року журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві. Згодом було встановлено, що він став жертвою вбивства. Його зникнення та подальше розслідування справи стали однією з найгучніших історій в українській журналістиці та привернули увагу до проблеми безпеки представників медіа.

Саме ця дата згодом стала днем, коли журналістська спільнота згадує колег, які загинули через свою професійну діяльність.

День пам’яті журналістів в Україні започаткували за ініціативи Національної спілки журналістів України. Щороку 16 вересня медійники вшановують загиблих колег та говорять про право журналістів працювати без страху за власне життя.

Від початку повномасштабної війни загинули 156 медійників

Сьогодні пам’ять про загиблих журналістів має особливе значення, адже повномасштабна війна зробила роботу медіа в Україні ще небезпечнішою.

За оновленими даними Національної спілки журналістів України (НСЖУ), станом на 2 вересня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 156 медійників.

Серед них:

• 21 медійник і медійниця загинули під час виконання професійних обов’язків;
• 10 стали цивільними жертвами війни;
• 125 представників та представниць медіа загинули, захищаючи Україну в лавах Сил оборони. 

Це не просто статистика. За кожною цифрою – людина, родина, колеги, професійна історія та матеріали, які вони вже не зможуть створити.

НСЖУ продовжує вести перелік загиблих медійників та оновлювати його на основі верифікованих даних. 

Журналісти Дніпропетровщини говоритимуть про небезпеку роботи

Пам’ять про загиблих колег – це не лише про минуле. Для журналістів, які сьогодні працюють у Дніпропетровській області, питання безпеки залишається частиною щоденної роботи.

18 вересня у Дніпрі Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ проведе дискусію “Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини”.

Під час зустрічі журналісти та медійники області говоритимуть про те, як оцінювати ризики перед виїздом на зйомку, як ухвалювати рішення під час роботи у небезпечних місцях та які правила безпеки реально допомагають у воєнних умовах.

Окрему увагу планують приділити роботі журналістів у різних громадах області, зокрема Дніпрі, Кривому Розі, Павлограді та інших населених пунктах. Також говоритимуть про виклики, з якими стикаються невеликі редакції та журналісти, які працюють практично самостійно. 

За підсумками зустрічі організатори планують сформувати практичні рекомендації для журналістів та редакцій, які працюють у прифронтовому регіоні. 

Читайте також:

Пошук та визволення захисників: Вільногірська міськрада звернулася до Офісу омбудсмана, ГУР та Червоного Хреста