Супровід ветеранів і їхніх родин у Вільногірську: розповідає фахівець

Супровід ветеранів і їхніх родин у Вільногірську: розповідає фахівець фото 2 16:19, 9 Вересня 2026
Супровід ветеранів і їхніх родин у Вільногірську: розповідає фахівець фото 1
Супровід ветеранів і їхніх родин у Вільногірську / фото Вільногірська міська рада

Ветерани, військовослужбовці, демобілізовані та члени їхніх родин можуть звернутися по допомогу до фахівця із супроводу у Вільногірській громаді. Йдеться не лише про консультації щодо документів чи виплат – іноді супровід передбачає координацію кількох служб, пошук необхідних ресурсів та допомогу в ситуаціях, для яких немає готового алгоритму.

Більше – на Вільногірськ IN.UA.

У Вільногірську фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб – Тетяна Кириллова – працює на базі КНП “Центр надання соціальних послуг” міської ради. 

По допомогу можуть звертатися ветерани та демобілізовані, члени їхніх сімей, родини загиблих і зниклих безвісти Захисників і Захисниць України, люди з інвалідністю внаслідок війни та інші представники цільової аудиторії.

Про те, з якими питаннями найчастіше звертаються ветерани та їхні родини, як відбувається супровід і чому не на кожне питання є готова відповідь, Тетяна Кириллова розповіла в інтервʼю для сайту Вільногірської міської ради. Посилання на оригінальний текст можна знайти в кінці матеріалу.

З якими запитами звертаються

Запити бувають різними. Людям допомагають із реєстрацією в особистих кабінетах Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Бувають звернення щодо військової служби, виплат, документів, підготовки запитів до військових частин, матеріальної допомоги, пільг, санаторного лікування та реабілітації.

Частина питань має юридичну складову. Фахівець може допомогти правильно сформулювати запит або звернення, а якщо ситуація потребує професійної правничої допомоги, зорієнтувати, де її можна отримати – у державній системі або через громадські й благодійні організації.

Проблема часто полягає не у відсутності допомоги, а в тому, що інформація про неї розпорошена між різними установами, програмами та сервісами. До того ж умови отримання окремих видів підтримки можуть змінюватися. 

Тому в деяких випадках важливо не просто надати людині інформацію, а перевірити її актуальність, визначити відповідальну установу, перелік необхідних документів та подальші кроки.

Коли для допомоги потрібна взаємодія кількох служб

Фахівець із супроводу не має повноважень приймати рішення замість інших установ. Він може підготувати звернення, надати інформацію, направити запит або допомогти визначити подальший алгоритм. Остаточне рішення при цьому часто залишається за іншим органом.

Буває, що люди приходять після невдалих спроб отримати допомогу в інших установах. У таких випадках спочатку потрібно з’ясувати, що вже було зроблено: іноді звернення подали не туди, іноді бракує документа, а подекуди необхідне повторне звернення чи юридична допомога.

Показовим є випадок із військовослужбовцем із Вільногірська, який після поранення проходив лікування в госпіталі в Умані. Після виписки йому потрібно було продовжити лікування та реабілітацію вже за місцем проживання, однак самостійно організувати повернення до громади він не міг.

Чоловік вирушив до Вільногірська, коли робочий день уже наближався до завершення. Для того щоб він не залишився без допомоги, вдалося організувати транспорт і зустріч на Криворізькій трасі. 

Після прибуття до міста військовослужбовця доправили до Вільногірської центральної міської лікарні, де на нього вже чекали медичні працівники. Там провели первинний огляд та визначили подальші кроки щодо лікування і реабілітації.

Ця ситуація показує, що супровід може виходити далеко за межі консультації. У складних випадках потрібно знайти транспорт, зв’язатися з різними установами, скоординувати їхню роботу та забезпечити людині необхідну допомогу.

Якщо потрібного ресурсу немає у громаді

Не всі необхідні послуги доступні безпосередньо у Вільногірську. Тоді фахівець шукає можливості за межами громади – встановлює контакти з громадськими організаціями, благодійними фондами, іншими установами та шукає програми або спеціалістів, які можуть допомогти у конкретній ситуації.

