У Вільногірську ще одна кішка з притулку знайшла дім (Оновлено)

Мешканка Вільногірська Ангеліна Сторожко прийняла до себе кицю Марічку з місцевого притулку “Пухнастий батальйон”. Зараз семимісячна кішка звикає до нового дому та приносить радість новим господарям

З Ангеліною Сторожко поспілкувалася  журналістка Вільногірськ IN.UA та дізналася, як проходить адаптація киці Марічки.

Як Марічка знайшла родину

Ангеліна Сторожко розповіла, що рішення взяти кішку не було спонтанним. Воно було викликане бажанням знову мати живе створіння вдома.

“Після втрати улюбленця влітку, вдома стало порожньо. Хотілося, аби був хтось, кому можна буде дарувати турботу”, — поділилася Ангеліна.

Про свою майбутню улюбленицю Ангеліна дізналася з оголошення про те, що у притулку  “Пухнастому батальйоні” Марічка шукає родину. Тому вирішила навідатися до притулку.

“Коли я приїхала, вона сиділа там сама. Якось одразу відчувся зв’язок, і я її забрала”, — розповідає Ангеліна.

Так киця Марічка знайшла свій новий дім.

Життя в новій оселі

Зараз киця живе в Ангеліни Сторожко вже чотири тижні. З першого дня кішка Марічка поводилася спокійно і швидко освоїлася. Зі слів її господарки, вона лагідна, любить увагу та йде на контакт з усіма членами родини.

“Ми вирішили залишити те ім’я, яке в неї вже було. Лише буває звемо її Маша”, — розповіла Ангеліна.

Проте після переїзду у неї виникли проблеми зі здоров’ям.

“Зараз ми її лікуємо, але загалом вона добре почувається”, — каже Ангеліна.

Примітка. У Вівторок, 18 лютого, стало відомо, що киця Марічка померла через хворобу. Редакція Вільногірськ IN.UA приносить свої співчуття власникам. 

Попри це, киця Марічка продовжує звикати до нового життя. Вона стала домашньою улюбленицею, якій раді всі члени сім’ї.

Ця історія  — ще один приклад того, як тварини з притулку знаходять новий дім. Якщо ви також маєте бажання знайти свого ліпшого пухнастого друга, навідайтеся до “Пухнастого батальйону”. Адже зараз там мешкає багато котиків, які потребують турботи та мріють про власну домівку.

За всіма питаннями ви можете звернутися до власниці притулку “Пухнастий батальйон” Ольги Роговенко за цим номером:

+380 (68) 027 54 65

Читайте також:

• Історія «Котячого будинку»: як рятують котів від зимових холодів
• У Вільногірську знову отруїли собаку

Одна знайдена граната, збережена “про всяк випадок”, обернулася для чоловіка кримінальним вироком, судимістю та випробувальним строком. Вільногірський міський суд затвердив угоду про визнання винуватості у справі про незаконне зберігання боєприпасу — і призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі умовно.

Деталі читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Рішення суду

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області 26 січня 2026 року розглянув кримінальне провадження та затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Чоловіка визнали винним за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України — незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Суд призначив покарання: 3 роки позбавлення волі, але звільнив від відбування з іспитовим строком 1 рік із покладенням обов’язків, передбачених законом.

Окрім цього, з обвинуваченого стягнули 1782,80 гривень процесуальних витрат за проведення експертизи.

Як граната опинилася в гаражі

Як встановив суд, улітку 2025 року мешканець П’ятихаток знайшов осколкову наступальну ручну гранату біля гаражного кооперативу “Сонячний” у Вільногірську. Замість того, щоб повідомити поліцію або рятувальників, чоловік вирішив залишити небезпечну знахідку собі й зберігав її у власному гаражі.

Під час обшуку 19 листопада 2025 року гранату вилучили правоохоронці. Проведена експертиза підтвердила: це справжній бойовий боєприпас, придатний до використання.

Наприкінці грудня 2025 року між прокурором і обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості. Чоловік повністю визнав свою провину та, як зазначено у матеріалах справи, щиро розкаявся. Саме це стало підставою для спрощеного розгляду та умовного покарання.

Одна граната — і кримінальна судимість

Ця історія — показовий приклад для всіх, хто вважає, що “знайшов і поклав у гараж” — це дрібниця. Насправді ж навіть один боєприпас без дозволу — це кримінальна відповідальність, реальний вирок і судимість, яка залишиться в біографії надовго та впливатиме на роботу, репутацію і життя загалом.

Жодна “знахідка” не компенсує ризик отримати кримінальну справу та вирок.

Що робити, якщо ви знайшли боєприпаси

Правоохоронці неодноразово наголошують: у разі виявлення підозрілих предметів, схожих на боєприпаси, потрібно не торкатися знахідки, відійти на безпечну відстань,негайно повідомити поліцію або ДСНС.

Це не лише питання особистої безпеки, а й спосіб уберегти себе від кримінальної відповідальності.

Читайте також:

Вільногірцям пропонують стати присяжними у суді

Завдяки небайдужості мешканців громади притулок для безхатніх тварин у Вільногірську зможе пережити холодний сезон у теплі. Нещодавно сюди доставили дрова, кошти на які вдалося зібрати спільними зусиллями. Волонтери дякують кожному, хто долучився до збору — адже це не просто допомога, а шанс на гідні умови для десятків чотирилапих.

Про це редакції Вільногірськ IN.UA повідомила зооволонтерка Вікторія Кукса.

Допомога, що зігріває не лише фізично

Саме завдяки підтримці громади вдалося оперативно зібрати необхідну суму та організувати закупівлю палива. Дрова дозволять забезпечити тепло для тварин у вольєрах і приміщеннях протягом усієї холодної пори року.

За словами волонтерів, попереду ще чимало фізичної роботи — дрова необхідно занести та скласти. Та головне вже зроблено: притулок має ресурс, який гарантує тепло до весни.

Вагомий внесок — із болем і великою силою

Окремо у притулку відзначають внесок Анни — матері загиблого Захисника України Віталія Цоя. Її підтримка стала не лише фінансово відчутною, а й морально важливою для всієї команди.

Саме завдяки таким людям, кажуть волонтери, збори рухаються швидше, а віра в людяність не згасає навіть у найскладніші періоди.

“Вони заслуговують на тепло і безпеку”: у притулку тепер живуть і котики

У своєму зверненні Вікторія Кукса наголошує: притулок сьогодні — це не просто тимчасове місце перебування тварин, а простір, де вони поступово відновлюють довіру до людини.

“Наш собачий притулок потроху перестає бути лише собачим — він уже й котячий. Киця Ася, котики Ананас і Марсик. Вони соціальні, ласкаві, привчені до туалету, дуже орієнтовані на людину.
Але їм небезпечно залишатися в умовах притулку постійно. Вони заслуговують на диванчик, тепло і спокій, а не на життя у ризику. Нам дуже потрібна підтримка — моральна, матеріальна, фізична. Без вас ми б не впоралися. Разом ми можемо більше”, — зазначає волонтерка.

Ці слова ще раз підкреслюють: допомога притулку — це не разова акція, а постійна спільна робота громади.

Подяка кожному, хто долучився

Команда притулку на чолі з Вікторією Куксою щиро дякує всім, хто підтримав збір фінансово, поширеннями чи добрим словом. Адже саме з таких, на перший погляд, невеликих кроків складається велика справа.

До слів подяки приєднується й редакція Вільногірськ IN.UA: підтримка місцевих ініціатив — це показник зрілості громади та її здатності бути єдиною у важливі моменти.

Читайте також:

Як котячий притулок у Вільногірську готується до зими