У Вільногірську планують створити нове комунальне підприємство централізованого водопостачання та водовідведення

Цех водопостачання філії Вільногірського гірничо-металургійного комбінату планують передати на баланс громади. Це пов’язано з приватизацією АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія».

Про це Вільногірськ IN.UA розповів міський голова Вільногірська Володимир Василенко.

Схема водопостачання у Вільногірську зазнає змін

Відповідно до листа керівництва АТ «ОГХК», влада Вільногірська розглядає питання щодо передачі майна цеху водопостачання філії «Вільногірський ГМК» у комунальну власність громади. 

«До нас надійшов лист від Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, що планується приватизація АТ «ОГХК». Згідно з законодавством, об’єкти централізованого водопостачання та водовідведення не мають права знаходитися у приватній власності», — зазначає міський голова Вільногірська Володимир Василенко.

Наразі влада міста розглядає питання щодо передачі майнового цеху водопостачання у комунальну власність. Для цього, розпорядженням Василенка, створили робочу комісію. До неї увійшли представники філії ВГМК, органів місцевого самоврядування, комунального підприємства «Жилсервіс», депутати міської ради.

Комісія має проконтролювати наявність та стан обладнання, яке буде передаватися у власність громади. 

«Якщо обладнання у занедбаному стані, ми будемо вимагати у ВГМК привести його до належного стану перед тим, як приймати на баланс громади. Приватизація повинна відбутися у цьому році. В цей час ми повинні встигнути провести всі заходи пов’язані з передачею нам на баланс цього майна», — каже мер.

Надалі у Вільногірську планують створити нове комунальне підприємство міського водоканалу, яке буде займатися централізованим водопостачанням та водовідведенням. До роботи хочуть залучити фахівців, які наразі працюють у цеху водопостачання комбінату, а також працівників «Жилсервіс».

«Ми будемо розглядати можливість залишити колектив цеху водопостачання. Також у нашому КП «Жилсервіс» є фахівці, які працюють у цій галузі. З урахуванням цього будемо створювати нове комунальне підприємство», — зазначає Василенко.

Зміна системи водопостачання призведе й до зміни тарифів на воду та водовідведення, каже Володимир Василенко, проте вони мають бути економічно обґрунтованими та прийнятними для споживачів.

«На сьогодні тарифи вже давно не відповідають економічно обґрунтованим. Їх потрібно підвищувати, з урахуванням того, що зросла вартість практично всього з того року, коли ми прийняли цей тариф. А це було у 2017 році — для цеху водопостачання комбінату, у 2022 році — для КП «Жилсервіс». І мінімальна заробітна плата, і енергоносії, і паливно-мастильні матеріали, і всі матеріали, які потрібні для схеми водопостачання, реагенти — все піднялося і звісно необхідно підвищувати тариф. Яким він буде поки що важко сказати», — розповідає міський голова.

Читайте також:

• На Дніпропетровщині планують створити кластерні полігони: один з них може бути поряд з Вільногірськом
• Вільногірськ купив БПЛА на два мільйони гривень: використання бюджету громади за перший квартал 2024 року

Залишки куті не обов’язково викидати: з них можна приготувати смачні десерти та корисні страви. Пропонуємо кілька простих ідей, які допоможуть урізноманітнити святкове меню та не втратити жодної ложки солодкого смаколика.

Про це повідомляє Телеграф. 

Млинці з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями та цукром до отримання однорідної маси. Додайте трохи солі. Смажте млинці на розігрітій сковороді з обох боків до золотистого кольору.

Оладки з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями, цукром і сіллю до однорідної маси. За потреби додайте трохи борошна, щоб тісто стало щільнішим. Випікайте оладки на добре розігрітій сковороді з обох боків до рум’яної скоринки.

Солодка каша з кутею

З’єднайте кутю з молоком, водою та цукром до однорідної маси. Доведіть суміш до кипіння, потім варіть на слабкому вогні 10–15 хвилин.

Запіканка

З’єднайте кутю з молоком, яйцями, цукром, горіхами та сухофруктами. Додайте трохи борошна, щоб тісто стало густішим. Викладіть його у форму, змащену маслом, і запікайте в духовці при 180 °C протягом 30–40 хвилин.

Читайте також: 

Кутя на Святвечір: традиційні рецепти та секрети приготування

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір