Три Спаси 2026 року: коли святкуватимемо Медовий, Яблучний та Горіховий Спаси і що приготувати

У 2026 році українці відзначатимуть три серпневі Спаси за новоюліанським календарем у нові дати. Після переходу Православної церкви України та УГКЦ на новий календар більшість нерухомих церковних свят змістилися на 13 днів раніше. 

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA.

Коли святкують Спаси у 2026 році:

• 1 серпня – Медовий Спас (Маковія);
• 6 серпня – Яблучний Спас (Преображення Господнє);
• 16 серпня – Горіховий, або Хлібний Спас. 

Для тих, хто дотримується юліанського календаря, дати залишаються традиційними – 14, 19 і 29 серпня відповідно. 

Медовий спас

Перший Спас відкриває цикл серпневих свят і водночас знаменує початок Успенського посту. До храму традиційно несуть мед, мак, воду та букети польових трав – “маковійчики”. 

Рецепт шуликів з медом 

Джерело: Ясенсвіт

Інгредієнти:

• 270 грамів борошна;
• 1 яйце;
• 50 мілілітрів молока;
• 8 столових ложок меду;
• 8 столових ложок маку;
• 1 столова ложка вершкового масла;
• ½ чайної ложки соди;
• 1 грам лимонної кислоти; 
• 100 мілілітрів гарячої води. 

Приготування: 

1. Мак промийте і залийте окропом на пів години. 
2. В іншій ємності одне яйце, столову ложку меду, топлене вершкове масло, тепле молоко змішайте та добре перемішайте. 
3. У рідку суміш додайте столову ложку запареного маку.
4. Окремо просійте борошно з содою і лимонною кислотою.
5. З’єднайте рідкі компоненти та сухі. Додавайте борошно потроху або частинами.
6. В результаті у вас має вийти досить еластичне тісто.
7. Приготуйте качалку і поверхню, на якій вам буде зручно розкачати тісто. Не забудьте трохи борошна для змащування качалки.
8. Після розкочування у вас має вийти пласт товщиною 0,8-1 сантиметра.
9. Обережно ножем окресліть лінії майбутніх коржиків, але не розрізайте повністю. Традиційний рецепт передбачає, що корж на шулики потрібно ламати саме після випікання.
10. Відправте тісто в духовку на 20 хвилин при температурі 180 °C. Під корж краще покласти пергаментний папір.
11. Після випікання дайте тісту трохи охолонути. Тим часом можна зробити заливку. Злийте з маку, який залишився, решту води. Почніть перетирати насіння ступкою. Коли почне виділятися макове молочко, додайте воду. В кінці додайте мед. Добре перемішайте.
12. Поламайте корж по контурах і складіть в достатньо глибоку миску.
13. Залийте сумішшю маку і меду.

Яблучний спас

Другий Спас збігається зі святом Преображення Господнього. У цей день освячують яблука, виноград, груші та інші плоди нового врожаю. За народним повір’ям, до Яблучного Спаса не варто куштувати яблука нового врожаю. 

Рецепт шарлотки 

Джерело: Домашні кухарі

Інгредієнти:

• 5-6 яблук;
• готове дріжджове листкове тісто – 500 грамів (пачка);
• ½  склянки цукру;
• 2 столові ложки борошна;
• 1 столова ложка лимонного соку; 
• 2 щіпки мускатного горіху; 
• 1 щіпка солі. 

Приготування: 

1. Розігрійте духовку до 220°C.
2. У змащену олією форму (або вистелену пергаментним папером) викладіть один шар тіста, включно з боками форми.
3. Яблука промийте, очистіть, виріжте серцевину і плодоніжки. Наріжте тонкими часточками.
4. Нарізані яблука викладіть в миску. Додайте до них цукор, борошно, корицю, лимонний сік, мускатний горіх і сіль. Все ретельно і дуже акуратно перемішайте.
5. Викладіть яблучну начинку в форму на тісто. Зверху накрийте другим шаром тіста. Склейте всі кінці тіста. Якщо бажаєте, верхню частину шарлотки можна змастити збитим яйцем.
6. Ставте шарлотку в гарячу духовку на 40-45 хвилин. Яблука мають пропектися, а тісто – набути золотисто-коричневого кольору. Через 20 хвилин після того, як помістили форму з тістом в духовку, накрийте верх шарлотки складеним в 2-3 рази листом фольги. Це необхідно для того, щоб верх нашої шарлотки не пригорів.
7. Готова шарлотка з яблуками і корицею повинна охолонути протягом 1-1,5 годин. Подавайте з кулькою морозива або збитими вершками. Шарлотку можна присипати цукровою пудрою або тертим шоколадом.

