Субсидії на оренду житла для переселенців: хто може отримати допомогу від держави у 2025 році

У 2025 році деякі внутрішньо переміщені особи (ВПО) зможуть отримати від держави допомогу у вигляді субсидії на оренду житла. Ця програма розрахована на сім’ї, які витрачають понад 20% своїх сукупних доходів на оплату оренди житла.

Детальніше про субсидії на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб — читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Хто може претендувати на субсидію

Державна допомога на оренду доступна для тих сімей, чиї доходи не перевищують два прожиткові мінімуми на одну особу, тобто 5 тисяч 840 гривень. У таких випадках субсидія покриватиме більшу частину витрат на оренду.

Як отримати субсидію

Призначення субсидій розпочнеться із середини січня 2025 року.

Для оформлення необхідно:

• Подати заяву до Пенсійного фонду.
• Мати укладений договір на оренду житла.

Водночас розмір допомоги визначається індивідуально, з урахуванням:

• загального доходу сім’ї;
• кількості членів родини;
• картості оренди житла.

Регіони, де доступна субсидія на оренду житла

Програма повинна запрацювати у січні 2025 року. У листопаді 2024 року в уряді зазначили, що субсидії на оренду житла надаватимуться у 9 пілотних областях України:

• Чернігівська область,
• Сумська область,
• Харківська область,
• Запорізька область,
• Миколаївська область,
• Дніпропетровська область,
• Херсонська область,
• Луганська область,
• Донецька область (крім територій, де ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані).

Водночас 27 грудня 2024 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що програма діятиме у всіх регіонах:

“Субсидія на оренду житла для ВПО тепер буде діяти в усіх регіонах. Ухвалили відповідні зміни”.

Читайте також:

• Програму “Доступні ліки” розширено: до неї додали ще понад 50 нових препаратів
• Чи можна повернути або обміняти подарунки

За офіційними даними статистики, в Україні продовжує фіксуватися зростання споживчих цін. Інфляція на споживчому ринку в лютому 2026 року порівняно із січнем склала 1,0%. Якщо ж порівнювати показники з лютим минулого 2025 року, то загальний рівень цін зріс на 7,6%. Базова інфляція також демонструє стабільну динаміку: 0,7% за місяць та 7,0% у річному вимірі.

Редакція Вільногірськ IN.UA детально проаналізувала свіжі статистичні дані від Держстату та з’ясувала, які категорії товарів і послуг подорожчали найбільше, а на чому українці змогли зекономити.

Інфляція: як змінилися ціни на продукти

Продукти харчування та безалкогольні напої в середньому додали в ціні 1,4% за місяць (лютий до січня 2026 року), а в річному вимірі їхня вартість зросла на 9,9%. Проте всередині продовольчого кошика спостерігаються різні тенденції.

Що подорожчало за місяць:

• беззаперечним лідером місячного зростання стали овочі — вони додали в ціні одразу 13,0%;
• вартість фруктів збільшилася на 6,1%;
• ціни на яйця піднялися на 3,1%;
• риба та продукти з риби подорожчали на 1,7%;
• хліб і хлібопродукти стали дорожчими на 1,5%.

Що подешевшало за місяць:

• найбільше зниження ціни зафіксовано на м’ясо та м’ясопродукти — вони подешевшали на 1,2%;
• ціна на цукор впала на 0,9%;
• вершкове масло стало дешевшим на 0,4%, а сир і м’який сир — на 0,3%.

Варто зазначити, що у річному вимірі (порівняно з лютим 2025 року) картина виглядає інакше. За рік найбільше злетіли ціни на яйця (+32,4%), фрукти (+21,9%), рибу (+18,0%) та м’ясо (+16,4%). Натомість овочі за рік стали дешевшими на 14,6%, а цукор — на 10,8%.

Транспорт та пальне

У транспортному секторі за місяць зафіксовано загальне зростання цін на 1,4% (за рік — на 6,8%). Головним чинником цього стало подорожчання палива та мастил, які лише за лютий додали в ціні 3,3%.

Цікаво розподілилася вартість пасажирських перевезень. Якщо послуги автодорожнього пасажирського транспорту подорожчали на 1,0%, то вартість проїзду в залізничному транспорті за місяць навпаки знизилася на 2,2%.

