У Вільногірську відкрили жіночий клуб «Незламні Панянки»

Дві активістки у Вільногірську створили клуб, де об’єднують жінок за спільними інтересами. Для відвідувальниць планують проводити тренінги з психологічної підтримки й творчі майстер-класи.

Про ідею створення жіночого клубу журналістам Вільногірськ IN.UA розповіли засновниці об’єднання Таміла Антонова та Анастасія Милославська.

Жіночий клуб у Вільногірську

Жіночий клуб «Незламні Панянки» створили у Вільногірську у жовтні поточного року. Його засновниці Таміла Антонова й Анастасія Милославська кажуть, подібні об’єднання жінок бачили в інших містах України, тож вирішили створити такий клуб і у рідному місті.

«Ми з Мілою чекали відкриття подібного клубу у нашому місті, не дочекавшись, вирішили створити його самі. Дивлячись на наших непохитних українських жінок, Міла запропонувала назву «Незламні», а я запропонувала додати «Панянки». Вважаю наших незламних українок саме такими: стильними, доглянутими та від природи гарними берегинями роду. Об’єднавши разом наші ідеї, утворилась назва клубу «Незламні Панянки», — розповідає Анастасія Милославська, та додає: під час війни жінки залишилися наодинці зі своїми проблемами та хвилюваннями, бо їх чоловіки стали на захист країни. У жіночому клубі вони зможуть знайти нових друзів, обговорювати актуальні теми та відпочивати разом.

На першу зустріч до клубу прийшло 16 жінок різного віку та професій. 

«Я вважаю, що маю дві супер здібності: вчитись і навчати. У вільний час відвідую багато тренінгів для власного саморозвитку і зараз відчуваю, що настав той момент, коли мені необхідно поділитися своїм досвідом та вмінням з іншими жінками», — ділиться Таміла Антонова.

Як проходять зустрічі

Знайомство нових учасниць клубу розпочали з короткої розповіді про себе,  філіжанки кави та настільної гри. 

«Як на мене, саме така форма знайомства допомогла мені почувати себе вільно серед нових людей. Було дуже круто відчути атмосферу тепла і затишку. Всі жінки дуже різні, але ми швидко знайшли спільну мову. Такий клуб як ковток свіжого повітря після тривалої задухи», — учасниця клубу Вікторія.

Долучилася до жіночого клубу й переселенка з Краматорська Олена. Прийшла сюди, каже жінка, щоб завести нові знайомства.

«З близькими друзями спілкуємось тільки в інтернеті. Війна нас розкидала по всьому світу. В місті майже нікого не знаю. Коли почула про створення такого клубу у Вільногірську, відразу вирішила приєднатись», — розповідає Олена.

У жіночому клубі засновниці планують проводити творчі майстер-класи, тренінги, запрошувати спеціалістів з галузі косметології.

«Нам хочеться не тільки віддавати власний досвід, а і приймати його від інших учасниць клубу, щоб для нас це теж було цікаво. Ми завжди відкриті до нових ідей, пропозицій та побажань», — наголошує Анастасія Милославська.

Як вступити в жіночий клуб

Вступити в об’єднання можуть жінки та дівчата віком від 16 років. Для цього слід звернутися за телефонами:

• +380 (96) 316 4686 — Таміла;
• +380 (63) 408 7774 — Анастасія.

Читайте також:

• Гінекологічне відділення у Вільногірську: діагностика новим обладнанням
• «Відчуття, що він йде поряд зі мною»: чиїм ім’ям назвали одну з вулиць у Вільногірську

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

У детективних романах Агати Крісті випадковий попутник у вагоні потяга завжди приховує таємницю. Проте історія, що розгорнулася на залізничній лінії між Ерастівкою та Вільногірськом, могла б здивувати навіть саму королеву детективу. Головний фігурант цієї справи — собака на імʼя Марсель, який самостійно подолав шлях до Вільногірська потягом та автобусом. 

Деталі таємниці пасажира без квитка читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Ця історія почалася з тривожних повідомлень місцевих жителів про примітного безхозного собаку біля ринку. 

“Побачили цього песика на зупинці маршруток біля нового ринку, він був дуже занедбаний, на нього наші місцеві собаки нападали”, — каже зоозахисниця Вікторія Кукса. 

Очевидці прохали подбати про собаку, після чого розпочалися її пошуки. 

“Всі просили надати якусь допомогу. Я пояснила, що будемо щось думати. І ми почали шукати цього собаку, він, звісно ж, не сидів на одному місці”, — зазначає Вікторія. 

Протягом дня тварину вдалося розшукати та доправити у безпечне місце. Тоді ж почала з’ясовуватися і дивовижна історія переміщення цього пса. Як з’ясувалося, до Вільногірська він прибув не своїм ходом, а скориставшись громадським транспортом.

“Зателефонувала моя знайома Альона, яка живе в Ерастівці, а працює у Вільногірську, — розповідає зоозахисниця. — Вона сказала, що вчора о 9:00 вона помітила цього песика на вокзалі. Він підходив до людей та заглядав в очі”. 

Згодом розумна тварина самостійно зайшла до електрички: “Якийсь дідусь побачив, що пес хоче зайти в вагон і підсадив його, бо там же високо.” – розповіла Альона, яка подорожувала разом із незвичайним пасажиром. – “Собака поводився так, наче він постійно пересувається потягом. Відчував себе, як вдома”. 

Пригоди на цьому не закінчилися. Далі пес вийшов разом з натовпом у Вільногірську, дійшов до зупинки й сів у приміський автобус, яким і дістався до нового ринку.

Навіть контролерка автобусу не залишилася байдужою до чотирилапого пасажира. Коли вона перевіряла квитки і дізналася, що собака зайшов без господарів, вона дозволила йому залишитися. 

“Вона його не виганяла, не робила ніяких зауважень, то він спокійно доїхав до ринку і там вийшов”, — каже Альона. 

Зараз собака перебуває під опікою волонтерів. Йому дали ім’я Марсель. 

“Дівчата назвали його Марсель, у нього голубі очі, як море”, — каже Вікторія. 

Стан тварини потребує медичної уваги: у нього діагностували розлад шлунку та численні рани на тілі.

Активісти припускають, що пес продовжить шукати своїх справжніх господарів.

“От він ніби тимчасово погодився, щоб ми про нього подбали. І ми боїмося, щоб він не втік і не пішов на пошуки своїх господарів”, – розповідає Вікторія Кукса. – “Він дуже лагідний, постійно хоче зайти в машину, мабуть звик їздити”. 

Існує версія, що в електричці була жінка, яка не втримала собаку, і він вискочив на одній зі зупинок. Начебто були свідки. Волонтери сподіваються на розголос: “Може його хтось впізнає і все-таки знайдуться люди, яких він шукає, або хтось, хто прийме його в нову сім’ю”.

Наразі Марсель залишається у безпеці, але його незвичайна історія закінчиться лише тоді, коли він знову опиниться вдома.

Читайте також:

Як Доля знайшла свій дім

У Вільногірську сформували резерви пального, перевірили генератори на критичних об’єктах, готують до запуску генератори на котельнях і запевняють: місто має можливість підтримувати життєво важливі системи навіть у разі повного блекауту.

Про це журналістці Вільногірськ IN.UA розповів секретар міської ради Олег Штамбург.

Пальне і генератори: резерв сформований

За словами Олега Штамбурга, місто не зберігає пальне у великих централізованих обсягах, однак має напрацьовану систему резервування та забезпечення критичних потреб.

“Є домовленості міського голови з місцевим оператором автозаправної станції щодо резервування пального для потреб міста”. – пояснив секретар міськради Олег Штамбург.

За його словами, у Вільногірську діє комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і сформований матеріальний резерв.

Також кожен заклад критичної інфраструктури має власний запас пального для роботи генераторів. Сумарно по місту цей резерв дозволяє забезпечити автономну роботу упродовж кількох діб.

Лікарні: резервне живлення і постійний контроль

Особливу увагу приділяють медичним закладам. У лікарнях встановлено кілька генераторів, що забезпечують роботу критичних відділень, зокрема реанімації.

“У лікарнях це не один генератор. У ЦМЛ їх декілька”, — зазначив Олег Штамбург.

Перевірки резервного живлення проводилися за ініціативи районного та обласного керівництва. Окрім цього, спеціаліст міської ради регулярно збирає інформацію від усіх закладів щодо наявності та стану резервів пального.

За словами секретаря міськради, медичні заклади мають запас пального, розрахований щонайменше на триденну автономну роботу.

Водопостачання: багаторівнева система резервування

Джерелом водопостачання для Вільногірська є Вільногірський комбінат (філія АТ «ОГХК»). За словами секретаря міської ради, система працює ще з радянських часів, однак має значний запас надійності та кілька рівнів дублювання.

“Вода подається з Дніпра, накопичується в резервуарах другого підйому, об’єм яких перевищує потреби міста на тривалий час роботи цеху водопостачання. На кожному етапі система має дубльоване насосне обладнання”. – Пояснює Штамбург. – “Крім того, на підйомах передбачені резервні лінії електропостачання, які відновлюються в першу чергу. У разі повного знеструмлення передбачене резервне живлення”.

Також у місті є альтернативні джерела питної води — бювети, які обладнані генераторами та можуть працювати автономно.

Водночас мешканцям варто мати власний запас питної води вдома.

Генератори для котелень: ідуть підключення

На котельнях Вільногірська встановлюють генератори, передані місту партнерами в межах міжнародної допомоги. Обладнання вже доставлене та змонтоване, наразі триває процес підключення.

Роботи включають налаштування автоматики, монтаж систем автоматичного введення резерву та прокладання кабельних мереж. Усі роботи виконує підрядна організація, залучена донором.

“Я особисто був на восьмій котельні. Хлопці ударно працюють — монтують автоматику, розкладають кабелі”, — говорить Штамбург.

Точні строки завершення підключення обіцяють повідомити додатково.

Захист обладнання: антивандальні та захисні рішення

Для генераторів передбачені антивандальні пристрої. Окремо для котелень заплановане облаштування спеціальних захисних конструкцій, які виконують антиуламкову та антидронову функцію.

“Тарифом на теплову енергію передбачено будівництво габіонів навколо котельні. — пояснив секретар міськради.

Чому генераторами неможливо заживити все місто

Генератори, встановлені на котельнях, розраховані виключно на забезпечення роботи самих об’єктів теплопостачання.

“На котельню стоїть генератор — для її потреб цього достатньо. Але якщо заживити ним будинок, то це 8-9 квартир. А будинків у нас більше ста”, — пояснює Штамбург.

Потужність такого обладнання достатня лише для обмеженої кількості споживачів, тоді як все місто споживає електроенергію у значно більших обсягах.

Залежність від загальної енергосистеми

Ще один фактор вразливості — централізоване управління електромережею. Відключення та включення електроенергії відбувається за диспетчерськими рішеннями загальної енергосистеми, без можливості окремого управління саме Вільногірськом.

За словами секретаря міськради, це створює додаткову напруженість під час масових відключень, однак не залежить від рішень місцевої влади:“Вільногірськ відключають із диспетчерського центру в Кривому Розі. Там не бачать окремо наше місто, там бачать чергу відключення — натиснули кнопку, черга погасла”, — каже він.

Читайте також:

Чи переведуть будинки з електроопаленням на інші графіки відключень: у Вільногірську чекають роз’яснень