Тиждень у Вільногірську: тендери, освіта, громада та історії людей, які змінюють місто

У Вільногірській громаді минулий тиждень був насиченим подіями – від рішень міської ради щодо оренди землі та нових закупівель у комунальних закладах до освітніх ініціатив, курсів національного спротиву й соціальних історій про місцевих жителів.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Понеділок

• У Вільногірську зменшили ставку оренди землі для промисловості

На черговій сесії Вільногірської міської ради, яка відбулася 25 червня 2026 року, депутати підтримали пропозицію секретаря міської ради Олега Штамбурга щодо зменшення ставки орендної плати за землі комунальної власності для промисловості. 

• Овочі, сир та м’ясо: що закуповує вільногірський дитсадок “Білочка” для харчування дітей 

Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №8 “Білочка” комбінованого типу Вільногірської міської ради оголосив низку закупівель продуктів харчування. Загальна очікувана вартість товарів, складає понад 65 тисяч гривень.

Вівторок

• Інформаційні пастки, які ми не помічаємо: у Вільногірську навчали розпізнавати приховану пропаганду

Сучасна пропаганда рідко кричить лозунгами. Значно частіше вона ховається у стрічці рекомендацій в соцмережах, у відео, якому хочеться повірити, або в емоції, яку майстерно викликали. Саме про це говорили учасники тренінгу “Приховані впливи пропаганди: як працюють інформаційні пастки?”, що відбувся у Вільногірську 29 червня.

• Зірка української естради за 310 тисяч: у Вільногірську шукають організатора концерту до Дня міста

Комунальний заклад “Центр культурних послуг” оголосив тендер на організацію святкового концерту до Дня міста. Закупівлю вже оприлюднили через систему Prozorro.

• “Хотіла, щоб жінки мали місце, де можуть бути собою”: як мешканка Вільногірська Софія відкрила власну студію танців

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася із Софією, засновницею жіночої студії танців у Вільногірську. Вона розповіла, як наважилася започаткувати власну справу, чому прагнула створити простір, де жінки можуть почуватися вільно й бути собою, а також поділилася історією розвитку студії та її спільноти.

• У Вільногірську оголосили тендер на догляд за зеленими насадженнями: на послуги планують витратити 450 тисяч гривень

Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради оголосило про проведення відкритих торгів на послуги з утримання та відновлення зелених насаджень громади.

Середа

• У Лихівській громаді завершився базовий курс підготовки до національного спротиву

26 червня 2026 року в Лихівській громаді підбили підсумки базового курсу підготовки громадян до національного спротиву. Працівники місцевих установ та старости округів опанували важливі навички, необхідні для забезпечення безпеки в умовах сучасних викликів.

• Нові тарифи “Укрпошти”: що зміниться для клієнтів з 1 липня 2026 року

З 1 липня 2026 року “Укрпошта” оновлює цінову політику на свої послуги. Частина клієнтів отримає змогу заощадити завдяки скасуванню додаткових платежів, водночас вартість кур’єрської доставки дещо зросте через подорожчання пального. Зміни спрямовані на вирівнювання умов доступу до сервісів для мешканців міст та сіл.

• У Вільногірську навчають рятувати життя, керувати дронами та діяти під час небезпеки

У Вільногірську тривають безкоштовні курси з підготовки населення до національного спротиву. Інструктори комунального закладу Дніпропетровської обласної ради “Дніпровський обласний центр підготовки населення до національного спротиву” навчають учасників тактичної медицини, стрілецької підготовки, роботи з безпілотниками та інших навичок, які сьогодні можуть врятувати життя. 

• “Укрзалізниця” посилює боротьбу із “зайцями” та оптимізує приміські маршрути 

“Укрзалізниця” посилює контроль за пасажирами без квитків у приміському сполученні та закликає громадян відповідально оплачувати проїзд.

Четвер

• Як працює сучасна система відбору до закладів вищої освіти: детальний гід для абітурієнтів

Журналіст Вільногірськ IN.UA розповів, як працює сучасна система вступу до закладів вищої освіти в Україні, пояснив основні етапи вступної кампанії, принципи конкурсного відбору та на що варто звернути увагу абітурієнтам під час подання заяв.

• “Чому всі раптом мовчать?”:  Для дітей створили мультфільми, які допоможуть зрозуміти Хвилину мовчання

Журналістка розповіла, чому дітям буває складно зрозуміти Хвилину мовчання, як правильно говорити з ними про пам’ять і що показують нові навчальні мультфільми. 