Зв’язок, послуги та одяг

Найвідчутніший ціновий стрибок серед усіх послуг за лютий продемонструвала сфера зв’язку — тарифи зросли одразу на 5,2% (у річному вимірі зростання складає 12,1%).

Послуги ресторанів та готелів додали в ціні 1,0% за місяць, а предмети домашнього вжитку та побутова техніка подорожчали також на 1,0%.

Водночас є сфери, де фіксується спад цін:

• одяг і взуття: продовжують дешевшати внаслідок сезонних розпродажів. За місяць ціни на цю категорію знизилися на 2,7%, а за рік — на 5,0%;
• охорона здоров’я: загалом медична сфера показала зниження на 0,3% за лютий. Це відбулося завдяки здешевленню фармацевтичної продукції (медикаментів та обладнання) на 1,1%, хоча амбулаторні послуги лікарень при цьому дещо подорожчали (+0,9%).

Сфера освіти за лютий майже не змінилася в ціні (+0,3%), проте у річному вимірі навчання залишається однією з категорій з найвищим показником інфляції — послуги подорожчали на 14,4%.

Читайте також:

Як розрахувати розмір пенсії у 2026 році: нові вимоги до стажу та формула розрахунку

З настанням сухої погоди в Україні традиційно загострюється проблема пожеж у природних екосистемах. Вогонь безжально знищує ліси, поля, торфовища, загрожує житловим будинкам та вбиває тварин. За статистикою, у 90% випадків причиною цих масштабних лих є людська недбалість або свідоме шкідництво.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала нагадування про правила безпеки, спираючись на офіційні дані ДСНС.

Сумна статистика Кам’янського району за 2025 рік

Рятувальники Кам’янського районного управління ДСНС опублікували підсумки минулого року. Цифри виявилися невтішними: на території району зафіксували 536 пожеж, пов’язаних із горінням сухої трави, залишків рослинності та стихійних сміттєзвалищ.

Наслідки цих загорянь завдали довкіллю та державі матеріальних збитків на суму понад 41 мільйон гривень. Аби вплинути на ситуацію, протягом 2025 року під час патрулювань інспектори склали 125 адміністративних протоколів на паліїв сухостою. Загальна сума накладених штрафів перевищила 374 тисячі гривень.

Чому виникають пожежі та як їх уникнути

За сухої погоди достатньо найменшої іскри, щоб спровокувати масштабне полум’я, особливо у хвойних лісах. Найчастіше причиною трагедії стає кинутий недопалок, непогашений сірник, залишене без нагляду вогнище або навмисне випалювання трави під час прибирання територій.

Щоб запобігти лиху, рятувальники суворо забороняють:

• розводити багаття та застосовувати будь-який відкритий вогонь у лісових масивах;
• розпалювати вогнища на торфовищах, поблизу копиць сіна чи скирт соломи (старі пні та сушняк також становлять високу небезпеку);
• залишати дітей без нагляду поблизу сухостою (дитячі пустощі з вогнем вкрай небезпечні та непередбачувані).

Яке покарання загрожує порушникам

За самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків (стаття 77-1 КУпАП) передбачені суворі фінансові санкції:

• для громадян — штраф від 3 060 до 6 120 гривень;
• для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 гривень.

За порушення загальних вимог пожежної безпеки в лісах порушникам доведеться сплатити штраф у розмірі від 1 530 до 4 590 гривень. Якщо ж дії палія призвели до завдання значної шкоди довкіллю, знищення майна або настання інших тяжких наслідків, адміністративна відповідальність переростає у кримінальну.

Рятувальники вкотре закликають громадян бути свідомими. Якщо ви помітили загоряння на відкритій території чи в лісі, не гайте часу — одразу телефонуйте до Служби порятунку за номером 101.

Що робити із рослиними залишками та сухостоєм

За даними ДСНС, у спалення існують безліч безпечних альтернатив, зокрема, компостування або вивіз на спеціальне сміттєзвалище.

Читайте також:

Санаторно-курортне лікування для ветеранів: хто має право та як отримати путівку