У Вільногірську відкрили жіночий клуб «Незламні Панянки»

Дві активістки у Вільногірську створили клуб, де об’єднують жінок за спільними інтересами. Для відвідувальниць планують проводити тренінги з психологічної підтримки й творчі майстер-класи.

Про ідею створення жіночого клубу журналістам Вільногірськ IN.UA розповіли засновниці об’єднання Таміла Антонова та Анастасія Милославська.

Жіночий клуб у Вільногірську

Жіночий клуб «Незламні Панянки» створили у Вільногірську у жовтні поточного року. Його засновниці Таміла Антонова й Анастасія Милославська кажуть, подібні об’єднання жінок бачили в інших містах України, тож вирішили створити такий клуб і у рідному місті.

«Ми з Мілою чекали відкриття подібного клубу у нашому місті, не дочекавшись, вирішили створити його самі. Дивлячись на наших непохитних українських жінок, Міла запропонувала назву «Незламні», а я запропонувала додати «Панянки». Вважаю наших незламних українок саме такими: стильними, доглянутими та від природи гарними берегинями роду. Об’єднавши разом наші ідеї, утворилась назва клубу «Незламні Панянки», — розповідає Анастасія Милославська, та додає: під час війни жінки залишилися наодинці зі своїми проблемами та хвилюваннями, бо їх чоловіки стали на захист країни. У жіночому клубі вони зможуть знайти нових друзів, обговорювати актуальні теми та відпочивати разом.

На першу зустріч до клубу прийшло 16 жінок різного віку та професій. 

«Я вважаю, що маю дві супер здібності: вчитись і навчати. У вільний час відвідую багато тренінгів для власного саморозвитку і зараз відчуваю, що настав той момент, коли мені необхідно поділитися своїм досвідом та вмінням з іншими жінками», — ділиться Таміла Антонова.

Як проходять зустрічі

Знайомство нових учасниць клубу розпочали з короткої розповіді про себе,  філіжанки кави та настільної гри. 

«Як на мене, саме така форма знайомства допомогла мені почувати себе вільно серед нових людей. Було дуже круто відчути атмосферу тепла і затишку. Всі жінки дуже різні, але ми швидко знайшли спільну мову. Такий клуб як ковток свіжого повітря після тривалої задухи», — учасниця клубу Вікторія.

Долучилася до жіночого клубу й переселенка з Краматорська Олена. Прийшла сюди, каже жінка, щоб завести нові знайомства.

«З близькими друзями спілкуємось тільки в інтернеті. Війна нас розкидала по всьому світу. В місті майже нікого не знаю. Коли почула про створення такого клубу у Вільногірську, відразу вирішила приєднатись», — розповідає Олена.

У жіночому клубі засновниці планують проводити творчі майстер-класи, тренінги, запрошувати спеціалістів з галузі косметології.

«Нам хочеться не тільки віддавати власний досвід, а і приймати його від інших учасниць клубу, щоб для нас це теж було цікаво. Ми завжди відкриті до нових ідей, пропозицій та побажань», — наголошує Анастасія Милославська.

Як вступити в жіночий клуб

Вступити в об’єднання можуть жінки та дівчата віком від 16 років. Для цього слід звернутися за телефонами:

• +380 (96) 316 4686 — Таміла;
• +380 (63) 408 7774 — Анастасія.

Читайте також:

• Гінекологічне відділення у Вільногірську: діагностика новим обладнанням
• «Відчуття, що він йде поряд зі мною»: чиїм ім’ям назвали одну з вулиць у Вільногірську

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

Для багатьох водіїв процес придбання нового автомобіля або його переоформлення супроводжується отриманням тимчасових номерних знаків.

Редакція Вільногірськ IN.UA розібралася у законодавчих нюансах використання транзитних номерів та пояснює, скільки часу на них можна пересуватися в умовах воєнного стану, щоб не отримати штраф від патрульної поліції.

Що таке транзитні номери та коли їх видають

Транзитний номерний знак — це спеціальний реєстраційний номер для тимчасового використання. Візуально він суттєво відрізняється від стандартних державних знаків: має червоне тло, на якому розміщені чотири цифри та дві літери.

Такі номери видаються сервісними центрами у випадках, коли транспортний засіб ще не зареєстрований або вже знятий з офіційного обліку, але має легально переміщуватися дорогами загального користування.

Транзитні номери є обов’язковими у таких типових ситуаціях:

• після придбання абсолютно нового автомобіля в автосалоні, коли власник ще не встиг поставити його на постійний облік;
• після зняття машини з обліку для подальшого продажу за кордон (новий власник отримує право тимчасово пересуватися на такому авто);
• для перевезення транспортного засобу без постійної реєстрації (наприклад, у випадках тимчасового ввезення з-за кордону або під час переоформлення на іншу юридичну особу).

Терміни використання: загальні правила та воєнний стан

Згідно з пунктом 7 урядової постанови № 1388, власники транспортних засобів зобов’язані зареєструвати або перереєструвати свої автомобілі протягом 10 діб після їх придбання, митного оформлення чи тимчасового ввезення на територію України.

Проте українське законодавство передбачає певні послаблення на період дії воєнного стану. Строк державної реєстрації офіційно продовжується на весь період воєнного стану. Після його припинення або скасування на всій території України (чи в окремих її місцевостях) власники матимуть рівно 90 днів для того, щоб зареєструвати свої транспортні засоби.

Головна законодавча пастка: чи можна їздити

Незважаючи на офіційне продовження строків реєстрації, для водіїв існує суворе обмеження. Фактично перереєстровувати авто та отримувати постійні білі номери під час війни не обов’язково — це можна відкласти на післявоєнний період (ті самі 90 днів).

Але ця пільга діє лише за однієї умови: якщо ви взагалі не збираєтеся користуватися цим транспортним засобом, і він просто стоїть у гаражі чи на парковці.

Закон чітко наголошує: експлуатація транспортних засобів, які не зареєстровані в уповноважених органах МВС і не мають відповідних постійних номерних знаків, на дорогах загального користування суворо забороняється. Відповідно, їздити на транзитних номерах місяцями, прикриваючись воєнним станом, не можна.

Штрафні санкції за порушення

Якщо патрульна поліція зупинить водія, який керує автомобілем на прострочених транзитних номерах (понад встановлені 10 діб), на нього чекає адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), штраф за керування незареєстрованим транспортним засобом становить 850 гривень.

Зазначимо, що водіям слід пам’ятати про один важливий нюанс: згідно з КУпАП, штраф за таке порушення не є одноразовим. Тобто, якщо після складання першого протоколу ви продовжите їздити на транзитних номерах і вас зупинять повторно, поліцейські знову випишуть штраф.

Читайте також:

Втрата бізнесу через війну: Міжнародний реєстр збитків розпочав прийом заяв від підприємців

Кабінет Міністрів України 7 січня 2026 року подав на розгляд Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу. Документ, розроблений Міністерством економіки, має замінити застаріле законодавство 1971 року та адаптувати український ринок праці до стандартів Європейського Союзу.

Після реєстрації законопроєкту в мережі почали ширитися чутки щодо його змісту, які спростували представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Що змінить новий Трудовий кодекс: ключові інновації

Проєкт Трудового кодексу розроблявся із залученням бізнесу, профспілок та міжнародних експертів. Його головна мета — легалізувати сучасні формати роботи та імплементувати понад 30 європейських директив.

Основні зміни передбачають:

• повну цифровізацію трудових відносин та можливість укладати договори онлайн;
• розширення переліку видів трудових договорів для легалізації фрілансу та віддаленої роботи;
• чітке визначення критеріїв трудових відносин для боротьби з тіньовою зайнятістю;
• новий, прозорий підхід до розрахунку мінімальної заробітної плати (погодинно та щомісяця);
• перехід інспекції праці до моделі, орієнтованої на запобігання порушенням, а не на штрафи.

Правда та міфи про новий Кодекс

Після публікації тексту документа в інтернеті з’явилося багато маніпуляцій. Уряд офіційно спростував найпоширеніші з них. У Міністерстві економіки наголошують, що багато тверджень у соцмережах є вирваними з контексту. Уряд надав офіційні роз’яснення щодо найбільш спірних питань.

Міф 1: Роботодавці зможуть безконтрольно стежити за працівниками

Правда: Відеоспостереження та моніторинг робочої пошти визначені у проєкті як крайні заходи контролю. Вони можливі лише за наявності об’єктивної необхідності та з обов’язковим попереднім інформуванням працівника. Кодекс вперше встановлює чіткі межі такого контролю, щоб захистити право людини на приватність, як це роблять у країнах ЄС.

Міф 2: У працівників заберуть відпустки

Правда: Тривалість основної щорічної відпустки не може бути меншою за 28 днів. Для тих, хто зараз має право на довшу відпустку, нічого не зміниться. Також зберігається додаткова відпустка за роботу у шкідливих чи важких умовах. Усі невикористані дні відпустки, накопичені до ухвалення нового кодексу, зберігаються та компенсуються за старими правилами.

Міф 3: Легалізується звільнення під час лікарняного

Правда: Проєкт не дозволяє припиняти трудові відносини під час хвороби чи відпустки. Роботодавець зможе видати наказ про звільнення у цей період, але офіційним днем звільнення буде вважатися перший робочий день після завершення лікарняного або відпустки. Усі соціальні гарантії на період тимчасової непрацездатності повністю зберігаються.

Міф 4: Людей змусять працювати понаднормово

Правда: Нормальна тривалість робочого часу залишається незмінною — 40 годин на тиждень. Понаднормова робота існує і зараз, але новий кодекс встановлює для неї жорсткі межі: базова норма — 180 годин на рік. За взаємною згодою сторін у колективному договорі цей ліміт можна збільшити, але не більше ніж до 250 годин на рік (абсолютний максимум — 48 годин на тиждень разом із понаднормовими). Підвищена оплата за такі години, а також за роботу у вихідні та вночі, зберігається.

Міф 5: Скасовуються гарантії для вагітних та батьків

Правда: Жодні чинні гарантії не скасовуються. Більше того, документ забороняє звільняти з ініціативи роботодавця працівників із дітьми до 1,5 року, дітей з інвалідністю, а також одиноких батьків із дітьми до 14 років. Додатково запроваджується оплачувана відпустка для догляду за дитиною загальною тривалістю 4 місяці (по 2 місяці індивідуально для кожного з батьків, або 4 місяці для одинокої матері/батька).

Міф 6: Профспілки втратять свої права

Правда: Проєкт містить окремі статті, які закріплюють право на свободу об’єднання та проведення колективних переговорів. За профспілками залишається пріоритетне право представляти інтереси трудового колективу, а роботодавець зобов’язаний проводити з ними консультації у визначених законом випадках.

Наразі уряд передав документ до Верховної Ради. Попереду — розгляд у першому читанні, після якого народні депутати, бізнес та профспілки зможуть вносити свої правки для подальшого фахового обговорення.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити