У Вільногірську на Площі Героїв встановили прапори пам’яті на честь загиблих захисників

У вівторок, 15 липня, у Вільногірську на Площі Героїв з’явилося 81 маленьких прапорців із іменами загиблих військовослужбовців, які віддали життя за незалежність України.

Про це повідомляє журналістка Вільногірськ IN.UA, яка була присутня на заході.

У Вільногірську вшанували пам’ять загиблих військовослужбовців

Ініціаторкою акції стала Тетяна Звягінцева — представниця спілки “Родини полеглих Героїв”. Саме вона запропонувала ідею встановлення прапорців як спосіб вшанування пам’яті. Спочатку планувалося реалізувати задум пізніше, але з огляду на символічність дати, приуроченої до Дня української державності, захід провели саме цього дня.

“Ми, українці, — як одна родина. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять наших Захисників — тих, хто віддав життя за кожного з нас. Це були наші діти, чоловіки, доньки, найближчі та найрідніші люди. Для нас вони — святі. Я хочу звернутися до всіх: давайте разом шанувати наше місто, берегти його й дбати про нього. Бо за нього поклали життя наші Герої”, – наголосила Тетяна Звягінцева.

Серед тих, хто цього дня прийшов на Площу Героїв у Вільногірську, був і Тарас Шевченко — місцевий мешканець, який встановив прапорець пам’яті на честь свого батька.

“Шевченко Максим Олександрович, 1982 року народження. Він загинув у 2022-му на Донецькому напрямку”, — коротко поділився хлопець.

Максим служив в Національній гвардії і загинув на донецькому напрямку, а тепер його ім’я — серед 81 Героя, які віддали життя за Україну й чия пам’ять вшанована на Площі.

На запитання, чому важливо зберігати й передавати цю пам’ять, Тарас відповідає просто, але з переконанням: “Це наша пам’ять. Її треба вшановувати. Це наша історія. Ми маємо знати, хто віддав життя за нас”.

Серед тих, хто цього дня встановлював прапорці пам’яті у Вільногірську, була й Людмила Олександрівна. Вона прийшла вшанувати свого сина — Біду Руслана Юрійовича.

Руслан народився у 1984 році. До повномасштабної війни не воював, але у травні 2024 року був мобілізований із Харківської області. Саме звідти його і призвали до лав ЗСУ. Служив у піхоті. Родина військового евакуювалася у Вільногірськ.

“Загинув у серпні, майже одразу після того, як пішов на фронт. Це був Курський напрямок, — розповідає мати. — Його поранили, він ще п’ять днів жив у київському військовому госпіталі, але врятувати не змогли”.

Руслан ніколи не був у Вільногірську — сюди родина переїхала вже, у березні 2022 року. Сам Руслан загинув 2024 році. Проте саме тут його й поховали: у рідному місті Попасній залишатися було неможливо через окупацію. Руслан працював рейщиком у кузнечному цеху вагоноремонтного заводу, був простим робітником.

“Він був дуже турботливим, завжди допомагав по дому”, — згадує мати.

На запитання, чому вона вважає важливим зберігати пам’ять про загиблих, Людмила відповідає просто і з болем: “Я думаю, що вони там відчувають, що про них пам’ятають. А мені й досі не віриться, що його немає. Хоча поховали вже, і все”.

Також до вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців долучився і міський голова Вільногірська Володимир Василенко і Антон Боклаг, секретар міської ради.

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Служба безпеки України виявила численні спроби російських спецслужб залучити українців до незаконної реєстрації терміналів Starlink. Окупанти втратили зв’язок на фронті через блокування і тепер намагаються відновити його за допомогою наших громадян.

СБУ застерігає: за це передбачена кримінальна відповідальність. 

Як діє ворог

Ворог може діяти напряму: розміщує оголошення з пропозицією українцям за гроші зареєструвати у ЦНАПах термінали, якими користуються росіяни. 

Також росіяни вдаються до маніпуляцій. Зокрема, видають себе за українських військових, які придбали Starlink за власні кошти й не можуть його зареєструвати, тому й звертаються за допомогою. 

Наслідки співпраці з окупантами

Важливо бути пильними та памʼятати, що зазначена співпраця з окупантами кваліфікується Кримінальним кодексом України як державна зрада в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111). Вона передбачає довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. 

Куди повідомляти про підозрілі запити 

Якщо ви отримали таку пропозицію або стали свідком вербування, негайно зверніться до СБУ за допомогою: 

• чат-боту: t.me/spaly_fsb_bot;
• гарячої лінії: 0 800 501 482;
• електронної пошти: [email protected].

Читайте також:

Як шахраї виманюють доступ до акаунтів через “безкоштовне пальне”

Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області розмістив інструкцію, як діяти родинам полонених та зниклих безвісти. 

З повним текстом документу можна ознайомитися на сторінці департаменту. Також в документі розміщена низка корисних посилань на ресурси, що можуть стати у нагоді.

Покроковий алгоритм дій

1. Заява до поліції. Зверніться до найближчого відділення поліції із заявою про зникнення людини.

2. Витяг з ЄРДР. Отримайте у слідчого витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та пам’ятку про права потерпілого.

3. ДНК-експертиза. Здайте біологічні зразки, зокрема букальний епітелій, для проведення ДНК-експертизи.

4. Анкета зниклого. Заповніть детальну анкету на особу, зниклу безвісти за особливих обставин.

5. Реєстрація на офіційних ресурсах. Зареєструйтеся в особистому кабінеті Координаційного штабу та зателефонуйте на “гарячу лінію”.

6. Отримання витягу. Подайте запит та отримайте витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Чого не слід робити

• не можна сплачувати кошти за допомогу у пошуку; 
• не рекомендується передавати стороннім особам персональні або чутливі дані (ПІБ військовослужбовця, номер чи назву військової частини або підрозділу, подробиці зникнення, фотокопії документів, дані банківських карток); 
• не варто вступати в переговори з “посередниками”. 

Важливо памʼятати, держава не бере грошей за пошук зниклих, обмін полоненими або інформацію. Шахраї часто намагаються нажитися на людському горі. 

“На жаль, у цій війні ми маємо справу з підступним ворогом, який використовує емоції та невизначеність як інструменти тиску і офіційний шлях часто потребує значного часу. Водночас саме дотримання встановлених алгоритмів не створює додаткових ризиків для зниклої або полоненої людини та її близьких”, — зазначає у своєму повідомленні Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов.

Контакти для мешканців Дніпропетровської області

У Дніпропетровській області за координацію та допомогу сімʼям зниклих безвісти відповідає регіональний представник Савченко Олександр Миколайович. У разі виникнення питань, до нього можна звернутися за телефоном: +380 (66) 428 04 01. 

Читайте також:

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір