
Якщо під час дії вже оформленої відстрочки у військовозобов’язаного з’явилася інша законна підстава для її отримання, тепер її можна змінити без ризику втратити чинну.
Детальніше про нові правила та чинні підстави для отримання відстрочки читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UА
Відстрочку можна змінити без втрати чинної
Кабінет Міністрів спростив процедуру, а на час розгляду документів попередня відстрочка залишатиметься дійсною.
Про нововведення повідомили у Кам’янській районній військовій адміністрації.
Відтепер, якщо військовозобов’язаний уже має чинну відстрочку, але згодом отримав іншу законну підставу для її оформлення, він може подати заяву на переоформлення без ризику залишитися без відстрочки на час розгляду документів.
Наприклад, це може статися, якщо у сім’ї народилася третя дитина або виникла необхідність здійснювати постійний догляд за близьким родичем.
Поки триває розгляд заяви, попередня відстрочка продовжує діяти.
Подати документи можна через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Заяву мають розглянути протягом семи робочих днів, а якщо знадобиться додаткова перевірка – до 15 робочих днів.
Якщо нову підставу підтвердять, вона автоматично замінить попередню. Якщо ж у наданні нової відстрочки відмовлять, чинна залишатиметься дійсною до завершення строку, на який її було оформлено.
Крім того, на період розгляду заяви військовозобов’язаного не направлятимуть на військово-лікарську комісію (ВЛК). Після ухвалення позитивного рішення інформацію внесуть до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів протягом одного календарного дня.
Хто має право на відстрочку
Порядок надання відстрочки визначає стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Загалом право на неї мають кілька категорій військовозобов’язаних.
Серед основних підстав:
- особи, які мають бронювання на період мобілізації;
- люди з інвалідністю або тимчасово непридатні за станом здоров’я;
- батьки трьох і більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів;
- одинокі батьки, які самостійно виховують неповнолітню дитину;
- особи, які здійснюють постійний догляд за хворими членами сім’ї або людьми з інвалідністю за наявності передбачених законом умов;
- студенти, аспіранти, докторанти, інтерни, які навчаються за визначеними законом формами;
- наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які відповідають встановленим вимогам;
- окремі категорії державних службовців, суддів, народних депутатів та інших осіб, визначених законом.
Читайте також:
Підписуйтесь













