Українські науковці показали 2400-річну скіфську скульптурку вепра, знайдену на Дніпропетровщині

Представники Національного музею історії України показали, який вигляд має скульптурка вепра 400–300 років до нашої ери.

Про це повідомляє Скарбниця Національного музею історії України.

У 1970 році неподалік сучасного міста Покров на Дніпропетровщині археологи Інституту археології АН УРСР під керівництвом Бориса Мозолевського розпочали масштабні розкопки скіфських курганів.

Однією зі знахідок стала золота скульптурка вепра, виявлена в кургані під назвою Хомина Могила. Насип заввишки понад 3 метри приховував три усипальниці — чоловіка-воїна, жінки та юнака. Хоча поховання воїна було пограбоване ще в давнину, уціліла золота фігурка вепра, що, ймовірно, слугувала ручкою до чаші.

“Фігурку тварини зроблено з кількох спаяних між собою частин. Невеликими срібними вставками майстер виділив смертоносні ікла, насічками – позначив густу щетину. Вепр мовбито завмер, але у всьому його тілі відчувається сила і пружність, готовність до рішучих дій” – розповіли представники музею.

Історики припускають, що ця чаша мала особливе значення. За свідченнями Геродота, скіфський цар щороку влаштовував ритуальні бенкети на честь бога війни — скіфського Ареса. Під час урочистостей воїни розповідали про бойові подвиги, а найхоробрішим цар власноруч подавав чашу з вином. Ті ж, хто не вбив жодного ворога, залишалися осторонь.

З огляду на символіку вепра як образу бога війни у скіфів, знайдена фігурка вказує на високе становище її власника — ймовірно, видатного воїна, учасника численних військових походів.

Читайте також:

• Надходження до бюджету України від грального бізнесу зросли у 143 рази у порівнянні з довоєнним періодом
• На Дніпропетровщині за І квартал “швидка” понад 200 разів виїжджала до постраждалих від обстрілів

У Запорізькій обласній клінічній лікарні успішно виконали пересадку нирки 17-річному Станіславу. Хлопець кілька років боровся з нирковою недостатністю та перебував у очікуванні на відповідного донора.

Про це йдеться на сайті Запорізької обласної державної адміністрації. 

До трансплантації хлопець тричі на тиждень їздив на гемодіаліз із Пʼятихаток до Запоріжжя. Дорога з пересадками займала цілий день. Додому вони з матірʼю Любовʼю поверталися близько першої години ночі. Пані Любов залишила роботу на залізниці, аби весь час бути поряд із сином. 

Жінка вже знала біль непоправної втрати – на війні загинув її старший син. Найбільшим страхом для неї було втратити й молодшого. Кожна поїздка до лікарні ставала для неї символом віри та надії на його одужання.

“Є донор – ці два слова ми чекали роками. Лікар запитав, чи ми згодні. Я одразу крикнула: “Звичайно!”, а син додав: “Я готовий!””, – згадує Любов. 

Коли лікар повідомив про те, що для Станіслава знайшли донорську нирку, вони одразу вирушили до Дніпра. Після підготовки донорського органа до пересадки медики разом із пацієнтом повернулися до Запоріжжя, де й виконали операцію з трансплантації.

Як зазначив завідувач відділення трансплантації та нефрології Запорізької обласної клінічної лікарні Євген Гайдаржа, медики підбирали для хлопця донорський орган із найвищим рівнем сумісності.

“Станіслав тривалий час перебував у листі очікування на трансплантацію. Для молодого пацієнта ми свідомо чекали на максимально сумісний донорський орган. Після появи донора команда діяла максимально оперативно, щоб скоротити час холодової ішемії”, – каже він. 

Наразі Станіслав почувається добре та вже будує плани на майбутнє: 

“Я мрію вступити до університету і стати юристом, мрію подорожувати Україною. Хочу побувати в Одесі, Києві, Харкові, Ужгороді, Чернівцях – скрізь. Але найбільше хочу просто жити у нашій мирній країні”, – каже хлопець.

Читайте також:

Оформлення лікарняних та електронних рецептів: нові правила видачі медичних документів в Україні

Наприкінці липня, у Лихівській селищній раді провели перше засідання комісії, яка займається підготовкою пропозицій щодо отримання державної субвенції для забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу. 

Про це повідомляють Новини Лихівської громади. 

Під час засідання комісії, 31 липня, учасники розглянули питання щодо визначення потреби у забезпеченні житлом дитячих будинків сімейного типу, створених у 2026 році, а також тих, що були тимчасово переміщені в межах України та мають намір повернутися до місця свого функціонування або здійснити повторне переміщення у 2026 році.

Під час роботи комісії було сформовано пропозиції щодо потреби у житлі для дитячих будинків сімейного типу. Відповідний протокол із рішенням комісії після затвердження виконкомом Лихівської селищної ради передадуть до Дніпропетровської обласної військової адміністрації для подальших дій.

Лихівська селищна рада й надалі реалізує заходи в межах державної політики щодо підтримки дитячих будинків сімейного типу та створення належних умов для проживання, виховання й розвитку дітей, які потребують особливої уваги та турботи.

Читайте також:

Від гуртожитку для ВПО до майбутнього музею: чим сьогодні живе Лихівська громада