Горіховий спас

Третій Спас символізує завершення жнив і початок збору горіхів. У церквах освячують хліб, горіхи, зерно та колосся. 

Рецепт горіхового печива з цукровою пудрою

Джерело: Shuba.life

Інгредієнти: 

• 350 грамів волоських горіхів; 
• 2 яєчні білки; 
• 120 грамів цукру; 
• 0,25 чайної ложки солі; 
• 60 грамів цукрової пудри. 

Приготування: 

1. Подрібніть волоські горіхи в блендері до стану дрібної крихти. Стежте, щоб маса не стала пастою.
2. У мисці змішайте мелені горіхи, цукор і сіль. Додайте яєчні білки та перемішайте до густої, липкої маси.
3. Вологими руками сформуйте кульки розміром із волоський горіх.
4. Кожну кульку щедро обваляйте у цукровій пудрі. Викладіть на деко з пергаментом і злегка притисніть двома пальцями.
5. Випікайте у розігрітій до 180 °C духовці 10 хвилин. Печиво має залишитися світлим із тріщинами зверху.

Традиційно у дні Спасів українці дякують за врожай, проводять час із родиною та уникають сварок і негативних думок. 

Читайте також:

Три смачні ідеї до Дня моркви: готуємо просто й небанально

27 жовтня в Україні відзначили День української писемності та мови. З нагоди свята відбувся традиційний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого долучилися й студенти, викладачі та педагогічні працівники ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”. 

Детальніше про історію свята, цьогорічний радіодиктант і враження учасників читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День української писемності та мови: історія свята

День української писемності та мови щороку нагадує про значення рідного слова, історію української літератури та важливість збереження мовної спадщини. Це також нагода замислитися над тим, яку роль мова відіграє у формуванні національної ідентичності та об’єднанні українців.

Свято започаткували у 1997 році. Традиційно його відзначали 9 листопада, у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, якого пов’язують із розвитком давньої української писемної традиції. У 2023 році дату перенесли на 27 жовтня після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Відтоді День української писемності та мови відзначають саме цього дня.

Свято присвячене не лише грамотності. Воно нагадує про шлях української мови крізь століття, її розвиток, випробування та боротьбу за право вільно звучати в усіх сферах суспільного життя.

Особливого значення цей день набуває під час повномасштабної війни, коли мова залишається одним із важливих чинників культурної стійкості, самоідентифікації та єдності українців.

“Лист, який не закінчується”: про що цьогорічний радіодиктант

Однією з головних традицій свята є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Його започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році, щоб об’єднати людей навколо української мови. За цей час акція перетворилася на масштабний мовний флешмоб, до якого долучаються українці в різних куточках світу.

У 2026 році радіодиктант відбувся 27 жовтня. Текст під назвою “Лист, який не закінчується” написав український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

Його життєвий і військовий досвід значною мірою вплинув на теми творчості, у якій він осмислює війну, дорослішання покоління, пам’ять і людські переживання.

У літературі він дебютував як поет у 2020 році. Серед його ранніх книжок – поетична збірка “Гуртожиток № 6”, що вийшла того ж року, та збірка “Тут були ми”, видана у 2023 році. У 2024 році автор також привернув увагу читачів прозовою книжкою “Гемінґвей нічого не знає”, у якій звернувся до досвіду військових і життя під час війни.

У березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Артур Дронь добровільно приєднався до 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив піхотинцем, брав участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. 

Військовий досвід став одним із центральних мотивів його літературної творчості. У текстах Дроня йдеться не лише про бойові дії, а й про близькість між людьми, втрати, пам’ять про полеглих побратимів і те, як війна змінює людину. 

Чому текст радіодиктанту присвячений листуванню

Назва “Лист, який не закінчується” відображає задум автора – створити текст, який кожен учасник зможе сприйняти як особисту розмову з важливою для себе людиною.