• Сміття вивозитимуть, а дороги взимку розчищатимуть: Лихівська громада отримала багатофункціональну спецтехніку

Лихівська селищна громада отримала новий багатофункціональний сміттєвоз, який працюватиме впродовж усього року. Спецавтомобіль використовуватимуть не лише для вивезення побутових відходів, а й для очищення доріг від снігу в зимовий період. Одночасно громада розпочала комплексну роботу над реформуванням системи управління відходами, уклавши три стратегічно важливі договори.

• “Не бійтеся бути білими воронами”: у Вільногірському фаховому коледжі відбувся випускний із нагородами, гумором і щирими побажаннями

Журналістка відвідала захід з нагоди випуску студентів Відокремленого структурного підрозділу “Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій”. Святкова програма поєднала офіційну церемонію вручення дипломів, творчі виступи, несподівані номінації, щирі слова вдячності, гумор і зворушливі побажання випускникам, які цього дня перегорнули важливу сторінку свого життя. 

Пʼятниця 

• “Я просто не можу пройти повз”: як Ганна Цой допомагає тваринам 

Журналістка поспілкувалася із Галиною Цой, яка допомагає безпритульним тваринам у Вільногірську. Жінка опікується притулками, підтримує лікування та харчування тварин, пояснюючи, що не може залишатися осторонь чужого болю.

• Що купували замовники Лихівської громади упродовж червня: аналіз бюджетних закупівель

Журналістка проаналізувала закупівлі Лихівської громади за червень. Протягом місяця бюджетні кошти витратили на пальне, продукти харчування, ремонт транспорту, обладнання та матеріали для роботи комунальних установ. Найбільшу частину закупівель становили витрати на паливо для закладів громади.

• Як відновити втрачені документи про освіту перед вступом: алгоритм дій

Міністерство освіти і науки розробило алгоритм дій для абітурієнтів, яку втратили документи про загальну середню освіту. Журналіст розповів про те, як відновити втрачені документи про освіту, пошук даних в електронному реєстрі ЄДЕБО та терміни вступної кампанії. 

Читайте також:

Як відновити втрачені документи про освіту перед вступом: алгоритм дій

24 серпня Україна відзначає День незалежності – одне з головних державних свят. Ця дата стала результатом важливих політичних подій, рішень Верховної Ради та волевиявлення мільйонів українців. 

Як країна пройшла шлях від проголошення державного суверенітету до незалежності та чому саме 24 серпня стало головною датою – згадуємо ключові події 1990–1992 років на Вільногірськ IN.UA.

Від Декларації про суверенітет до незалежної держави

16 липня 1990 року депутати Верховної Ради Української РСР ухвалили Декларацію про державний суверенітет України. Документ закріплював право України самостійно встановлювати відносини з іншими державами, укладати міжнародні договори, а також обмінюватися дипломатичними, консульськими та торговельними представництвами.

Окрім цього, Декларація визначала самостійність радянської республіки у питаннях науки, освіти, культури та духовного розвитку українського народу.

Того ж дня Верховна Рада УРСР ухвалила постанову “Про День проголошення незалежності України”, якою 16 липня визначили датою святкування незалежності:

“Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України”.

Серпневий путч і проголошення незалежності

Ситуація змінилася вже наступного місяця. У серпні 1991 року в Радянському Союзі відбулася спроба державного перевороту – Серпневий путч. Його учасники прагнули усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова та зберегти колишній державний устрій.

На тлі цих подій 24 серпня 1991 року Верховна Рада України провела позачергове засідання. За ухвалення Акта проголошення незалежності України проголосували 346 депутатів.

Документ проголошував Україну незалежною державою. Його текст складався лише з 93 слів: Акт надрукували на друкарській машинці, і він помістився на одному аркуші паперу.

Рішення підтвердили на всеукраїнському референдумі

Щоб підтвердити легітимність проголошення незалежності та не допустити скасування рішення українського парламенту, Верховна Рада призначила всеукраїнський референдум.

1 грудня 1991 року громадянам поставили одне запитання:

“Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?”

У референдумі взяли участь 31 891 742 людини, або 84,18% населення України. Переважна більшість учасників, 90,32%, тобто 28 804 071 людина, підтримали незалежність.

24 серпня стало Днем незалежності

Після результатів референдуму дату головного державного свята офіційно змінили. 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову “Про День незалежності України”, якою 24 серпня визначили Днем незалежності України:

“1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України. 2. Постанову ВР УРСР “Про День проголошення незалежності України” від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність”.

Після цього відповідні зміни внесли і до Кодексу законів про працю. Від 1992 року День незалежності України щороку відзначають 24 серпня.

Читайте також:

Конституція, пам’ять і єдність: як у Вільногірську відзначили День Конституції України

23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора. Цього дня українці вшановують один із головних символів держави – синьо-жовтий стяг.

Коли з’явилося свято, як формувалася історія українського прапора та чому саме 23 серпня стало датою його відзначення – на Вільногірськ IN.UA. 

Синьо-жовті кольори мають давню історію

Синьо-жовте поєднання стало одним із головних символів української національної ідентичності ще задовго до появи сучасної української держави. Остаточно як національні кольори українців вони утвердилися у ХІХ столітті, під час європейської “Весни народів”.

Водночас символіка синього та жовтого кольорів має значно давніше коріння. Поєднання блакитного тла із золотими або жовтими зображеннями зустрічалося в символіці українських міст і земель ще від часів Русі.

Сині знамена із жовтими хрестами, небесними світилами, зброєю та іншими символами використовували й українські козаки. Такі елементи можна було побачити на полкових і сотенних прапорах.

1848 рік: прапор уперше замайорів над Львовом

Важливий етап в історії синьо-жовтого прапора припав на революційні події 1848 року, відомі як “Весна народів”. Саме тоді синьо-жовтий стяг почав утверджуватися як символ українського народу.

У червні 1848 року такий прапор уперше підняли над ратушею у Львові. Відтоді синьо-жовті кольори дедалі більше асоціювалися з українським національним рухом.

На Наддніпрянщину, яка тоді перебувала у складі Російської імперії, синьо-жовта символіка активно поширилася після революції 1905–1907 років. А у 1917 році прапор став символом української державності.

Під ним проходили українські маніфестації, а військові вирушали на фронт. У квітні 1918 року синьо-жовті прапори підняли навіть над кораблями Чорноморського флоту в Севастополі.

Український стяг у радянські часи

Після падіння української державності синьо-жовтий стяг не втратив свого значення. Він залишався символом національного руху та боротьби за відновлення незалежності.

Навіть у радянські часи українці ризикували свободою, аби підняти національний прапор. Один із таких випадків стався 1 травня 1966 року в Києві.

Того ранку над будівлею Київського інституту народного господарства замість радянського червоного прапора з’явився синьо-жовтий. Це зробили студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони розраховували, що прапор побачать студенти та працівники заводу “Більшовик”, які збиралися на першотравневу демонстрацію.

Через дев’ять місяців КДБ встановив особи чоловіків. Москаленко отримав три роки таборів суворого режиму, а Кукса – два.

Повернення на вулиці українських міст 

22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус разом із вісьмома однодумцями вивісив чотири українські прапори.

Уже наприкінці 1980-х років національна символіка почала повертатися у публічний простір. 26 квітня 1989 року у Львові під синьо-жовтим прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. 22 травня того ж року український стяг з’явився під час Шевченківського свята в Києві.

23 березня 1990 року синьо-жовтий прапор підняли над Тернопільською міською радою. 3 квітня він замайорів над Львівською ратушею, а 24 липня урочисто підняли його над Київською міською радою.

Символ незалежної України 

4 вересня 1991 року національний прапор України замайорів над Верховною Радою. А 28 січня 1992 року парламент офіційно затвердив синьо-жовтий стяг Державним Прапором України.

Відтоді він став невіддільною частиною історії незалежної України. Український прапор піднімали на Евересті, він майорів на антарктичній станції “Академік Вернадський” та побував у космосі разом із Леонідом Каденюком.

У серпні 2004 року тодішній президент України Леонід Кучма підписав указ “Про День Державного Прапора України”, відповідно до якого свято щороку відзначають 23 серпня.

Сьогодні Державний Прапор України – це не лише офіційний символ держави. Це знак української свободи, боротьби, незламності та прагнення до незалежності.

Читайте також:

Конституція, пам’ять і єдність: як у Вільногірську відзначили День Конституції України