Сьогодні в Україні відзначають День памʼяті про катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції, яка стала однією з найстрашніших трагедій в історії ядерної енергетики, — минає 39-та річниця аварії.

Більше на Вільногірськ.IN.UA

О 1:23 ночі 26 квітня на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС пролунав потужний вибух. Першими жертвами трагедії стали двоє працівників станції, а точну кількість загиблих, ймовірно, ніколи не вдасться встановити.

Катастрофа на Чорнобильскій АЕС в цифрах та датах

1977 року ввели в експлуатацію перший енергоблок Чорнобильської атомної електростанції.

2 роки пропрацював четвертий енергоблок, який на повну потужність запустили у 1984 році. Це був найновіший і найсучасніший реактор станції.

2 дні минуло після вибуху, перш ніж світ дізнався про трагедію.

500 тисяч людей стали жертвами радіації за оцінками незалежних експертів.

8,5 мільйона мешканців отримали високі дози опромінення в перші дні після катастрофи.

90 784 особи були евакуйовані з 81 населеного пункту до кінця літа 1986 року.

Понад 600 тисяч людей долучилися до ліквідації наслідків аварії — вони гасили пожежі й розчищали завали.

200 тисяч квадратних кілометрів — площа території, що зазнала радіоактивного впливу, з яких 52 тисячі — це сільськогосподарські угіддя.

10 днів тривав активний викид радіоактивних речовин із зруйнованого реактора.

11 тонн ядерного палива опинилися в атмосфері внаслідок вибуху.

Грудень 1995 року ознаменував підписання меморандуму про остаточне закриття станції.

15 грудня 2000 року Чорнобильську АЕС повністю зупинили.

Вересень 2010 року розпочали будівництво нового саркофага над четвертим енергоблоком, а в квітні 2012-го стартували роботи зі зведення арки.

29 листопада 2016 року завершили насування нового укриття над зруйнованим реактором.

Читайте також: 

• У Дніпропетровській області створено “гарячу лінію” для повідомлень про захворювання на ящур та блутанг
• Україна впроваджує європейські стандарти: 230 вольт замість 220

В Україні ветерани та ветеранки, які оформили обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ) у 2025 році з ветеранською пільгою, можуть подати заявку на компенсацію вартості полісу через застосунок Дія.

Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів.

Хто може отримати компенсацію

• мають посвідчення ветерана в Дії (УБД або ОІВВ);
• вік 18 років і старше;
• РНОКПП верифікований у Дії;
• договір автоцивілки укладений після 1 січня 2025 року з використанням ветеранської пільги;
• договір чинний на момент подачі заявки;
• автомобіль не використовується для бізнесу чи перевезень;
• об’єм двигуна до 2500 см³ або електродвигун до 100 кВт.

Як подати заявку

1. Зайти у застосунок Дія.
2. Перейти у розділ “Ветеран PRO”.
3. Обрати послугу “Компенсація автоцивілки”.
4. Вказати пільговий договір.
5. Обрати або створити Дія.Картку.
6. Дочекайтесь результату обробки заявки.

Зазначається, що обов’язкова автоцивілка відповідає європейським стандартам безпеки та захищає всіх учасників дорожнього руху. Для ветеранів та ветеранок 50% вартості полісу покриває страхова компанія як пільгу, а 50% компенсує держава.

Читайте також:

На Святвечір українці готують 12 традиційних страв, кожна з яких має глибокий символічний сенс. Від куті, що символізує відродження життя, до пампушок, які бажають радості та щастя. 

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала підбірку з 12 святкових страв та розтлумачила значення кожної з них. 

Кутя

Кутя є основною стравою та головним символом різдвяного столу. Саме її першою кладуть на стіл. Вона символізує відродження життя та циклічність природи. Так само, як зерно, посіяне в землю, проростає новим життям, кутя символізує оновлення, надію на рясний урожай і нерозривний зв’язок із предками.

Мак

Символ достатку, розмаїття та оберегу: за народними уявленнями, нечиста сила не здатна зашкодити людині, доки не перелічить усі макові зернини, а це нездійсненно. Саме тому мак вважають потужним захистом і додають до святкових страв як обрядовий інгредієнт.

Узвар

Узвар – це не просто напій. Це символ життя, подарованого Богом людям, родинного зв’язку, духовного очищення та надії на майбутнє. Він об’єднує пам’ять про предків, турботу про нинішніх і віру у щасливе майбутнє.

Пісний борщ

У християнському тлумаченні борщ на Різдво через його колір асоціюють із невинно пролитою кров’ю вифлеємських немовлят, яких, за біблійною історією, наказав убити цар Ірод після народження Ісуса Христа.

У інших джерелах, а саме у давнішому значенні, його вважають символом життєвої сили та миром у родині. 

Тому пісний борщ на Святвечір — це одночасно символ життя і нагадування про його крихкість.

Голубці без мʼяса

Голубці — страва, що символізує Божу любов і захист. Пісна начинка, загорнута в капустяний лист, уособлює тепло, турботу та опіку, з якими родина входить у різдвяний час.

Вареники

В першу чергу, вареники є символом достатку та добробуту. Саме тому їх готують з різноманітними начинками, що підкреслює багатство і щедрість святкового столу.

Тушкована капуста

Тушкована капуста на різдвяному столі — символ життя й достатку, корінням який тягнеться до дохристиянських вірувань про родючість землі та силу природи. Водночас ця пісна страва уособлює смирення, духовну чистоту та тепло родинного вогнища, нагадуючи про Божу благодать і злагоду в домі в святкові дні. 

Запечена риба

Риба вважається чистою стравою і на різдвяному столі символізує побажання здоров’я та добробуту для всієї родини.

Пампушки

На різдвяному столі пампухи символізують радість та свято. Горіхова начинка означає щастя та вдачу, мак символізує багатство, часник та сіль – здоровʼя, а цукор та варення – веселощі, легкість та радість. Також всередину пампуха можна покласти монету, що буде символізувати успіхи у фінансах. 

Бобові

Бобові є символом родючості та достатку. Вони демонструють, як з однієї маленької зернини народжується ціла рослина з безліччю плодів.

Гриби

В більш давньому значенні гриби є стравою памʼяті про предків та звʼязок поколінь. У християнському тлумаченні – подвійна природа Ісуса Христа, яка поєднує божественне та земне. 

Каша

Одна з найдавніших страв української кухні символізує єднання з душами предків, здоровʼя та силу. У багатьох регіонах вона була не просто стравою, а цілим обрядом для зміцнення родинного звʼязку. 

Читайте також:

Привітання з Різдвом: у віршах, прозі та листівках