Артур Дронь пояснив, що в час, коли люди часто спілкуються короткими повідомленнями в месенджерах, особливо цінною залишається можливість сказати близьким щось справді важливе. Саме тому цьогорічний текст задуманий як своєрідний лист, який усі учасники пишуть одночасно, але кожен може наповнити власними почуттями та спогадами.

За словами автора, найцінніше, що дає мова, – можливість говорити одне з одним, навіть коли люди перебувають далеко. Ця ідея особливо відгукується українцям, чиї родини через війну часто розділені відстанню, вимушеним переміщенням або військовою службою.

Текст у прямому ефірі читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка, волонтерка та засновниця проєкту аудіокнижок UnderBooks Даша Астаф’єва. 

Вибір назви відображає ідею цьогорічної акції: за щоденними повідомленнями, короткими запитаннями та словами підтримки стоять почуття, спогади й бажання бути почутими. Тому диктант став не лише перевіркою знань з української мови, а й можливістю замислитися над тим, що ми хочемо сказати близьким.

У Вільногірську радіодиктант писали студенти та викладачі

До щорічної мовної акції традиційно долучилися студенти, викладачі та педагогічні працівники Державного професійно-технічного навчального закладу “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.

Для учасників це можливість не лише перевірити власну грамотність, а й відчути причетність до спільної справи, яка об’єднує українців незалежно від віку, професії чи місця перебування.

Студенти поділилися, що цьогорічний диктант їм сподобався. Вони відзначили емоційність і символічність тексту, який спонукав замислитися над особистими стосунками та важливістю спілкування.

Також учасники зауважили, що цього року писати було легше: текст читали повільніше й зрозуміліше, тому було простіше стежити за реченнями та встигати записувати почуте.

Чому важливо підтримувати українську мову щодня

Викладачка української мови та літератури ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО” Діана Попович наголошує на важливості таких ініціатив для студентської молоді та суспільства загалом.

За її словами, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – це можливість перевірити знання, звернути увагу на власну грамотність і водночас відчути єдність з іншими українцями. Такі заходи допомагають підтримувати інтерес до мови, розвивати мовну культуру та нагадувати, що грамотне мовлення формується завдяки постійній практиці.

Важливо, щоб українська мова залишалася не лише навчальним предметом чи темою окремого свята, а й природною частиною повсякденного життя – у спілкуванні, читанні, навчанні та професійній діяльності.

День української писемності та мови вкотре нагадав: мова об’єднує людей, зберігає пам’ять і допомагає передавати важливе навіть на відстані. А участь у радіодиктанті – один зі способів долучитися до цієї спільної традиції та підтримати українське слово.

Читайте також:

Вільногірськ IN.UA долучився до радіодиктанту національної єдності

У Кам’янському після конфлікту зі знайомим чоловік кинув гранату в бік балкона його квартири на другому поверсі. Боєприпас вибухнув біля будинку, пошкодивши вікна та балкон. Люди не постраждали, а підозрюваного затримали й узяли під варту.

Як конфлікт між знайомими переріс у вибух біля житлового будинку та яке покарання загрожує затриманому – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

У Кам’янському стався вибух

Інцидент стався 24 жовтня близько 20:00. До поліції надійшло повідомлення про вибух, після чого на місце події прибули правоохоронці.

За інформацією Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, між двома знайомими чоловіками виник конфлікт. Після цього один із них кинув гранату в бік балкона квартири на другому поверсі, де мешкає його 35-річний знайомий.

Боєприпас ударився об балкон, упав біля будинку та вибухнув. Унаслідок вибуху пошкоджень зазнали вікна й балкон. За даними поліції, постраждалих немає.

Після скоєного чоловік залишив місце події.

Хто кинув гранату та що йому загрожує

Поліцейські Кам’янського районного управління поліції встановили місцеперебування чоловіка та затримали його відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

За даними правоохоронців, затриманим виявився 36-річний місцевий житель, який раніше був судимий.

За погодженням із Кам’янською окружною прокуратурою чоловікові повідомили про підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України – хуліганство.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 4 статті 296 Кримінального кодексу України, за хуліганство, вчинене із застосуванням зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Наразі чоловік має статус підозрюваного. Його винуватість має бути встановлена судом.

Джерело: ГУНП в Дніпропетровській області 

Читайте також:

У Вільногірську працівник “Скляного Альянсу” намагався викрасти бронзові деталі: який вирок виніс суд