Окремим напрямом залишається психологічна підтримка. У Центрі надання соціальних послуг працює психолог, до якого можуть звернутися ветерани, демобілізовані, члени їхніх сімей, родини загиблих та зниклих безвісти захисників. Також проводять індивідуальну роботу й тренінги.

Не обовʼязково знати, з чого почати

Звернутися до фахівця можна навіть тоді, коли людина не знає, яка саме допомога їй потрібна. Результатом роботи не завжди стає вирішення проблеми за один день.

 Іноді це офіційна відповідь, знайдений потрібний спеціаліст або чітке розуміння подальших дій. У деяких випадках людині доводиться пояснити, що бажаний варіант неможливий, однак існують інші законні шляхи.

Головне – не створювати хибних очікувань і не залишати людину саму з проблемою.

Як звернутися по допомогу

Отримати супровід можна офлайн або онлайн.

Особисто звернутися можна до КНП “Центр надання соціальних послуг” Вільногірської міської ради за адресою: м. Вільногірськ, вул. Юрія Устенка, 29.

Графік роботи: понеділок-четвер – 08:00-17:00, п’ятниця – 08:00-15:45. Обідня перерва – з 12:00 до 12:45. Робочий телефон: 068 640 23 31.

Також заяву можна подати онлайн через платформу е-Ветеран: заповнити електронну заяву та дочекатися зв’язку з фахівцем.

Якщо потрібна психологічна підтримка, у Центрі можна отримати інформацію про доступну допомогу, тренінги та інші заходи для ветеранів, військовослужбовців, демобілізованих та їхніх родин.

Повну версію матеріалу про роботу фахівця із супроводу ветеранів та їхніх родин читайте на сайті Вільногірської міської ради.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Лист, який не закінчується”: як у Вільногірську долучилися до Радіодиктанту національної єдності

“Лист, який не закінчується”: як у Вільногірську долучилися до Радіодиктанту національної єдності фото 3 12:00, 28 Жовтня 2026
“Лист, який не закінчується”: як у Вільногірську долучилися до Радіодиктанту національної єдності фото 2
День української писемності та мови: Всеукраїнський радіодиктант / фото, ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО”

27 жовтня в Україні відзначили День української писемності та мови. З нагоди свята відбувся традиційний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого долучилися й студенти, викладачі та педагогічні працівники ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”. 

Детальніше про історію свята, цьогорічний радіодиктант і враження учасників читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День української писемності та мови: історія свята

День української писемності та мови щороку нагадує про значення рідного слова, історію української літератури та важливість збереження мовної спадщини. Це також нагода замислитися над тим, яку роль мова відіграє у формуванні національної ідентичності та об’єднанні українців.

Свято започаткували у 1997 році. Традиційно його відзначали 9 листопада, у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, якого пов’язують із розвитком давньої української писемної традиції. У 2023 році дату перенесли на 27 жовтня після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Відтоді День української писемності та мови відзначають саме цього дня.

Свято присвячене не лише грамотності. Воно нагадує про шлях української мови крізь століття, її розвиток, випробування та боротьбу за право вільно звучати в усіх сферах суспільного життя.

Особливого значення цей день набуває під час повномасштабної війни, коли мова залишається одним із важливих чинників культурної стійкості, самоідентифікації та єдності українців.

“Лист, який не закінчується”: про що цьогорічний радіодиктант

Однією з головних традицій свята є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Його започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році, щоб об’єднати людей навколо української мови. За цей час акція перетворилася на масштабний мовний флешмоб, до якого долучаються українці в різних куточках світу.

У 2026 році радіодиктант відбувся 27 жовтня. Текст під назвою “Лист, який не закінчується” написав український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

“Лист, який не закінчується”: як у Вільногірську долучилися до Радіодиктанту національної єдності фото 3
Український письменник Артур Дронь / фото, Facebook Артур Дронь

Його життєвий і військовий досвід значною мірою вплинув на теми творчості, у якій він осмислює війну, дорослішання покоління, пам’ять і людські переживання.

У літературі він дебютував як поет у 2020 році. Серед його ранніх книжок – поетична збірка “Гуртожиток № 6”, що вийшла того ж року, та збірка “Тут були ми”, видана у 2023 році. У 2024 році автор також привернув увагу читачів прозовою книжкою “Гемінґвей нічого не знає”, у якій звернувся до досвіду військових і життя під час війни.

У березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Артур Дронь добровільно приєднався до 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив піхотинцем, брав участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. 

Військовий досвід став одним із центральних мотивів його літературної творчості. У текстах Дроня йдеться не лише про бойові дії, а й про близькість між людьми, втрати, пам’ять про полеглих побратимів і те, як війна змінює людину. 

Чому текст радіодиктанту присвячений листуванню

Назва “Лист, який не закінчується” відображає задум автора – створити текст, який кожен учасник зможе сприйняти як особисту розмову з важливою для себе людиною.

Артур Дронь пояснив, що в час, коли люди часто спілкуються короткими повідомленнями в месенджерах, особливо цінною залишається можливість сказати близьким щось справді важливе. Саме тому цьогорічний текст задуманий як своєрідний лист, який усі учасники пишуть одночасно, але кожен може наповнити власними почуттями та спогадами.

За словами автора, найцінніше, що дає мова, – можливість говорити одне з одним, навіть коли люди перебувають далеко. Ця ідея особливо відгукується українцям, чиї родини через війну часто розділені відстанню, вимушеним переміщенням або військовою службою.

Текст у прямому ефірі читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка, волонтерка та засновниця проєкту аудіокнижок UnderBooks Даша Астаф’єва. 

Вибір назви відображає ідею цьогорічної акції: за щоденними повідомленнями, короткими запитаннями та словами підтримки стоять почуття, спогади й бажання бути почутими. Тому диктант став не лише перевіркою знань з української мови, а й можливістю замислитися над тим, що ми хочемо сказати близьким.

У Вільногірську радіодиктант писали студенти та викладачі

До щорічної мовної акції традиційно долучилися студенти, викладачі та педагогічні працівники Державного професійно-технічного навчального закладу “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.

“Лист, який не закінчується”: як у Вільногірську долучилися до Радіодиктанту національної єдності фото 4
Студенти та викладачі ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО” долучились до написання радіодиктанту / фото, ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО”

Для учасників це можливість не лише перевірити власну грамотність, а й відчути причетність до спільної справи, яка об’єднує українців незалежно від віку, професії чи місця перебування.

Студенти поділилися, що цьогорічний диктант їм сподобався. Вони відзначили емоційність і символічність тексту, який спонукав замислитися над особистими стосунками та важливістю спілкування.

Також учасники зауважили, що цього року писати було легше: текст читали повільніше й зрозуміліше, тому було простіше стежити за реченнями та встигати записувати почуте.

Чому важливо підтримувати українську мову щодня

Викладачка української мови та літератури ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО” Діана Попович наголошує на важливості таких ініціатив для студентської молоді та суспільства загалом.

За її словами, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – це можливість перевірити знання, звернути увагу на власну грамотність і водночас відчути єдність з іншими українцями. Такі заходи допомагають підтримувати інтерес до мови, розвивати мовну культуру та нагадувати, що грамотне мовлення формується завдяки постійній практиці.

“Лист, який не закінчується”: як у Вільногірську долучилися до Радіодиктанту національної єдності фото 5
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності 2026 / фото, ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО”

Важливо, щоб українська мова залишалася не лише навчальним предметом чи темою окремого свята, а й природною частиною повсякденного життя – у спілкуванні, читанні, навчанні та професійній діяльності.

День української писемності та мови вкотре нагадав: мова об’єднує людей, зберігає пам’ять і допомагає передавати важливе навіть на відстані. А участь у радіодиктанті – один зі способів долучитися до цієї спільної традиції та підтримати українське слово.

Читайте також:

Підписуйтесь

Конфлікт закінчився вибухом: у Кам’янському затримали чоловіка з гранатою 

Конфлікт закінчився вибухом: у Кам’янському затримали чоловіка з гранатою  фото 4 16:00, 27 Жовтня 2026
Конфлікт закінчився вибухом: у Кам’янському затримали чоловіка з гранатою  фото 6
Граната вибухнула біля житлового будинку у Кам’янському / фото ілюстративне, ШІ

У Кам’янському після конфлікту зі знайомим чоловік кинув гранату в бік балкона його квартири на другому поверсі. Боєприпас вибухнув біля будинку, пошкодивши вікна та балкон. Люди не постраждали, а підозрюваного затримали й узяли під варту.

Як конфлікт між знайомими переріс у вибух біля житлового будинку та яке покарання загрожує затриманому – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

У Кам’янському стався вибух

Інцидент стався 24 жовтня близько 20:00. До поліції надійшло повідомлення про вибух, після чого на місце події прибули правоохоронці.

За інформацією Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, між двома знайомими чоловіками виник конфлікт. Після цього один із них кинув гранату в бік балкона квартири на другому поверсі, де мешкає його 35-річний знайомий.

Боєприпас ударився об балкон, упав біля будинку та вибухнув. Унаслідок вибуху пошкоджень зазнали вікна й балкон. За даними поліції, постраждалих немає.

Після скоєного чоловік залишив місце події.

Хто кинув гранату та що йому загрожує

Поліцейські Кам’янського районного управління поліції встановили місцеперебування чоловіка та затримали його відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

За даними правоохоронців, затриманим виявився 36-річний місцевий житель, який раніше був судимий.

За погодженням із Кам’янською окружною прокуратурою чоловікові повідомили про підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України – хуліганство.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 4 статті 296 Кримінального кодексу України, за хуліганство, вчинене із застосуванням зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Наразі чоловік має статус підозрюваного. Його винуватість має бути встановлена судом.

Джерело: ГУНП в Дніпропетровській області 

Читайте також:

Підписуйтесь

“Лист, який не закінчується”: як у Вільногірську долучилися до Радіодиктанту національної єдності фото 5

“Лист, який не закінчується”: як у Вільногірську долучилися до Радіодиктанту національної єдності

27 жовтня в Україні відзначили День української писемності та мови. З нагоди свята відбувся традиційний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого долучилися й студенти, викладачі […]

12:00, 28.10.2026 Діана Попович
Конфлікт закінчився вибухом: у Кам’янському затримали чоловіка з гранатою  фото 6

Конфлікт закінчився вибухом: у Кам’янському затримали чоловіка з гранатою 

У Кам’янському після конфлікту зі знайомим чоловік кинув гранату в бік балкона його квартири на другому поверсі. Боєприпас вибухнув біля будинку, пошкодивши вікна та балкон. […]

16:00, 27.10.2026 Діана Попович
Від лісових пожеж до ремонту власними руками: як працює місцева пожежна команда у Лихівці фото 7

Від лісових пожеж до ремонту власними руками: як працює місцева пожежна команда у Лихівці

У Лихівській громаді пожежники виїжджають не лише на загоряння в селищі, а й допомагають боротися з вогнем у лісах, лісосмугах і на пасовищах. Команду утримують […]

14:00, 27.10.2026 Діана Попович
Ключі від дому, житло для ВПО та досвід громад: Рада ВПО Вільногірська вперше долучилася до всеукраїнського форуму фото 8

Ключі від дому, житло для ВПО та досвід громад: Рада ВПО Вільногірська вперше долучилася до всеукраїнського форуму

Представники Ради внутрішньо переміщених осіб Вільногірської громади вперше взяли участь у Всеукраїнському форумі Рад ВПО, який 21-22 жовтня відбувся у Львові. Учасники обговорювали житлові проблеми […]

17:00, 26.10.2026 Діана Попович
“Будиночок у селі” для ВПО: як працює програма та що потрібно для участі Вільногірській громаді фото 9

“Будиночок у селі” для ВПО: як працює програма та що потрібно для участі Вільногірській громаді

У Вільногірську планують обговорити можливості долучення громади до програми “Будиночок у селі” для ВПО та створення спеціальної комісії. Відкрите засідання ради ВПО відбудеться 28 жовтня. […]

10:00, 24.10.2026 Діана Попович